Ответы на билеты анатомия человека. Ответы на билеты. 1. Особливості будови та функціонування хрящової тканини. Види хрящової тканини
 Скачать 210.13 Kb.
|
|
62)М’язи передпліччя (mm. antebrachii) Передплічна ділянка (regio antebrachialis) має два відділи: передній відділ, що складається з поверхневої і глибокої частин, і задній відділ. Також виділяють променевий (бічний) край і ліктьовий (присередній) край. Численні м’язи передпліччя виконують важливі функції, що зв’язані з трудовою діяльністю людини. Більшість з цих м’язів діють на кілька суглобів: ліктьовий, проксимальний і дистальний променево-ліктьові, променевозап’ястковий, суглоби кисті і пальців, тобто є багатосуглобовими м’язами. М’язи передпліччя поділяються на дві групи: передню і задню. До передньої групи належать 9 м’язів, 7 з яких – згиначі кисті і пальців: плечо-променевий м’яз, променевий і ліктьовий, м’язи-згиначі зап’ястка, довгий долонний м’яз (іноді відсутній), поверхневий і глибокий м’язи-згиначі пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний м’язи-привертачі. Згиначі пальців здійснюють надзвичайно тонкі і високодиференційовані рухи, що властиві лише людині. До задньої групи м’язів передпліччя входять 10 м’язів, 8 з яких є розгиначами кисті і пальців: довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка, м’яз- розгинач пальців, м’язи-розгиначі мізинця і вказівного пальця, довгий і короткий м’язи- розгиначі великого пальця, довгий відвідний м’яз великого пальця і м’яз-відвертач. Передні і задні м’язи передпліччя розташовані кількома шарами. За топографічною класифікацією поділяються на передні та задні та поділяються на 4 шари. Перший (поверхневий) шар м’язів передпліччя Плечо-променевий м’яз, Круглий м’яз-привертач, Променевий м’яз-згинач зап’ястка, Довгий долонний м’яз, Ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка. Другий шар м’язів передпліччя. Поверхневий м’яз-згинач пальців. Третій шар м’язів передпліччя. Глибокий м’яз-згинач пальців, Довгий м’яз-згинач великого пальця. Четвертий (глибокий) шар м’язів передпліччя. Квадратний м’яз-привертач. 63)Мязи тазового пояса (musculi cinguli pelvici)оточують кульшовий суглоб з усіх боків . Усі вони починаються від кульшових кісток, поперекових хребців і крижової кістки, а прикріплюються до верхньої третини стегнової кістки. М’язи тазового пояса поділяються на дві групи. Внутрішня група розташована в порожнині таза (клубово-поперековий, грушоподібний і внутрішній затульний м’язи). Зовнішня група м’язів розташована на бічній поверхні таза й в сідничній ділянці (великий, середній і малий сідничні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-натягувач широкої фасції, зовнішній затульний м’яз, верхній і нижній близнюкові м’язи). М’язи зовнішньої групи розташовані кількома шарами. Ці м’язи підтримують рівновагу тіла в положенні стоячи і при ходьбі. Внутрішні м’язи тазового пояса Клубово-поперековий м’яз (m. iliopsоas)складається з двох м’язів – великого поперекового і клубового . Ці м’язи починаються від поперекових хребців і клубової кістки, потім з’єднуються в єдиний м’яз, що при кріплюється до стегнової кістки. Великий поперековий м’яз бере участь в утворенні задньої стінки черевної порожнини. Великий поперековий м’яз (m. psoas major) – це товстий, довгий, веретеноподібний м’яз, що розташований на задній стінці порожнини живота і прилягає до тіл поперекових хребців. Збоку і позаду від великого поперекового м’яза розташовуються квадратний м’яз попереку (угорі) і клубовий м’яз (знизу). Початок: від бічної поверхні тіл, міжхребцевих дисків і поперечних відростків XII грудного, I–V поперекових хребців. М’яз прямує вниз, перетинає попереду межову лінію таза і з’єднується з клубовим м’язом. Клубовий м’яз (m. iliаcus) великий і плоский, має трикутну форму, розташований в клубовій ямці. Присередньо він межує з великим поперековим м’язом. Початок: від верхніх двох третин клубової ямки та внутрішньої губи клубового гребеня клубової кістки, передньої крижово-клубової і клубово-поперекової зв’язок. М’яз прямує вниз і на рівні межової лінії з’єднується з великим поперековим м’язом, утворюючи єдиний клубово- поперековий м’яз. Прикріплення: клубово-поперековий м’яз, звужуючись, виходить з порожнини таза на передню поверхню стегна через м’язову затоку і тонким коротким сухожилком прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки. Між сухожилком м’яза і малим вертлюгом є клубова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea iliacа). Між сухожилками клубово-поперекового і гребінного м’язів міститься клубово- гребінна сумка (bursa iliope tinea). Функція: клубово-поперековий м’яз згинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні нахиляє таз разом з тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта, а при однобічному скороченні – Кровооas