Педиатрия. 1. Організація профілактичної та лікувальної допомоги дітям, обовязки фельдшера, щодо її виконання. Лікувальнопрофілактичні заклади
 Скачать 93.97 Kb.
|
|
1.Організація профілактичної та лікувальної допомоги дітям, обов’язки фельдшера, щодо її виконання. Лікувально-профілактичні заклади. Дитячі заклади поділяють на лікувально – профілактичні та навчально – виховні.. До лікувально – профілактичних належать пологовий будинок, дитяча лікарня, дитяча поліклініка, ясла, будинок дитини, дитячий санаторій. Ці заклади перебувають у віданні органів охорони здоров’я. До навчально – виховних закладів належать дитячі садки, школи, школи – інтернати, дитячі будинки. Вони перебувають у віданні органів народної освіти ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО МЕДПРАЦІВНИКА НА ДІЛЬНИЦІ 1. Профілактична робота 2. Лікувальна робота 3. Санітарно – просвітницька робота 2. Анатомо – фізіологічні особливості новонародженої дитини. Характеристика та ознаки. Особливості шкіри новонародженої дитини: · Гладенька;Еластична;Бархатиста; В перші години після народження бліда, згодом набуває яскраво – червоного кольору; · У ділянці плечового поясу, між лопатками може бути вкрита пушковим волоссям; · Дещо набрякла; · Епідермальний шар тонкий і ніжний; · Сполучна тканина розвинута слабо; Підшкірна жирова основа: Відкладається протягом останніх двох місяців внутрішньоутробного розвитку, у доношених здорових новонароджених добре розвинута; М’язова система: · Розвинена недостатньо; · Виражений гіпертонус м’язів – згиначів (переважання функціональної активності палідарної системи і недорозвиток стріарної). Кісткова система. · Переважання хрящової тканини над кістковою; · Переломи за типом “зеленої гілки” ; · Кістки можуть легко деформуватися (дитина з народження повинна спати на твердій поверхні); Грудна клітка має бочкоподібну форму, ребра прикріплені під прямим кутом; · Хребет прямолінійний, не має фізіологічних вигинів; Нервова система. · Швидкість проведення збудження по нервах у новонароджених значно знижена; · Висока проникливість гематоенцефалічного бар’єру; · Рефлекторно – стереотипний та атетозоподібний характер рухів (переважає вплив таламопалідарної системи); Органи чуття. · Недостатньо розвинуті; До фізіологічних особливостей органу зору належить світлобоязнь (перші три тижні); косоокість (1 – 2 місяці); ністагм, відсутність розширення зіниці при сильних больових подразниках; низька гострота зору (0,02); · Орган смаку функціонує уже при народженні, новонароджений розрізняє неприємні смаки; · Орган нюху недостатньо розвинений, однак дитина розрізняє різкі запахи; · Орган дотику, відчуття достатньо диференційований; подразнення шкіри викликає у дитини загальну реакцію у вигляді рухового неспокою і на больове відчуття дитина реагує як місцево(відштовхує руку) так і загальним неспокоєм; реакція на температурні подразники добре виражена (в теплі діти заспокоюються, при охолодженні - плачуть); Органи дихання: · Альвеоли плода не містять повітря, вони заповнені рідиною, яка продукується легенями; · Після народження з першими дихальними рухами легені розправляються і заповнюються повітрям, частина фетальної рідини виділяється через рот і ніс під час вагінальних пологів, а решта рідини поступово розсмоктується, легеневі артерії збільшують свій просвіт, покращується легенева циркуляція; · Починає функціонувати мале коло кровообігу; · Дихання через рот майже неможливе, так як язик відтісняє надгортанник дозаду. · У доношеної новонародженої дитини сурфактант (поверхнево – активна речовина) забезпечує повне розправлення легень. Серцево – судинна система. · Після перев’язки пуповини припиняється плацентарний кровообіг; · Починає працювати мале коло кровообігу; · З легень кров поступає у ліве передсердя; · Тиск в лівому передсерді зростає; · Закриваються і згодом заростають овальний отвір (у міжпередсердній перетинці) і артеріальна протока (боталова); · Кровообіг у новонародженого здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих; · Пульс у перші дні життя складає 140 – 160 ударів за 1 хвилину; · Максимальний артеріальний