Мед генетика. медична генетика 4 мед. фак. 2021- магистр - 4 курс магістри (1). Програма вивчення навчальної дисципліни Медична генетика
 Скачать 0.87 Mb.
|
|
Тема 1. Предмет і завдання медичної генетики. Роль спадковості в патології людини. Біоетичні проблеми медичної генетики. Клініко-генеалогічний метод. Цитогенетичні і молекулярно-генетичний методи. Біохімічні методи. Семіотика спадкових захворювань. Особливості проявів спадкових хвороб. Морфогенетичні варіанти розвитку. Вади розвитку. Предмет і завдання медичної генетики. Роль медико-генетичних знань у практичній роботі лікаря. Місце медичної генетики у системі медичних знань, взаємозв'язок медичної генетики з іншими клінічними й медико-профілактичними дисциплінами. Зростання питомої ваги спадкової патології у структурі захворюваності, смертності та інвалідізацiї населення. Відносний ріст кількості спадкових хвороб: популяційно-генетичні, екологічні, соціально-економічні й демографічні аспекти. Класифікація спадкової патології. Мутації як етiологiчнi фактори. Геномнi, хромосомні й генні мутації. Моногенна патологія. Екогенетичнi хвороби й хвороби із спадковою схильністю. Хромосомні хвороби. Хвороби соматичних клітин. Причини мутацій. Фізичні, хімічні, біологічні мутагени. Спонтанний і індукований мутагенез (методи вивчення, обліку й контролю за мутагенними ефектами антропотехногенних факторів навколишнього середовища). Спадковість і патогенез. Генетичний контроль патологічних процесів. Особливості патогенезу спадкових хвороб у зв'язку з характером ушкодження генетичних структур. Специфіка патогенезу хромосомних хвороб, загальні закономірності. Феноцитогенетичнi кореляції. Загальні механізми патогенезу моногенних спадкових хвороб. Патогенез хвороб із спадковою схильністю і фактори ризику, асоціація з менделюючими ознаками чи маркерами. Хромосомний і геномний iмпринтинг (зміст, поняття, ефекти). Спадковість і клінічна картина. Клінічний поліморфізм і модифікуючий вплив генотипу на прояви патологічної мутації. Генетичні аспекти поліморфізму спадкової патології. Спадковість і наслідки захворювань. Летальні ефекти мутацій (їхнє значення в перинатальнiй, ранній дитячiй смертності, зв'язок з безпліддям, мимовільним викиднем). Спадково обумовлені патологічні реакції на різні лікарські засоби. Неспецифічні ефекти патологічних мутацій і хронiзацiя хвороб. Генетичні фактори й видужання. Етапи проведення клініко-генеалогічного обстеження. Основні поняття: родовід, пробанд, легенда родоводу, умовні позначення. Методика збирання генеалогічної інформації та її особливості при різних видах патології. Значення клініко-генеалогічного методу в клінічній практиці для з'ясування природи захворювання, оцінки клінічних проявів, диференціальної діагностики спадкових форм патології, вивчення генетичної гетерогенності захворювань, оцінки ризику виникнення нових випадків захворювань у родині, прогноз хвороби та життя. Критерії різних типів спадкування: аутосомно-домiнантнoго, аутосомно-рецесивного, Х-зчепленого домінантного, Х-зчепленого рецесивного, голандричного, мiтохондрiального. Характер родоводів, співвідношення статей, сегрегація патологічних ознак у родинах. Залежність характеру родоводу від частоти генів у популяції. Рецесивна патологія і кровне споріднення. Поняття "спорадичний випадок", можливі причини "спорадичних випадків" у родині, мутацій de novo. Феномен антиципації. Генеалогічний аналіз при мультифакторiальних захворюваннях: залежність величин повторного ризику від статi ураженого індивіда, кількості уражених родичів, ступеня споріднення з пробандом, питомої ваги захворювань. Галузь застосування цитогенетичних методів: діагностика спадкової патології, вивчення