еще туризм. 15. рекреаційна функція туризму
 Скачать 116.11 Kb.
|
|
15.рекреаційна функція туризму.Рекреаційна функція туризму — відновлювати не тільки фізичні, інтелектуальні, а й моральні якості людини. Тому однієї зі споконвічних функцій туризму є рекреаційна, котра спрямована на відновлення духовних і фізичних сил людини шляхом контрастної зміни обстановки й виду діяльності. Аналізуючи рекреаційну функцію туризму, не можна не відзначити її гедоністичну орієнтацію, акцентування рекреаційної функції стає домінантним у сучасній практиці туризму. Рекреаційну функцію туризму можна трактувати як фізіологічну (з точки зору відновлення фізичних сил, оздоровлення, відпочинку) та психологічну зміну місця оточення, набуття нових вражень та відчуттів, релаксацію. Сама рекреація подана як функція туризму, дотична до відновлення фізичних і духовних сил, затрачених людиною в процесі трудової діяльності або під час виконання інших обов'язків2. Рекреаційна функція туризму, пов'язана з оздоровленням людини, повинна бути пріоритетною, причому оздоровлення диференціюють на лікування та профілактику здоров'я. З останнім узгоджується більшість сучасних видів туризму. 11.Види турів.За формою побудови поділяють інклюзив-тур та пекідж-тур. Інклюзив-тур-це тур, що скл-я з різних видів послуг, кожна з яких може бути реалізована окремо та має власну роздрібну ціну. Вартість туру скл-я з вартості послуг, що входять до нього і можуть додаватися до пакету туру при його комплектуванні або вилучатися з нього згідно побажань клієнта. Пекідж-тур - подорож за визначеним маршрутом з певним комплексом послуг, тобто іх пакет вкл. не менше 2 компонентів, таких як: перевезення, розміщення, харч-я чи ін.. Пекідж тур продається як єдиний неподільний пакет з ціною нижчою, ніж та, що скл-я із суми вартості цих послуг окремо, завдяки значним знижкам, які застосов-я при оптовому продажу. «турист» — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин. «Екскурсант»- тимчасовий відвідувач, який перебуває менше 24 годин у країні або на об’єкті відвідування. 12.умови та фактори розвитку туризмуУмовами розвитку є: природно-географ, істор-політичні, соц.-економ). Основні фактори, що впливають на розвиток туризму можна поділити на 2 групи: статичні і динамічні. Статичні мають незмінне в часі значення (природно-кліматичні, географ, культ-історичні фактори. До динамічних відносяться: демограф(заг зростання народонаселення, урбанізація (оскільки міське нас-я активніше подорожує, то цей процес веде до зрост-я темпів розвитку туризму), зміна вікової структури нас-я); соц. Фактори( зростання добробуту нас-я розвинутих країн, що активно беруть участь в тур обміні, збільш-я тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості роб тижня);Економ фактори( зміна структури споживання тов. і послуг у бік збільш-я в споживчому кошику нас-я частки різних послуг, у тому числі і туристичних); Культурні ф( зрост-я культ рівня нас-я багатьох країн і в зв’язку з цим прагнення людей до ознайомлення із загород-ми культ цінностями);НТП( зумовлює швидкий розвиток матер-техн бази між нар туризму(готельні ланцбги, транс засоби для масових пасажир-х перевезень)); Міжнародні ф( пом’якшення між нар клімату, перехід від конфронтації між окремими державами до співробітництва і взаєморозуміння, процеси глобалізації, рішення спірних між нар питань шляхом переговорного процесу) 13. Тур підприємствоТуристичне підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює ко мерційну та науково-дослідну діяльність із метою отримання при бутку. Основною функцією туристичних підприємств як складової ту ристичної індустрії є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного турпродукту. Основною метою функціонування туристичних підприємств є задоволення потреб споживачів у туристичних послугах. ТП класифік-я за певними ознаками: 1.За орг-ю діяльності - туроператори(займаються організацією внутрішніх та міжнародних подорожей із різноманітним асортиментом послуг) та тур агенти (роздрібне підприємство, що займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих тур послуг)2.За спеціалізацією - Оператор масового ринку(що працює на декількох видах ринків туризму) та Спеціалізовані фірми (спеціал-я на 1 з видів ринку, сегменту споживачів чи виду туризму);3.За напрямом діял – Фірми, що направляють туристів (ініціативні); Фірми, що приймають туристів в країні та здійснюють іх обслуговування (рецептивні) та Змішані фірми комплексної дії. 14. Правила складання програм перебування туристів.