історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko. Протокол Голова вченої ради, ректор Академік Андрущенко В. П. Методичний посібник

• Название: Протокол Голова вченої ради, ректор Академік Андрущенко В. П. Методичний посібник
• Анкор: історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko.doc
• Дата: 10.08.2018
• Размер: 0.61 Mb.
• Имя файла: історіяУКРКУЛЬТMetodichka_Kravchenko.doc
• Тип: Протокол; #22760
• страница: 8 из 10

ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

ЗМІНИ УМОВ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

19 лютого 1992 р. Верховна Рада України схвалила "Основи законодавства про культуру", в якому культура розглядається як один із головних чинників:

а) національного відродження;

б) подолання соціально-економічної та політичної кризи;

в) збереження національної самобутності українців і національних меншин, що населяють Україну.

• 
  ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ
  

1. Плюралізм, що гарантує кожній людині або соціально-політичній групі вибір ідеології; забезпечує гарантію прав людини; забезпечує свободу людини в духовному розвитку, сприяє задоволенню власних культурних потреб.

2. Повернення народові історичної правди.

3. Активізація культурно-національних товариств.

4. Утвердження державного статусу української мови.

Вересень 1991 р. У Києві відбувся форум інтелігенції України, який поставив завдання перед інтелігенцією брати участь у державотворчому процесі. Листопад 1991 р. В Одесі відбувся перший всеукраїнський міжнаціональний конгрес із проблем духовного відродження народів, які живуть в Україні.

Лютий 1992 р. — на нараді глав держав СНД у Мінську підписано угоду про повернення в Україну її культурних та історичних цінностей.

В Україні створено урядову Комісію з питань повернення культурних цінностей. На сьогодні є вже деякі успіхи:

1. З Чехії в Україну передано архів Олександра Олеся та Олега Ольжича.

2. До відділу рукописів Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника надійшли рукописи Б. Антоновича.

3. У 1994 р. з ФРН передано колекцію з 82 предметів (мідного віку, трипільського і скіфського періодів), що були вивезені з України.

4. На жаль, не повертаються цінності, вивезені до Росії, які в основному знаходяться в музеях Москви і Санкт-Петербурга. Верховна Рада України схвалила важливі Закони України: "Про бібліотеки", "Про музеї".

Нині діє Український центр культурних досліджень, Інститут пам'ятко-охоронних досліджень та Національний науково-реставраційний центр.

• 
  ВАДИ В РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
  

1 За умов економічної кризи зменшуються можливості державної допомоги культурі, бракує фінансування.

2 Культура потрапила в жорсткі лещата фінансової залежності. Зростає комерціалізація культури.

4 Діячі освіти, науки, культури залишаються однією з найменш соціально захищених суспільних верств.

5 Часто зі зміною назви навчального закладу його зміст не змінюється.

• 
  ОСВІТА
  

Освіта в Україні є світською, релігійні дисципліни в державних освітніх закладах не викладаються. Конституція У країни гарантує кожному громадянину право на освіту.

Держава створює систему доступної та безоплатної дошкільної, повної загальної, професійно-технічної та вищої освіти, а також систему підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Діяльність установ освіти, здобуття освіти в нашій країні регулюються:

1 Законом України "Про освіту" (1991 р.).

2 Програмою "Освіта (Україна XXI століття)" (1993 р.).

3 Законом України "Про загальну середню освіту" (1999 р. )

Згідно із Законом України "Про освіту" освіта має бути:

• доступною, • гуманною, • незалежною від політичних партій; • незалежною від громадянських і релігійних організацій, • забезпечувати рівні можливості для всіх людей; • забезпечувати зв'язок з національною культурою і традиціями, відповідати світовому рівневі.

Система освіти в Україні криє в собі:

• дошкільні заклади;

• загальноосвітню школу, яку поділяють на: • першого ступеня (початкову, 1 — 4 класи); • другого ступеня (5 — 9 класи); • третього ступеня (10 — 11 класи);

• професійну освіту;

• вищу освіту (вирізняють чотири рівні залежно від кваліфікації випускників). Вищу освіту здобувають у технікумах, коледжах, інститутах, академіях, університетах. Здійснюється перехід на ступеневе підготування:

• кваліфікований робітник; • молодий спеціаліст; • бакалавр; • спеціаліст; • магістр.

Головною ланкою середньої освіти є школи різних типів:

• загальноосвітні школи; • гімназії; • ліцеї; • школи з поглибленням вивченням окремих предметів; • школи-інтернати: • для дітей, які залишилися без піклування батьків; • спеціальні інтернати для хворих дітей та дітей-інвалідів.

Поряд із державними формами освіти набули поширення вищі навчальні заклади з оплатою навчання приватними особами та підприємствами.

На початку 90-х рр. було запроваджено систему державного, ліцензування (надання дозволу на освітню діяльність) та акредитації (визначення професійного рівня діяльності вишів).

• 
  ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ" (підписаний Президентом України Л. Кучмою 13 травня 1999 р.)
  

У законі вказується, що загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості через навчання й виховання, які ґрунтуються на принципах: науковості; полікультурності; світського характеру освіти; системності; єдності навчання й виховання; на загальнолюдських цінностях. На засадах гуманізму; демократія громадянської свідомості; взаємоповаги між націями і народами; в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

1. Виховання громадянина України.

2. Формування особистості учня, розвиток його здібностей та обдарувань, наукового світогляду.

3. Виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина.

4. Реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань.

5. Виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій, звичаїв, державної української мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй.

6. Виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності.

Згідно з Законом загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Установлено термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах І — III ступенів: 12 років.

З 1 вересня 2001 р. наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.