Розрахунок ефективності заходів щодо охорони праці
 Скачать 222.22 Kb.
|
|
3.2 Оцінка кредитної історії позичальника банку – фізичної особи Кредитна історія позичальника – поняття не нове у кредитуванні. Він популярний у кредитуванні юридичних, ми ж розглянемо ефективність цього методу, застосовуючи його за кредитуванні фізичних осіб. Один з напрямів зниження кредитних ризиків лежать у стандартизації вимог, і математичному моделюванні кредитоспроможності та створення відповідного комп'ютерного забезпечення. Незадовільна кредитна історія є цілком достатнім аргументом відмовити у наданні кредиту. >Стандартизация і формалізація кредитної історії відбувається за таким алгоритму: а) відбір критеріїв оцінки; б) формулювання вимог; в) формалізація (математичне опис) вимог, що дає змогу оцінити кредитної історії в балах. Математичного моделювання кредитоспроможності, складової якої є оцінка кредитної історії, показало, що її зручно проводити по100-балльной шкалою. Мінімальна допустима оцінка становить 60 балів. Існують такі критерії оцінки кредитної історії: а) наявність або відсутність простроченої і/або пролонгованої заборгованості на дату оцінки; б) тривалість кредитної історії; в) наявність або відсутність простроченої і/або пролонгованої заборгованості протягом кредитної історії; р) сума кредитування протязі кредитної історії, і його співвідношення з сумою цього кредиту. Відповідно до відібраними критеріями сформульовані такі вимоги: а чи не допускається наявність простроченої і/або пролонгованої заборгованості на дату оцінки; б) максимальна оцінка можлива при тривалості кредитної історії щонайменше п'ять років; в) якщо відлік термінупросроченности чи пролонгації кредитів протягом кредитної історії становив щонайменше 12-ї місяців для довгострокових кредитів і/або шести місяців для короткострокових – загальна оцінка кредитної історії неспроможна перевищувати 60-ти балів; р) максимальна оцінка четвертим критерію можлива, якщо ставлення між обсягом виконаних позичальником кредитних зобов'язань протягом кредитної історії держави та сумою цього кредиту незгірш від 3. Відбір критеріїв і формулювання вимог проведено з урахуванням аналізу кредитних справ, термін повного виконання зобов'язань якими вже настав. За необхідності критерії відповідні їм вимоги можуть доповнюватися і уточнюватися. Загальна формула оцінки кредитної історіїОці має такий вигляд: >Оці=>Оцn+(>Оц>m+Оцз)Пбуд Пдо, (3.2) деОцn – оцінка наявності або відсутність простроченої і/або пролонгованої заборгованості на дату проведення оцінки (наявність заборгованості – 0 балів; відсутність заборгованості – 60 балів); >Оц>m – оцінка тривалості кредитної історії, бали (0>Оц>m 20); >Оцз – оцінка співвідношень між сумою погашених кредитів і сумою цього кредиту, бали (0>Оц>m20); П>д(к) – поправка на наявність або відсутність простроченої і/або пролонгованої заборгованості протягом кредитної історії за довгостроковими (короткотерміновим) кредитах, коефіцієнт (0П>д(к)20). >Оц>m=>4Tі 20, (3.3) де Ті – тривалість кредитної історії, рік. >Оцз =20/3(Кпро –Заб)/Кіз 20, (3.4) де Допро – кредити, одержані від банку протягом кредитної історії, тис. грошових одиниць; >Заб – заборгованість перед банком на дату оцінки, тис.ден. од.; Доіз – запитуваний кредит; Пбуд = 1 – Тбуд / 12 0, (3.5) де Тбуд – максимальний прострочення чи пролонгації довгострокових кредитів, місяці. Пдо = 1 – Тдо / 6 0, (3.6) де Тдо – максимальний прострочення чи пролонгації короткострокових кредитів, місяців. >Рассчитаем кредитної історії обох позичальників. Використання наведених формул продемонструємо з прикладу з реальної практики. Зазначимо, що прізвища позичальників – умовні. Припустимо, що у ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися із клопотанням про надання кредиту позичальники Ніколаєнко О.В. та БондаренкаП.В. (таблиця 3.4). Таблиця 3.4 –Запрашиваемие кредити
Обидва позичальника є клієнтами ПАТ КБ «Приватбанк», їх кредитна історія відображена в таблиці 3.5. Таблиця 3.5 – Кредитна історія позичальників
