виконавче провадження тема 2. Субєкти виконавчого провадження Тема Субєкти виконавчого провадження (2 год.)

• Название: Субєкти виконавчого провадження Тема Субєкти виконавчого провадження (2 год.)
• Дата: 01.03.2021
• Размер: 0.58 Mb.
• Имя файла: виконавче провадження тема 2.doc
• Тип: Глава; #180671
• страница: 2 из 8

Залежно від ступеня участі (активності) у виконавчому процесі
ласифікація суб'єктів виконавчого провадження

1. 
   сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач. Дані особи мають особистий інтерес у результаті виконання рішення суду або іншого юрисдикційного органу;
   

2) особи, які в ході виконавчого провадження беруть постійну участь: 

- державний виконавець, як особа яка, безпосередньо, здійснює виконання рішення суду або іншого юрисдикційного органу; 

- приватний виконавець - громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом, приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності (ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання….»;

- представники сторін – особи, що замінюють стягувача або боржника та діють виключно в їх інтересах та від їх імені; 

- прокурор, який бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою;

- адвокат, який бере участь у виконавчому провадженні в я кості представника однієї із сторін;

3) особи, які сприяють виконанню рішення суду і не є постійними учасниками виконавчого провадження. До них належать:

- експерти (особи, які з’ясовують або роз’яснюють питання, що виникають у процесі виконання судового рішення);

- спеціалісти (особи, які також мають знання у певній галузі, проте їх висновки не мають доказової сили на відміну від висновки експерта);

- суб’єкти оціночної діяльності – суб’єкти господарювання (юридичні або фізичні особи, які здійснюють оцінку майна боржника);

- поняті (присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі та в інших випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»);

- представники поліції, які залучають у випадку перешкоджання державному виконавцю здійснювати примусове входження до житла або іншого приміщення боржника;

- представники органів опіки та піклування (у випадку представлення інтересів недієздатних або неповнолітніх осіб);

- опікуни майна (якщо особа визнана судом безвісно відсутньою);

- зберігачі майна (особи, на яких покладено обов’язок по збереженню майна боржника);

- спеціалізовані організації, що здійснюють реалізацію майна.

Залежно від зацікавленості в результатах виконавчого провадження
1) стягувач та боржник, які мають особистий процесуальний або матеріально правовий інтерес	2) особи, які мають функціональний (процесуальний) інтерес та діють від імені або в інтересах сторін виконавчого провадження (представники)	3) особи, що мають державний, службовий або громадський інтерес (прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування)

За підставами залучення у процес
первинні, які вступають у процес за законом або за власною ініціативою	а) державний виконавець; б) сторони та їх представники
вторинні, які залучаються у процес лише за ініціативою первинних суб’єктів:	а) перекладач; б) експерт; в) спеціаліст; г) спеціалізовані організації; д) поняті; е) зберігач майна та інші14

За кількісним складом осіб, які вчиняють виконавче провадження
одноособово	провадження вчиняється державним виконавцем провадження вчиняється приватним виконавцем
колегіально	зведені групи, тобто державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби вчиняють спільно виконавче провадження15 (див: ст. 25 Закону «Про ВП»)

За органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби Систему органів примусового виконання рішень становлять (ст. 6 Закону «Про органи та осіб…»):
1) Міністерство юстиції України;	2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку	3) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців

Структура підрозділів державної виконавчої служби



→ →.

Суб'єкти, які безпосередньо здіснюють примусове виконання
органи та особи, спеціально уповноважені на примусове виконання рішень (або ж ті, для яких примусове виконання рішень, власне, є виключним видом діяльності)	органи та посадові особи ДВС та приватні виконавці
органи та установи, наділені окремими повноваженнями у сфері примусового виконання рішень (або ж ті, які здійснюють примусове виконання рішень серед багатьох інших функцій)	Національний банк України, органи фіскальної служби, банки та інші фінансові установи16

