Тема 5. Протокол засідання курсу мк та бжд від 2015 р. Методичні матеріали до практичного заняття для студентів 2 курсу медичного факультету

• Название: Протокол засідання курсу мк та бжд від 2015 р. Методичні матеріали до практичного заняття для студентів 2 курсу медичного факультету
• Анкор: Тема 5.docx
• Дата: 20.01.2018
• Размер: 368.96 Kb.
• Имя файла: Тема 5.docx
• Тип: Протокол засідання; #14617
• страница: 1 из 4

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І.Пирогова

Курс медицини катастроф та безпеки життєдіяльності

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач курсу МК та БЖД

____________ доц. М.В.Матвійчук

Протокол засідання курсу МК та БЖД

№____ від _________2015 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

для студентів 2 курсу медичного факультету

з дисципліни Медицина надзвичайних ситуацій. Перша медична допомога в екстремальних умовах

ТЕМА 5. Перша медична допомога при найпоширеніших невідкладних станах

Вінниця - 2015

Автори-укладачі: доц. Н.Д.Корольова, доц. М.В.Матвійчук, В.В. Фіщук
Рецензенти:

• 
  Професор курсу МК та БЖД проф. В.С.Тарасюк,
  
• 
  Старший викладач курсу МК та БЖД В.М.Подолян
  

Методичну розробку складено на основі робочої навчальної програми дисципліни «Медицина надзвичайних ситуацій. Перша медична допомога в екстремальних умовах», затвердженої 2015 р.


Перезатверджено на засіданні курсу

протокол №____ від _________20___ р.

Зав.курсу МК та БЖД ______________ доц. М.В.Матвійчук

Перезатверджено на засіданні курсу

протокол №____ від _________20___ р.

Зав.курсу МК та БЖД ______________ доц. М.В.Матвійчук

Перезатверджено на засіданні курсу

протокол №____ від _________20___ р.

Зав.курсу МК та БЖД ______________ доц. М.В.Матвійчук

Перезатверджено на засіданні курсу

протокол №____ від _________20___ р.

Зав.курсу МК та БЖД ______________ доц. М.В.Матвійчук
Перезатверджено на засіданні курсу

протокол №____ від _________20___ р.

Зав.курсу МК та БЖД ______________ доц. М.В.Матвійчук

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. ТЕМА 5: Перша медична допомога при найпоширеніших невідкладних станах.

2. Кількість академічних годин – 2.

3. Вид проведення заняття – практичне заняття.

4. Місце проведення заняття – клас кафедри.

5. Мета заняття:

5.1. Навчальна мета:

5.1.1. Загальна: поглиблення і закріплення студентами теоретичних знань та практичних умінь, необхідних при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1.2. Конкретна:. - оволодіти навичками надання першої медичної допомоги при найпоширеніших невідкладних станах на місці події при надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру та бойових умовах.

5.2. Виховна мета – формування у студентів морально-психологічних якостей, необхідних майбутньому лікарю служби медицини катастроф.
6. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

6.1. Література:

6.1.1. Основна література:

1. 
   Домедична допомога (алгоритми, маніпуляції): Методичний посібник / В.О.Крилюк, В.Д.Юрченко, А.А.Гудима та ін. - К.: НВП "Інтерсервіс", 2014. - 84 с.
   
2. 
   Екстрена медична допомога : підручник / [М. І. Швед, А. А. Гудима, С. М. Геряк та ін.] ; за ред. М. І. Шведа. – Тернопіль : ТДМУ, 2015. – 420 с.
   
3. 
   Екстрена медична допомога (гострі серцеві стани) / Г.Г. Рощін, О.М. Пархоменко, В.О. Крилюк та ін.: за ред. Г.Г. Рощіна. – К.: ТОВ “НВП “Інтерсервіс”, 2011.  159 с.
   
4. 
   Екстрена медична допомога: догоспітальний етап  алгоритми маніпуляції (базовий рівень).  Г.Г. Рощін, А.А. Гудима, В.Ю. Кузьмін та ін.  К., 2012  84 с.
   
