статистика заочн.. Практикум київ 2014 Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено

• Название: Практикум київ 2014 Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
• Анкор: A. LATYGINA Basic English of Economics
• Дата: 14.01.2021
• Размер: 0.97 Mb.
• Имя файла: статистика заочн..doc
• Тип: Практикум; #168176
• страница: 1 из 9

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний

університет

Кафедра статистики та економетрії

С Т А Т И С Т И К А

ПРАКТИКУМ

Київ 2014

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автор: І.І. Попов, канд. екон. наук, доц.

Затверджено на засіданні кафедри статистики та економетрії від 12.02.14 р., протокол № 9


Рецензенти Н.П. Шульга, д.е.н., проф.

А.Ю. Чорний, к.е.н., доц.

Навчально-методичне видання

С Т А Т И С Т И К А

ПРАКТИКУМ
Автор ПОПОВ Іван Іванович




З М І С Т
Вступ 5

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ІЗ РОЗВ’ЯЗАННЯМ
ТИПОВИХ ЗАДАЧ
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1.1. Суть статистичного спостереження та його
організаційні форми 6

1.2. Види статистичного спостереження 6

1.3. Способи статистичного спостереження 7

1.4. План і програма статистичного спостереження 7

1.5. Основні категорії статистики 8

1.6. Помилки статистичного спостереження і заходи
боротьби з ними 10
2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
2.1. Зміст і завдання статистичного зведення та групування 10

2.2. Правила створення груп та інтервалів групування 12

2.3. Вторинне групування 16

2.4. Статистичні таблиці 17
3. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
3.1. Абсолютні та відносні статистичні величини 19

3.2. Середні величини та загальні принципи їх застосування 24

3.2.1. Середня арифметична проста 24

3.2.2. Середня арифметична зважена 25

3.2.3. Обчислення середньої із інтервального ряду розподілу 26

3.2.4. Обчислення середньої арифметичної способом
моментів, або способом відліку від умовного нуля 27

3.2.5. Середня гармонічна 29

3.2.6. Середня квадратична 31

3.2.7. Середня геометрична 32

3.2.8. Середня хронологічна 33

3.2.9. Мода і медіана у статистиці 35
4. РЯДИ РОЗПОДІЛУ ТА ЇХ АНАЛІЗ

4.1. Ряди розподілу 38

4.2. Варіація ознак і система показників для її характеристики 39

4.3. Спрощені прийоми обчислення середнього квадратичного
відхилення 43
5. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ
5.1. Поняття про ряди динаміки та їх види 47

5.2. Показники ряду динаміки, техніка їх обчислення
та економічний зміст 48

5.3. Основні способи перетворення рядів динаміки 56
6. ІНДЕКСНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ
6.1. Індивідуальні індекси 61

6.2. Базисні і ланцюгові індекси 63

6.3. Загальні індекси. Агрегатні індекси 64

6.4. Взаємозв’язок індексів 67

6.5. Середні індекси 68

6.6. Індекси фіксованого і змінного складу.
Індекси структурних зрушень 70
7. ВИБІРКОВЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
7.1. Поняття про вибіркове спостереження. Генеральна
і вибіркова сукупність 75

7.2. Середня помилка вибірки. Перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність 76

7.3. Обчислення граничної помилки вибірки 79

7.4. Визначення необхідної чисельності вибірки 80
8. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ
8.1. Взаємозв'язки показників 82

8.2. Розрахунок параметрів рівняння регресії 82

8.3. Визначення щільності взаємозв’язку між показниками 85

8.4. Множинна і часткова кореляції 87

РОЗДІЛ ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИКОНАННЯ

1. 
   Методологічні засади статистики. Статистичне спостереження 90
   
2. 
   Зведення і групування статистичних даних 94
   

3. Абсолютні та відносні величини 101

4. Середні величини 104

5. Ряди розподілу та їх аналіз 113

6. Аналіз тенденцій розвитку 120

7. Індексний метод аналізу 128

8. Вибіркове спостереження 141

9. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків 148

Список рекомендованих джерел 157

Додатки… 159
ВСТУП

У роботі висвітлюється зміст навчальної програми дисципліни «Статистика». З кожної теми дається стислий виклад теоретичного матеріалу та методичні рекомендації до розв’язання задач, наводиться типова задача, методика її вирішення та індивідуальне завдання для практичних занять та самостійної роботи кожному студенту академічної групи.

Завдання побудоване на фактичних матеріалах діяльності торговельних підприємств України, містить 35 варіантів з кожної теми дисципліни і передбачає побудову 29 статистичних таблиць. Кожному студенту пропонується індивідуальний масив даних про діяльність 25 магазинів, на основі яких він самостійно формулює задачу і потім розв’язує її.

Завдання для самостійної роботи студенти виконують у поза­лек­ційний час на базі здобутих на лекціях і практичних заняттях знань і навичок обчислення показників і побудови статистичних таблиць, а також на основі вивчення літератури, список якої додається.

Усі студенти індивідуально, з кожного завдання окремо, проходять співбесіду з викладачем, який оцінює їх знання та вміння за стобаловою системою.

