Ответы на билеты анатомия человека. Ответы на билеты. 1. Особливості будови та функціонування хрящової тканини. Види хрящової тканини
 Скачать 210.13 Kb.
|
|
36. Ліктьовий суглоб: назвати суглоби, що його утворюють, їх будова; описати і продемонструвати на препаратах. Ліктьовий суглоб - утворений відповідними частинами трьох кісток: виростком плечової кістки, проксимальними наростками ліктьової і променевої кісток. За будовою цей суглоб складний, він складається з трьох окремих суглобів: плечо-ліктьового, плечо-променевого і проксимального променево-ліктьового, що мають спільну суглобову капсулу. Блокоподібний одноосьовий плечо-ліктьовий суглоб (articulаtio humeroulnarіs) утворений блоком виростка плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки. 37. З’єднання кісток передпліччя: їх будова, класифікація. З'єднання кісток передпліччя між собою та з плечовою кісткою. Кістки передпліччя з'єднуються між собою проксимальним і дистальним променево-ліктьовими суглобами, а також за допомогою синдесмозу – міжкістковою перетинкою передпліччя. Входять: ліктьовий суглоб, променево-ліктьовий та плечовий суглоб. 38. Променево-зап’ястковий суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, класифікація, рухи; описати і продемонструвати. Променево-зап'ястковий суглоб - за конструкцією є складним, еліпсоподібним, комплексним і двохосьовим. Він утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею дистального наростка променевої кістки і хрящового суглобового диска. Ці суглобові поверхні формують суглобову западину еліпсоподібної форми. 39. Суглоби кисті: назвати і продемонструвати, визначити кістки, що їх утворюють. Середньозап’ястковий суглоб (articulаtio mediocаrpаlis) утворений міжзап’ястковими кістками першого і другого ряду, окрім горохоподібної кістки, що є сесамоподібною. Суглобова щілина має S-подібну форму. Міжзап’ясткові суглоби або зап’ясткові суглоби (articulatiоnes intercаrpales articulatiоnes carpi) є плоскими, але малорухомими, утворені прилеглими одна до однієї суглобовими поверхнями зап’ясткових кісток. Порожнини середньозап’ясткового і міжзап’ясткових суглобів сполучаються між собою. Тонка суглобова капсула цих суглобів прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Зап’ястково-п’ясткові суглоби (articulatiоnes carpometacаrpales) плоскі за формою, малорухомі, утворені дистальними суглобовими поверхнями зап’ясткових кісток другого ряду і суглобовими поверхнями основ II–V п’ясткових кісток. Загальна суглобова щілина має вигляд поперечної ламаної лінії, що з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових і середньозап’ясткових суглобів. Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця (articulаtio carpometacarpalis pollicis) за формою сідлоподібний, але анатомічно ізольований від інших однойменних суглобів. Він утворений суглобовими поверхнями кістки-трапеції і основою I п’ясткової кістки. Суглобова капсула вільна, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. П’ястково-фалангові суглоби (articulatiоnes metacarpophalаngeae) за формою еліпсоподібні і двохосьові, утворені округлими суглобовими поверхнями головок п’ясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Вільні суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Міжфалангові суглоби кисті (articulatiоnes interphalаngeae mаnus) утворені основами і головками сусідніх фаланг. Це типові блокоподібні суглоби, суглобові капсули яких укріплені з боків обхідними зв’язками (ligg. collaterаliа), а на долонній поверхні – долонними зв’язками (ligg. palmаria). 