5. 
   Медицина невідкладних станів: швидка і невідкладна медична допомога / І.С. Зозуля, А.В. Вершигора, В.І. Боброва та ін.; за ред. І. С. Зозулі.  К.: ВСВ “Медицина”, 2012.  728 с.
   
6. 
   Стандарт підготовки Фахова підготовка санітарного інструктора роти (батареї). - К. : «МП Леся», 2015. – 366 с.
   
7. 
   Тарасюк В.С., Матвійчук М.В., Паламар І.В., Корольова Н.Д., Кучанська Г.Б., Новицький Н.О. Медицина надзвичайних ситуацій. Організація надання першої медичної допомоги: Підручник. - К.: «Медицина», 2011. – 526 с.
   

7. Тарасюк В.С., Матвійчук М.В. Паламар М.В., Поляруш В.В., Корольова Н.Д., Подолян В.М. Малик С.Л., Кривецька Н.В. Перша медична (екстрена) допомога з елементами тактичної медицини на до госпітальному етапі в умовах надзвичайних ситуацій. – К.: Медицина, 2015.

6.1.2. Додаткова література:

- 30 невідкладних станів у терапії: Довідник // За ред. Проф. Ю.М. Мостового. –  Вінниця, 2013.

- Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії : довідник-посібник / за ред. Ю. М. Мостового ; Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова. – 16-те вид., доповнене і перероблене. – К. : Центр державного земельного кадастру, 2014. – 679 с.

6.2. Матеріально-технічне забезпечення заняття:

• 
  Схеми, таблиці.
  
• 
  Навчальні відеофільми.
  
• 
  Манекен для симуляції порушень серцевого ритму.
  
• 
  Засоби для забезпечення прохідності дихальних шляхів і давання кисню.
  

7. Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:
1. Причини, діагностика і перша медична допомога при непритомності.

2. Коми невизначеної етіології: причини, діагностика і перша медична допомога.

3. Судоми: причини, ознаки, надання першої медичної допомоги.

4. Біль. Контроль болю. Надання першої медичної допомоги при болю.

5. Причини, діагностика і перша медична допомога при гострому болю в животі.

6. Порядок надання першої медичної допомоги при болю у серці (серцевому нападі).

7. Порядок надання першої медичної допомоги при підозрі на інсульт.

8. Отруєння невідомою речовиною, газом. Перша медична допомога.

9. Укуси комах, кліщів, павуків, змій. Перша медична допомога.

10. Утоплення: види, особливості надання першої медичної допомоги.

11. Ураження електричним струмом, блискавкою. Перша медична допомога.
В результаті вивчення матеріалу з теми заняття студенти повинні:

Знати: причини, діагностику і алгоритм надання першої медичної допомоги при зомлінні, комі невідомої етіології, судомах, болю у серці (стенокардія, інфаркт), інсульті, гострому болю в животі, отруєнні невідомою речовиною, невідомим газом, укусах комах, собак, отруйних змій; алгоритм надання першої медичної допомоги при утопленні, при ураженні електричним струмом. блискавкою.
Оволодіти навичками:

• 
  Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом, блискавкою, при утопленні.
  
• 
  Надання першої медичної допомоги при зомлінні, комі невідомої етіології, судомах, болю в серці, болю в животі, отруєнні невідомою речовиною, невідомим газом, укусах комах, собак, отруйних змій.
  

Навчальні питання
1. Причини, діагностика і перша медична допомога при непритомності
Непритомність або синкопе (зомління) – раптова короткочасна втрата свідомості та м’язового тонусу, що виникає внаслідок транзиторної гіпоперфузії мозку.

Причини: аритмії, інфаркт міокарда, порушення кровотоку лівих камер серця, сильний кашель, емоційний вплив, різке падіння артеріального тиску, анемія, гіпоксія та ін.

Клінічні ознаки. Можливі передвісники синкопе: головний біль, нудота, слабкість, пітливість, порушення зору («туману перед очима»), дискомфорт, шум у вухах і т.д.

