1. Форми життя клітинна та неклітинна
 Скачать 0.68 Mb.
|
|
68. Отруйні рослини, гриби. Пояснити на конкретних прикладах. Отруйні рослини - рослини, що містять специфічні речовини і здатні за певної дози і тривалості впливу викликати хворобу чи смерть людини або тварини. Аконіт (борець дібровний, каракольский, джунгарський) Загальна характеристика. Належить до родини Жовтецеві. Поширений у помірних районах Європи, Азії і Північної Америки. Отруйні властивості. Отруйні властивості аконіту були відомі вже в далекій давнині: греки і китайці робили з нього отруту для стріл, у Непалі ним отруювали принаду для великих хижаків і питну воду під час нападу ворога. Уся рослина - від коренів до пилку - надзвичайно отруйна, отруйний навіть запах. Отруйність аконіту залежить від географічного розташування (ґрунт, клімат), від віку рослини - у південних широтах він максимально отруйний, а в Норвегії, наприклад, ним вигодовують тварин. Ознаки отруєння: отруєння аконітом дає про себе знати вже за кілька хвилин відчуттям поколювання в роті, під час ковтання, печією, рясною слинотечею, болем у животі, блювотою, проносом, відчуттям поколювання й оніміння в різних ділянках тіла: губ, язика, шкіри. Печія і біль у грудях, порушується зір. При тяжкому отруєнні смерть може настати впродовж 3-4 год: повна втрата орієнтації, різке рухове і психічне збудження, іноді судоми. Смерть настає від паралічу серця і дихання. Болиголов (болиголов плямистий, плямистий омег) Отруйні властивості. Належить до числа найбільш отруйних рослин, особливо небезпечні плоди і листки. Усі частини болиголова містять аткалоїд, що паралізує дихальні м'язи. Смертельна доза близько 50 мг рослини на 1 кг маси тіла. У давнину використовували як смертельну отруту. Отруєння відбувається при потраплянні до ротової порожнини стебел, помилково прийнятих дітьми за дудника (з якого роблять свистульки), при поїданні насіння. Викликає контактні ушкодження шкіри і слизових, що перебігають за типом сильних алергічних реакцій. Відомі випадки отруєння зголоднілої худоби. Ознаки отруєння. При легкій формі отруєння з'являються блювота, пронос, нудота. Відбувається часткове оніміння шкіри, запаморочення, головний біль, розлад зору і слуху. У тяжких випадках наростає м'язова слабкість, що переходить у параліч м'язів (починаючи з ніг). Втрата свідомості. Смерть настає внаслідок зупинки дихання. Медичне застосування. Використовується для приготування препаратів, що знижують болі. Вживається тільки за рекомендаціями лікаря. Віх отруйний (цикута, віх, ферула джунгарська) Отруйні властивості. Рослина отруйна в будь-якому вигляді. Особливо отруйне солодке стебло і солодкувате, із приємним запахом (нагадує запах сушених яблук) кореневище. Зовнішня подібність з морквою і виражений морквяний запах підземної частини призводили до отруєнь дітей. Кореневище цикути також іноді помилково приймають за ріпу. Віх отруйний містить у кореневищах смолоподібну речовину цикутотоксин - найсильнішу отруту, що володіє нейротоксичною (холінолітичною, судомною) дією. Ознаки отруєння. Якщо з'їсти цю рослину, то через 15-20 хв. з'являється нездужання, слинотеча, блювота, біль у животі, пронос, а потім судомні напади, на тлі яких можлива зупинка дихання і серця. Медичне застосування. Лікарська рослина. У народній медицині корені і кореневища цикути застосовують зовні у вигляді мазей і настоїв при деяких шкірних захворюваннях, ревматизмі, подагрі. Поганка бліда Отруйні властивості. Бліда поганка - смертельно отруйний гриб. Отруйні всі частини гриба; варіння, соління, сушка не знищують отруйних властивостей. Гриби містять отруту альфа- і бета-аманітини, фалоїдин, фалаїн. У 100 г свіжих грибів (5 г сухих) міститься 