40. З’єднання кісток таза: синдесмози, синхондрози, синостози, симфіз, суглоби: назвати, описати, продемонструвати. Кістки таза сполучаються між собою всіма видами сполучень. Зокрема, клубова, сіднична і лобкова кістки до 16 років з'єднуються синхондрозним сполученням (хрящ між тілами кісток у вертлюжній западині). Після 16 років ці кістки зростаються, тобто синхондрозне сполучення переходить у синостозне. Затульний отвір затягнутий щільною сполучною тканиною, що становить синдесмозне (від desmos — «зв'язка») сполучення — затульною мембраною. Суглоби : Кульшовий суглоб, Крижово-клубовий суглоб. 41. Кульшовий суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, додаткові компоненти, зв’язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати. Кульшовий суглоб утворений кульшовою западиною тазової кістки та головкою стегнової кістки. Суглобовою поверхнею, вкритою гіаліновим хрящем, у кульшовій западині є тільки півмісяцева поверхня. Півмісяцеву поверхню для збільшення суглобової поверхні з боку тазової кістки доповнюють губа та поперечна зв’язка кульшової западини. Губа кульшової западини, побудована з волокнистого хряща, прикріплюється до краю кульшової западини. Поперечна зв’язка кульшової западини перекидається через вирізку кульшової западини, замикаючи півмісяцеву поверхню та кульшову губу. Ямка кульшової западини заповнена жировою тканиною. Усі названі структури кульшової западини з боку суглобової порожнини вкриті синовіальною перетинкою. Кульшовий суглоб є простим (у дітей - складним, тому що з боку кульшової западини утворений тілами тазових кісток), чашоподібним та багатоосьовим. У ньому можливі рухи стегна навколо трьох осей обертання: навколо фронтальної осі - згинання і розгинання, навколо сагітальної осі - відведення і приведення, навколо вертикальної осі - пронація та супінація. Можливий також коловий рух. Суглобова капсула прикріплюється до краю кульшової западини таким чином, що кульшова губа опиняється всередині суглобової порожнини. На стегновій кістці суглобова капсула прикріплюється спереду - вздовж міжвертлюгової лінії, а ззаду - присередньо від міжвертлюгового гребеня таким чином, що більша частина шийки стегнової кістки знаходиться у порожнині суглоба. У зв’язку з цим, в травматології розрізняють внутрішньосуглобові та позасуглобові переломи шийки стегнової кістки. До внутрішньокапсульних зв’язок кульшового суглоба, окрім поперечної зв’язки кульшової западини, належить зв’язка головки стегнової кістки, яка починається від поперечної зв’язки і прикріплюється до ямки головки стегнової кістки. У товщі зв’язки проходить артерія, яка живить головку стегнової кістки, завдяки чому головка не відмирає після перелому шийки стегнової кістки, якщо не пошкоджена ця зв’язка. Функціональне значення зв’язки головки стегнової кістки полягає також в амортизації струсів під час рухів у кульшовому суглобі. Механічну роль в утримуванні головки стегнової кістки у кульшовій западині зв’язка відіграє лише в ембріональному періоді розвитку. У дорослих людей функцію посилення суглобової капсули виконують більш міцніші позакапсульні зв’язки. До позакапсульних зв’язок кульшового суглоба належать такі зв’язки: клубово-стегнова зв’язка починається від передньої нижньої клубової ості, йде вздовж передньої поверхні капсули суглоба і прикріплюється до міжвертлюгової лінії. Вона є найпотужнішою зв’язкою людини, яка допомагає утримувати тулуб у вертикальному положенні, складається з основної низхідної частини та поперечної частини, яка продовжується у коловий пояс. лобково-стегнова зв’язка йде від затульного гребеня верхньої гілки лобкової кістки до присереднього відрізка міжвертлюгової лінії; сідничо-стегнова зв’язка прямує від тіла сідничої кістки до передньої частини великого вертлюга стегнової кістки; частина пучків волокнистої частини суглобової капсули, які починаються трохи нижче передньої нижньої клубової ості, охоплюють суглобову капсулу і притискують її до шийки стегнової кістки, називаються коловим поясом. Усі позакапсульні зв’язки щільно зрощені з волокнистою частиною капсули кульшового суглоба. 