Об'єктивно під час втрати свідомості шкіра бліда, холодна на дотик, вкрита потом, скелетні м’язи розслаблені, можливі клонічні судоми обличчя та тулуба. Пульс ослаблений або аритмічний, артеріальний тиск знижений, дихання поверхневе. Рефлекси часто пригнічені, зіниці звужені, але реакція на світло збережена. У горизонтальному положенні свідомість швидко та повністю відновлюється, постраждалий орієнтується, пам’ятає, що передувало непритомності.
Основні принципи першої допомоги

Мета – забезпечення адекватного мозкового кровотоку. Під час відновлення свідомості не поспішати піднімати постраждалого.

1. 
   Спочатку необхідно надати людині положення лежачи на спині. Потім підняти ноги (під кутом 60-70^о), підклавши під них згорток з одягу чи інший підручний матеріал, для того щоб налагодити приплив крові до структур головного мозку. Або можна посадити людину на стілець та опустити голову нижче колін.
   

2. 
   Потім звільнити шию від одягу, що стискує, шарфів і т.д. Звільнити при необхідності верхні дихальні шляхи. Голову потрібно повернути набік, щоб запобігти аспірації блювотних мас.
   
3. 
   Окропити обличчя та шию холодною водою.
   
4. 
   Якщо є можливість, то необхідно піднести до носа ватку або тканину, попередньо змочену нашатирним спиртом для роздратування і стимуляції дихального і судинного центрів.
   
5. 
   Зігріти хворого.
   
6. 
   Рефлекторний вплив: масаж мізинців рук (біля кореня нігтя), стискання мочок вух декілька разів.
   

Коли людина втрачає свідомість необхідно відразу звернути увагу на пульс, порахуйте ударів пульсу за хвилину. Нормальне серцебиття — 60-80 ударів у хвилину у стані спокою. Перевірте реакцію зіниць на світло. Якщо зіниця звужується, значить не все так погано. У будь-якому випадку необхідно відразу викликати швидку допомогу.

Якщо серцебиття відсутнє необхідно до приїзду швидкої допомоги зробити масаж серця, штучне дихання.

Найнебезпечніше при непритомності западіння язика. Якщо ви чуєте хрип або дихання хворого, переконайтеся що язик не запав.

При непритомному стані ні в якому разі не можна трясти людини, щоб вона прийшов до тями, піднімати та намагатися поставити на ноги. Це може погіршити стан хворого.

Алгоритм № 1

Порядок надання першої медичної допомоги постраждалим без свідомості

1. 
   Переконайтеся в безпечності місця події і тільки після цього надавайте допомогу постраждалому. Якщо місце небезпечне, дочекайтеся прибуття рятувальників.
   
2. 
   Раптова втрата свідомості у присутності:
   
   1. 
      визначити наявність дихання;
      
   2. 
      викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
      
   3. 
      при відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
      
   4. 
      при наявності дихання перемістити постраждалого у стабільне положення.
      
3. 
   Постраждалий без свідомості, свідків немає:
   
   1. 
      визначити наявність дихання. Якщо постраждалий лежить на животі перевернути його на спину, фіксуючи шийний відділ хребта;
      
   2. 
      викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
      
   3. 
      при відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
      
   4. 
      при наявності дихання провести огляд з метою виявлення наявних травм, при їх відсутності перемістити постраждалого у стабільне положення. При необхідності надати домедичну допомогу відповідно до наявних травм.
      
4. 
   Залучайте до надання домедичної допомоги свідків.
   
5. 
   При можливості з'ясуйте причину виникнення невідкладного стану.
   
6. 
   Забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
   
7. 
   При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонуйте диспетчеру екстреної медичної допомоги.
   

2. Коми невизначеної етіології: причини, діагностика і перша медична допомога

Кома - найвищий ступінь патологічного пригнічення ЦНС, яка характеризується повною втратою свідомості, пригніченням рефлексів у відповідь на зовнішні подразники та порушення регуляції життєвоважливих функцій організму.