Отже, оцінка кредитних історій Ніколаєнко О.В. та БондаренкаП.В. є така: Ніколаєнко О.В.: >Оці = 60 + (20 + 20)11 = 100 балів. БондаренкоП.В.: >Оці = 60 + (12 + 14,14)10,5 = 73,07 бала. Постає питання, наскільки адекватним є такий спосіб оцінки кредитних історій позичальників. Відомо, що критерієм істини є практика. Застосовуючикорреляционно-регрессионний аналіз, ми зіставили оцінки кредитних історій позичальників на дату укладання ними кредитних договорів із рівнем виконання цими позичальниками своїх кредитних зобов'язань за кредитами, термін погашення яких настав. Після статистичної обробки інформації склали такої системи рівнянь: . Її вирішення визначило залежність між оцінкою кредитних історій позичальників, і рівнем виконання ними своїх де - теоретичний (найімовірніший) рівень виконання кредитних зобов'язань позичальниками залежно від оцінки їхньої кредитних історій, %; x – оцінка кредитної історії, бали. Отже, між оцінкою кредитних історій позичальників, і рівнем виконання ними своїх кредитних зобов'язань є прямий залежність: якщо оцінка кредитної історії сягає 76,447 бала і від – кредитний ризик мінімізується; за незначного зниження оцінки до 60 балів очікуваний рівень виконання кредитних зобов'язань падає до 89,6%. Тіснота зв'язок між досліджуваними перемінними визначено обчисленням коефіцієнта парній кореляції . Досить високе значення коефіцієнта парної кореляції свідчить про адекватність обраного способу оцінки кредитних історій і істотному залежності рівня повернення кредитів від такої оцінки. Наведена методика показала нам ефективність проведення оцінки кредитної історії позичальника ухвалення рішення про видачу кредиту, або відмову про його видачі із метою запобігання ризику не повернення кредиту. Наведений приклад показав, що обидві позичальника можуть одержати запитувані кредити,т.к. оцінка їхньої кредитної історії перевищує мінімальне значення. Вважаю, що "застосування даної методики оцінки кредитної історії позичальника в ПАТ КБ «Приватбанк» позитивно позначиться на кредитну діяльність банку, особливо у період економічної кризи, коли кредитна діяльність лише відновлюється і є досить ризикованою [20]. 3.3 Методи регулювання кредитного ризику >Рассчитаем непокритий ризик позаемщикам Краматорського ПриватБанку. І тому скористаємося даними кредитного портфеля (таблиця 3.6). Таблиця 3.6 – Кредитний портфель поКраматорскому філії ПриватБанку на 01.07.2009 р
>Рассчитаем кредитний ризик (максимальний збиток), котрі можуть утворитися в філії у разі неповернення всіх сумнівних і пролонгованих позичок. >Кр = 100% x 49239,59 + 50% x 11731,00 – 28363,72 = - 26741,37 грн. Можна дійти невтішного висновку, що структура кредитних вкладень Краматорського філії ПриватБанку на01.07.2009г. оптимальна (>рис.3.1). Малюнок 3.1 – Структура кредитних вкладень Краматорського філії ПриватБанку проти оптимальної структурою кредитних вкладень. Як очевидно з малюнка 3.1 відхилення від оптимуму за групами «У» і «З» Демшевського не дозволяє сформувати страхової фонд, достатній для кредитного ризику у фінансовому вираженні (його дефіцит 26 741,37 грн.). З поглядулимитирования кредитного ризику незбалансованість структури кредитного портфеля філії покривається лімітованої частиною його капіталуН1 (капіталН1, розрахований за філії на 01.07.2009 ) x 0,2, чи 24 729,59 40358,88). >Рисковим вважається кредит, обсяги якого перевищують ніж 0,25 капіталу банку або 50 448,27 грн. (норматив максимального ризику однієї позичальника Н9). На 01.07.2009 таких кредитів три: «ДружківськийХЗ» 130000,00 грн, СП «>ИЛО» 300000,00 грн., ТОВ «Медіком» 70000,00 грн. З цього погляду управління кредитним ризиком із боку головного банку зводиться у встановленні лімітів сум кредитування, з капіталу філії на звітну дату, його фінансового становища й інших чинників. У другий квартал 2009 року ця ліміт становив 60000,00грв. Позички понад цей ліміт проходять узгодження у вищих підрозділах банку, що покривають що виникає кредитний ризик рахунок своїх ресурсів на вартісної основі. Отже, в Краматорському філії ПриватБанку сформувалася система оцінки й управління кредитним ризиком, що з одного боку забезпечує процес кредитування, що виникнення підвищених ризиків, з іншого – жорстко обмежує філії. З урахуванням запропонованих методів зниження кредитного ризику, банком може бути розроблена програма перспективного розвитку кредитної політики, з єдиною метою зниження середній рівень ризику кредитного портфеля. За даними КБ «ПриватБанку» середній рівень ризику становить 10%. У