Педиатрия. 1. Організація профілактичної та лікувальної допомоги дітям, обовязки фельдшера, щодо її виконання. Лікувальнопрофілактичні заклади
 Скачать 93.97 Kb.
|
|
25.Гіпотрофія. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд. Гіпотрофія – зниження маси тіла відносно довжини тіла. Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) - недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку. Класифікація:
Діагностика:Оцінка шкірних покровів (блідість, сухість, наявність висипки тощо);Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці тощо);Оцінка тургору тканин (знижений); Оцінка підшкірного жирового шару (зменшений або відсутній): - при гіпотрофії I ступеня - зменшення на животі - при гіпотрофії II ступеня - зменшення на животі, тулубі та кінцівках - при гіпотрофії III ступеня - зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках Розрахунок харчування проводиться - при гіпотрофії I ступеня - на належну вагу - при гіпотрофії II ступеня - білківта вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу - при гіпотрофії III ступеня - білківта вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага + 20 % від неї), а жиру тільки на фактичну вагу Лікування: при гіпотрофії I ступеня лікування проводиться амбулаторно-раціональне харчування відповідно віку, вітаміни, ферментні препарати (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, масаж; при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступенялікування проводиться в умовах стаціонару:парентеральне харчування (за показаннями - розчини амінокислот, жирові емульсії); дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків тощо;застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи; корекція дисбіозу (пробіотики - Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін тощо); фізіотерапія (електрофорез, парафін на обл. живота); масаж загальний. Диспансерний нагляд:З обліку знімають через 6 - 8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини 26.Аномалії конституції. Ексудативно-катаральний діатез. Етіологія. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика. Догляд. Аномалії конституції - стан нестійкої рівноваги між організмом дитини і зовнішнім середовищем, який характеризується неадекватними відповідями на звичайні впливи , розвитком патологічних реакцій і визначає тяжкий перебіг інших захворювань. Ексудативно – катаральний – своєрідний стан реактивності організму дітей переважно раннього віку, який характеризується схильністю до рецидиву катаральних процесів шкіри і слизових оболонок дихальної, травної, сечостатевої систем, зниженням опірності організму щодо інфекцій, частими алергійними реакціями, підвищенням збудливості нервової системи та лабільністю водно – електролітного обміну і пов’язаний з різними змінами зовнішнього середовища. Основним шляхом сенсибілізації є аліментарний. Головні чинники, які призводять до клінічних проявів : 1. Харчові антигени2. Лікарські речовини3. Хімічні речовини4. Вакцинація Чинники, що сприяють розвитку ЕКД:1. Спадкова схильність2. Харчові алергени3. Охолодження4. Раннє штучне вигодовування Клініка Клінічна картина складається з шкірних проявів, ушкоджень слизової оболонки, комбінованих ушкоджень. У перші тижні та місяці життя виникають :Пітниця, яка легко виникає,Стійкі попрілості за умови доброякісного догляду, Себорейні лусочки (гнейс) жовтуватого кольору у ділянці великого тім’ячка , надбрівних дуг, надмірне злущування епітелію.В другому півріччі клінічні прояви досягають розпалу:Еритема – мокнуче подразнення шкіри з гіперемією, інфільтрацією у природних складках .„Молочний струп” – утворюється на щоках. Це гіперемований інфільтрат шкіри щік, різко відокремлений від нормальної шкіри.Строфулюс – тверді папули, які сверблять, в центрі папули з’являється крапкова везикула.