Книга мікроекономіка. Тема предмет і метод мікроекономіки
 Скачать 1.13 Mb.
|
XРис. 4.6. Крива “ціна – споживання”     Х1 Х2 Х3    ід кривої “ціна – споживання” можна перейти до кривої індиві-дуального попиту. Для цього потрібно лише замінити на осі ординат позначення: замість витрат на всі інші товари (PYY) відобразити на ній ціну РХ. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару Х. Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар Х) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (РХ) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис.4.7). П   РХ  Рис. 4.7. Крива індивідуаль- ного попиту Х  d опит (demand) - це та кількість про-дукту, яку споживач готовий та може прид-бати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива “ціна – споживання” – це два різних спосо-би описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють). Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголошує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується і, навпаки – зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач. 4.3. Ефект заміщення та ефект доходу Якщо ціна товару Х змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж змінюються. З одного боку, зниження цін на товар Х робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншого боку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару Х дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім. Р  Y еакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, слід розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів (рис. 4.8).1     В   ●  ●А U2   ● СI1 I U1 I2  R1 R R2 X Рис. 4.8. Ефект заміщення та ефект доходу Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості U1 (переміщення з точки А в точку С (відрізок R–R1)). Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару Х без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості (U1) до іншої U2 (відрізок R2–R). Як було з’ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних – зменшується. Ефект заміщення спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів. В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення наведена в табл. 4.1.1 Таблиця 4.1. Дія ефектів доходу та заміщення.
Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 4.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то зростанням ціни споживання товару Х зменшується, а при її знижені – збільшується. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіффена.1 Таку ситуацію можна спостерігати при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х рр. Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам: бути неякісним в уявленні споживача; бути значною часткою його витрат. Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту, коли із підвищенням цін спостерігається збільшенням якості продукції і збільшувати його закупки. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача. Контрольні запитання Які зміни в моделі споживчого вибору потрібно здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності? Поясніть значення терміну “розширене бюджетне обмеження”. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу? Крива “дохід – споживання”, її суть та порядок побудови. Нахил кривої “дохід – споживання” як свідчення відношення до благ. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та неякісними товарами (низької споживчої цінності). Які висновки можна зробити з аналізу кривої Енгеля? Сформулюйте закон Енгеля. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів? Порядок побудови та аналіз кривої “ціна – споживання”. Побудова кривої індивідуального попиту споживача. Як розкривається зміст ефекту заміщення? Розкрийте зміст ефекту доходу. Охарактеризуйте одно- та різнонаправлений вплив ефектів доходу та за-міщення. Поясніть в чому суть парадоксу Гіффена. Наведіть приклади. Завдання Місячний бюджет споживача – 200 грн. В стані рівноваги він купує 20 кг. картоплі по 1грн/кг. Побудуйте бюджетну лінію споживача (для картоплі і всіх інших благ). Визначте витрати на картоплю і всі інші блага. Якою буде гранична корисність для покупця , що знаходиться в стані рівноваги? Споживач має дохід 20 грн. і використовує його на придбання блага Х по ціні 4 грн. блага Y по ціні 5 грн. Вибір споживача, що максимізує корис-ність, включає 2,5 одиниць Х і 2 одиниці Y. Збільшення доходу на 20 грн. викликає зміщення точки рівноваги (5Х; 4Y), а збільшення доходу ще на 10 грн. – відповідно (5,5Х; 5,6Y). а) Побудуйте лінію “дохід – споживання”. б) Побудуйте криву Енгеля для товару Х. Споживач має дохід 200 грн. і використовує його на придбання блага Х по ціні 10 грн. блага Y по ціні 20 грн. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грн. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грн. – відповідно (20Х; 5Y). а) Побудуйте лінію “ціна – споживання”. б) Побудуйте криву попиту споживача на товар Х. Бюджет споживача складає 60 грн., ціна блага Х – 15грн., блага Y – 5 грн. Функція корисності U=4XY а) Розрахуйте оптимальну комбінацію товарів. б) Намалюйте криву “ціна – споживання” для блага Х, якщо ціна на нього зменшується і набуває значень 10, 6 та 4 грн. в) Зобразіть криву попиту для блага Х. Основні терміни і поняття - Ефект доходу - Ефект заміщення - Закон Енгеля - Крива “дохід – споживання” - Крива Енгеля - Крива індивідуального попиту - Крива “ціна – споживання” - Нормальний товар - Парадокс Гіффена - Попит - Розширене бюджетне обмеження - Товар Гіффена Рекомендована літератураБазилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 58-65. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 123-141. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 39-43. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 36-45. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 27-38. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 42-46. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. На-ливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 31-40. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 96-108. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 150-186. Тема 5. ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ, ЇХ ВЗАЄМОДІЯ В попередніх темах ми вже розглядали індивідуальний попит певного споживача, тепер розглянемо ринковий попит, що складається з усієї сукупності індивідуальних попитів, а також індивідуальну і ринкову пропозицію та ринкову взаємодію попиту і пропозиції. Завдання цієї теми – дослідити, як формується обсяг попиту і пропозиції, які фактори на них впливають, як визначається рівноважна ціна товару, розробити методику розрахунку показників еластичності, що показують силу впливу різних факторів на зміну обсягів попиту і пропозиції. 5.1. Ринковий попит і закон попиту Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит – це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами (табл. 5.1). Таблиця 5.1. Формування ринкового попиту
Як видно з табл. 5.1 при ціні 30 грн. лише перший споживач готовий придбати даний товар, тому ринковий попит співпадає з індивідуальним попитом першого споживача. При ціні 20 грн. ринковий попит вже формується як сума індивідуальних попитів першого і другого споживачів, а при цінах 10 і 4 грн. – як сума попитів всіх трьох споживачів. Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (рис.5.1).  Р    Р1  Р2 Р3  Р4 d1 d2 d3 DХ Рис. 5.1. Ринковий попит Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів (рис. 5.2).1              Рис. 5.2. Фактори ринкового попиту Функція попиту – це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільший вплив на попит має ціна товару. Функція попиту може бути задана рівнянням: ХD = f(P), (5.1) де ХD – обсяг попиту, одиниць товару; P – ціна товару. Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар приводить до збільшення обсягів попиту на нього і, навпаки, – зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач. На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. Їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту). До нецінових факторів ринкового попиту належать: зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами; зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи; кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару; цінові очікування покупців; доходи споживачів. У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему. 5.2. Ринкова пропозиція, закон пропозиції Індивідуальна пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Ринкова пропозиція блага складається із суми індивідуальних пропозицій блага за кожної конкретної ціни. Функція пропозиції – це залежність обсягу пропозиції блага від його ціни ХS = f(Р). З  Ціна (Р) акон пропозиції: обсяг пропозиції зростає при зростанні ціни, і навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни. З  Обсяг про-позиції (ХS)  акон пропозиції діє наступним чином: при зростанні ціни, збільшується дохідність продажу продукції, а це дає змогу збільшувати прибутки фірми та винагороду її працівникам, отже в підприємства з'являється стимул збільшувати виробництво продукції. К Рис. 5.3. Крива пропозиції рива пропозиції – це графічне відобра-ження функції пропозиції (рис. 5.3). Крива ринкової пропозиції (S) складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються на ринку всіма продавцями за відповідною ціною. Крива ринкової пропозиції (S) складається з кривих індивідуальних пропозицій і будується аналогічно кривій ринкового попиту (D) (рис. 5.4).1 П  ереміщення кривої пропозиції (S) вправо S S1 чи вліво S S2 (рис.5.5) означає, що пропозиція збільшується чи зменшується при тій же ціні. Якщо ж жоден з факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару не змінюється, а змінюється обсяг пропозиції).    