1. Образотворче мистецтво специфічна форма відображення дійсності. Функції мистецтва в суспільстві
 Скачать 96.61 Kb.
|
|
27. Портретний та історичний жанр живопису. Особливості ознайомлення дошкільників з творами цих жанрів. ПОРТРЕТ – зображення людини, або групи людей у якому відтворено вигляд людської індивідуальності. Портрети бувають: парні, групові, фас і профіль. За композицією портрети виконують як погруддя, поясні, на повний зріст. Разом з зовнішністю портрет відображає душевний стан людини. Жанр вважається складним бо: 1) художник ніби залишається з зображеною людиною віч – на – віч, і часто ми не знаємо що це за людина. 2) художник не просто відтворює людину, а думає про неї, розмірковує. Перші твори портретного жанру мали назву «парсуни» (персона – особа, обличчя) Автопортрет – портрет художника, створений ним самим(за допомогою дзеркала). ІСТОРИЧНИЙ ЖАНР – жанр передбачає твори, що відображають значні для історії події. Цей жанр звернено переважно в минуле, але містить зображення нещодавніх подій, історичне значення яких визначається сучасниками. Основні види творів історичного жанру – історичні картини, розпис, рельєф, монумент, мініатюра, книжкова та станкова графіка. Художники: Кустодієв, Петров-Водкін, Дейнека…. 28. Жанр живопису натюрморт. Використання творів цього жанру на заняттях з образотворчого мистецтва в дитячому садку. НАТЮРМОТР – жанр, в якому художник виражає своє ставлення до дійсності через зображення предметів, котрі він поєднує спочатку в натурі, а потім на полотні смисловими та естетичними зв’язками. Головний зміст картин – це предмети (посуд, букети, квіти, овочі). Головна функція цього жанру – надати незмінності мінливому, закріпити нестійку красу. Художники: А. Єрдемі, Манайло…. 29. Мистецтво українських писанок. Використання творів цього мистецтва в образотворчій діяльності дітей дошкільного віку. Писанки – символ України, душа укр.. народу, праматір народного декоративно – ужиткового мистецтва. Писанку розписують по всій території України і кожен регіон має свої особливості декорування. В історії виникнення писанки модна виділити два етапи: дохристиянський з першим її розквітом та християнський з піднесеною надприродною інтерпретацією символіки. Відомо декілька видів декорування яєць: крашанки(фарбування в один колір), крапанки (зозулині яйця, мальовнича композиція з різнокольорових цяточок), дряпанки (голкою або іншим гострим предметом видряпано орнамент), мальованки ( яйця, розмальовані пензликом), писанки (яйця, розписані воском за допомогою писачка- тоненької металевої трубочки). Писанки з рослинним орнаментом поширенні на Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі, Львівщині. Писанки Київщини жовто – ясно – зелено – червоні. Орнамент рослинний та геометричний. Писачки виготовляють самі писанкарі. Заняття з образотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більш уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати. 30. Петриківський декоративний розпис. Використання його творів на заняттях з образ. мистецтва в дитячому садку. Петриківський розпис – народний художній промисел, який спеціалізується на виготовленні декоративних предметів: шкатулки, тарелі, іграшки, скриньки, писанки та ін, що відзначаються своєю технологією. Т.Пата, Н.Білокінь, Я. Пилипенко, Н.Тимошенко, В.Соколенко у різні роки демонстрували зразки еволюції розпису та збереження стародавніх традицій кольору, мотивів, техніки, обладнання. Петріківськи майстри чудово володіють різними прийомами – письмо – акварель, яєчна темпера, олія. Розпис виконують пензлем з котячої шерсті, очеретинкою, трісочкою, пучками пальців. Колорит будується на градаціях трьох кольорів: червоного, жовтого, жовто-зеленого, синього на чорному тлі. Головні орнаментальні мотиви – рослинні( цибулька, мальва, жоржини, розгалужене листя, травичка). Усі зображення виконуються невеликою кількістю мазків(зернятко, гребінчик, горішок). 