Практикум пропонується для студентів, які навчаються за всіма напрямами підготовки галузей знань «Економіка і підприємництво» та «Менеджмент і адміністрування».


Розділ 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ІЗ РОЗВ’ЯЗАННЯМ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

1. 
   МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ.
   

СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1.1. Суть статистичного спостереження
та його організаційні форми
Статистичним спостереженням називають науково орга­нізо­ваний облік і збирання за єдиною програмою масових даних про явища і процеси суспільного життя. Існують три основні форми:

статистична звітність; спеціальні статистичні обстеження і переписи; реєстри статистичні.

Статистичною звітністю називається така форма спосте­ре­ження, при якій згідно із Законом України «Про державну ста­тис­тику» усі підприємства і організації періодично надають в органи статистики обов’язкові звіти про роботу за встановленою формою.

Спеціально організовані статистичні обстеження і переписи– це збір інформації про явища і процеси суспільного життя, які не охоплено статистичною звітністю (споживання продо­во­льчих і непродовольчих товарів у сім’ях, відгуки про культуру об­слуго­вування в торгівлі, в банках, на митницях, перепис населення, худоби, обладнання).

Реєстри статистичні – це список одиниць об’єкта ста­тистич­ного спостереження. Наприклад, поіменний перелік виборців, жителів району, міста, реєстр домашніх господарств тощо.
1.2. Види статистичного спостереження
Поточне спостереження полягає у безперервній реєстрації фактів по мірі їх виникнення. Наприклад, статистичний облік виробництва продукції, реєстрація шлюбів, народження, смертей, здача екзаменів.

Періодичне спостереження – це реєстрація фактів через певні, заздалегідь встановлені проміжки часу. Наприклад, планові ревізії, екзаменаційні сесії, інкасація.

Якщо спостереження повторюється нерегулярно, воно нази­ва­ється одноразовим. Наприклад, грошова реформа, переоцінка товарів, вибори депутатів.

За повнотою охоплення об’єкта статистичне спостереження поділяється на суцільне і несуцільне.

Суцільним називається спостереження, при якому обліком охоп­люються усі одиниці досліджуваної сукупності без будь-яких пропусків (перепис населення, грошова реформа, здача екзаменів).

Несуцільним називається спостереження, при якому з усієї маси одиниць сукупності реєструється лише частина одиниць і по цій частині робиться висновок про всю сукупність.

Несуцільні спостереження мають такі різновиди:вибіркове спостереження, спостереження основного масиву, монографічне об­слідування, анкетне спостереження.

1.3. Способи статистичного спостереження
Спосіб безпосереднього спостереження зводиться до того, що реєстрація того чи іншого факту проводиться безпосередньо шляхом огляду, замірів, зважування тощо (перерахунок грошей в касі, студентів у аудиторії).

Звітний або документальний спосіб спостереження полягає в тому, що необхідні дані одержують на підставі різної документації, переважно облікового характеру (статистичні звіти, накладні, квитанції).

При опитуванні статистичні відомості одержують шляхом реєстрації відповідей, які дають опитувані особи. Розрізняють усне опитування (експедиційний спосіб), самореєстрація і анкетне опитування.

1.4. План і програма статистичного спостереження
План повинен передбачати: мету спостереження, об’єкт спостереження, одиницю сукупності, одиницю спостереження, складання програми спостереження, розробку формуляра (бланка) спостереження, вирішення організаційних питань.

Мета статистичного спостереження визнача­ються конкретними потребами в тих чи інших статистичних даних. Мета повинна бути сформульована чітко, ясно і зрозуміло.

Об’єкт статистичного спостереження – це сукупність сус­піль­них явищ і процесів, що підлягають дослідженню. Сукупність банків, магазинів, митниць, студентів і т.п.

Під одиницею сукупності слід розуміти первинний елемент об’єкта дослідження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації.

Одиниця спостереження – це первинний елемент об’єкта спостереження, від якої одержують інформацію.

Програма статистичного спостереження – це перелік питань, на які потрібно дати відповідь в процесі спостереження. Програма спостереження вноситься до статистичного формуляра (бланка).
1.5. Основні категорії статистики
Для вивчення кількісної сторони масових суспільних явищ статистика користується такими поняттями, як статистична зако­но­мірність, статистична сукупність.

Статистична закономірність – це форма закономірності, яка виявляється лише у великій кількості елементів сукупності, які знаходять своє вираження тільки в масі явищ суспільного життя.

Наприклад, в кожній сім’ї народжується хлопчик чи дівчинка, але в цілому по країні співвідношення між хлопчиками та дівчатками серед народжених рівномірно-пропорційне (приблизно 52% хлопчики і 48 % дівчатка) [WEB 1–3 ].

Статистична сукупність – це масова кількість об’єктивних явищ, процесів, об’єктів, однорідних за своїми якісними ознаками. Наприклад, роздрібні торговельні підприємства, банки, митниці, суди, ресторани, населення, студенти.