Р Р РS1 S2 S     р р р  х1 Х х2 Х ХS=х1+х2 ХРис. 5.4. Крива ринкової пропозиції  РS2 S S1    ХРис. 5.5. Зміни пропозиції Зміна нецінових параметрів призводить до зміщень кривої пропозиції. До основних факторів зміни пропозиції можна віднести:1 Ціни на ресурси. Зниження цін на ресурси для виробництва певного товару дає змогу виробляти більше за тієї самої ціни. Отже, крива пропозиції зміщується праворуч. Збільшення цін на ресурси призводить до зміщення кривої пропозиції ліворуч.2 Технології виробництва. Якщо технологія вдосконалюється, то за тієї самої ціні фірма (сукупність фірм) здатна виробляти більше. Отже, крива пропозиції зміщується праворуч. Кількість продавців на ринку. Збільшення продавців на ринку (за інших однакових умов призводить до збільшення пропозиції. Податки та дотації. Збільшення податків призводить до підвищення собівартості, а відповідно відбувається зменшення пропозиції товару за тієї ж ціни. І, навпаки, зменшення податків, так само, як надання державою дотацій виробникам – веде до зменшення собівартості і підвищення пропозиції. Очікувані зміни цін. Якщо виробник очікує підвищення ринкових цін на його товар, то він зменшуватиме пропозицію цього товару, щоб притримати його до нових, вищих цін. І, навпаки, очікуване зниження цін – призводить до підвищення пропозиції. 5.3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага Т  очка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) – це точка їх рівноваги (C) (рис. 5.6).1   Р  Рн надлишок Рс С  Рд дефіцит  Х1 Хс Х2 ХРис. 5.6. Модель встановлення рівноважної ціни Х - обсяг попиту та пропозиції; P - ціна; C - точка рівноваги; Хс - рівноважний обсяг попиту та пропозиції; Pc - рівноважна ціна; Х1, Х2 - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; Pн, Pd - ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок. В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг попиту буде дорівнювати обсягу пропозиції (Хс). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Pc), яка і покупців, і продавців однаково задовольняє. Рівноважна ціна (Pc) – ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, яку покупці можуть і хочуть купувати. В умовах рівноваги економічний суб’єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) практично не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Але як тільки відбудуться зміна у співвідношенні факторів, що впливають на рівновагу, знову почнуть діяти економічні стимули. Рівність попиту і пропозиції – теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці. Еластичність попиту і пропозиції Еластичність попиту за ціною – це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними: Еd=(∆Х/Х) : (∆Р/Р), (5.2) де ∆Х і ∆Р – це прирости (зміни) відповідно попиту і ціни (вони завжди з різним знаком). Е  ластичність попиту – завжди від'ємна величина, тому що крива попиту має від'ємний нахил. Але для практичного застосування часто беруть еластичність по модулю: Еd . Якщо: 0 < Еd < 1- попит нееластичний; Еd = 1 – попит з оди-ничною еластичністю; 1< Еd < ∞ - попит еластичний.Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:1 наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час; частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки. Показники еластичності попиту мають досить широке практичне застосування. Кожен підприємець має мету максимізувати свій прибуток. В разі, якщо його витрати відносно постійні, тобто майже не залежать від обсягу наданих споживачам послуг (оренда торгового кіоску чи складського приміщення, проведення футбольного матчу чи естрадного концерту, транспортні послуги, дитячі атракціони та каруселі і т. д.), то величина прибутку залежить від виручки. Обсяг виручки підприємець може регулювати збільшуючи або зменшуючи ціну послуги. Звичайно, при зміні ціни, буде змінюватися і обсяг попиту, тому менеджерів подібного бізнесу цікавить чутливість величини попиту до зміни ціни їх товару на 1 %, а це і є не що інше як еластичність попиту. При цьому всі менеджери повинні знати, що не обов'язково має бути аншлаг в залі або повністю заповнена дитяча карусель, щоб отримати найбільшу грошову виручку. Адже, якщо попит на квитки відомої футбольної команди нееластичний, то це означає, що збільшення ціни на ці квитки призведе до зменшення попиту, але з менш відчутною силою, ніж підвищення цін, тобто виручка зростатиме. Саме через це ми часто можемо бачити не заповнені стадіони, зали, каруселі, купейні вагони, літаки, торгові місця на ринках і т. д. Більшість вчених економістів вважають справедливими приведені в табл. 5.2 залежності між еластичністю попиту на товар та доходом продавця (або витратами споживача). Таблиця 5.2. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід продавця