31. Завдання, зміст і методика навчання ліплення в молодших групах дитячого садка. - Розвиток емоційного сприймання предметів народної пластики, скульптури малих форм, скульптурних іграшок; - Пізнання властивостей та зображувальних можливостей матеріалів для ліплення (глини, тіста, піску та ін..) через експериментування, практично – ігрові дії, спостереження; - стимулювання інтересу до опанування процесу ліплення як цікавої діяльності, що дає можливість ліпити форми, з якими можна гратися, конструювати, змінювати, робити по-новому; - стимулювання виявів ігрової та моральної мотивації ліплення; - сприяння опанування нескладних прийомів ліплення: нанесення слідів пальцями і паличками на поверхню глини або тіста, вирізання формочками із розкоченої глини, розкочування прямими рухами рук, зкочування коловими, розплющування, згинання видовжених форм у кільце, защипування, витягування; - зацікавлення ініціативи, кмітливості дітей в пошуку нових образів, маленьких творчих відкриттів, власних задумів; - розвиток перцептивних дій, тактильних відчуттів, окоміру, дрібної мускулатури пальців рук, естетичних почуттів, образної памяті, уяви; - виховання допитливості, зосередженості, самостійності, витримки, охайності. В освітній роботі з дітьми особлива увага приділяється маніпулюванню,експериментуванню, дослідженню властивостей глини, тіста, пластиліну. Спочатку діти виготовляють з готових рельєфних стрічок кола, квадрати, прямокутники з глини або тіста, за допомогою формочок, кришечок, трубочок,пасочок вирізають ґудзики, намистинки, печиво, кришечки. Наступним етапом буде зображення кулястої форми скочування коловими рухами рук. Заохочуючи дітей до експериментування з формами, які вони вміють робити (циліндр і куля), можна дати їм поняття про створення нових образів способом видозмінювання. Поступово діти переходять до ліплення іграшок. 32. Завдання, зміст і методика навчання предметного ліплення в старших групах дитячого садка. - Розвивати емоційне сприймання творів мистецтва скульптури, вміння розуміти задум скульптора, особливості пластичної форми, силуету,динаміки, виражальні можливості матеріалів (камінь, мармур, дерево, скло, метал); - ознайомлювати дітей з різними видами скульптури, вчити розуміти призначення кожного виду. - сприяти формуванню навичок скульптурного сприймання предметів, помічати головні і найбільш характерні, яскраві риси зовн. вигляду моделі, зосереджувати увагу на головних пропорціях. - користуватися різними способами створення предметів ліплення: конструктивним, пластичним, комбінованим; надавати перевагу пластичному способу; - розвивати відчуття причетності до творчого процесу створення скульптурного образу; - ліпити з натури, по пам’яті, за уявленням та уявою, розвивати зорову пам'ять, спостережливість, фантазію; - формувати психологічну установку щодо можливостей пошуку задуму власної скульптури за власним спостереженням, мотивами літературних творів; - розвивати зорову і рухову координацію, дрібну мускулатуру пальців, формувати базові характеристики особистості: допитливість, ініціативність, креативність. Розпочинається ліплення з найпростіших відомих предметів – овочів, фруктів, грибів. Робота з натури поступово впорядковує дитячу «стихійність» в ліплені( бажання ліпити за уявленням або за уявою), зосереджує дітей на поставлених завданнях, розвиває увагу. Ліплення тварин з натури дає можливість розвивати вміння бачити характерну форму, передавати найбільш характерні риси тварин, зосереджувати увагу на пропорціях. Навчившись створювати фігурки тварин в русі, діти можуть створювати з них прості сюжети: «Два цапка», « Дві кізочки»….. 