мутаційного процесу, дослідження нормального поліморфізму хромосом. Варіанти цитогенетичних методів дослідження. Поняття про каріотип. Сучасні методи дослідження хромосом: прометафазний аналіз, флуоресцентна гібридизація in situ, авторадiографiчне дослідження, хромосомcпецифiчнi та регіонспецифiчнi молекулярні зонди. Значення цитогенетичного методу в клінічній практиці: діагностика хромосомних хвороб, діагностика ряду менделюючих захворювань, пов’язаних з хромосомою нестабільністю, діагностика онкологічних захворювань і деяких форм лейкозів, оцінка мутагенних ефектів лікарських засобів, моніторинг впливів ушкоджених факторів навколишнього середовища. Універсальність методів ДНК-діагностики, можливості їх використання. Характеристика основних методичних підходів (виділення ДНК, рестрикція ДНК, блот-гібридизація, секвенування). Метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), метод ПДРФ (поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів). Можливості молекулярно-генетичних методів у діагностиці спадкових хвороб. Пренатальна, доклiнiчна діагностика захворювань та діагностика гетерозиготних станів. Показання до застосування молекулярно-генетичних методів та їх обмеження. Новітні методи ідентифікації мутацій метод ДНК – чипів. Метод ПДРФ для визначення поліморфних сайтів. Значення біохімічних методів у діагностиці спадкових хвороб обміну. Рівні біохімічної діагностики: первинний продукт гена, клітинний рівень, метаболіти в біологічних рідинах. Просіююча діагностика: якісні та кількісні методи. Перелік основних методів і їх коротка характеристика (якісні тести із сечею, паперова і тонкошарова хроматографія амінокислот і вуглеводів у сечі та крові, електрофорез, мікробіологічний iнгiбiторний тест Гатрi, флюорометрія та ін.). Просіюючи програми масової діагностики спадкових хвороб і гетерозиготних станів. Підтверджувальна діагностика. Кількісне визначення ферментів і метаболітів. Сучасні методи: автоматичний аналіз амінокислот, рідинна й газова хроматографія, масс-спектрометрiя, радiоiмунохiмiчнi та iмуноферментнi методи. Показання до біохімічного дослідження для діагностики спадкових захворювань. Семіотика спадкових захворювань. Плейотропність дії генів і множинний характер ураження при спадковій патології. Первинна та вторинна плейотропiя у клініці спадкових хвороб. Клінічний аспект плейотропiї, пов'язаний з диференціальною діагностикою синдромальної і несиндромальної патології. Особливості клінічного огляду хворих та їхніх родичів, що сприяють діагностиці природженої і спадкової патології. Особливості фенотипу, специфічність спектра морфогенетичних варіантів розвитку при спадковій патології. Антропометрія у діагностиці спадкових хвороб. Морфогенетичнi варіанти розвитку (мікроаномалії, мікроознаки, ознаки дизембрiогенезу), їх генез, постнатальна модифікація. Загальні й специфічні морфогенетичнi варіанти: значення в діагностиці спадкових синдромів і природжених станів. Вади розвитку: первинні та вторинні. Ізольовані, системні та множинні природжені вади розвитку. Етіологічна гетерогенність ПBР. Поняття синдрому, асоціації, деформації, дисплазiї. Родина як об'єкт медико-генетичного спостереження: необхідність сімейного підходу. Клінічна значимість явищ неповноїпенетрантності та варіаційної експресивності у структурі причин клінічної рiзноманiтності етiологічно єдиних форм спадкової патології. Генетична гетерогенність клiнiчно подібних форм захворювань. Особливості проявів спадкових хвороб. Спадкові хвороби з пізнім проявом. Прогредієнтний характер перебiгу. Ураженість різних органів та систем: полісистемність ураження. Резистентність до терапії при деяких формах. Узгодженість характеру порушень з етапами онтогенезу: гамето-, ембрiо- та фетопатiя. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Хромосомні хвороби. Профілактика спадкової патології. Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика. Скринуюючі програми. Моногенні хвороби. Конкретні цілі: Визначати етіологію й цитогенетику, патогенез та загальні характеристики хромосомних хвороб. Диференціювати найбільш поширені хромосомні синдроми: Дауна, Патау, Едварда, «котячого крику», Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера. Визначати тактику ведення хворих при найбільшпоширених хромосомних синдромах: Дауна, Патау, Едварда, «котячого крику», Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера. Визначати рівні та тактику профілактики спадкових хвороб Визначати показання до проведення медико-генетичного консультування. Визначати показання до проведення та сучасні методи пренатальної діагностики, показання для елімінації вагітності. Визначати нозологічні форми, що підлягають просіюючій доклінічній діагностиці. Демонструвати володіння питаннями біоетики при проведенні просіюючих програм. Визначати етіологію та механізми патогенезу моногенних захворювань. Класифікувати моногені захворювання. Встановлювати попередній діагноз найбільш поширених моногенних захворюваннях: синдрому Елерса-Данлоса, синдрому Марфана,адрено-генітального синдрому, муковісцидозу, вродженого гіпотиреозу, спадкових захворювань легень, системних скелетних дисплазій, факоматозів (нейрофіброматозу Реклінгхаузена, туберозного склерозу, синдрому Штурге-Вебера, синдрому Луі-Бар), онкогенетичних синдромів. Визначати тактику ведення хворих при найбільш поширених моногенних захворюваннях синдромі Елерса-Данлоса, синдромі Марфана, муковісцидозі, вродженому гіпотиреозі, спадкових захворюваннях легень, системних скелетних дисплазіях, факоматозах, онкогенетичних синдромах. Тема 2. Хромосомні хвороби. Загальна характеристика хромосомних хвороб. Клініка основних форм хромосомних хвороб. Профілактика спадкової патології. Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика. Скринуюючі програми. Етіологія й цитогенетика хромосомних хвороб. Класифікація хромосомних хвороб. Хромосомні аберації та геномні мутації. Часткові трисомiї й моносомiї. Повні й мозаїчні форми. Однобатьківські дисомiї. Хромосомний iмпринтинг. Вік батьків і частота хромосомних хвороб у дітей. Патогенез хромосомних хвороб. Залежність тяжкості клінічної картини від хромосомного дисбалансу, кількості втягненого в процес еу- і гетерохроматину. Механізми порушення розвитку й виникнення вад розвитку при хромосомних хворобах: нерозходження в мейозі, порушення овогенезу, деконденсація хромосом в ооцитах. Летальні ефекти хромосомних і геномних мутацій (спонтанний аборт, мертвонародження, рання дитяча смертність). Вади розвитку, втягнення різних систем у патологічний процес, черепно-лицьова дизморфія, затримка темпів психомоторного розвитку, розумова відсталість, ендокринопатія. Прогредієнтний перебіг. Особливості клінічних проявів окремих синдромів: Дауна, Патау, Едвардса, трисомії 8, трисомії 22, "котячого крику", Вольфа-Хиршхорна, Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера, трисомiї X, полісомiї Y. Популяцiйна частота. Особливості перебігу вагітності при хромосомних синдромах. Онкогенетичний характер хромосомної патології. Можливості терапії й реабілітації хворих. Пренатальна діагностика хромосомних хвороб. Етнічні, географічні, соціальні фактори, що обумовлюють розходження в поширеності спадкової патології. Генетико-демографiчнi процеси й поширеність спадкових хвороб. Види профілактики спадкових хвороб: первинна, вторинна і третинна профілактика. Рівні профілактики: прегаметичний, презiготичний, пренатальний