Однорідною статистичною сукупністю називається така сукупність об’єктів, у яких одна чи кілька досліджуваних ознак є спільними.

Різнорідною називається така сукупність, яка складається із явищ з різними ознаками.

Наприклад, магазини (продовольчі, непродовольчі); банки (іпотечні, ощадні, земельні тощо); населення (чоловіки, жінки).

Статистична сукупність складається з окремих елементів або одиниць. Кожна одиниця сукупності має відповідні властивості, сторони, особливості, ознаки.

Істотними називають такі ознаки, які нерозривно пов’язані з якістю досліджуваного явища, визначають його суть та основний зміст. Наприклад, істотними ознаками торговельного підприємства будуть: товарооборот, витрати обігу, торговельна площа, прибуток.

Неістотними ознаками називають такі, які не пов’язані з якістю явища, процесу, об’єкта і відображають лише зовнішні умови їх існування. Наприклад, колір товару (автомобіля), вид упаковки (тара), дата переходу кордону та ін.

Атрибутивні – це якісні ознаки, які не можна виразити від­повідною числовою величиною (назва товару, магазину, форма власності, стать людини, її національність, соціальне походження).

Кількісні ознаки – це такі, які можуть бути виражені від­повідною цифровою величиною (вага, ціна, вартість, вік тощо).

У свою чергу, кількісні ознаки поділяють на дискретні (переривчасті) та неперервні.

Дискретні – це такі кількісні ознаки, які приймають лише цілі кількісні вирази (кількість дітей в сім’ї, чисельність працівників у магазині, кількість митниць, комп’ютерів).

Неперервні – це такі ознаки, які можуть приймати як цілі, так і дробові вирази (вартість продукції, ціна, собівартість, рентабельність).

Первинні – це ознаки, які характеризують безпосередньо одиницю сукупності, абсолютні її розміри (обсяг проданої продукції, число працівників, фонд зарплати, вартість товару). Особливістю первинних ознак є те, що їх можна підсумувати, попередньо зіставивши.

Вторинні – це ознаки, які характеризують не безпосередньо одиницю сукупності, а якусь іншу її (первинну) ознаку. Вони, зазвичай, похідні від первинних ознак. Наприклад, собівартість одиниці продукції (вторинна ознака) є результатом ділення двох первинних ознак: витрат виробництва на кількість виробленої продукції. До вторинних відносять більшість показників ефективності сувспільного виробництва (продуктивність праці, рентабельність, рівень витрат обігу, рівень виконання плану).

Факторні – це такі ознаки, які за певних умов викликають зміну іншої ознаки. Наприклад, середня ціна залежить від вартості товарів та їх кількості.

Результативною ознакою є така, зміна якості якої залежить від зміни іншої (собівартість одиниці продукції, рентабельність, продуктивність праці тощо).

Якщо ознака приймає лише два протилежних значення, вона називається альтернативною (так – ні, партійний – безпартійний, дорогий - дешевий).
1.6. Помилки статистичного спостереження
і заходи боротьби з ними
У статистиці помилки спостереження поділяють на помилки реєстрації та помилки вибірки або репрезентативності.

Розрізняютьнавмисні та ненавмисні помилки реєстрації.

Навмисними помилки будуть тоді, коли особа, що дає відо­мості, свідомо допускає помилки, за що може бути притягнена до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Ненавмисні помилки можуть мати випадковий і систематичний характер.

Випадковими називаються помилки, які виникають внаслідок різних випадкових причин (обмовки, описки тощо).

Систематичними називають помилки, які виникають під дією різних об’єктивних і суб’єктивних причин, повторюються досить часто і призводять до викривлення дійсного стану речей.

Наприклад, приховування доходів і приписки витрат, несправ­ність вимірювальних приладів, округлення до цілих чисел, особливо кратних 5 чи 10.

Помилки вибірки (репрезентативності) виникають лише при вибірковому спостереженні. Вони викликані тим, що частина відіб­ра­них об’єктів не є цілим, а отже і не точно характеризує це ціле.

Існує два способи контролю матеріалів спостереження.

Логічний контроль полягає у зіставленні взаємопов’язаних записів у формулярі. Наприклад, якщо у формулярі записано "вік – 5 років", освіта "вища", значить допущено помилку. Потрібно її знайти та виправити.

Лічильний, або арифметичний контроль полягає у лічильній перевірці підсумків по рядках і колонках формуляру та результатів інших арифметичних підрахунків.


2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
2.1. Зміст і завдання статистичного зведення та групування
Статистичне зведення – це наукова обробка первинних мате­ріалів статистичного спостереження для одержання узагаль­ню­ючих кількісних показників.

Групуванням у статистиці називається розподіл одиниць сукупності на частини (групи) за подібними ознаками (розподіл студентів за статтю, місцем народження, віком, зростом).

Типологічними називаються групування, за допомогою яких можна виділити та охарактеризувати однорідні економічні групи або типи господарств, явищ, процесів (табл. 2.1).

Основою типологічного групування є, зазвичай, атрибутивна ознака (форма власності, місце розташування, стать, сімейний стан тощо).

Таблиця 2.1