Главная страница
Навигация по странице:

  • ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗ” Задача №8

  • ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ” Задача №1

  • Анемії у дітей Задача 1


    Скачать 356 Kb.
    НазваниеАнемії у дітей Задача 1
    Анкорzadachi.doc
    Дата17.01.2018
    Размер356 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаzadachi.doc
    ТипЗадача
    #14369
    страница3 из 7
    1   2   3   4   5   6   7

    Задача №4

    Дівчинка 8 років госпіталізована в онкогематологічне відділення з приводу важкого загального стану, гіпертермії, безпричинних кровотеч зі слизових оболонок, синяків на тулубі та кінцівках. З анамнезу відомо, що декілька тижнів тому назад була виписана з районної лікарні, де лікувалася з приводу важкої двобічної пневмонії (не виключено, що етіологічним фактором її були внутрішньоклітинні мікроорганізми), із супутньої патології було діагностовано кандидоз слизових оболонок. Гемограма: Нв 72г/л, Ер.2,2Т/л, КП 0,9, ШОЕ 58мм/год, лейкоцити 28Г/л, тромбоцити одиничні в препараті, ретикулоцити 3‰. В лейкоформулі: с8%, м3%, л89%, бласти 92%.

    Завдання:

    1. Дати характеристику гемограмі.

    2. Поставити та обґрунтувати попередній діагноз.

    3. Що таке нейролейкоз, патогенез його виникнення на фоні гострого лімфобластного лейкозу.

    4. План обстеження даного хворого.

    Відповідь:

    1)В гемограмі має місце: нормохромна гіпорегенераторна анемія ІІ ступеня, різко підвищене ШОЕ, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, абсолютний лімфоцитом та бластемія.

    2)Гострий лімфобластний лейкоз? Клінічні синдроми для підтвердження лейкозу – інтоксикаційний, геморагічний, анемічний; лабораторно – бластемія.

    3)Нейролейкоз – це наявність проліфератів лейкозних клітин в оболонках головного, спинного мозку, речовині мозку, в нервових стовбурах і в гангліях вегетативної нервової системи. Він є наслідком метастазування бластних клітин в ЦНС. Є 2 шляхи проникнення лейкозних клітин в ЦНС: контактний (з кісток черепа і хребта на тверду мозкову оболонку, черепні і спино-мозкові нерви) та діапедезний (із переповнених судин м’якої оболонки в ліквор і в речовину мозку по навколосудинних просторах).

    4)Мієлограма. При підтвердженні лейкозу – цитоморфологічне дослідження бластів та імунофенотипування лейкозу.
    Задача №5

    Дитина 6 років поступила в онкогематологічне відділення з різкими болями в ніжках, субфебрилітетом, слабкістю, швидкою втомлюваністю, головним болем. Об’єктивно: бліда, збільшені усі групи лімфатичних вузлів (деякі до 2см), печінка +5см, селезінка +4см. Гемограма: Нв 80г/л, Ер.2,5Т/л, КП 0,96, ретикулоцити 2‰, ШОЕ 40мм/год, лейкоцити 1Г/л, тромбоцити 40Г/л. Лейкоформула (на 50 клітин) – с13, м5, л32. Проби на активність запального процесу: серомукоїд 0,360од, СІА 0,290од, СРБ негативний, ревматоїдний фактор негативний. При проведенні мієлограми – бласти 51%, виснаження еритроїдного та мегакаріоцитарного ростків.

    Завдання:

    1. Поставити попередній діагноз.

    2. Як класифікується гострий лімфобластний лейкоз за кількістю лейкоцитів?

    3. Чим пояснюється наявність болю в ніжках у дитини з гострим лімфобластним лейкозом?

    4. Яка кількість бластів в мієлограмі підтверджує діагноз гострого лімфобластного лейкозу?

    Відповідь:

    1)Гострий лімфобластний лейкоз?

    2)Лейкемічний (лейкоцитів більше 50Г/л + наявність бластів). Сублейкемічний (лейкоцитів від 10 до 50Г/л + наявність бластів). Лейкопенічний (лейкоцити від 1 до 10Г/л + наявність бластів). Алейкемічний (лейкоцитів менше 1Г/л + наявність бластів; або лейкоцити від 1 до 10Г/л без бластів).

    3)Бластна інфільтрація кісткової тканини та підокістя. Окістя має велику кількість нервових закінчень, тому при накопиченні під окістям любої речовини виникає біль.

    4)Більше 20%.
    Задача №6

    У хлопчика 10 років, який страждає на гострий лейкоз на фоні проведеного протокольного поліхіміотерапевтичного лікування, досягнута ремісія. З деяких пір почали відмічатися ознаки астено-вегетативного характеру, які наростали в динаміці, приєдналася гіпертермія, головний біль, нудота, блювання. При огляді: стан важкий, ністагм, відмічається ригідність потиличних м’язів. Гемограма: присутні усі клітини, бластів не виявлено. Вирішено провести люмбальну пункцію – при обстеженні ліквору наявні бласти.

    Завдання:

    1. Вказати, яке ураження розвинулось у пацієнта з гострим лімфобластним лейкозом?

    2. Яка кількість бластів знаходиться в лікворі в нормі?

    3. Вказати варіанти гострого лімфобластного лейкозу згідно імунофенотипової класифікації.

    4. Що таке симптомокомплекс Мікуліча для якого захворювання він характерний?

    Відповідь:

    1)Рецидив лейкозу. Нейролейкоз.

    2)В лікворі бласти відсутні в нормі.