«Географічний язик» - злущування епітелію язика – один з перших проявів ушкодження слизових оболонок.Збільшені регіонарні лімфатичні вузли, часом збільшуються печінка та селезінка. Часто у дітей з ЕКД відзначають підвищену збудливість нервової системи. Діти дратівливі, емоційно лабільні, погано сплять. Лікування:Раціональне харчування, виключити алерген;Десенсибілізуюча терапія;Седативні засоби;Солі кальцію , вітамінотерапія;Місцева обробка шкіри; 27.Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд. Аномалії конституції - стан нестійкої рівноваги між організмом дитини і зовнішнім середовищем, який характеризується неадекватними відповідями на звичайні впливи , розвитком патологічних реакцій і визначає тяжкий перебіг інших захворювань. Нервово – артритичний діатез – розвивається внаслідок генетично зумовлених порушень пуринового обміну, що призводять до надлишкової продукції сечової кислоти, а також порушень вуглеводного і ліпідного обміну. У зв’язку з цим формується схильність до кетоацидозу. Клінічні прояви нервово- артритичного діатезу представлені різноманітними синдромами: неврастенічний, шкірний, обмінний, спастичний. Діти з нервово – артритичним діатезом частіше належать до астенічного конституціонального типу. Спастичний синдром – найчастіше спостерігаються дискінезія жовчних проток, функціональні захворювання шлунка, кишкова колька, вегетосудинна дистонія, мігренеподібний головний біль, прояви бронхіальної астми. Синдром обмінних порушень – артралгія, минущий нічний біль у суглобах (виникають за рахунок кристалізації уратів у внутрішньосуглобовій рідини), уратурія – супроводжується підвищенням екскреції кальцію і фосфору. Синдром обмінних порушень може проявлятися періодичним ацетонемічним блюванням. Шкірний синдром - спостерігаються кропив’янка, набряки Квінке, суха і себорейна екзема, нейродерміт, алергодерматоз. Лімфатико – гіпопластичний діатез – характеризується гіперплазією лімфоїдної тканини, абсолютним і відносним лімфоцитозом, ознаками дисморфогенезу та ендокринною дисфункцією. Клінічні прояви – гіперплазія лімфоїдних органів відзначається дуже рано і має генералізований характер (збільшені лімфатичні вузли, виражені аденоїдні вегетації, гіперплазія мигдаликів). Розміри печінки і селезінки збільшені. Нерідко виявляють гіпоплазію кількох внутрішніх органів. Морфофункціональна незрілість внутрішніх органів, імунодефіцитний стан, дисфункція ендокринних органів призводять до того, що діти з лімфатико – гіпопластичним діатезом рідко є здоровими. Найчастішими ускладненнями є бронхіоліт і обструктивний синдром. Гіпоплазія серцево – судинної системи, вегетосудинна дистонія, порушення мікроциркуляції сприяють виникненню колапсу, ціанозу. 28.Анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини. Стоматит. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Догляд. Профілактика. 29.Аскаридоз. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика. Аскаридоз - захворювання людини, що викликається аскаридою, що потрапляють в організм разом з їжею. Клініка: Для ранньої фази характерна наявність наступних основним симптомів: Загальне нездужання, поява слабкості;Збільшення лімфовузлів;Кашель з мокротою, поява утруднення дихання, задишка;Підвищення температури;Збільшення розмірів печінки, іноді селезінки; У дітей молодшого віку на тлі ранній стадії аскаридозу може виникнути пневмонія, яка веде до летального результату. Хронічна форма захворювання дає про себе знати наявністю наступних симптомів:Поява болю в животі;Зниження апетиту;Розлад стільця;Нудота;Зниження пам'яті, безсоння;Епілептиформні судоми;Здуття живота;Поява відчуття руху в кишечнику. При ускладнених формах захворюванняможе спостерігатися розвиток жовтяниці, гострий панкреатит, абсцес печінки, кишкова непрохідністьДо основних симптомів у дітей додаються, як правило, головні болі, нервозність, погане