Правило 1. При виборі закладу розміщення туристів слід враховувати тип підприємства, його категорійність та розрядність номерів. Правило 2. При виборі типу харч-я слід враховувати тип підприємства харч-я, його розміщення та клас обслуг-я, вид меню, кількість разів прийому їжі, нац. Особливості кухонь народів світу. Правило 3. Складання програми починається з розподілу за днями туру кількості ночівель та кількості разів прийому їжі, які в комплексі мають складати певну к-сть туро днів. Правило 4. При складанні програми перебування слід враховувати час, відведений на супутні та технологічні елементи.Правило 5. При включенні екскурсій до програм турів слід зважити, що першою з них, зазвичай, є оглядова екскурсія по місту. Правило 6. Не рекомендується включати більш ніж дві екскурсії тривалістю 2-3 години, або однієї заміської екскурсії тривалістю 6-12 год на один екскурс день.Правило 7. При створенні програми перебування враховуються можливості міста (курорту, країни). До програми вносяться найбільш значимі заходи та найвідоміші об'єкти. При плануванні екскурсійної програми слід уникати однотипності об'єктів показу. Правило 8. Програми створюються з урахуванням сезонності подорожі ( влітку- річкові прогулянки, відвідання парків, заповідників чи садів, відкритих басейнів, пікніки на свіжому повітрі тощо; узимку-закриті об’єкти.Правило 9. Програмне обслуговування найкраще починати із загально інформаційних заходів.Правило 10. Підбір програмних заходів обумовлюється метою подорожі та залежить від складу її учасників. Правило 11. У разі створення програм для туристів у місцях їх довготривалого перебування - курортні готелі, молодіжні бази і табори, круїзні судна тощо. У таких випадках туристи мають безліч вільного часу і роль фірми - запропонувати туристу варіанти його раціонального заповнення за рахунок різноманітних розважальних (анімаційних) заходів. 7.Складові тур продуктуТуристичний продукт - сукупність речовинних (предмети споживання), нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, необхідних для повного задоволення потреб туристів, що виникають під час їхньої подорожі. Туристичний продукт складається з трьох елементів: тур, додаткові туристично-екскурсійні послуги, товари. Тур - первинна одиниця туристичного продукту, реалізована клієнту як єдине ціле, продукт праці туроператора на визначений маршрут і в конкретний термін. Товари - специфічна матеріальна частина туристичного продукту, що включає туристичні плани і карти міст, листівки, буклети, сувеніри, туристичне спорядження. Додаткові туристично-екскурсійні послуги - послуги, не передбачені ваучером чи путівкою, які доводять до споживача в режимі його вільного вибору. Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них відносяться: прокат, телефон, побутове обслуговування, пошта, обмін валюти, додаткове харчування, суспільний транспорт, рент-кар, збереження речей, розваги, резервування місць, комерційне ТV, відео, придбання квитків, користування міні-баром і т.п. Ці послуги здобуваються туристами за додаткову плату. 10.Вимоги до організації труопер діялЛіцензіат при провадженні туроператорської діяльності повинен дотримуватися таких організаційних вимог: 1.Надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені умовами договору про туристичне обслуговування. 2.Реалізовувати послуги розміщення у засобах розміщення, розташованих на території України, лише за наявності копії діючого сертифікату відповідності, засвідченого надавачем послуги. Залучати до надання туристичних послуг осіб на території України, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Виконувати вимоги щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля. Документи, пов’язані з провадженням туроператорської діяльності, повинні зберігатися у туроператора відповідно до вимог чинного законодавства України. Туроператор повинен вести облікову та іншу документацію та звітність. Подавати до органів достовірну статистичну інформацію за формами державної статистичної звітності. Відшкодовувати збитки, завдані туристам, іншим особам та довкіллю. туроператор зобов’язаний здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами у розмірах, установлених статтею 15 Закону України «Про туризм». Туристичний оператор зобов’язаний забезпечити подання необхідних відомостей і документів, пов’язаних із здійсненням туроператорської діяльності протягом трьох робочих днів з дня отримання вмотивованої письмової вимоги Держтуризмкурорту України. 9. Функції та значення туризму в суспільстві.Рекреаційна, Соціальна, Культурна, Екологічна, Економічна, Просвітницька, Виховна, Релігійна. Значення в суспільстві: Політичне – як фактор миру та співдружності; Економічне – як джерела отримання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного доходу, стимулювання розвитку багатьох суміжних галузей господарства (мультиплікативний ефект), створення робочих місць і розбудови регіональних економік; Культурно-виховне – як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичних пам’яток народу та його культурного спадку; Соціально-демографічне – як фактору оздоровлення суспільства, провадження активного життя людини тощо. 1.