Поняття соціального забезпечення
 Скачать 413 Kb.
|
|
43. тимчасова державна допомога дітям батьки яких ухиляються від сплати аліментів Тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років. Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Для призначення тимчасової допомоги подаються такі документи: Заява; Копія свідоцтва про народження дитини; Довідка з місця проживання дитини; Довідка з місця проживання одержувача. Залежно від підстав на яких призначається допомога додатково подають такі документи: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним із батьків, протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення; довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; повідомлення органів внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено. Тимчасова допомога призначається у розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Якщо розмір аліментів, визначений судом в твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визнаним розміром аліментів і сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. У таких випадках подається довідка про розмір аліментів. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подані всі необхідні документи. 44. порядок на допомоги умови та порядок призначення допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства та діти-інваліди віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність інвалідам з дитинства, визначаються органом медикосоціальної експертизи згідно із законодавством України. Причина і строк, на який встановлюється інвалідність дітям-інвалідам, визначаються лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається у таких розмірах: інвалідам з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; { Абзац четвертий підпункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики N 229/569/402 (z0805-06 ) від 19.06.2006 } на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Державна соціальна допомога призначається на кожного інваліда з дитинства чи дитину-інваліда відповідно до цього Порядку. Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати витяг з акта огляду інваліда з дитинства або медичний висновок про визнання дитини інвалідом до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або законного представника дитини-інваліда. { Абзац перший пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики N 258/778/380 ( z0908-11 ) від 29.06.2011 } 45. соціальна допомога дітям-сиротам та грошове забезпечення прийомних батьків та батьків-вихователів Грошове забезпечення призначається кожному з батьків-вихователів і одному з прийомних батьків. Державна соціальна допомога і грошове забезпечення батькам вихователям та прийомним батькам призначається за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються: – документи, що підтверджують статус дитини; – довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів; – довідка з місця навчання про розмір стипендії; – рішення районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї; – копія виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину-інваліда, виданих в установленому МОЗ порядку. Якщо батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, управління праці призначає соціальну допомогу та грошове забезпечення без урахування їх суми. Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою у вищих навчальних закладах І-ІVрівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах – до 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів. Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою у вищий навчальний заклад I-IV рівня акредитації або професійно-технічний навчальний заклад соціальна допомога призначається на період вступної кампанії на підставі клопотання служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного навчального закладу. У разі проживання у період навчання дитини-вихованця або прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості соціальна допомога призначається на загальних підставах за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні. Якщо у дитячому будинку сімейного типу виховується більш як 10 дітей, соціальна допомога призначається на кожну дитину-вихованця, влаштовану до 01 січня 2006 р. Розмір соціальної допомогистановить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Для осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою у вищих навчальних закладах І-ІVрівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для працездатної особи. Максимальний розмірдопомоги в 2013 році становить: – на дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1944грн., з 1 грудня – 2064грн.; – на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2420грн., з 1 грудня - 2572грн.; – на дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання): з 1 січня - 2294грн., з 1 грудня – 2436грн. У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам). 46. допомога по тимчасовій непрацездатності як вид страхових допомог
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі виникнення у неї одного з таких страхових випадків: - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; - необхідності догляду за хворою дитиною; - необхідності догляду за хворим членом сім'ї; - догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; - карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; - тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на більш легку, нижчеоплачувану роботу; - протезування з перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства; - санаторно-курортного лікування. Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш ніж на 75 календарних днів протягом календарного року. Допомога на період тимчасової непрацездатності внаслідок за хворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на ви робництві, виплачується застрахованим особам ФСС ТВП, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи у період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми оплачуються власником чи уповноваженим органом за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина - за висновком лікаря - потребує догляду, але не більш ніж за 14 календарних днів. Допомога із тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом із хворою дитиною. Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хво рим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більше ніж за 3 календарні дні, а у виняткових випадках з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин — не більш ніж за 7 календарних днів. Допомога з тимчасової непрацездатності в разі захворюван ня матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за ди тиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах. Допомога з тимчасової непрацездатності із догляду за хворою дитиною віком до 14 років, з догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці. Допомога з тимчасової непрацездат ності, я кщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи ви кликана карантином, накладеним органами санітарно-епідемі ологічної служби, надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини. Допомога з тимчасової непрацездатності у разі тимчасового переведення застрахованої особи відпо відно до медичного висновку на легшу, нижче- оплачувану робо ту цій особі, надається з першого дня за час такої роботи, але не більше ніж на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення. Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства та назад. Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування і проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. Допомога з тимчасової непрацездатності з астрахованій особі, яка направляється на санаторно-курорт не лікування після перенесених захворювань і травм безпосеред ньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів ФСС ТВП, надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога з тимчасової непрацездатності надається за весь період перебування у санаторії з урахуванням часу на проїзд у порядку та встановлених розмірах. Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу та назад) за наявності єдиного висновку про необхідність стороннього догляду за нею. 47. право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття ті їх види Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право на забезпечення за названим Законом за умови сплати страховику страхових внесків. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням. Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі її одноразова виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійного підготування, перепідготування або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг є: професійне підготування або перепідготування, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Таким особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків. 48. допомога на поховання та порядок її надання 1. Цей Порядок визначає механізм надання допомоги на поховання померлого (померлої): 1) аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу I-IV рівня акредитації, що навчається за денною формою, учня професійно-технічного навчального закладу, якщо померлий не утримувався особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб; 2) дитини, на яку один з батьків (опікун, піклувальник, усиновитель), що не застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримував допомогу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 3) особи, не застрахованої в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка отримувала на дитину допомогу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" або Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" 4) особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна; 5) особи, яка не має права на отримання пенсії або державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" 2. Допомога на поховання померлої особи з числа тих, що зазначені у пункті 1 цього Порядку, надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг. 3. Допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті. 4. Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого). |