33. Завдання, зміст і методика навчання ліплення в середній групі. - Продовжувати ознайомлювати дітей з предметами дрібної скульптурної пластики: анімалістичною скульптурою малих форм, різними видами і формами керамічного посуду, народними дерев’яними і керамічними іграшками; - навчати сприймати і розуміти характерні виражальні засоби образів скульптури( об’єм, форму, пропорції, динаміку, статику, деталі); - спонукати до розширеного пізнання зображувальних властивостей матеріалів до ліплення ( глини, тіста, пластиліну, піску, снігу); - оволодівати новими вміннями зображувального характеру, що передбачають роботу не лише долонями, а й пальцями рук і сприяють створенню більш точних і виразних форм; - ознайомлювати з творчим процесом скульптора та кераміста; - розвивати емоційно – ігрову, моральну та естетичну мотивацію занять скульптурою; - розвивати дитячу уяву і фантазію, здатність самостійно комбінувати різні матеріали і способи зображення, вести пошук цікавих образів і тем ліплення; - викликати почуття задоволення від реального застосування самостійно виліплених речей в іграх, подарунків і сувенірів; - виховувати естетичні почуття: краси, форми, симетрії, пропорційності, виразності пластики і руху, деталей. 34. Методика навчання декоративного ліплення в старших групах дит. садка. Діти старшого дошкільного віку виконують більш творчі і витончені роботи. Наприклад: цукерниця-кошик, сільничка-качечка, подарункова скринька….) Перед таким заняттям педагог розглядає разом з дітьми кілька варіантів таких предметів, організує ігри для розвитку творчої уяви і фантазії, пропонує зробити ескіз малюнок майбутнього виробу і заохочує до втілення задуму, реалізації творчого проекту. ст.290 35. Розвиток у дітей здібностей до сприймання краси в різних її формах як передумова образотворчої діяльності. Образотворча діяльність має важливе значення длявсебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Великого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивнійтворчості дітей. Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільноїтворчості. У процесі зображувальної діяльності забезпечується всебічне виховання дошкільників: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове. Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорнимвихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їхніми властивостями та якостями складають лінію сенсорного виховання. Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їхні властивості та якості, форму, колір, величину, положення в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення. 36. Завдання, зміст і методика навчання декоративного малювання в дошкільному навчальному закладі. ДЕКОРАТИВНЕ малювання в дошкільному закладі - це малювання різних орнаментів за допомогою гуашевих фарб на площині паперу та обємних виробах з глини, пап’є-маше. Над декоративним малюванням працювали такі вчені Л.Я.Скіданова, Л.І.Сірченко. Знайомлячи дітей з творами декоративного мистецтва вихователь повинен виховувати у дітей відчуття любові до країни, повагу до праці. Заняття з декоративного малювання розпочинається з середньої групи, хоча є аспекти цього виду діяльності в молодшій групі. Завдання які стоять перед декоративним малюванням для всіх вікових груп: 1)Розвивати естетичне сприйняття при безпосередньому ознайомленні з творами декоративно-прикладного мистецтва. 2)Вчити розуміти значення і красу декоративного мистецтва. 3)Вчити гармонійно поєднювати кольори та їх відтінки. 4)Оволодіти технічними прийомами декоративного малювання. 5)Вчити виконувати колективні роботи, складати панно з окремих декоративних візерунків за мотивами українського декоративного мистецтва. На заняттях з малювання використовують такі матеріали як: папір, кольорові олівці, пензлик, акварельні і гуашеві фарби. Гуашеві фарби використовуються для декоративного малювання а також для предметного в молодшому дошкільному віці. 37. Завдання, зміст і методи навчання декоративного малювання в середній групі. Декоративне малювання, як і всі види образотворчого мистецтва, розвиває у дитини відчуття прекрасного. Витвори народного декоративного мистецтва близькі дітям барвистістю, простотою композиції. Знайомлячи дітей з витворами декоративного мистецтва різних областей і народностей нашої країни, педагог повинен виховувати у дітей відчуття любові до Батьківщини, пошану до праці людей, що створюють ці витвори мистецтва. Декоративне малювання вирішує наступні завдання: Ø розвивати у дітей відчуття композиції у зв'язку з