самопочуття, зниження інтелекту, нічні страхи, спостерігається недокрів'я. Діагносика: кал на яйця гельмінтів, виявлення личинок аскариди в мокроті при кашлі хворого,лабораторний аналіз крові. Лікування: До протиглистову препаратів, зазвичай призначається для позбавлення від аскарид, відносяться: пірантел, мебендазол, левамізол, піперазин, нафтамон, медамін. Профілактика: включає в себе ретельне дотримання основних правил особистої гігієни перед їжею, після робіт на присадибній ділянці, відвідування туалету, спілкування з домашніми вихованцями. Слід пам'ятати, що аскариди вельми заразні, тому якщо одному члену родини був поставлений такий діагноз, рекомендується пройти профілактичне лікування всім домочадцям. 30.Ентеробіоз. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Ентеробіоз - захворювання, основним збудником якого є гострики (білий черв'як, що досягає 10 мм у довжину), яка потрапляє в організм людини при недостатньому дотриманні гігієни. Ународі ентеробіоз називають хворобою брудних рук. Гострики паразитують, як правило, в нижніх відділах кишечника, викликаючи його поразка, свербіння в області анального отвору і алергізацію всього організму. Клініка:Основний симптом захворювання - свербіж в ділянці анального отвору з'являється через 12-14 днів після зараження. При наявності в нижньому відділі кишечнику великої кількості гостриків свербіж стає нестерпним, а постійне розчісування шкіри призводить до виникнення вторинної інфекції, і як наслідок, до дерматиту.Втрата апетиту;Сухість у роті;Блювота;Напади діареї;Болі вживоті;Нудота;Метеоризм;Безсоння;Погіршення пам'яті.Проникнення гельмінтів в жіночі статеві органи може призводити до розвитку вульвовагініту (запалення слизової оболонки піхви). Легка форма ентеробіозу може і зовсім не давати про себе знати, або проявлятися рідкісними спалахами свербіння в задньому проході, що обумовлюється виходом самок з організму хворого. Найчастіше це відбувається у вечірній і нічний час. Діагностика: зішкріб з перианальною області, анамнез. Лікування: До основних препаратів, що застосовуються для лікування ентеробіозу, відносяться: вермокс, піперазин, комбантрин, ворміл. 21.Трихоцефальоз. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Трихоцефальоз - Один з широко поширених на земній кулі нематодозів, геогельмінтози,характеризують переважно шлунково-кишкової патологією. Збудником є волосоголовець. Місце проживання статевозрілихгельмінтів є: сліпа кишка, червоподібний відросток, що сходить частина товстої кишки. При інтенсивній інвазії вони мешкають в усіх відділах товстої кишки і в нижньому відрізку тонкої. Переднім тонким кінцем власоглав проникає в слизову, підслизову і м'язовуоболонки стінки кишки, задній кінець його звисає вільно в просвіті кишечника. Клініка: Порушення діяльності шлунково-кишкового тракту проявляються у зниженні апетиту, нудоті, блювоті, слинотеча. Хворі відзначають болю в правій ілеоцекального області, нагадують болю при апендициті, болісхваткообразного характеру в області епігастрію, симулюють клініку гастриту, виразкової хвороби. Іноді при трихоцефальозі у инвазированного розвивається картина коліту з проносами або запорами, рідше з наявністю в фекаліях видимої слизу і крові. Зі сторін нервової системипри трихоцефальозі можуть мати місце скарги на головний біль, запаморочення, дратівливість, поганий сон, рідше - запаморочення, судомні напади. Діагностика: кал на яйця гельмінтів, ректороманоскопія. Лікування:Лікування проводять нафтаммоном, киснем. Нафтаммон призначають 3-5 днів поспіль.. Разову дозу препарату ретельно розмішують в 50 мл цукрового сиропу і приймають за 1 годину до ранкового сніданку. Кисень вводять у пряму кишку протягом 15-20 хв. після очисної клізми. Доза кисню на сеанс дорослим - 1200-1500 мл, дітям - 100 мл на 1 рік життя. Цикл лікування 5-7 днів. Профілактика: Для попередження трихоцефальозу, так само як і аскаридозу, дуже важливо не допускати забруднення калом грунту та води, знезаражувати випорожнення. Надійним засобом є знешкодження окропом зелені, овочів, ягід, вживаються в сирому вигляді або використовуються для приготування соків. Пілоростеноз_і_пілороспазм._Етіологія_і_патогенез._Клінічні_ознаки._Лікування._Пілороспазм'>32.