межах програмних засобів банк повинен прагнути збільшити обсяг стандартних кредитів на 12% і применшити «під медичним наглядом» на 20%; «субстандартні» на 17%; «сумнівних» на 20%; «безнадійних» на 50%, і тим самим знизити рівень ризику до 7 – 8%. Такі зміни структури кредитного портфеля можливі з допомогою основних елементів управління кредитним ризиком: а) лімітування і нормування обсягів кредитних вкладень; б) формування ефективної цінової газової політики; в) формування страхових резервів по кредитним ризикам. >Лимитирование обсягів кредитних операцій обмежує концентрацію кредитного портфеля у межах окремих позичальників, груп позичальників, бізнесів, галузей, секторів економіки та регіонів. Ліміт у межах окремого позичальника визначає максимальну суму і надання кредиту. Формування ефективної цінової газової політики – одне з найважливіших інструментів управління кредитним ризиком. При визначенні реальної відсоткової ставки необхідно враховувати темпи інфляції, норми обов'язкового резервування ресурсів на коррахунках в НБУ, рівень накладних витрат із надання кредиту. Формування резервів на покриття можливих збитків за кредитами проводиться відповідно до Положенням НБУ №279 від06.07.2000г., згідно з якими банки зобов'язані виконувати розрахунки резервів під стандартну і нестандартну заборгованість. >Произведем факторний аналіз кредитного ризику за видами класифікованих кредитів з урахуванням змінених обсягів (>см.табл.3.7). Вихідними для оцінки кредитного ризику є: > рівень ризику (>rі), яка диференціюється у розподілі за рівнем ризику; > обсяги кредитів на цьому розподілі – P.Sі. Таблиця 3.7 – Розрахунок обсягу класифікованих кредитів.
Розрахунок обсягу класифікованих кредитів (>КР>Кл) і культурний рівень ризику (>r) по управлінням банку приведено у таблиці 3.7. Відповідно до даних цієї таблиці отримуємо: Удосконалення оцінки кредитоспроможності клієнта ПриватБанку, допоможе приймати менеджерам більш виважені рішення на кредитування. Тим самим було, безсумнівно, зміниться картина класифікованих кредитів, тобто. зменшиться кредитний ризик. Знати про існування кредитного ризику, проаналізувати його за якісному рівні необхідно, але цього замало. Важливо виявити його ступінь, причому слід оцінити можливість, що певне подія справді відбудеться, і як і стимулюватиме результат кредитного рішення. При кількісної оцінці кредитного ризику слід розрізняти розмір реальну вартість і обсяг очікуваних збитків, якщо перший показник на даний момент рішення, зазвичай, відомий, то другий оцінюють з тим чи іншого ступенем невизначеності. Для визначення рівня ризикованості кредитного портфеля комерційного банку використовуються такі абсолютні показники. Можлива величина збитків по кредитному портфелю: (3.7) >Средневзвешенний кредитний портфельний ризик: (3.8) >Дисперсия кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель банку: ,(3.9) де >Среднеквадратическое відхилення кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель банку: ,(3.10) Проте дисперсія ісреднеквадратическое відхилення показують міру розсіювання кредитних ризиків щодо договорів кредитного портфеля як і цю справу, і у гірший. Ці показники не дозволяють оцінити рівень ризикованість кредитного портфеля. Для цього він доцільно використовувати такі показники: Позитивна варіація кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель банку: ,(3.11) деtі – невід'ємне відхилення кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель від середньозваженого кредитного ризику ,(3.12) Негативна варіація кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель банку: ,(3.13) де lі –дополнителние відхилення кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель від середньозваженого кредитного ризику (3.14) . Позитивне відхилення кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель: . Позитивне середнє відхилення кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель: . Коефіцієнтассиметрии кредитних ризиків щодо договорів, що є кредитний портфель: . Як очевидно з розрахунків, значення більше відхилені в позитивний бік від середньозваженого кредитного портфельного ризику, тобто. можна дійти невтішного висновку у тому, що ризиковість даного портфеляневисокая[27]. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||