тиск у новонароджених становить 70 – 74 мм рт. ст. (9,3 – 9,9 кПа), мінімальний – 35 – 50 мм рт. ст. (4,7 – 6,7 кПа). Кров і органи кровотворення: · Периферична кров у здорових новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів і гемоглобіну: кількість еритроцитів при народженні становить 5 – 7 · 10 12/ л, рівень гемоглобіну – 180 – 210 г / л ; Система травлення: · Секреція слини недостатня, її реакція слабокисла, що сприяє інфікуванню ротової порожнини, розвитку молочниці; · Анатомічна ємність шлунка новонародженого складає 35 мл, а фізіологічна – 5 –7 мл; · М’язи кардіального відділу шлунка розвинені слабше, ніж м’язи воротаря, тому у новонароджених часто спостерігаються відригування і блювання; · тонка і товста кишки у новонароджених відносно довші, більш рухливі, добре виражені перистальтика і антиперистальтика, це сприяє виникненню інвагінації;· Печінка у новонародженого є одним з найбільших внутрішніх органів, повнокровна, бідна на сполучну тканину, займає майже половину об’єму черевної порожнини, вона функціонально незріла, тому часто втягується у патологічний процес при інтоксикації та інфекції. - Печінка новонародженого недостатньо продукує фермент глюкуронілтрансферазу, який бере участь у зв’язуванні вільного білірубіну, тому виникає фізіологічна жовтяниця. - Знижена здатність печінки до синтезу протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до геморагічного синдрому. · Відразу після народження вміст кишок стерильний, однак через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка, тощо), при природньому вигодовуванні переважають біфідум – бактерії, при штучному – кишкові палочки. · Частота випорожнень у новонароджених – до 3 разів за добу. При відсутності меконію у перші дні життя слід запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника; Органи сечовиділення: · Нирки порівняно з масою тіла у новонароджених більші, їх можна про- пальпувати; · З 3 – 4-го дня кількість сечовипускань збільшується до 20 – 25 разів на добу, за один раз виділяється 10 – 15 мл сечі 3. Перший туалет новонародженої дитини. 1. Відразу після народження дитину викладають на живіт матері, здійснюють обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягають дитині чисті шапочку і шкарпетки, накривають сухою чистою пелюшкою та ковдрою. 2. Одночасно лікар – педіатр – неонатолог, а за його відсутності лікар – акушер – гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого. 3. Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину ( накладають стерильні затискачі на пуповину, перерізають стерильними ножицями, через 2 години після народження на сповивальному столі накладають стерильну одноразову клему на 0,3 – 0,5 см від пупкового кільця), за умови задовільного стану дитини перекладає дитину на груди матері. 4. За появи пошукового і смоктального рефлексу дитині допомагають здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. 5. Через 30 хв. після народження дитини електронним термометром вимірюють новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записують результати термометрії у карті розвитку новонародженого. 6. Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» ( але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі одноразово. 7. Контакт «шкіра до шкіри» проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини. 8. Після завершення контакту «шкіра до шкіри» акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування. 9. Лікар – педіатр – неонатолог здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою. Медсестра одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. 