виконавче провадження тема 2. Субєкти виконавчого провадження Тема Субєкти виконавчого провадження (2 год.)
Скачать 0.58 Mb.
|
Запитання та завдання для самостійного контролю до глави 2 Дайте визначення понять “стягувач” та “боржник”. Схематично зобразіть класифікацію суб’єктів виконавчого провадження за юридичною заінтересованістю. Перелічіть ознаки суб’єктів виконавчого провадження. Назвіть спеціальні права сторін виконавчого провадження. Яке співвідношення понять “стягувач” та “позивач”? Який характер має співучасть у виконавчому провадженні: обов’язковий чи факультативний? За якими виконавчими провадженнями правонаступництво неможливе? Наведіть приклади. Якими документами оформляються повноваження представників у виконавчому провадженні? Наведіть документи для кожного виду представництва у виконавчому провадженні. Як оформляється правонаступництво у виконавчому провадженні? Щодо яких суб’єктів виконавчого провадження можливе правонаступництво? Хто уповноважений вирішувати питання про залучення правонаступника у виконавчому провадженні? Які особи не можуть бути представниками у виконавчому провадженні? Якими повноваженнями у виконавчому провадженні наділений суд? Класифікуйте їх. Які особи сприяють виконавчому провадженню? Який їхній правовий статус? Підстави відводів у виконавчому провадженні. У яких випадках не допускається представництво у виконавчому провадженні? Яким вимогам має відповідати перекладач у виконавчому провадженні? В чому полягає суть попереднього та подальшого судового захисту на стадії виконання рішень юрисдикційних органів? 1 Загальна теорія держави і права: Підручник / За редакцією проф. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002. – 427с. – C. 338. 2 Організаційно-правові засади діяльності суб'єктів виконавчого провадження : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ігонін Руслан Владиславович ; Національна академія держ. податкової служби України. - Ірпінь, 2007. - 211 арк. URL : http://www.info-works.com.ua/all/politika/521.html. 3 Організаційно-правові засади діяльності суб'єктів виконавчого провадження : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ігонін Руслан Владиславович ; Національна академія держ. податкової служби України. - Ірпінь, 2007. - 211 арк. URL : http://www.info-works.com.ua/all/politika/521.html. 4 . Гринько Ю.И. Исполнения судебных решений. – М.: Юрид. лит., 1966. – 108 с. – с. 27. 5 Заворотько П.П., Штефан М.Й. Судове виконання: Для викладачів, студентів юрид. вузів, працівників суду, прокуратури, юрисконсультів, підприємств, установ, організацій. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1967. – 263 с. – с. 3. 6 Заворотько П.П. Процесуальные гарантии исполнения судебного решения. – М.: Юр. лит., 1974. – 559 с. – с. 188. 7 . Худенко В.В. Учасники исполнительного производства: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Саратовский юрид. институт им. Д.Курского. – Саратов, 1992. – 22 с. – С. 17. 8 Не погоджуємося із твердження про те, що представники сторін мають особисту заінтересованість у виконанні рішення виконавцем. Заінтересованість представників є не особистою, а функціональною. 9 Настольная книга судебного пристава-исполнителя: учебно-практическое пособие / под. ред. В. А. Гуреева. – М.: Статут, 2012. – 888 с. – С. 159-161. 10 Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання. Вісник Вищої ради юстиції. № 3 (11) 2012http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf 11 Щербак С.В. Суб’єкти виконавчого процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.academy.sumy.ua/library/P_Visnik/Numbers/1_6_2012/06_02_04.pdf. 12 Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf 13 Закони України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» : Науково-практичний коментар. – К. : Видавець Фурса С.Я. : КНТ, 2008. – 1172 с. – (Серія «Процесуальні науки»). С. 227 14 Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012 http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf 15 Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012 http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf 16 Додатково ч. 1 ст. 6 Закону «Про виконавче провадження» визначає такі суб’єкти, що «не є органами примусового виконання» (які умовно можна віднести до іншої групи), – це податкові органи і банки та інші фінансові установи, відповідно до сфери їх повноважень із конкретизацією в ч. 2 ст. 6 Закону як «…органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів»; у ч. 3 ст. 6 Закону це – «інші органи» (Зозуля І.В. Правове забезпечення статусу суб’єктів виконавчого провадження у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів та установ. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2017/1_2017/ part_1/28.pdf) 17 Заворотько П.П. «Процессуальные гарантии исполнения судебного решения». – М., 1974. – 360 с.с. 162 18: Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. К.: Атіка, – 2002. 480 с. С.70 19 Але дана класифікація знову ж таки де в чому повторює законодавчу регламентацію і на один щабель ставить державного виконавця, сторони та їхніх представників. Зокрема, державний виконавець має право застосовувати санкції і застосовує їх саме до сторін, а тому об’єднувати державного виконавця зі сторонами та їх представниками в одну групу неприпустимо. Крім того, дана класифікація об’єднує прокурора і органи державної влади та місцевого самоврядування, які виконують функції представництва. В даній класифікації пов’язані не лише державні виконавці і сторони, але йдеться також про прокурора, який згідно зі ст. 121 Конституції України та ст. 56 ЦПК здійснює функцію представництва. Крім того, недоречно відносити до третьої групи суб’єктів виконавчого провадження – Державну виконавчу службу та суд як осіб, що сприяють здійсненню виконавчого провадження, оскільки сьогодні суд лише вирішує питання: про відстрочку і розстрочку виконання, зміну та встановлення способу і порядку виконання; про заміну сторони, затвердження мирової угоди, видачу дубліката виконавчого листа та інші. До того ж, діяльність суду регламентується Розділами 6 та 7 ЦПК і до предмета регулювання виконавчого процесу не входить. Не можна погодитися з думкою автора щодо віднесення Державної виконавчої служби до суб’єктів виконавчого провадження, оскільки це орган, який входить до структури Міністерства юстиції України, але не бере безпосередньої участі у примусовому виконанні рішень суду та інших юрисдикційних органів. Тобто в даному випадку необхідно відмежовувати питання організації органів з виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів від статусу суб’єктів виконавчого процесу, зокрема державного виконавця, який безпосередньо виконує судові рішення. (Див: Вінциславська М. Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012 http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf) 20 Проблема участі суду у виконавчому провадженні полягає у тому, чи є суд суб'єктом виконавчих правовідносин. Дійсно, діяльність суду іноді має важливе значення для виконання, зокрема, у тих випадках, коли законом до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для розвитку виконавчого провадження. Суд може розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, однак ці відносини мають цивільний процесуальний чи інший відповідний характер 21 Організаційно-правові засади діяльності суб’єктів виконавчого провадження (теоретичні аспекти) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Р.В. Ігонін, К.В. Шкарупа, О.І. Сеньків ; Держ. податкова адмін. України, Нац. ун-т Держ. податкової служби України. – Ірпінь : Нац. ун-т ДПС України, 2010. – 203 с. С. 37 22 Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf) 23 Щодо першої групи суб’єктів, які наділені владними повноваженнями, то до них відноситься державний виконавець, виконавчі групи та особи, які здійснюють контроль за законністю виконавчого провадження. Державний виконавець є обов’язковим суб’єктом виконавчих процесуальних правовідносин, статус якого характеризується владними повноваженнями, він є одночасно посадовою особою та державним службовцем. Держава делегувала державному виконавцеві юрисдикційну функцію з примусового виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів. Але існують винятки у виконавчому процесі, коли державні виконавці діють у групі, незважаючи на їх організаційну форму, адже вони є колективним утворенням, діяльність у них здійснюється одноособово. Виконавчі групи – це колективні утворення, на які покладається примусове здійснення виконання рішень, але такі групи можуть бути суб’єктами виконавчого процесу лише за чітко передбачених законом умов. Порядок їх утворення та функціонування регулюється Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5 Щодо осіб, які здійснюють контроль за законністю виконавчого провадження, то ця група суб’єктів, на перший погляд, не має відношення до безпосереднього здійснення виконавчих процесуальних дій, але їх участь у процесі істотно впливає на здійснення виконавчого провадження. Від того, яке рішення цими суб’єктами буде прийнято, залежить подальший хід та розвиток виконавчого провадження. Зокрема, якщо буде проявлена бездіяльність виконавців, порушені строки, рішення зазначених вище органів призведе до відповідних наслідків або змін у виконавчому провадженні. 