42. Колінний суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, додаткові компоненти, зв’язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати. Колінний суглоб утворений суглобовими поверхнями виростків та наколінковою поверхнею дистального кінця стегнової кістки, верхньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовою поверхнею наколінка. Суглоб складно побудований і комплексний. Неконгруентність суглобових поверхонь коліна певною мірою вирівнюється менісками. Два меніски (присередній меніск та бічний меніск) мають вигляд пластинок півмісяцевої форми, що лежать на верхній суглобовій поверхні великогомілкової кістки. Вони побудовані з волокнистого хряща. Товстішим зовнішнім краєм меніски зрощені з суглобовою капсулою і є малорухомими, особливо якщо ще зростаються з побічними зв’язками суглоба. Внутрішній край менісків витончений. Кінці передніх та задніх рогів менісків безпосередньо і за допомогою коротких зв’язок прикріплюються до міжвиросткового підвищення. Колінний суглоб за формою є виростковим, за функцією – двоосьовим. Навколо фронтальної осі у суглобі можливі рухи згинання та розгинання. Незначні обертання гомілки навколо вертикальної осі можливі лише при напівзігнутому коліні (при розігнутому стані у колінному суглобі рухам обертання запобігають натягнені зв’язки суглоба). Під час згинання гомілки наколінок спускається донизу і вміщується у проміжку між виростками, закриваючи спереду міжвиросткову ямку, захищаючи тим самим суглоб, наприклад, при стоянні на колінах. Суглобова капсула прикріплюється на стегновій кістці спереду та ззаду на 1,0 см вище суглобових поверхонь, а збоку – під надвиростками. На великогомілковій кістці та наколінку капсула прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Суглоб укріплюється внутрішньокапсульними, капсульними та позакапсульними зв’язками. I. Внутрішньокапсульні зв’язки колінного суглоба: 1. Поперечна зв’язка коліна. 2. Передня схрещена зв’язка. 3. Задня схрещена зв’язка. 4. Передня меніско-стегнова зв’язка. 5. Задня меніско-стегнова зв’язка. II. Капсульні зв’язки колінного суглоба знаходяться на задній (підколінній) стінці його фіброзної капсули. 1. Коса підколінна зв’язка. 2. Дугоподібна підколінна зв’язка. III. Позакапсульні зв’язки розташовані спереду та з обох боків суглоба. 1. Зв’язка наколінка. 2. Присередній утримувач наколінка. 3. Бічний утримувач наколінка. 4. Великогомілкова побічна зв’язка. 5. Малогомілкова побічна зв’язка. Особливістю колінного суглоба є наявність синовіальних сумок та великих скупчень жирової тканини. Піднаколінкове жирове тіло являє собою виріст синовіального шару капсули у порожнину колінного суглоба, яке заповнене жировою тканиною. Воно розміщене під наколінком у передньому відділі суглобової порожнини і складається з наступних складок. Крилоподібні складки парні, розташовані знизу та з обох боків наколінка. Піднаколінкова синовіальна складка є продовженням центральної частини крилоподібних складок дозаду, вглиб міжвиросткової ямки. Синовіальні сумки розташовуються між кістками та сухожилками м’язів в місці їх прикріплення до кісток, або між іншими взаємно рухливими структурами для зменшення обопільного тертя. Сумки дуже варіюють за кількістю та розмірами і часто сполучаються з порожниною колінного суглоба. Найпостійнішими і найбільшими серед них є наднаколінкова сумка, яка розміщена між сухожилком чотириголового м’яза стегна та стегновою кісткою, видовжуючись на 5–6 см вище основи наколінка, глибока піднаколінкова сумка, яка знаходиться між сухожилком чотириголового м’яза стегна та 112 великогомілковою кісткою, підколінний закуток, який лежить між сухожилком підколінного м’яза та бічним виростком стегнової кістки. Показною серед синовіальних сумок є підшкірна переднаколінкова сумка, завдяки якій шкіра легко ковзає по передній поверхні наколінка. 