історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko. Протокол Голова вченої ради, ректор Академік Андрущенко В. П. Методичний посібник

• Название: Протокол Голова вченої ради, ректор Академік Андрущенко В. П. Методичний посібник
• Анкор: історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko.doc
• Дата: 10.08.2018
• Размер: 0.61 Mb.
• Имя файла: історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko.doc
• Тип: Протокол; #22760
• страница: 1 из 10

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

“Затверджено”

на засіданні Вченої ради

НПУ імені М.П. Драгоманова

“___” ______________ 200_р.

Протокол № _____

Голова вченої ради, ректор

Академік Андрущенко В.П.

Методичний посібник

З дисципліни історія української культури

напрям підготовки 0201 культура

Спеціальність 6.020101 культурологія

Київ 2007

Укладачі посібника:
І.І. Дробот, доктор історичних наук, професор;

А.А.Кравченко, кандидат історичних наук, доцент.


Відповідальний за випуск:
Іван Іванович Дробот, доктор історичних наук, професор

завідувач кафедри історії та філософії історії

Рецензенти посібника:
В.М. Даниленко, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України;

М.М. Закович, доктор філософських наук, професор


І. Пояснювальна записка.
Зростання наукового та просвітницького інтересу до проблем розвитку української культури у 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст. позначається розширенням наукових досліджень, підготовкою фундаментальних праць, монографій, пошуком нових джерел і, як наслідок, впровадженням нових курсів лекцій, створенням оновлених навчально-методичних програм, більш ефективних методик її вивчення.

Особливістю викладання курсу “Історія української культури ” для студентів Інституту історії та філософії педагогічної освіти спеціальності “Культурологія” є те, що дана дисципліна є провідним предметом спеціальності, формує основні парадигми вивчення як культури в цілому, так і, власне, української культури. Однак студенти, вивчаючи паралельно такі курси як “Теорія культури”, “Історія зарубіжної культури”, “Філософія культури”, “Прикладна культурологія” тощо, вже вільно оперують більшістю термінологічних та теоретичних аспектів курсу, мають змогу робити порівняльний аналіз розвитку культури, охарактеризовувати стан розвитку української культури різних історичних періодів. У процесі освоєння курсу студенти поглиблюють свої уявлення та знання про закономірності, досягнення та характерні особливості розвитку української культури, розширюють свої уявлення про тисячолітні здобутки в галузі культури українського народу.

Наявність певної бази знань з даної дисципліни дає можливість більше уваги приділити самостійній роботі студентів, застосовуючи кредитно-модульну систему при вивченні курсу “Історія української культури” Впровадження цієї методики забезпечує більш глибоке ознайомлення студентів з багатьма галузями матеріальної і духовної культури України, її історичними формами, розвитком знання в системі культурних цінностей, що віками створювались, плекались і оберігались українським народом.

Вивчення і засвоєння пропонованого курсу студентами університету збагатить їх необхідними для сучасного вчителя загальнокультурними знаннями, забезпечить орієнтацію в культурному просторі, сприятиме формуванню широкого світогляду.

Особливе значення для оволодіння курсом має глибоке практичне ознайомлення з яскравими скарбами української культури, які зібрані в музеях столиці, втілені в багатьох архітектурних ансамблях, скульптурних композиціях та монументах, які прикрашають м. Київ, а також демонструються у виставкових павільйонах, кінотеатрах, ставляться на сценах оперного, драматичних театрів. Для цього слід ефективно використовувати вільний від занять час, відвідуючи театри, музеї, філармонії, історико-культурні заповідники: Києво-Печерська лавра, Софія-Київська, тощо.

Тематичним планом передбачено поділ курсу на чотири модулі, що включають 70 лекційних годин, 70 годин семінарських занять, 60 годин індивідуальної роботи та 160 годин самостійної роботи студентів.

Завданням вивчення курсу є:

• 
  підготовка фахівця з культурології університетського рівня;
  
• 
  ознайомлення студентів з найкращими зразками культурної спадщини України;
  
• 
  виховання у студентів поваги до культурних надбань минулих поколінь співвітчизників;
  
• 
  формування особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, національно-духовних пріоритетів, сприйняття ідей гуманізму, демократизму та патріотизму
  

Вивчення курсу передбачає засвоєння студентами знань:

• 
  теоретичних питань, понять та визначень історії української культури;
  
• 
  особливостей розвитку української культури в різні історичні періоди та взаємозв’язку української культури із загальноєвропейською;
  
• 
  основних досягнень української культури в різноманітних галузях: науці, освіті, літературі, архітектурі, живописі, музиці тощо;
  
• 
  вкладу видатних українських діячів у розвиток національної культури;
  

На основі цих знань повинні бути сформовані уміння:

• 
  орієнтуватися у розмаїтті здобутків української культури, визначати особливі риси культури різних епох, шкіл, напрямків;
  
• 
  порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичний матеріал та діяльність осіб, що внесли вагомий вклад у розвиток культури України, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;
  
• 
  зіставляти історичні події, процеси, орієнтуватись у науковій періодизації історії української культури;
  
• 
  працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати наукову інформацію за темою;
  
• 
  вміти аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично підходити до тенденційної інформації.
  

Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є виконання різнопланових завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими “Критеріями рейтингового оцінювання студентів”. За кількістю набраних балів в кінці 3 та 5 семестрів студенти отримують оцінку “2”, “3”, “4”, “5”. Студенти, за бажанням, мають право покращити свою оцінку під час підсумкового контролю у формі заліку (3-й семестр) та іспиту (5-й семестр).