і постнатальний. Шляхи проведення профілактичних заходів: керування пенетрантнiстю та експресивністю; елімінація ембріону і плода; планування родини й дітонародження; охорона навколишнього середовища. Форми профілактичних заходів: медико-генетичне консультування; пренатальна діагностика; масові просіюючі програми; "генетична" диспансеризація населення (регістри); охорона навколишнього середовища й контроль за мутагеннiстю факторів середовища. Медико-генетичне консультування (МГК) як вид спеціалізованої медичної допомоги населенню. МГК як лікарський висновок. Завдання МГК і показання до направлення хворих та їхніх родин на МГК. Проспективне і ретроспективне консультування. Генетичний ризик, ступені ризику. Поняття про теоретичний і емпіричний ризик. Принципи оцінки генетичного ризику при моногеннiй, хромосомнiй і мультифакторiальнiй патології. Методика проведення МГК. Розрахунки генетичного ризику; повідомлення інформації пацiєнтам; допомога родині у прийняттi рішення. Деонтологiчнi та етичні питання МГК. Взаємодія лікарів при МГК. Організація медико-генетичної служби в Україні. Історія розвитку дородової діагностики. Пренатальна діагностика як метод профілактики. Загальні показання до пренатальної діагностики. Неiнвазивнi методи пренатальної діагностики. Ультразвукове дослідження: принципи, показання, терміни проведення, ефективність діагностики різних захворювань плода, оцінки стану плаценти, плодового мішка. Визначення рівня біохімічних маркерів (АФП, хорiонiчного гонадотропiну та ін.) у сироватці крові вагітних як скринінг для виявлення ПВР і хромосомних захворювань плода. Iнвазивнi методи. Методи одержання плодового матеріалу: хоріон- і плацентобiопсiя, амнiо- і кордоцентез. Показання, терміни, протипоказання і можливі ускладнення. Діагностика окремих нозологiчних форм. Деонтологiчнi та етичні питання, що виникають при проведенні допологової діагностики. Просіюючі програми. Сутність програм. Принципи відбору нозологічних форм, що підлягають просіюючiй доклiнiчнiй діагностиці. Характеристика основних програм діагностики фенiлкетонурії, природженого гiпотиреозу, адреногенiтального синдрому. Діагностика гетерозиготних станів у групах високого генетичного ризику. Деонтологiчнi питання просiюючих програм. Тема 3. Моногенні хвороби. Загальна характеристика моногенної патології. Клініка і генетика окремих форм моногенних хвороб. Поширені форми. Поширеність серед різних контингентів. Загальні питання етiологiї та патогенезу моногенних захворювань. Типи генних мутацій. Рiзноманiтність проявів генних мутацій на клінічному, біохімічному, молекулярно-генeтичному рівнях. Ефекти пре- та постнатальної реалізації дії мутантних генів. Механізми патогенезу моногенних захворювань: специфічність мутацій, множинність метаболічних шляхів, множинність функцій білків. Генетична гетерогенність клінічно подібних форм захворювань. Аспекти гетерогенності: полiалелiзм, полiлокуснiсть (клінічні приклади). Клінічний поліморфізм етiологiчно єдиної форми захворювання: варіаційна експресивність. Клінічна рiзноманiтність як результат взаємодії спадкової конституції і модифікуючих факторів навколишнього середовища. Поняття про імпринтинг на генному рівні. Поняття про гено-, фено- і нормокопії. Класифікації моногенних захворювань: етiологiчна (генетична), органно-системна, патогенетична. Моногеннi синдроми множинних природжених вад розвитку. Загальні ознаки. Клінічні приклади. Синдроми Елерса-Данлоса, Марфана, Адреногенiтальний синдром. Муковiсцидоз. Гiпотиреоз. Спадкові захворювання нирок. Спадкові захворювання кістяка. Факоматози: загальна характеристика, класифікація. Клініка, генетика, діагностика нейрофіброматозу, туберозного склерозу. Профілактика розвитку неоплазії. Тактика ведення хворих на факоматози. Онкогенетичні синдроми (ОГС). Визначення поняття. Етіологія та класифікація. Спадково обумовлені форми неоплазій. Механізм розвитку ОГС, особливості пухлинного росту. Шляхи попередження та тактика ведення пацієнтів при ОГС. Тема 4. Спадкові захворювання нирок. Ембріогенез та внутрішньоутробні етапи формування пороків розвитку сечової системи (нефропатії). Спадкові хворобинирок.