Окремі наукові підходи щодо класифікації субєктів виконавчого провадження

Заворотько П.П. пропонує таку класифікацію: - особи, наділені владними функціями, тобто виконавці; - особи, які беруть участь у виконанні і мають суб’єктивну матеріально-правову заінтересованість у виконанні; прокурор; особи, які захищають права інших осіб; - особи, що в силу закону зобов’язані сприяти судовому виконанню; - особи, які утримують майно боржника на законних підставах; - особи, майнові права яких стосуються або порушуються державним виконавцем, але у справі такі особи участі не беруть (власники майна, на яке був накладений арешт для задоволення вимоги стягувача до боржника)17 Щербак С.В.: - органи і посадові особи державної виконавчої служби; - учасники виконавчого провадження (сторони та їхні представники, органи державної влади і місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або особи); - особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (спеціалісти, перекладачі, поняті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організації, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржника)18 Ігонін Р.В. наводить таку класифікацію суб’єктів виконавчого провадження19: - основні учасники виконавчого провадження (державний виконавець, сторони та їхні представники, органи державної влади та місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або особи); - особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (спеціалісти, перекладачі, поняті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організації, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржника); - особи, які сприяють виконавчому провадженню (суд20, Державна виконавча служба)21. Вінциславська М. пропонує такі критурії для класифікації субєктів виконавчого процесу: 1) за ступенем обов’язковості участі у процесі; 2) за підставами залучення у процес; 3) за кількісним складом осіб, які вчиняють виконавче провадження; 4) за процесуальним становищем та характером процесуальної діяльності22.

2. 
   Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні (Дутко А. О.)
   

Класифікація осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні за процесуальним становищем та характером процесуальної діяльності

До першої групи належать особи, наділені владними повноваженнями з вчинення виконавчих процесуальних дій23.	До першої підгрупи слід віднести осіб, які безпосередньо вчиняють виконавчо-процесуальні дії:	- державний (приватний) виконавець; - виконавчі групи як колективні утворення державних виконавців.
	До другої підгрупи належать особи, які здійснюють контроль за законністю виконавчого провадження:	- начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець; - керівник відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня; - директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції та його заступники; - заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції в області, м.Києві, районних, міських, районних у містах відділах ДВС, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції
До другої групи належать особи, які беруть участь у виконавчих процесуальних діях24.	До першої підгрупи слід віднести осіб, які звернулись за вчиненням виконавчого провадження з метою захисту власних прав та охоронюваних законом інтересів:	- боржник; - стягувач.
	До другої підгрупи слід віднести осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні з метою захисту прав та інтересів інших осіб, боржника та стягувача:	- представники сторін; - прокурор25; - органи державної влади та місцевого самоврядування.
До третьої групи належать особи, які сприяють здійсненню виконавчого провадження26:		- перекладач; - експерт; - спеціаліст; - суб’єкти оціночної діяльності (суб’єкти господарювання); - поняті; - зберігач майна; - особи і організації, які здійснюють розшук боржника, майна, дитини; - спеціалізовані організації.

3. 
   Сторони виконавчого провадження. Права та обов’язки сторін (Дутко А. О.)
   

Сторони - фізичні або юридичні особи, стосовно яких згідно з виконавчим документом має бути відповідно здійснено захист (поновлення) порушеного законного права чи інтересу та забезпечення виконання покладеного рішенням уповноваженого органу обов’язків (вчинення певних дій або утримання від їх вчинення)
Стягувач - це особа, яка за наявності належного виконавчого документа, виданого на її користь чи в її інтересах, звернулась до державного виконавця із заявою за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів.	Боржник - особа, яка зобов’язана відповідати за виконавчим документом внаслідок заяви стягувача, в інших, визначених законом, випадках шляхом вчинення певних дій (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утримання від їх вчинення.