Кома - це таке виключення свідомості, при якому відсутні ознаки психічної діяльності, хоча в перекладі з грецької «кома» означає глибокий сон.

Найпоширенішою є клінічна класифікація ком за глибиною і ступенем тяжкості.

За глибиною коматозного стану виділяють:

1 .Легка кома. Свідомість і довільні рухи відсутні, хворі не відповідають на запитання, захисні реакції адекватні, рогівковий і сухожилкові рефлекси, а також реакція зіниць на світло збережені, але можуть бути знижені, дихання і геодинаміка не порушені.

2. 
   Виражена кома. Без свідомості, виникають некоординовані рухи, можливі стовбурові симптоми (порушення ковтання), розлади дихання (патологічні ритми), порушення гемодинаміки, функції тазових органів.
   
3. 
   Глибока кома. Без свідомості, захисні реакції відсутні, відсутність рогівкового рефлексу, атонія м’язів, арефлексія, часто гіпотермія, тяжкі порушення дихання, кровообігу, функцій внутрішніх органів.
   
4. 
   Термінальна (позамежова) кома. Без свідомості, захисні реакції відсутні, арефлексія, розширення зіниць, критичні порушення життєвоважливих функцій (рівень АТ не визначається або мінімальний, апное), що потребує спеціальних заходів підтримки життєдіяльності. Термінальна кома, як правило, розвивається при загибелі стовбурових відділів мозку, що є показником смерті мозку.
   

Смерть мозку. Запропоновано багато критеріїв діагностики смерті мозку. Ідеальними критеріями є ті, які не дають жодного шансу на помилку. Найбільш достовірні критерії смерті мозку:

• 
  припинення всіх функцій нервової системи, повна та стійка відсутність свідомості, відсутність самостійного дихання, атонія всіх м’язів, відсутність реакцій на зовнішні подразники і рефлексів стовбура мозку;
  
• 
  повна відсутність електричної активності головного мозку - ізо- електрична лінія на електроенцефалограмі;
  
• 
  відсутність мозкового кровотоку (підтверджується за допомогою церебральної ангіографії та радіоізотопної сцинтиграфії).
  

Для визначення ступеня тяжкості коми використовують шкалу Глазго (див. тему 1). За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Що більшою є сума балів, то менший ступінь пригнічення функцій мозку і навпаки. Якщо сума балів 15 - кома відсутня; 13-14 - оглушення; 10-12 - сопор; 4-9 - кома; 3 - смерть мозку. Чим менше балів за шкалою ком Глазго, тим більш вірогідна смерть пацієнта: 8 балів і вище - є шанси на покращення; менше ніж 8 балів - ситуація є загрозливою для життя; 3-5 балів - потенційно летальний кінець, особливо, якщо виявлено фіксовані зіниці.
Алгоритм № 2

Порядок надання першої медичної допомоги хворому в стані коми:

1. 
   повернути хворого на бік;
   
2. 
   дещо опустити (на 15 градусів) верхню частину тулуба, щоб ротова щілина була нижче голосової;
   
3. 
   вивести нижню щелепу та підтримувати її пальцями;
   
4. 
   оцінити ефективність самостійного дихання хворого (колір слизової та шкіри, її вологість, глибину та частоту дихання, наявність патологічних шумів при диханні, втягування ділянки яремної ямки та міжреберних проміжків);
   
5. 
   при затрудненому вдиху та наявності в порожнині рота шлункового вмісту, крові, харкотиння його необхідно очистити;
   
6. 
   при неефективному диханні – застосувати ШВЛ, трахеотомію;
   
7. 
   пропальпувати пульс над магістральними та периферичними артеріями;
   
8. 
   підняти хворому верхні повіки та оцінити реакцію зіниць на світло;
   
9. 
   викликати БЕ(Ш)МД.
   

Надання правильного положення тіла непритомному.

1. 
   Підігнути ноги, випрямити руку з боку, на який вкладатимуть по- страждалого.
   
2. 
   Повернути тулуб постраждалого на бік, забезпечивши стійке положення тіла.
   