43. З’єднання кісток гомілки: види, їх будова, класифікація. Проксимальні кінці кісток гомілки з’єднуються між собою перервним сполученням, а тіла та дистальні кінці – безперервним. Велико-малогомілковий (міжгомілковий) суглоб, утворений малогомілковою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки та суглобовою поверхнею головки малогомілкової кістки. Суглоб простий, плоский, багатоосьовий. Суглобова капсула сильно натягнена і прикріплюється до краю суглобових поверхонь. Спереду капсула підсилена передньою зв’язкою головки малогомілкової кістки, а ззаду – задньою зв’язкою головки малогомілкової кістки. Суглобова порожнина інколи сполучається з порожниною колінного суглоба. Тіла гомілкових кісток з’єднані одне з одним синдесмально, за допомогою міжкісткової перетинки гомілки, яка прикріплюється до міжкісткових країв тіл гомілкових кісток. У верхній частині перетинка має отвір для судин та нерва. Дистальні кінці гомілкових кісток з’єднані велико-малогомілковим (міжгомілковим) синдесмозом, утвореним короткими фіброзними пучками, натягненими між малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки та прилеглою поверхнею дистального кінця малогомілкової кістки. Спереду синдесмоз посилений передньою великомалогомілковою зв’язкою, а ззаду – задньою велико-малогомілковою зв’язкою. Зазвичай порожнина гомілковостопного суглоба заходить вверх на декілька міліметрів у щілину між гомілковими кістками. Інколи суглобова порожнина досягає значної глибини міжгомілкової щілини, у цьому випадку утворюється дистальний велико- малогомілковий суглоб. 44. Надп’ятково-гомілковий суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, класифікація, рухи; описати і продемонструвати. Надп’ятково-гомілковий суглоб утворений нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовими поверхнями присередньої та бічної кісточок, суглобовими поверхнями блока надп’яткової кістки. З боку кісток гомілки поверхня надп’ятково-гомілковий суглоба доповнюється нижніми частинами передньої та задньої міжгомілкових зв’язок, які вкриті синовіальною перетинкою. Зв’язки перетворюють майже плоску нижню суглобову поверхню великогомілкової кістки в увігнуту суглобову поверхню вилки кісток гомілки. Надп’ятково-гомілковий суглоб складний, блокоподібний, одноосьовий. У суглобі можливі рухи навколо фронтальної осі: згинання (підошвове згинання) та розгинання (тильне згинання). Суглобова капсула майже скрізь прикріплюється до країв суглобових поверхонь і лише спереду - до шийки надп’яткової кістки, дещо відступивши вперед від краю суглобового хряща, який вкриває блок надп’яткової кістки. Спереду та ззаду суглобова капсула ненатягнута. З обох боків капсула міцна, натягнута і підсилена побхідними зв’язками. 1.Присередня обхідна зв’язка (дельтоподібна зв’язка) розміщена з медіального боку суглоба, має вигляд великої грецької літери А і складається з чотирьох частин: великогомілковочовноподібна частина зв’язує присередню кісточку з тильною поверхнею човноподібної кістки; великогомілково-п’яткова частина йде від присередньої кісточки до підпори надп’яткової кістки; передня великогомілково-надп’яткова частина зв’язує передній край присередньої кісточки з шийкою надп’яткової кістки; задня великогомілково-надп’яткова частина йде від заднього краю присередньої кісточки до присереднього горбка надп’яткової кістки. 2.