10. Дитина разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка 4. Фізіологічні стани новонароджених. Фізіологічні стани – це специфічні для цього віку транзиторні стани, що залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища. При несприятливих умовах вони можуть перейти в патологічні стани. - фізіологічна втрата маси тіла – пов’язана з недостатнім надходженням води в організм і з голодуванням дитини у перші дні життя. Початковий спад маси тіла відбувається у перші 3 – 4 дні життя і становить в середньому не більше як 8 % маси при народженні. При правильному догляді маса відновлюється на кінець першого тижня життя. - фізіологічна жовтяниця новонароджених – з’являється на 2 – 3 добу життя, стан дитини не порушується. Спричинюється посиленим розпадом еритроцитів і недосконалістю функції печінки. Жовтяниця триває кілька днів, після чого безслідно зникає. Лікування не потребує. - фізіологічна еритема – проявляється гіперемією шкіри з легким синюватим відтінком. Виникнення еритеми пов’язують з розширенням капілярів внаслідок дії нижчої температури навколишнього середовища. Еритема досягає максимуму на перший день життя і зникає через 2 – 3 дні. - токсична еритема – поліморфні висипання на шкірі - еритематозні, ледь щільнуваті плями, нерідко з сірувато – темними папулами або бульбашками в центрі, що містять прозору рідину і розташовані частіше групами на розгинальних поверхнях кінцівок, на волосистій частині голови, на груді, сідницях. - транзиторна гарячка – супроводиться підвищенням температури тіла до 38 * - 39*С. Вона з’являється на 3 – 4 день життя, виникає при перегріванні новонароджених і недостатньому введенні їм рідини. Появу транзиторної гарячки пояснюють наявністю великої кількості білка у молозиві, яким годують дитину, а також недосконалістю механізмів терморегуляції. Гарячка триває 3 – 4 години. При цьому змінюється стан дитини : неспокійна, відмовляється від грудей, виникають тремор кінцівок і гіперемія шкіри. - статевий криз – виникає внаслідок дії гормонів, які надходять від матері в організм дитини за останні тижні його внутрішньоутробного розвитку. При цьому незалежно від статі дитини на 5 – 7 день життя нагрубають грудні залози, при натисканні з них виділяється небагато рідини. Рекомендується суха туга пов’язка. У дівчаток бувають кров’янисто – слизові виділення із статевої щілини, набряк зовнішніх статевих органів – у дівчаток та хлопчиків. Лікування не потрібне. - сечокислий інфаркт нирок – з сечею виділяється багато солей. Кількість сечі у перші дні життя дитини невелика. Внаслідок цього сечокислі солі затримуються і відкладаються у ниркових канальцях. Із збільшенням діурезу ці солі з нирок вимиваються. Загальний стан дитини не змінюється.Необхідно давати більше рідини. - фізіологічний мастит – нагрубання молочних залоз спостерігається у новонароджених незалежно від статі. Зумовлен перехідом естрогенних гормонів від матері до плоду в внутрішньоутробному періоді. Нагрубання залоз незначне, двобічне, в перші 3 – 4 дні життя. Лікування не потребує, рекомендується суха пов’язка . - міліа – з’являються на кінчику носа, на щоках, лобі білуваті цяточки, що створюються внаслідок закупорки протоків сальних залоз. Через 1 – 2 тижні зникають самостійно. - транзиторний катар кишок — це розлад випорожнень, який спостерігається у всіх новонароджених в середині першого тижня життя. Первинний кал (меконій) має вигляд густої, в'язкої, темно-зеленої (оливкової) маси, яка виділяється протягом одного-двох днів. Згодом випорожнення частішають, а кал стає рідшим, із грудочками, слизом, зеленувато-жовтого кольору. Мікроскопія виявляє слиз, жирні кислоти, близько 30 лейкоцитів у полі зору. Такий кал називають перехідним, а стан — транзиторним катаром кишок. Через 2—4 дні кал стає однорідним, кашкоподібної консистенції і жовтого забарвлення. Перехідний катар кишок спричиняється початковим дисбактеріозом, новим видом харчування (лактотропне) і подразненням слизової оболонки білками та жирами материнського молока. Лікування не потребує 5. Характеристика та ознаки недоношеної дитини. Недоношена дитина – це дитина, яка народилася зі сроком гестації сенше 37 тиж, масою менше 2,5 кг, ріст менше 45 см. Зовнішні ознаки:
1 ступень - маса тіла 2001 – 2500 г - термін вагітності – 35 – 36 тижнів 2 ступень - маса тіла 1501 – 2000 г - термін вагітності - 32 – 34 тижні 3 ступень - маса тіла 1001 – 1500 г - термін вагітності - 30 - 31 тижні 4 ступень - маса тіла менше 1000 г - термін вагітності - 28 – 29 тижнів 6. Функціональні особливості органів і систем недоношеної дитини. Вигодовування та зігрівання. Дихання – поверхневе, приступи апное. ЧДД 40-60 ССС – тахікардія Система травлення – невелика місткість шлунка, гіпотонія м’язів ( метеоризм), рання жовтяниця Ендокринна система – гіпоглікемія НС - ↓ фізичних рефлексів, гіпотонія, порушення терморегуляції, слабкий крик, безумвні рефлекси відсутні або слабко виражені. Психо-моторний розвиток – при3-4 ст - у 2 р житя розвиток затримується на 2-3 міс. При 1-2 ст затримка на 1,5 міс і наздоганяє в 1 рік. 7.Періоди дитячого віку та їх характеристика. 1. внутрішньоутробній : • фаза ембріонального розвитку( від запліднення до до 9 тиж. Вагітності) — формується зовн. Частини тіла, вн. Органи, важкі вади розвитку. • Фаза плацентарного розвитку)9-40 тиж.) 2. позаутробний: • період новонародженності(до 28 тиж.) • грудний період(29 тиж — до 1 року) • переддошкільний( до 3) • дошкільній (до 6) • молодшого віку(11) • середнього шкільного віку (14) • старшого шкільного віку(до 17) 8.Фізичний розвиток дитини. Фізичний розвиток дитини характеризується масою, зростом, окружністю голови, грудної клітки, живота. Порівняння показників кожної дитини з приблизними віковими нормами дає уяву про його фізичний розвиток. Окружність грудної клітки у новонародженого на 1 – 2 см менше, ніж окружність голови. У віці 4 – 5 міс розміри зрівнюються, окружність грудної клітки збільшується швидше. Окружність живота повинна бути менше на 1 см окружності грудної клітки. Цей показник є інформативним до 3 років. ЩОМІСЯЧНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ М АСИ 1 міс – 600 г 2 міс – 800 г 3 міс – 800 4 міс – 750 г 5 міс – 700 г 6 міс – 650 г ДОВЖИНИ ТІЛА 1 квартал +3 см 2 квартал + 2,5 см 3 квартал + 2 см 4 квртал +1,5 см ОКРУЖНОСТІ ГОЛОВИ - норма при народженні 34 см В 1 рік дитина повинна важити біля 10 кг, її зріст має бути біля 75 см. Для визначення маси тіла дитині до 6 міс використовується формула: НМ= Мнар + 800 х п п – кількість місяців Для визначення маси тіла дитині після 6 міс використовується формула: НМ= Мнар + 800 х 6 + 400 х (п – 6 ) п – кількість місяців Для визначення маси тіла дитині до 10 років використовується формула: НМ = 10 + 2 х п п – кількість років Для визначення маси тіла дитині після 10 років використовується формула: НМ = 30 + 4 х ( п – 10) п – кількість років Для визначення зросту дитині старше 1 року використовується формула: НЗ = 75 + 5 х п п – кількість років Для визначення зросту дитині до 4 років використовується формула: НЗ = 100 – 8 х ( 4 – п) п – кількість років Для визначення зросту дитині після 4 років використовується формула: НЗ = 100 + 6 х ( п – 4 ) п – кількість років В 4 роки зріст орієнтовно 100 см. Окружність голови новонародженого складає 34 – 35 см. Особливо інтенсивно збільшується окружність голови в перші місяці життя. У дитини в 1 рік окружність голови складає 45 – 46 см. Акселерація - прискорений фізичний розвиток людини; прискорення росту істатевого дозрівання дітей і підлітків порівняно з їхніми ровесниками попередніх поколінь 9.Анатомо-фізіологічні особливості НС. Нервово-психічний розвиток дтитни. Головними функціями нервової системи є регуляція всіх фізіологічних процесів організму і безперервна адаптація його до змін внутрішнього і зовнішнього середовища. Головний мозок є найбільшим органом у новонародженого. Його маса становить у середньому 1/8 – 1/9 маси тіла. Новонароджена дитина більшу частину доби спить, у неї наявні вроджені безумовні рефлекси – сосання, моргання, чхання, кашель, акт дефекації і сечовипускання. Також до безумовних рефлексів відносяться: Оральні – пошуковий, смоктальний, хоботковий, долонно – ротовий. Спинальні – захисний ( повертає голову на бік в положенні на животі), опори ( стоїть на всій стопі при підтримці), автоматичної ходи, автоматичного повзання, хапальний, охоплюючий (Моро), Бабінського ( штрихове подразнення зовнішнього краю підошов стопи в напрямку від п’яти до пальців викликає тильне розгинання великого пальця і згинання останніх пальців, рефлекс залишається до 2 років). Безумовні рефлекси до кінця 1 – го року життя згасають поступово і виробляються умовні рефлекси – починається розвиток першої сигнальної системи |