Пілоростеноз і пілороспазм. Етіологія і патогенез. Клінічні ознаки. Лікування. Пілороспазм – розвивається в зв’язку з спазмами м’язів воротаря. Клініка:Характерно з’явлення з моменту народження зригувань і блювання, які можуть бути нерегулярними, їжа викидається невеликими порціями, іноді з домішками жовчи. Загальний стан дитини не змінюється, маса тіла не збільшується, відмічається схильність до закрепів Лікування:Зменшують кількість молока на одне годування і збільшують частоту годувань. З метою зняття спазму воротаря призначають атропін, аміназин в краплях перорально за 20-30 хвилин до їжі. Гірчичники на ділянку шлунка (перед годуванням). Пілоростеноз – вада розвитку, коли через потовщення м’язового шару воротаря і звуження просвіту значно утруднюється проходження їжі з шлунка в кишки. Клініка: блювання "фонтаном" без домішків жовчі;початок захворювання на 2 - 3 тижні життя;зниження маси тіла; гіпотрофія;зменшення кількості сечі;закріплений стілець;"голодний" вираз обличчя; наявність симптому "пісочних годинників"; при пальпації живота можливість виявлення щільного рухливого пілоруса над пупком і справа від нього. Терапія: антиспастична протягом 1 - 2 діб (атропінізація, електрофорез з но-шпою або папаверином на область шлунка),корекція харчування (розрахунок вікової норми, підбір суміші),підвищене положення дитини у ліжку.При неефективності консервативного лікування - направлення у відділення дитячої хірургії. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ:пілороміотомія за Фреде-Рамштедтом. Діагностика: анамнез, рентгенологічне дослідження ШКТ. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:здійснюється педіатром і хірургом за місцем проживання протягом 6 місяців. 33.Гострий гастрит- шлунково- кишкові розлади, викликані аліментарним фактором, на фоні інфекційних захворювань.
Аліментарний: початок гострий, через 6-8 год, після порушення режиму харчування, на фоні нездужання, головного болю, блювання, болі, язик обкладений нальотом, ↑t 38. У важких випадках інтоксикація. Токсична інфекція:блювання, пронос, інтоксикація, одужання через 5-7д. Вторинна: ускладнення соматичних і інфекційних захворювань. Лікування:промивання шлунку, водно-чайна пауза, легка їжа, ре гідратаційна терапія. При інфекції АБ( лівоміцетин, полімексин, лінекс, біфіформ), вітаміни, сорбенти, ферменти. 34. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Стенозуючий ларинготрахобронхіт. Стенозуючий ларинготрахеїт-виникає при локалізації запалення в під зв’язковому просторі, у дітей с алергічною схильністю, 6міс-3 р. Клініка:тріада симптомів:
4 стадії:
Лікування: лужні інгаляції, з ромашками, евкаліптом, відхаркувальні, бронхолітики, седативні, ГКС, антигістаміння, спазмолітини. При тяжких стадіях трахеотомія, ШВЛ. 35. Фолікулярна ангіна. Ангіна- гостре захворювання лімфоїдної тканини глотки з переважним ураженням мигдаликів. Етіологія: стрептокок, золотистий стафілокок, віруси, гриби. Джерело-хворий ангіною. Розрізняють: катаральну, лакунарну, фолікулярну. Клініка: розвивається гостро, t ↑38-39, озноб, головний біль. Біль в горлі при ковтанні, на поверхні набряклих мигдалин видно маленькі білі точки- фолікули, заповнені гноєм. ↑ лімфатичних вузлів, Ускладнення: гайморит, отит, гнійний менінгіт, Міокардит, ураження нирок. Лікування: постільний режим, часте пиття, напіврідка їжа, полоскання( роашка, шавлія, марганець, фурацилін), АБ( пеніциліни), жарознижуючі, вітаміни, |