Позиції щодо визначення поняття «стягувач» у виконавчому провадженні

Перша позиція, прихильником якої є Авдюков М.Г, зводиться до визначення стягувача як «сторони, на чию користь здійснено стягнення і вимагається виконання рішення суду чи іншого акта»27. В.В. Ростомян не погоджується з такою дефініцією, адже «сторона після вчинення таких дій як «здійснення стягнення» перестає бути стягувачем в силу закінчення виконавчого провадження»28. Крім того, на думку вченого, твердження, що стягувач є стороною, яка вимагає виконання рішення чи іншого акта, не враховує надану законом можливість відкриття виконавчого провадження за заявою такого процесуального суб’єкта, як прокурора»29. Іншої позиції притримується С.В. Щербак, яка вважає, що поняття «стягувач» слід трактувати, як особу (фізичну чи юридичну та громадянина-підприємця), яка має право вимагати від інших осіб певних підтверджених виконавчим документом дій або утримання від вчинення правопорушень і яка першою заявила про порушення виконавчого провадження30. М.Й. Штефан вважає, що стягувачем слід вважати сторону, право якої визнане рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу й реалізується проведенням на її користь виконання31; стягувач у виконавчому процесі – це особа, яка звернулася до державної виконавчої служби і має чинне право вимоги до боржника, що підтверджується виконавчим документом, зміст і форма якого встановлені законом32. З таким визначенням не погоджується О.З. Хотинська, зазначаючи, що відповідне тлумачення є неповним, оскільки рішення суду автоматично не робить відповідну особу стягувачем33. До цієї думки вченої слід також додати, що судове рішення саме по собі, а також рішення іншого юрисдикційного органу не є підставою для відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець відкриває його на підставі виконавчого документа, який у свою чергу, видається на підставі рішення суду чи іншого юрисдикційного органу. Таким чином у відповідних правовідносинах наявна проміжна ланка – це виконавчий документ, на підставі якого відкривається відповідне провадження. З огляду на вищезазначене О.З. Хотинська дає своє визначення стягувача: стягувачем є сторона виконавчого провадження, право вимоги якої підтверджене рішен ням суду чи іншого юрисдикційного органу та на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ та відкрито виконавче провадження.34 М. Вінциславська під стягувачем розуміє фізичну або юридичну особу, що має право вимоги до боржника та на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ35. На думку Д.В. Чухвичева, стягувачем є особа, наділена правами, закріпленими у виконавчому документі, і саме на виконання цих прав видається виконавчий документ, а реалізація цих прав є головною метою виконавчого провадження, оскільки головною метою є не здійснення ним своїх матеріальних прав, а виконання судового рішення36.

Стягувачем може бути також (ч.3,4 ст. 15 Закону «Про ВП»):
державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення	За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства
державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення	За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях
Державна судова адміністрація України	За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу)

Позиції щодо визначення поняття «боржник» у виконавчому провадженні

Д.В. Чухвичев вважає, що боржником є особа, обов’язок якої – виконати певні дії, підтверджені рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу, чи сторона, яка зобов’язана виконати відповідне рішення суду чи іншого органу37. Ю. Гринько вважає, що боржником є зобов’язана особа, проти якої застосовуються передбачені законом заходи примусу38. П.П. Заворотько більш вдало визначає боржника: це сторона, обов’язок якої підтверджується виконавчим документом і щодо якої відкрито виконавче провадження39. Т.М. Кучер вважає, що боржник – фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх учинення, що не було нею виконано в добровільному порядку40 . В свою чергу М.В. Вінциславська відстоює підхід, відповідно до якого під боржником слід розуміти особу, яка залучена до участі у відкритому виконавчому провадженні або розшукується як боржник для виконання зобов’язання, встановленого чинним виконавчим документом41. Л.О. Ніколенко вважає, що боржника слід визначити як особу, яка визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава або територіальна громада в особі уповноважених органів, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення: передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням, або утриматися від їх вчинення. Така дефініція, по-перше, включає до переліку боржників і територіальні громади (адже в певних випадках є можливим звернення з позовом до сільських, селищних, міських рад чи їх виконавчих органів, які є представниками територіальної громади; по-друге, встановлено, що держава та територіальні громади вступають у відповідні правовідносини не безпосередньо, а через уповноважені органи; по-третє, деталізовано, що обов’язок щодо виконання рішення може включати як активні, так і пасивні дії42.