|
|
Книга мікроекономіка. Тема предмет і метод мікроекономіки
В
VC
ТС
FC
 
С
короткостроковому періоді витрати виробництва поділяють також на постійні і змінні (рис. 8.1).
П
Рис. 8.1. Криві сукупних (ТС), постійних (VC) та змінних (FC) витрат
(Q – обсяг випуску продук-ції, С – витрати)
Q
 остійні витрати (FC – Fixed Cost) – це витрати, що не залежать від обсягів виробництва продукції. Вони існують навіть тоді, коли продукція зовсім не виробляється. Наприклад, відсотки за кредит, амортизація, орендна плата, витрати на освітлення та опалення приміщень і т. д. (рис. 8.1).
Змінні витрати (VC – Variable Cost) – це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції, тому ці витрати залежать від випуску продукції (рис. 8.1).
Основні види постійних витрат.
Відсотки за кредит.
Орендна плата.
Амортизація.
Капітальний ремонт.
Податки.
Страхові внески.
Витрати на управління.
Основні види змінних витрат:
Витрати на сировину.
Оплата праці.
Витрати на паливно-мастильні матеріали.
Витрати на електроенергію.
В мікроекономіці використовуються не тільки показники сукупних витрат, але й середніх:
Середні постійні витрати (AFC – Average Fixed Cost) – це кількість постійних витрат виробництва (FC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2).1
AFC = FC / Q
С
Q
   
TC
C
VC
FC
ередні змінні витрати (AVC – Avera-ge Variable Cost) – це кількість змінних витрат виробництва (VC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2).
A  MC  VC = VC / Q
С
ATC C
C
Q
AFC
AVC
  А В ередні сукупні витрати (АТС – Ave-rage Тотаl Cost) – це кількість сукупних витрат виробництва (ТC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2):
A
Рис. 8.2. Криві витрат виробництва
ТC = ТC / Q
Середні сукупні витрати (АТС або АС) можна розрахувати як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:
АТС = AFC + AVC = (FC + VC) / Q
Аналізуючи криві витрат виробництва (рис. 8.2) можна зробити наступні висновки:
При обсягу продукції, що дорівнює А крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, а крива сукупних витрат (ТС) має перегин (вона з випуклої стає опуклою).
Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних витрат (АТС) та середніх змінних витрат (AVC) в точках їх найменших значень.
Середні змінні витрати (АVС) необхідні для оцінки ефективності госпо-дарювання, визначення рівноваги і перспектив розвитку: а) розширення діяльності; б) скорочення виробництва; г) вихід із галузі.
Порівняння середніх сукупних витрат (ATC) з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. А це допомагає вибрати стратегію фірми в короткостроковому періоді.
Правило найменших витрат – це умова при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу – однаковий граничний продукт (МР).
Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які б могли принести більший дохід, тобто досягається оптимальне співвідношення факторів виробництва, при якому забезпечується максимізація випуску.
8.2. Витрати в довгостроковому періоді
Мінімізація витрат в довгостроковому періоді – основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів виробництва.
Криві витрат в довгостроковому періоді показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коли всі фактори виробництва є змінними.
Протягом довгострокового періоду виробники мають можливість контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність виробничої діяльності на підприємстві, але й розміри і кількість підприємств.
Приклад.1
Фірма розглядає 4 варіанти розмірів своїх заводів. Розміри кожного з них дозволяють працювати з мінімальними середніми витратами (АС) при обсягах випуску, що відрізняються один від одного на 1000 одиниць.
Варіанти випуску продукції: 1000, 2000, 3000, 4000 одиниць. Накреслимо короткострокові криві витрат для всіх заводів (рис. 8.3).
 
LAC
  
|
|
|
Скачать 1.13 Mb.