minor) непостійний (є у 60 % людей), має невелике коротке черевце і тонкий довгий сухожилок. Цей м’яз розташований на передній поверхні великого поперекового м’яза і зрощений з його фасцією. цію. Функція: натягує клубову фасцію, згинає поперековий відділ хребта. Кровопостачання: поперекові артерії. Іннервація: м’язові гілки поперекового сплетення (L1 –L4). Внутрішній затульний м’яз (m.obturatorius internus) має вигляд трикутної пластинки, розширена частина м’яза розташована на внутрішній поверхні затульної перетинки, а його звужена частина спрямована вниз і назад до малого сідничного отвору. Зверху між пучками м’яза є внутрішній отвір затульного каналу. Початок: від країв затульного отвору (окрім затульної борозни) кульшової кістки, внутрішньої поверхні затульної перетинки і затульної фасції. Прикріплення: звужуючись, м’яз виходить з порожнини малого таза через малий сідничий отвір, перекидається через край малої сідничої вирізки,як через блок, повертається під гострим кутом убік і прикріплюється міцним коротким сухожилком до вертлюгової ямки стегнової кістки. Між м’язом і краєм сідничої вирізки розташована підсухожилкова сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa subtendinea musculi obturatorii interni). Від виходу з малого сідничого отвору до внутрішнього затульного м’яза зверху і знизу приєднуються два тонкі короткі м’язи – верхній і нижній близнюкові м’язи, які разом із сухожилком внутрішнього затульного м’яза прикріплюються до вертлюгової ямки. Верхній близнюковий м’яз (m. gemеllus superior) починається від сідничої ості, а нижній близнюковий м’яз (m. gemеllus inferior) – від сідничого горба. Функція: внутрішній затульний м’яз разом із двома близнюковими м’язами обертають стегно назовні. При фіксованих нижніх кінцівках (в положенні стоячи) ці м’язи допомагають утримувати таз від нахилу в протилежний бік. Кровопостачання: нижня сіднична, затульна і внутрішня соромітна артерії. Іннервація: м’язові гілки крижового сплетення (L4 –L5 , S1 –S3 ). Грушоподібний м’яз (m. pirifоrmis) має конусоподібну форму, початковий відділ м’яза розміщений у малому тазі, середній і кінцевий відділи – на зовнішній поверхні таза, під великим сідничним м’язом. Початок: від тазової поверхні крижової кістки (II–IV крижових хребців) збоку від тазових крижових отворів. З порожнини малого таза м’яз виходить через великий сідничий отвір. Прикріплення: круглим сухожилком до верхівки великого вертлюга стегнової кістки. Функція: обертає стегно назовні і відводить його. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні м’язи нахиляють таз уперед, при однобічному скороченні – нахиляє таз у свій бік. Зовнішні м’язи тазового пояса Зовнішні м’язи тазового пояса розташовані в сідничній ділянці і на бічній поверхні таза. Ці м’язи починаються від кульшових кісток і спинної поверхні крижової кістки, а своїми товстими сухожилками прикріплюються до стегнової кістки. М’язи розташовані трьома шарами. У поверхневому шарі залягають великий сідничний м’яз і м’яз – натягувач широкої фасції; у середньому шарі – середній сідничний м’яз і квадратний м’яз стегна. У середній шар виходять з порожнини таза грушоподібний, внутрішній затульний і два близнюкові м’язи. У глибокому шарі розташовані малий сідничний і зовнішній затульний м’язи. Усі ці м’язи приводять в рух стегнову кістку в кульшовому суглобі. Великий сідничний м’яз (m. glutеusmаximus) є одним з найпотужніших м’язів людини, представлений товстою (до 3 см) широкою чотирикутною пластинкою. М’яз формує рельєф сідничної ділянки. М’яз сильно розвинений у людини у зв’язку з прямоходінням і вертикальним положенням тіла. Початок: від задньої частини сідничної поверхні крила клубової кістки і клубового гребеня, задньої сідничної лінії, грудо-поперекової фасції, спинної поверхні крижової і куприкової кісток, крижовогорбової зв’язки. Прикріплення: потужні м’язові пучки, що прямують косо зверху вниз і вбік, прикріплюються до сідничної горбистості стегнової кістки. Частина м’язових пучків проходить поверх великого вертлюга і вплітається в клубово-гомілкове пасмо широкої фасції, яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Між сухожилком м’яза і великим вертлюгом стегнової кістки є вертлюгова сумка великого сідничного м’яза (bursa trochanterica musculi glutei maximi). Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Верхні пучки м’яза, діючи разом з м’язом-натягувачем широкої фасції, сприяють розгинанню гомілки. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні великих сідничних м’язів таз, а разом з ним і тулуб відхиляються назад. М’язи підтримують рівновагу тіла і утримують його у вертикальному положенні, надають тілу прямої постави. Точками опори при скороченні обох великих сідничних м’язів є головки стегнових кісток. Кровопостачання: верхня і нижня сідничні артерії, присередня огинальна артерія стегна. Іннервація: нижній сідничний нерв (L –S ). Середній сідничний м’яз (m. gluteusmеdius) має трикутну форму, товстий. Задні пучки м’яза прикриті великим сідничним м’язом. Початок: широкою основою від сідничної поверхні крила клубової кістки між передньою і задньою сідничними лініями та клубовим гребенем. Прикріплення: м’язові пучки прямують вниз і вбік, звужуються і переходять у міцний плоский сухожилок, який прикріплюється до верхівки і зовнішньої поверхні великого вертлюга стегнової кістки. Між сухожилком середнього сідничного м’яза і великим вертлюгом розташовані вертлюгові сумки середнього сідничного м’яза (bursaе trochantericae musculi gluteimedii). Функція: середні пучки м’яза відводять стегно, передні пучки обертають його до середини, а задні пучки обертають стегно назовні. При фіксованій нижній кінцівці передні пучки обертають таз, а разом з ним і тулуб, назовні, середні пучки нахиляють таз у свій бік, а задні пучки обертають таз досередини і нахиляють його у свій бік. Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна. Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ). Малий сідничний м’яз (m. glutеus minimus)має трикутну форму, розташований попереду від середнього сідничного м’яза між грушоподібним м’язом позаду і м’язом – натягувачем широкої фасції попереду. Початок: широкою основою від сідничної поверхні крила клубової кістки між передньою і нижньою сідничними лініями, а також від краю великої сідничної вирізки. Прикріплення: м’язові пучки, що прямують вниз, звужуються і переходять у плоский сухожилок, який прикріплюється до передньобічної поверхні великого вертлюга стегнової кістки попереду від місця прикріплення середнього сідничного м’яза. Частина пучків малого сідничного м’яза вплітається в капсулу кульшового суглоба. Між сухожилком малого сідничного м’яза і великим вертлюгом є вертлюгова сумка малого сідничного м’яза(bursa trochanterica musculi glutei minimi). Функція: відводить стегно. Передні пучки обертають стегно до середини, а задні пучки обертають його назовні. Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна. Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ). М’яз-натягувач широкої фасції (m. tensorfasciae lаtaе) має видовжену стрічкоподібну форму. М’яз розташований у сідничній ділянці і на бічній поверхні стегна, де залягає між поверхневою і глибокою пластинками широкої фасції стегна. Початок: від зовнішньої губи клубового гребеня поблизу його верхньої передньої ості. Прикріплення: на межі між верхньою і середньою третинами стегна м’яз вплітається в широку фасцію стегна і переходить в клубово-гомілкове пасмо (trаctus iliotibiаlis) – пасмо Мессіа, що прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Функція: натягує широку фасцію стегна, зміцнює колінний суглоб у розігнутому положенні, згинає стегно в кульшовому суглобі та відводить його, згинає гомілку в колінному суглобі та обертає її назовні. Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна. Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ). Квадратний м’яз стегна (m. quadrаtus fеmoris) має вигляд чотирикутної пластинки, розташований між нижнім близнюковим м’язом вгорі і верхнім краєм короткого привідного м’яза знизу. М’язові пучки розташовані горизонтально. Початок: від зовнішнього краю сідничного горба сідничої кістки. Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня стегнової кістки. Функція: обертає стегно назовні. Кровопостачання: нижня сіднична артерія, при- середня огинальна артерія стегна і затульна артерія. Іннервація: сідничий нерв (L4 –S1 ). Зовнішній затульний м’яз (m. obturatoriusexternus) має вигляд трикутної пластинки, розташований на зовнішній поверхні затульної перетинки. Зовнішній затульний м’яз прикритий гребінним м’язом і початковою частиною довгого привідного м’яза стегна. Початок: від країв затульного отвору і зовнішньої поверхні двох третин затульної перетинки. Прикріплення: м’язові пучки прямують вбік і догори, позаду шийки стегнової кістки переходять у тонкий сухожилок, який прикріплюється до вертлюгової ямки великого вертлюга стегнової кістки, поруч із сухожилком внутрішнього затульного м’яза. Частина пучків зовнішнього затульного м’яза вплітається в капсулу кульшового суглоба. Функція: обертає стегно назовні, бере участь у його згинанні. Кровопостачання: затульна артерія і бічна огинальна артерія стегна. Іннервація: затульний нерв (L2 –L4 ). М’язи вільної частини нижньої кінцівки 64)Передня група (згиначі стегна і розгиначі гомілки) включає два м’язи – чотириголовий м’яз стегна і кравецький м’яз;. Передня група м’язів стегна Кравецький м’яз (m. Sartоrius) має стрічкоподібну форму і довжину до 50 см, розташований на передній поверхні стегна в борозні між чотириголовим м’язом стегна і привідними м’язами. Початок: від верхньої передньої клубової ості, попереду від м’яза-натягувача широкої фасції. Прикріплення: м’яз прямує косо зверху вниз і присередньо, огинає ззаду присередній відросток стегнової кістки, переходить у міцний сухожилок і прикріплюється до горбистості кістки, а також вплітається у фасцію гомілки. У місці прикріплення сухожилок кравецького м’яза зростається із сухожилками тонкого і півсухожилкового м’язів, утворюючи разом з ними трикутну пластинку – поверхневу гусячу лапку (pеs anserіnus superficiаlis), під якою розташовані гусяча сумка (bursa anserina) і підсухожилкові сумки кравецького м’яза (bursae subtendineaе musculi sartоrii). Функція: згинає стегно у кульшовому суглобі, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі і обертає її до середини. Кровопостачання: бічна огинальна артерія стегна, низхідна колінна артерія. Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 ). Чотириголовий м’яз стегна (m. Quadriceps fеmoris) є одним із найпотужніших м’язів людини, розташований у передньому відділі стегна . Складається з чотирьох окремих м’язів: прямого м’яза стегна, бічного, проміжного і присереднього широких м’язів стегна, які оточують майже з усіх боків стегнову кістку. У нижній третині стегна всі чотири м’язи з’єднуються й утворюють загальний для них сухожилок. Цей широкий і товстий сухожилок прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв’язкою наколінка (lig. Patelle). Таким чином, наколінок, що розміщений у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна, є сесамоподібною кісткою, що збільшує кут прикріплення цього сухожилка до горбистості великогомілкової кістки. Перед наколінком під сухожилком розташована переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Під сухожилком чотириголового м’яза, в місці його прикріплення до горбистості великогомілкової кістки, міститься глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda). Прямий м’яз стегна (m. Rеctus fеmoris) – це найдовший м’яз з усіх частин чотириголового м’яза стегна, він має веретеноподібну форму і є двоперистим. На початковому відділі м’яза розрізняють пряму головку (caput rectum) і повернену головку (caput reflexum). Початок: від нижньої передньої клубової ості (пряма головка) і зовнішньої поверхні клубової кістки над кульшовою западиною (повернена головка). М’яз прямує зверху вниз попереду від кульшового суглоба, виходить на передню поверхню стегна, де переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна. Бічний широкий м’яз (m. Vаstus laterаlis) – це плоский одноперистий м’яз, розташований на задньобічній поверхні стегнової кістки. Цей м’яз прикритий м’язом – натягувачем широкої фасції і клубово-гомілковим пасмом. Початок: від міжвертлюгової лінії нижньої частини великого вертлюга, бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо зверху вниз і присередньо до наколінка переходячи у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза продовжується в бічний тримач наколінка (retinаculum patellae laterаlе). Присередній широкий м’яз (m. Vastus medialis) одноперистий, плоский, розташований на передньоприсередній поверхні стегнової кістки. Вгорі і позаду цей м’яз прилягає до великого і довгого привідних м’язів, іноді навіть зрощений з ними. Присередня поверхня м’яза прикрита кравецьким м’язом. Початок: від нижньої половини міжвертлюгової лінії, присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, а також від присередньої міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо вниз, переходить у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза бере участь в утворенні присереднього тримача наколінка (retinаculum patellae mеdiаlе). Проміжний широкий м’яз (m. Vаstus intermеdius) має вигляд плоскої пластинки, з боків він зрощений з бічним і присереднім широкими м’язами, дещо прикритий їхніми краями. Попереду проміжний широкий м’яз прикритий прямим м’язом стегна. Початок: від верхніх двох третин передньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії, нижньої частини бічної губи шорсткої лінії і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує зверху вниз і переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна. Частина глибоких м’язових пучків проміжного широкого м’яза в нижній частині стегна прикріплюється до верхніх і бічних відділів капсули колінного суглоба, тому вони називаються суглобовим м’язом коліна (m. Articulаris genus). Функції: чотириголовий м’яз стегна є потужним розгиначем гомілки в колінному суглобі. Окрім того, прямий м’яз стегна згинає стегно у кульшовому суглобі. М’яз відіграє важливу роль у прямоходінні й утримуванні тіла у вертикальному положенні, протидіючи силі ваги, що прагне зігнути ногу в колінному суглобі. Кровопостачання: стегнова артерія, глибока стегнова артерія. Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 ). |