Туризм як сфера госп діял.Туризм – це сфера людської діяльності, пов’язана з подорожами та мандрівками людей, що виконує ряд функцій політичного, економічного, культурного характеру, які проявляються як на рівні окремої особистості, так і на рівні суспільства в цілому. Туризм – це тимчасовий виїзд людей з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях, без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування. Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства 3. Держ політика та держ регулОсновними цілями державного регулювання в галузі туризму є:- забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;- безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;- збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні та забудові територій;- створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності. Основними пріоритетними напрямами державної політики в галузі туризму є:- удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму;- забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць;- розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного (зеленого) туризму;- розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;- створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання;- забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб. 2.Туристичні ресурси та їх видиПід туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні. Туристичні ресурси можна розподілити на три групи: 1Рекреаційні (природні) ресурси - унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості; 2Об'єкти, які представляють історичне та культурне минуле країни, - музеї, пам'ятники і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти; 3Об'єкти, які демонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільському господарстві, науці і культурі, медицині та спорті. 4.Турист та типи туристів.Турист — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин. Типи туристів:1за типом темпера метру(холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік);2за соціонічним типом(професор, майстер, аналітик);3 за статтю;4 за віком;5 за пофесією;6 за освітою(сер, вища);7 за сімейним станом;8 за псих типом (психоцентрики та егоцентрики);9 за відношенням до певної референтної групи(інтелігенція, працівники, службовці);10 розподіл за типами відповідно до переваг туристів( -туристи, які віддають перевагу активному відпочинку;-т, які віддаються пер пасивному відпоч;-т, які подорожують з метою лікування;-подорожуючі екскурсанти, які подорожують з метою ознайом-ям з визначними місцями;-т, які подор з релігійною метою;-т, які подорож з діловою метою. 5. Тур послуги.Туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Туристичні послуги наділені специфічними соціально-оздоровчими особливостями (забезпечують відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних і культурних цінностей, заняття спортом, участь у культурно-масових заходах та ін.). Завдяки цьому вони поєднують у собі економічні, соціальні, гуманітарні, виховні та естетичні якості. 8.Ліцензійні вимоги.Туроператор і турагент повинні дотримуватися таких організаційних вимог: Провадити діяльність у галузі туризму лише за наявності відповідної ліцензії. Надавати туристичні , після проведення сертифікації. Залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам.Надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором про туристичне обслуговування. Виконувати вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля. Документи, пов`язані з провадженням туристичної діяльності, повинні зберігатися у туроператора і турагента відповідно до вимог чинного законодавства України. Туроператор і турагент повинні вести облікову та іншу документацію та звітність.Подавати до органів у визначені терміни, у повному обсязі достовірну статистичну інформацію за формами державної статистичної звітності. Відшкодовувати збитки, завдані туристам, іншим особам та довкіллю.Укладати з туристом договір про туристичне обслуговування в письмовій (електронній) формі відповідно до вимог чинного законодавства України. туроператор і турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами. Повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі зміни найменування ліцензіата (якщо зміна найменування не пов`язана з реорганізацією) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності ліцензіат протягом десяти робочих днів після перереєстрації в органі державної реєстрації повинен подати заяву про переоформлення ліцензії встановленого зразка разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами, які підтверджують зазначені зміни. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною. У разі зміни місцезнаходження ліцензіат зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня реєстрації органом державної реєстрації внесення змін подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії встановленого зразка разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною. 6. Згідно підходів, запропонованих Всесвітньою Туристичною Організацією, традиційно виділяють п'ять туристичних регіонів, у межах яких виокремлено окремі субрегіони (райони): • Американський, у складі Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну, • Європейський (Південна, Західна, Північна та Центральна і Східна Європа), • Африканський (Північна, Західна, Центральна, Східна та Південна Африка), • Азійсько-Тихоокеанський, у складі Північно-Східної, Південної, Південно-Східної Азії та Океанії, куди також належать Австралія та Нова Зеландія. Окремим регіоном світового туризму є • Близькосхідний, до якого належать країни арабського світу, компактно розташовані у Північній Африці та на Близькому Сході Європейський регіон є безперечним світовим лідером за обсягами акумуляції туристичних потоків. У його межах здійснюється майже 55 % світових туристичних поїздок. У 2010 р. 6 із 10 найбільш відвідуваних туристами країн світу, знаходилися у межах Європейського туристичного регіону. Серед них на 8-ій позиції розташовувалася Україна, яка за кількістю туристичних прибуттів пропустила перед себе визнаних світових туристичних грандів: Францію, Іспанія, США, Китай, Італію та Велику Британію На другій і третій позиції з помітним відставанням від Європи йдуть Азійсько-Тихоокеанський та Американський туристичні регіони, на які, відповідно, припадає майже 20 і 16 % від загальної кількості міжнародних туристичних прибуттів. У межах Африканського та Близькосхідного туристичних регіонах разом акумулюється 10 % від усього обсягу міжнародних туристичних прибуттів. Азійсько-Тихоокеанський регіон є другим регіоном світу за грошовими надходженнями від міжнародного туризму . У 2011 році прибуток від в`уїзного туризму становив 289 млрд доларів США, що було на 4% більше, ніж у 2010 році. Ці показники характеризують стрімке зростання ролі міжнародного туризму в економіці регіону. Ще декілька десятків років тому цей туристичний регіон демонстрував одні з найгірших світових показників, але зараз він виходить на світову міжнародну арену майже в усіх галузях народного господарства, в тому числі і в розвитку туризму. Великий стрибок зроблений такими країнами, як Південна Корея, Малайзія, Сінгапур, Японія, Китай, Тайвань, котрі зараз займають одне з провідних місць за рівнем валового внутрішнього продукту. Це дає можливість розглядати у майбутньому Азійсько-Тихоокеанський регіон як лідера світового туризму. Американський регіон посідає третє місце у світі за кількістю міжнародних туристичних прибуттів. У межах регіону домінує Північна Америка - майже 70 % туристів приїздить до США, Мексики та Канади. Усі основні потоки в цьому регіоні починаються і закінчуються в США. Між США та Мексикою сформувався найбільш потужний світовий міждержавний туристичний потік - близько 20 млн американців щороку відвідують південного сусіда. Протягом останніх років кількість прибулих туристів до США стабілізувалася на рівні 55-58 млн осіб. Туристів приваблюють унікальні природні об'єкти, національні і тематичні парки, міста з хмарочосами, музеї із багатими колекціями художніх творів та інші атракції. Канада та Мексика щороку приймають близько 17 і 22 млн туристів відповідно. Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні і ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для порізнених країн і територій регіону характерні комфортні погодно-кліматичні умови - основа розвитку масового туризму. На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм. Близькосхідний туристичний регіон - особливий культурний світ, який об'єднує країни, переважну більшість населення яких становлять араби. Країни Близького Сходу у 2008 р. відвідало майже 55 млн візитерів, тоді як у 1990 - менше 10 млн. Таке різке зростання міжнародних туристичних прибуттів відбулося за рахунок двох країн - Єгипту і Саудівської Аравії, у яких розвиток туристичної індустрії опирається на різні види ресурсів. Єгипет експлуатує природні ресурси узбережжя теплого моря й орієнтується на масові популярні види туризму, Саудівська Аравія, використовуючи подієві і культурно-історичні ресурси, спеціалізується на релігійному туризмі. Отже, проаналізувавши відомості про туристичні регіони світу, можна зробити висновок, що світовий туризм характеризується високим ступенем концентрації у відносно невеликих за площею регіонах. На початку XXI ст. лідерами світового туризму стали Франція, Іспанія, США, Італія, Китай, Велика Британія, Канада, Мексика, Австрія, ФРН. На ці 10 країн припадає половина світового туристичного потоку. |