Вади розвитку нирок.Полікистозна хвороба. Синдром Альпорта.Тубулопатії. Дисметаболічні нефропатії. Клініка, діагностика, лікування. Лікування і медико-генетичне консультування. Тема 5. Системні скелетні дисплазії. Природжені та спадкові хвороби кістяка. Класифікація системних скелетних дисплазій (ССД): міжнародна та молекулярна. Клініка, генетика, діагностика синдрому Жена, діастрофічноїдисплазії, ахондроплазії, недосконалого остеогенезу, гіпофосфатазії. Пренатальна діагностика ССД. Лікування. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Спадкові хвороби обміну. Принципи лікування спадкових хвороб, реабілітації і соціальної адаптації. Конкретні цілі: Визначати етіологію та механізми патогенезу спадкових хвороб обміну. Класифікувати спадкови хвороби обміну. Встановлювати попередній діагноз найбільш поширених спадкових хвороб обміну:ФКУ, гомоцистинурія, галактоземія, глікогенози,мукополісахаридози, спадкові хвороби обміну амінокислот, спадкові хвороби обміну вуглеводів, лізосомних хвороб накопичення, хвороби Гоше, Німана-Піка. Визначати тактику ведення хворих при найбільш поширених спадкових хвороб обміну, спадкові хвороби обміну амінокислот, спадкові хвороби обміну вуглеводів, лізосомних хворобах накопичення. Тема 6. Спадкові хвороби обміну. Спадкові хвороби: глікогенози, мукополісахаридози. Сучасна класифікація, коротка характеристика груп, схема патогенезу спадкових хвороб обміну. Клініка і генетика окремих форм моногенних хвороб з різними типами успадкування (ФКУ, гомоцистинурія, галактоземія, целіакїя,мукополісахаридози, глікогенози, хвороба Гоше, Німана-Піка.) Частота їх у популяції, клінічні форми й варіанти, типи мутацій, патогенез, типова клінічна картина, параклiнiчнi та лабораторні методи діагностики, лікування, прогноз, реабілітація, соціальна адаптація. Тема 7. Принципи лікування спадкових хвороб, реабілітації і соціальної адаптації. Симптоматична і патогенетична терапія. Принципи патогенетичного лікування як основного методу терапії спадкових хвороб. Етiотропне лікування. Генно-інженерні підходи до лікування спадкових хвороб. Генотерапiя через соматичнi клітини (принципи, методи, результати). ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Мітохондріальні хвороби. Хвороби зі спадковою схильністю. Заходи профілактики. Основи екологічної генетики, фармакогенетики. Конкретні цілі: Визначати загальну характеристику мітохондріальної патології. Класифікувати мітохондріальні хвороби. Визначати тактику обстеження хворих з підозрою на мітохондріальні хвороби. Встановлювати попередній діагноз найбільш поширених мітохондріальних хвороб: синдрому MERRF, синдрому MELAS, синдрому Кернса-Сейра, синдрому Лебера, синдрому Пирсона. Визначати тактику ведення хворих при найбільш поширених мітохондріальних хворобах: синдромі MERRF, синдромі MELAS, синдромі Кернса-Сейра, синдромі Лебера, синдромі Пірсона. Визначати поняття генетичної схильності, генетичного поліморфізму популяції, загальну характеристику мультифакторіальних захворювань. Трактувати моногенно обумовлену та полігенну схильність. Трактувати методи аналізу мультифакторіальних захворювань: генеалогічний, близнюковий і популяційно-статистичний. Визначати генетичні основи різних форм злоякісного росту. |