24 До другої групи суб’єктів виконавчих правовідносин входять особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, залежно від процесуальної ролі ці суб’єкти поділяються на осіб, які звернулись за вчиненням виконавчого провадження з метою захисту своїх власних прав та охоронюваних законом інтересів: боржник та стягувач, які є обов’язковими учасниками виконавчого процесу, оскільки саме на їх права та обов’язки безпосередньо може вплинути вчинене виконавче провадження. Суб’єкти другої підгрупи беруть участь у виконавчому провадженні з метою захисту прав та інтересів інших осіб, стягувача і боржника. Цими суб’єктами є особи, передбачені ст. 56 ЦПК, які можуть брати участь у виконавчому провадженні з метою сприяння державним виконавцем дотриманню інтересів обмежено дієздатних, малолітніх і неповнолітніх дітей. Крім того, інтереси у виконавчому процесі можуть представлятися іншими суб’єктами, зокрема, законними та договірними представниками, виконавцем заповіту та іншими. 25 Як зазначає Н. Сергієнко «Прокурор є специфічним учасником виконавчого провадження. Характеризуючи роль прокурора як представника інтересів держави, не варто забувати, що він представляє у виконавчому провадженні інтереси не самої сторони (нею ж є відповідний орган державної влади тощо), а інтереси саме держави» ( Сергієнко Н. Правовий статус прокурора в виконавчому провадженні: реалії та перспективи. Право і суспільство. 2019. №6. С. 98-105 http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2019/6_2019/part_1/19.pdf) 26 Щодо третьої групи – до неї належать особи, які сприяють виконавцям у виконавчому процесі. Вони не мають матеріальної заінтересованості і залучаються до процесу з метою надання технічної або іншої допомоги, їх участь у процесі є гарантією дотримання принципу законності виконавчого провадження, оскільки від їх процесуальної ролі залежить належне вчинення виконавчої процедури. (Вінциславська Марія Суб'єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (11) 2012http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik11_01.pdf) 27Авдюков М.Г. Исполнение судебных решений. / М.Г. Авдюков. – Москва, 1960. – 244 с С.8 28 Ростомян В.В. Особливості правового статусу стягувача у виконавчому провадженні // Цивілістична процесуальна думка: науково-практичний журнал / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Каф. нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури; відп. за вип.: Фурса С.Я., Дерій О.О. – Київ, 2017. – № 1. – С. 70–72. 29 Ростомян В.В. Особливості правового статусу стягувача у виконавчому провадженні // Цивілістична процесуальна думка: науково-практичний журнал / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Каф. нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури; відп. за вип.: Фурса С.Я., Дерій О.О. – Київ, 2017. – № 1. – С. 70–72. 30 Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. – К., 2002. – 448 с. 31 Штефан М.Й., Омельченко M.П., Штефан С.М. Виконання судових рішень: Навч. посіб. – К., 2001. – 339 c. С. 55 32 Штефан М.Й., Омельченко M.П., Штефан С.М. Виконання судових рішень: Навч. посіб. – К., 2001. – 339 c. С,9 33 Хотинська О. Процесуальне становище сторін виконавчого провадження / О. Хотинська // Право України. – 2004. – № 3. – С. 86–92. 34 Хотинська О. Процесуальне становище сторін виконавчого провадження / О. Хотинська // Право України. – 2004. – № 3. – С. 87 35 Вінциславська М.В. Суб’єкти виконавчого процесу та їх класифікації: проблемні питання / Вінциславська М.В.// Вісник Вищої ради юстиції. – 2012. – № 3 (11). – С. 9–15. 36 Чухвичев Д.В. Исполнительное производство: учеб. пособ. для студ. вузов, обучающихся по специальности 030501 «Юриспруденция» / Д.В. Чухвичев. – М.: ЮНИТИ; Закон и право, 2008. – 233 с С. 36 37 Чухвичев Д.В. Исполнительное производство: учеб. пособ. для студ. вузов, обучающихся по специальности 030501 «Юриспруденция» / Д.В. Чухвичев. – М.: ЮНИТИ; Закон и право, 2008. – 223 с 38 Гринько Ю.И. Исполнение судебных решений. – Казань, – 322 c. С. 26 Хоча, Як слушно зазначає О.З. Хотинська, як право стягувача на виконання, так і обов’язок боржника по виконанню підтверджується не судовим рішенням і прирівняними до нього актами, а виконавчими документами, що повинно бути відображено при визначенні боржника у виконавчому провадженні.На думку вченої, саме по собі застосування примусових заходів не можна вважати основоположною ознакою змісту правового статусу боржника, оскільки такі заходи застосовуються не лише до нього. До цього також слід додати, що боржник як процесуальний суб’єкт з’являється раніше того моменту, як до нього можуть бути застосовані заходи примусу, і останні взагалі не застосовуються, якщо він виконує відповідні обов’язки добровільно. Таким чином, ознака примусу не може вважатися характерною ознакою визначення боржника. |