побудовою узору на різних формах; Ø розвивати відчуття кольору; Ø розвивати здібності розрізняти стилі в декоративному мистецтві і використовувати їх окремі елементи в своїй творчості; Ø удосконалювати технічні навики в малюванні пензлем і олівцем. Навчаючи дітей декоративному малюванню, педагог повинен розвивати у них уміння бачити взаємозв'язок між всіма компонентами узору, кольором, композицією, елементами форми. Дитині необхідно відчути і зрозуміти, як в залежності від призначення і форми предмету змінюється орнамент, який його прикрашає. Звідси вона взнає про значення, доцільність оформлення, зв'язок форми і змісту. Програма «Малятко» передбачає такі завдання з декоративного малювання: учити малювати за мотивами української вишивки, кераміки, килимарства, писанкарства, народних іграшок; виконувати візерунки на прямокутнику, квадраті, крузі, різних плоских паперових формах, що іміту ють предмети побуту. Формувати вміння ритмічно розміщу вати елементи візерунка по всій площі, по краях, у середині; використовувати елементи візерунка: лінії, мазки, крапки, кружечки, кільця; кольорові поєднання властиві для вишив ки та кераміки. Тематика занять пропонується така: килимова доріжка, гарна хустинка, килимок, рушник, серветка, скатертина, кухлик, чашка, блюдце, тканина на сукню, яєчко-крапанка, рукавичка, пташка, рибка, димківський коник, лялька. Діти, знайомлячись з декоративним малюванням, повинні навчитися ясно уявляти собі, що таке ритм і симетрія, без чого декоративне мистецтво не може існувати. У декоративному малюванні розвиток відчуття кольору виділяється як важливе завдання. Колір в розписному орнаменті тісно пов'язаний з композицією, в узорі вони невідокремлені один від одного. Опанувати всіма можливостями колірних поєднань діти дошкільного віку, природно, не можуть, хоча відчуття кольору починає розвиватися ще в переддошкільному віці. 38. Завдання, зміст і методика навчання декоративного малювання в середній групі. У середній групі розпочинається цілеспрямована робота з декоративного малювання. Програма навчання передбачає формування уявлень про узор, розпис та їхнє призначення, навчання складати прості візерунки і прикрашати ними предмети зображення, виховання основ естетичного смаку(розуміння гармонії кольору, взаємозв’язку форми і оздоблення), інтересу до декоративного мистецтва, бажання займатися декоративним малюванням. Педагог планує цикл занять: 1) розглядання предметів народніх художніх промислів з метою формування інтересу до оздоблення, бажання навчитися малювати красиві візерунки. 2)мистецтвознавча розповідь педагога про конкретний художній промисел з метою надання дітям інформації про його особливості, творчий процес майстра. 3) Бесіда «Що таке візерунок» з метою формування уявлень про орнамент і його виражальні можливості. 4) Заняття фронтальне з малювання елементів за мотивами різьблення по дереву з метою навчання малювання елементів простим прийомом «притискання пензля». 5) Заняття фронтальне з малювання елементів за мотивами різьблення по дереву з метою навчання складання елементів у візерунок. 6) Заняття з прикрашання простим узором «тарелі» або коробки , шкатулки яку зробили діти старшого віку. Приблизно за такою схемою педагог проектує цикл занять на основі орнаменту Опішні або решетилівських вишивок. 39. Завдання, зміст і методика навчання декоративного малювання в старшій групі. У старшій групі педагог продовжує формувати у дітей уявлення про візерунок і розпис як спосіб декорування предметів та їхніх зображень у малюнку, зліпку, виробах з паперу, дерева. Діти вчаться малювати більш складні композиції, які складаються з головних і додаткових елементів за мотивами народних розписів. Педагог залучає дітей до вивчення законів прикрашання одягу, посуду, меблів, споруд, предметів побутового призначення; закріплює психологічну установку на використання декору в інших видах зображувальної діяльності з метою вдосконалення виразності образу. Діти отримують можливість здійснити вибір змісту власного візерунка. |