2. 
   Судоми: причини, ознаки, надання першої медичної допомоги
   

Судоми – мимовільне скорочення скелетних або гладких м’язів різної інтенсивності, тривалості й поширеності, що мають характер нападів.

За характером скорочення м’язів розрізняють судоми клонічні й тонічні.

Клонічні судоми – це короткочасні скорочення і розслаблення окремих груп м’язів, що швидко змінюють одне одного.

Тонічні судоми – тривалі ( до 3 хв. і більше) скорочення м’язів.

Причини розвитку судомного синдрому:

1. 
   механічні ушкодження мозку (травми, нейрохірургічне втручання);
   
2. 
   крововилив в мозок;
   
3. 
   гіпоксичний стан (інсульт, набряк головного мозку, клінічна смерть, шок);
   
4. 
   токсична дія лікарських засобів;
   
5. 
   епілепсія;
   
6. 
   зловживання алкоголем;
   
7. 
   еклампсія;
   
8. 
   пухлини мозку;
   
9. 
   гіпо- або гіперглікемія;
   
10. 
    інфекції ЦНС (менінгіт, енцефаліт), абсцес головного мозку.
    

Головним чинником судомного синдрому є порушення вентиляції легень унаслідок розладу ритмічного скорочення і розслаблення дихальних м’язів, що забезпечує адекватну легеневу вентиляцію. Це створює реальну загрозу зростання гіпоксії та ішемічного ушкодження головного мозку, що, в свою чергу, може посилити судоми. Цьому сприяє також розвиток синдрому малого викиду внаслідок зменшення венозного притоку крові до серця. Підвищення внутрішньочерепного тиску сприяє регуляції і можливому розвитку аспіраційної пневмонії. Тяжкий напад судом може призвести до асфіксії.

Для надання першої медичної допомоги під час судомного нападу необхідно в першу чергу оцінити стан постраждалого:

• 
  якщо є можливість, то необхідно притримати постраждалого в момент падіння, щоб запобігти травмуванню голови постраждалого;
  
• 
  щоб запобігти травмуванню постраждалого, потрібно прибрати зброю, всі гострі предмети, запобігти травмуванню постраждалого об кути і не утримувати хворого з великою силою;
  
• 
  під голову покласти на щось м’яке або покласти її на свої коліна;
  
• 
  повернути постраждалого на бік і опустити голову, щоб запобігти аспірації, за потреби звільнити ротову порожнину від інородних тіл;
  
• 
  щоб запобігти аспірації, за потреби звільнити ротову порожнину від інородних тіл;
  
• 
  підтримувати прохідність верхніх дихальних шляхів уведенням назофарінгеального повітроводу.
  

УВАГА!

Ні в якому разі не намагатися розчепити зуби, особливо гострими предметами. Крім нанесених травм та вибитих зубів, користі ніякої!

Існує міф, що зцілені зуби заважають дихати і від цього постраждалий синіє.

Ні! Зціплені зуби не заважають дихати через ніс! Постраждалий синіє від зупинки дихання як наслідок тонічного напруження дихальних м’язів грудної клітини.

Другий міф – що в момент судом западає язик і його обов’язково потрібно прищепити булавкою до підборіддя.

Ні! Язик – це м’яз і в момент судом він теж напружений. Ризик западіння виникає після припинення судом, коли постраждалий повністю розслаблюється і впадає в сон.

• 
  оцінити стан постраждалого на ймовірність травми голови, теплової травми, ригідності м’язів потилиці, лихоманку, головний біль.
  
• 
  визначити стан алкогольного сп’яніння або недоїдання;
  
• 
  будьте готові відновити прохідність верхніх дихальних шляхів;
  
• 
  після припинення судом постраждалого необхідно перевести в стабільне положення.
  

УВАГА! Після припинення судом не можна залишати постраждалого в положенні на спині.

Навіть якщо приступ судом був одиничний, постраждалого необхідно евакуювати в першу чергу, тому що причиною може бути закрита черепно-мозкова травма або крововилив у мозок.