10 мг фалоїдину, 13,5 мг аманітину. Смертельна доза аманітину - 0,1 мг/кг. Токсини швидко всмоктуються із шлунково-кишкового тракту, депонуються в печінці. Ознаки отруєння. Ознаки отруєння проявляються через 8-12 год., а інколи через 20-40 год. після вживання грибної їжі, коли медицина допомогти вже не може і подібні до отруєння поганкою білою (див нижче). Поганка біла Отруйні властивості. Смертність при отруєнні блідою поганкою досягає 50 %. Отруйні всі частини гриба. Ознаки отруєння. Через 6-10 год, інколи через 1-2 дні після вживання спостерігаються сильний пронос і безупинна блювота, біль у животі, гемоглобінурія (червона сеча) тривалістю до 48 год. Втома, судоми литкових м'язів, спрага, мало сечі, а на третій день помітне покращання (дуже оманливе). Згодом розвивається гемолітична жовтяниця, а на п'ятий день - смерть внаслідок гострої печінково-ниркової недостатності. Деякі отруйні гриби: Мухомор червоний, несправжній опеньок, сатанинський гриб. Перша допомога при отруєнні грибами та дикоростучими ягодами Перша допомога відіграє основну роль при рятуванні хворого. • Необхідно зразу ж починати промивання шлунку і мити до приїзду швидкої допомоги. • Обов’язково промийте кишечник. • Весь цей час хворого потрібно зігрівати: тепло накрити, прикласти до ніг грілку. • Хворий повинен якомога більше пити теплої води. • Найголовніше: відразу до лікарні!!! 69. Молюски як проміжні хазяїни гельмінтів. Пояснити на конкретних прикладах Молюск є першим проміжним хазяїном для більшості представників класу Сисуни. Для печінкового сисуна проміжним хазяїном є молюск ставковик малий, для котячого сисуна - молюск (Віthinia), для ланцетоподібного - наземні молюски (Неlicella,Zebrina та ін.). Для шистосом - молюски роду Bullinus, Physopsis, Planorbis, які живуть у річках з повільною течією, болотах, на мілководді. 70. П’явка медична. Поширення, морфофункціональні особливості, застосування в медицині. Обговорюючи медичне значення тварин, можливості використання їх чи продуктів їх життєдіяльності з лікувальною метою, необхідно звернути окрему увагу на п'явку медичну (Hirudo medicinalis). Вона відноситься до типу Кільчасті черви (Annelida),класу П'явки (Hirudinea). У п'явок є два присоски. На дні передньої присоски знаходиться ротовий отвір. Медичних п'явок використовують для відсмоктування крові в пацієнта з метою зменшення в нього тиску крові. П'явка присмоктується передньою присоскою до тієї ділянки тіла хворого, на якій її розташовує лікар. В слинних залозах тварини утворюється антикоагулянт гірудин, який унеможливлює згортання крові. Європейська медична п'явка та деякі споріднені види використовуються в медицині при лікуванні тромбофлебіту, деяких форм гіпертонічної хвороби та ін. захворювань. Сьогодні лікарі визнають унікальні здібності п'явок і використовують їх, наприклад, для запобігання пухлин, що виникають в якості ускладнень після хірургічних втручань. У реконструктивної хірургії п'явки надають неоціненну допомогу післяопераційним хворим як засіб, що перешкоджає утворенню гематом і набряків, а також кров'яних згустків, які здатні закупорити судини і пошкодити тканину, тим самим перешкоджаючи нормальному загоєнню. Пявки виробляють своїми слинними залозами спеціальну речовину- герудин, яка розріджує кров, і не дає їй зсідатися. Тому рани на тілі після пявок дуже довго не загоюються. П'явки сприяють відновленню нормального харчування пошкоджених тканин. Голодна п'явка висмоктує «стару» кров, так що свіжа кров, збагачена киснем, надходить в пошкоджену ділянку, поки той остаточно не відновиться. Систематичне застосування п'явок може зменшити головний біль і знизити артеріальний тиск у людей, що страждають гіпертонією. |