Бічна обхідна зв’язка розміщена з латерального боку суглоба і складається з трьох зв’язок: передня надп’ятково-малогомілкова зв’язка з’єднує бічну кісточку з шийкою надп’яткової кістки; задня надп’ятково-малогомілкова зв’язка йде від ямки бічної кісточки до бічного горбка надп’яткової кістки; п’ятково- малогомілкова зв’язка прямує від бічної кісточки вниз та назад до бічної поверхні п’ яткової кістки. Особливістю надп’ятково-гомілкового суглоба є те, що при згинанні у ньому можливі невеликі бічні рухи, тому що у вилку гомілкових кісток при згинанні заходить задня вузька частина блока надп’яткової кістки. При розгинанні суглоба вилка гомілки міцно охоплює блок надп’яткової кістки і бічні рухи стають неможливими. 45. Суглоби стопи: назвати і продемонструвати, визначити кістки, що їх утворюють. Поперечний суглоб заплесна: назвати суглоби, що його утворюють, зв’язковий аппарат; описати і продемонструвати. Суглоби стопи можна поділити на такі групи: 1) з’єднання кісток гомілки з надп’ятковою кісткою; 2) з’єднання кісток заплесна; 3) з’єднання між кістками заплесна та плесна; 4) з’єднання кісток плесна; 5) з’єднання кісток пальців. 1) Надп’ятково-гомілковий суглоб. 2) До групи міжзаплеснових суглобів входять піднадп’ятковий, надп’ятково-п’ятково-човноподібний, п’ятковокубоподібний, поперечний суглоб заплесна, клино-човноподібний, клинокубоподібний та міжклиноподібні суглоби. Вони належать до амфіартрозів та комбінованих суглобів. 3) Заплесно-плеснові суглоби зчленовують дистальний ряд заплеснових кісток з плесновими кістками. За формою ці суглоби є плоскими, багатоосьовими, але майже нерухомими. В них можливі незначні ковзання і обертання, які забезпечують еластичність склепіння стопи. До складу цих суглобів входять три окремі суглоби: – зчленовується присередня клиноподібна кістка з основою І плеснової кістки; – зчленовується проміжна і бічна клиноподібні кістки з основами ІІ і ІІІ плеснових кісток; – зчленовуються кубоподібна кістка з основами IV і V плеснових кісток. 4) Міжплеснові суглоби утворені між прилеглими суглобовими поверхнями основ плеснових кісток, вони є плоскими, але малорухомими. Суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Суглобові порожнини сполучаються з суглобовими порожнинами заплесно-плеснових суглобів. Міжплеснові суглоби укріплені тильними і підошвовими плесновими зв’язками, а також міжкістковими плесновими зв’язками, що з’єднують прилеглі одна до одної поверхні основ плеснових кісток. 5) Міжфалангові суглоби стопи блокоподібні, одноосьові, утворені суглобовими поверхнями головок і основ сусідніх фаланг. За будовою подібні до міжфалангових суглобів кисті. Суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Вони укріплені з обох боків обхідними зв’язками, а знизу – підошвовими зв’язками. У міжфалангових суглобах здійснюються згинання і розгинання фаланг навколо лобової (фронтальної) осі, більш рухливим є міжфаланговий суглоб великого пальця. Поперечний суглоб заплесна, або суглоб Шопара, розміщений між проксимальним та дистальним рядами кісток заплесна, об’єднує п’ятково-кубоподібний суглоб і надп’ятковочовноподібну частину надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба. Цей суглоб укріплюється зв’язками, що зміцнюють названі суглоби, а також роздвоєною зв’язкою, яка має велике практичне значення. Роздвоєна зв’язка зветься “ключем” суглоба Шопара, тому що тільки після перерізання цієї короткої, але міцної зв’язки можливе повне вичленовування в означеному суглобі під час ампутації стопи у цьому місці. Роздвоєна зв’язка починається від верхньої поверхні п’яткової кістки і одразу роздвоюється на два пучки, які отримали назву п’ятково-кубоподібної та п’ятково-човноподібної зв’язок. П’ятково-кубоподібна зв’язка прикріплюється до верхньої поверхні кубоподібної кістки, а п’ятково-човноподібна зв’язка – до задньобічного краю човноподібної кістки. |