Однак, незважаючи на простоту і очевидність розглянутих залежностей, ми хотіли б застерегти практиків від прямого і бездумного їх використання. Проілюструємо деякі винятки із приведених вище залежностей: При зниженні ціни з 10 до 2 грн. обсяг попиту зріс з 100 до 200 одиниць товару. Тобто ціна зменшилася на 80 %, а обсяг попиту збільшився на 100 %, здавалося б виручка має зрости, адже (відповідно табл. 5.2) попит на товар еластичний Еd = ((200-100)/100 : (2-10)/10) = -1,25, а ціна знижується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 400 грн.). При підвищенні ціни з 10 до 20 грн. обсяг попиту зменшився з 100 до 30 одиниць товару. Тобто ціна збільшилася на 100 %, а обсяг попиту зменши-вся на 70 %, здавалося б виручка має зрости, адже (відповідно табл. 5.2) попит на товар нееластичний Еd = ((30-100)/100 : (20-10)/10) = -0,7, а ціна підвищується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 600 грн.). При одиничній еластичності попиту (коли ціна і попит змінюються на однаковий процент) вважається, що виручка не повинна змінюватися. Однак практика показує, що ця залежність взагалі ніколи не справджується. Якщо візьмемо навіть однакові обсяги ціни і попиту (наприклад, 10 грн. та 10 одиниць товару) і станемо змінювати їх на однаковий процент, то отримаємо меншу ніж 100 грн. виручку в усіх випадках (9*11=99, 12*8=96, 7*13=91, 14*6=84, 5*15=75, 16*4=64 і т. д.). Останню спростовану нами залежність можна розвінчати і математично: ос-кільки виручка до і після змін ціни та попиту не змінюється, то це означає, що: ХР=(Х-∆Х)*(Р+∆Р) (5.3) перемноживши праву частину цього рівняння отримаємо: ХР=ХР-∆ХР+Х∆Р-∆Х∆Р (5.4) відкинувши в обох частинах рівняння ХР і винісши ∆Х за дужки будемо мати: ∆Х(Р+∆Р)=Х∆Р (5.5) Тепер нагадаємо формулу (5.2) визначення цінової еластичності попиту: Еd=(∆Х/Х) : (∆Р/Р), яка при одиничній еластичності матиме вигляд: (∆Х/Х) : (∆Р/Р)=1 (5.6) тобто це означає, що: -(∆Х/Х) = (∆Р/Р) або Х∆Р = -∆ХР. (5.7) Цю рівність підставимо тепер в отриману вище рівність (5.5) і одержимо: ∆Х(Р+∆Р)= -∆ХР (5.8) звідси: Р+∆Р= -Р або ∆Р= -2Р (5.9) Отже ми дійшли до явної суперечності: приріст ціни не може одночасно дорівнювати двом цінам і бути від'ємним, адже ціна завжди додатна величина. Тобто наше припущення про те, що збільшення ціни та зменшення попиту на однаковий відсоток не змінює початкову виручку – невірне. Недосконалість залежностей таблиці 5.2 криється в недосконалості самої формули визначення еластичності попиту за ціною (5.2), потрібно змінити підхід до визначення еластичності: враховувати не прирости ціни та попиту, а темпи їх зміни. Тобто ми хочемо замінити вираз “на n %” виразом “в n разів” або, іншими словами, дію віднімання і ділення – лише діленням. Наприклад, змінюючи і ціну, і попит на 10 %, ми отримаємо відмінне від початкового значення виручки (10*10=100, а 9*11=99), а змінивши ціну і попит в 1,1 разів, одержимо дійсно одиничну еластичність, тобто виручка не зміниться (ціна стане 11грн., а попит 10/1,1=9,091 одиниць). Тому ми пропонуємо при зростанні ціни користуватись формулою: Еd=(Х1/Х2) : (Р2/Р1), (5.10) а при зниженні ціни використовувати: Еd=(Х2/Х1) : (Р1/Р2), (5.11) де Х1 і Х2 – це попит до і після змін ціни, а Р1 і Р2 – відповідні ціни. Зробимо перевірку цієї формули при одиничній еластичності: (Х1/Х2) : (Р2/Р1)=1 або (Х1/Х2) = (Р2/Р1) (5.12) Рівність можна переписати у вигляді: Х1*Р1= Х2*Р2 (5.13) Тобто, як і повинно бути при одиничній еластичності, виручки до і після змін ціни однакові. Для зручності користування формулами (5.10) і (5.11) ми можемо об'єднати їх в одну формулу: Еd=(ХБ/ХМ) : (РБ/РМ), (5.14) де РБ і РМ – це більша і менша ціна, а ХБ і ХМ – більший і менший попит при відповідних цінах (звичайно, при більшій ціні – менший попит і навпаки). Аналогічно еластичності попиту за ціною можна розрахувати еластичність попиту за доходом або за ціною на інше благо. Еластичність попиту за доходом розраховується як співвідношення відносної зміни попиту та відносної зміни доходу споживача (І). Н    РХ   а рис. 5.7 показано підвищення попиту (переміщення кривої вправо) на ∆Х (Х2–Х1), що викликане зростанням доходу на ∆І (І1–І2). В такому випадку еластичність попиту за доходами дорівнює: Еі= (∆Х/Х) : (∆І/І) Е Рис. 5.7. Еластичність попиту за доходами Х1 Х2  ластичність попиту за доходами може приймати різні значення: Еі>0 – для нормаль-них товарів; Еі>1 – для предметів розкоші; Еі<0 – для неякісних товарів. У випадку нульової еластичності попиту за доходами споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача (сіль). Ціни на інші суміжні товари (Ру) також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності попиту, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів Х в залежності від одновідсоткової зміни ціни будь-якого товару Y: Ес=(∆Х/Х) : (∆РY/РY) Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має додатне значення, то із підвищенням ціни на товар Y зростає попит на товар Х. Відповідна залежність характерна для товарів-субститутів. Взаємозамінюваність різних сортів ковбаси достатньо висока, тому навіть невелике збільшення цін на один з них призведе до різкого підвищення попиту на інший. Для комплементарних товарів характерне від’ємне значення коефіцієнту перехресної еластичності попиту (залежність між цінами на бензин та попитом на автомобілі, цінами на електроенергію та попитом на електричні плити, електрообігрівачі. Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових значень для благ, які зовсім не пов’язані між собою. Еластичність пропозиції за ціною – це співвідношення між відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни: Eр=(∆S/S) : (∆Р/Р) Із визначення закону пропозиції (зростання пропозиції при підвищенні ціни) випливає, що значення коефіцієнту еластичності пропозиції за ціною завжди буде додатним. Аналогічно до обчислення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною можна розрахувати низку інших показників, що показують еластичність пропозиції за деякими іншими факторами, що мають вплив на неї. Контрольні запитання Дайте визначення індивідуального та ринкового попиту. Охарактеризуйте криві індивідуального та ринкового попиту. Дайте визначення функції попиту. Які фактори впливають на попит? У чому полягає різниця між зміною попиту та зміною обсягу попиту? Дайте визначення індивідуальної та ринкової пропозиції. Що означає функція пропозиції, як вона зображається графічно? Охарактеризуйте фактори впливу на пропозицію. Поясніть різницю між зміною пропозиції та зміною обсягу пропозиції. Поясніть ефект взаємодії попиту та пропозиції. Дайте визначення еластичності попиту за ціною. Охарактеризуйте фактори, що впливають на еластичність попиту за ціною. Поняття та порядок розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту за доходами. Перехресна еластичність попиту, поняття та порядок розрахунку. Дайте визначення еластичності пропозиції. Задачі На ринку пшениці є три покупці. За ціни 950грн. за 1тонну обсяг попиту першого становить10т., другого – 12т., третього – 14т. Відповідно за ціни 900грн/т. – 11, 14, 16; 850грн/т. – 14, 17, 18; 800грн/т. – 19, 23, 26. Побудуйте табличну і графічну модель ринкового попиту на кукурудзу. 2. В таблиці наведені дані, що характеризують різні ситуації на ринку молока.
а) По даних таблиці накресліть криві попиту і пропозиції. б) Якщо ринкова ціна молока дорівнює 1,1грн., що характерно для даного рин-ку надлишок чи дефіцит? Який його обсяг? в) Якщо ринкова ціна молока дорівнює 1,4грн., що характерно для даного рин-ку надлишок чи дефіцит? Який його обсяг? г) Чому дорівнює рівноважна ціна на цьому ринку? д) Зростання доходів споживачів збільшило споживання молока на 10 тис.т. при кожному рівні цін. Визначіть нову рівноважну ціну та обсяг рівноваги. Дитячий атракціон розрахований на 16 місць. Рівняння лінії попиту на квитки: ХD=20-4Р. По-будуйте лінію попиту та визначте, яку ціну за квиток потрібно призначити організаторам атракціону, щоб всі місця були зайняті? При якій ціні виручка буде найбільша? На ринку певного товару функція попиту описується рівнянням: QD=10-2P, функція пропозиції: QS= -5+3P, де QD і QS відповідно обсяг попиту і обсяг пропозиції, тис. т. за рік. а) визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу; б) якщо ціна товару складе 2 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? В якому розмірі? в) якщо ціна товару складе 4 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? В якому розмірі? 5. За допомогою наведених у таблиці даних про залежність між ціною і попи-том розрахуйте коефіцієнти еластичності попиту за ціною.
6. У таблиці наведено структуру витрат споживача за два роки (ціни благ незмінні). Завершіть заповнення таблиці, проаналізуйте результати.
7. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту на електроенергію відносно ціни природного газу дорівнює 0,7. Якщо природний газ подорожчає на 30%, то як це вплине на обсяг попиту на електроенергію? Якщо ціна друкування фотографій зменшилася на 25 %, а ціна фотоапаратів не змінилася. Як це вплине на обсяг попиту на фотоапарати, якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнює 0,6? Основні терміни і поняття Еластичність попиту за доходом Еластичність попиту за ціною Еластичність пропозиції за ціною Закон попиту Закон пропозиції Індивідуальна пропозиція Крива попиту Крива пропозиції Перехресна еластичність попиту Ринковий попит Ринкова пропозиція Ринкова рівновага Рівноважна ціна Рівноважний обсяг Функція попиту Функція пропозиції Рекомендована література Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 20-46. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2 х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 39-100. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Роберта С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 15-27. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 46-58. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 65-73. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 48-56. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка.– К.: КНЕУ, 1999. – С. 40-52, 86-93. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 33-65. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 50-91. Розділ 2 ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ВИРОБНИЦТВО І ВИТРАТИ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||