    3)0-клітинний варіант, ранній пре-В-клітинний, пре-В-клітинний, В-клітинний, пре-Т-клітинний, Т-клітинний.

    4)Симетричне припухання слізних та слинних залоз внаслідок проліферації в них лімфатичної тканини. Характерний для гострого лімфобластного лейкозу.
    Задача №7

    Дівчинці 4 років було діагностовано гострий лімфобластний лейкоз, з приводу чого дитину госпіталізували в онкогематологічне відділення і розпочали поліхіміотерапевтичне лікування з Протоколу №1. До 7 дня лікування стан дитини значно покращився, зникли бласти в периферійній крові, покращився апетит, стала веселою. Мама дівчинки звинуватила лікарів у неправильному діагнозі і самовільно забрала дитину додому. Через 2 тижні стан дівчинки почав прогресивно погіршуватися, в гемограмі – 98% бластів, що і стало причиною повторної госпіталізації. При призначенні лікування позитивної клініко-гематологічної відповіді не відміачється.

    Завдання:

          1. З чим пов’язане покращення стану та зникнення бластів на периферії при призначенні ініціального лікування, про що це свідчило?

          2. Назвати цитохімічні ознаками, за якими можна відрізнити гострий лімфобластний та нелімфобластний лейкоз.

          3. З яких цитопенічних „захворювань-масок” може починатись клініка гострого лімфобластного лейкозу?

          4. Яка причина геморагічного синдрому при гострому лімфобластному лейкозі?

    Відповідь:

    1)За статтю та віком хвора відносилась до стандартної групи ризику, тому на призначення Протоколу №1 (з преднізолону) мало велику вірогідність введення дитини в ремісію.

    2)ШИК-реакція на глікоген, реакція на пероксид азу, реакція з суданом чорним.

    3)Апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт, скарлатина, краснуха, гостра дизентерія, черевний тиф, глистяна інвазія, грип, ангіна, сепсис, пневмонія.

    4)Головна причина геморагічного синдрому при ГЛЛ – тромбоцитопенія.

    ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗ”

    Задача №8

    Батьки хлопчика 6 років, звернулися на консультацію до гематолога з приводу пухлиноподібного утворення в ділянці шиї справа. З анамнезу відомо, що дане утворення з’явилося близько 2 місяців тому назад, незадовго після перенесеної ангіни. Лікували амбулаторно як шийний лімфаденіт. Утворення спочатку зменшилося, а потім почало прогресивно збільшуватися. При огляді: пальпується щільне, практично не болюче, обмежено рухоме утворення справа в ділянці m.sternocleidomastoideus, шкіра над ним не змінена, не гаряча. Печінка, селезінка не пальпуються. Інші органи без патологічних змін. Гемограма: Нв 124г/л, Ер. 3,5Т/л, КП 1,0, лейкоцити 14Г/л, в лейкоформуле – п3%, с36%, м6%, л53%. ШОЕ 15мм/год.

    Завдання:

                1. Дати характеристику гемограми.

                2. Яку патологію можна запідозрити в даному випадку?

                3. Які методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу в даному випадку?

                4. Чи показана в даному випадку голкова пункція ураженого вузла, обґрунтувати відповідь?

    Відповідь:

    1)Має місце помірний лейкоцитоз, з незначним відносним лімфоцитозом та помірно прискореним ШОЕ.

    2)Шийний лімфаденіт? Лімфогранулематоз?

    3)Рентгенографію ОГК, УЗД вузла та ОЧП, біопсія ураженого вузла з гістологічним дослідженням.

    4)Ні не показана, т.я. голкова пункція не дає відповіді про гістологічний варіант ЛГМ, якщо він є у пацієнта.
    Задача №9

    Хлопчик 10 років, який страждає хворобою Дауна, поступив в онкогематологічне відділення з приводу пухлиноподібного утворення в ділянці шиї. Лікувався амбулаторно – проведено два курси антибіотиків. При огляді виявлено утворення в діаметрі близько 6см в діаметрі, щільної консистенції, чутливе при пальпації. Був запідозрений лімфогранулематоз – проведена рентгенографія ОГК та УЗД ОЧП (збільшення внутрішньогрудних та мезентеріальних лімфатичних вузлів не виявлено). Гемограма: Нв 128г/л, Ер. 3,6Т/л, КП 1,0, лейкоцити 16Г/л, в лейкоформулі – п4%, с46%, м6%, л44%. ШОЕ 14мм/год.

    Завдання:

          1. Дати характеристику гемограми.

          2. Яку патологію можна запідозрити в даному випадку?

          3. Які методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу в даному випадку?

          4. Вказати зміни гістологічного дослідження біоптату лімфатичного вузла, характерні для лімфогранулематозу.

    Відповідь:

    1)Має місце помірний лейкоцитоз та помірно прискорена ШОЕ.

    2)Шийний лімфаденіт? Лімфогранулематоз?

    3)УЗД утворення, біопсія ураженого вузла з гістологічним дослідженням.

    4)Для лімфогранулематозу характерно виявлення в біоптаті лімфатичного вузла клітин Березовського-Штернберга.
    Задача №10

    Мама хлопчика 3 років скаржиться на наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення протягом останніх 3 тижнів. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 2см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +3см. Рентгенографія ОГК – збільшені паратрахеальні лімфатичні вузли справа. Гемограма: помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, абсолютна лімфопенія, ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.

    Завдання:

    1. Поставити діагноз, обґрунтувати його.

    2. Назвати гістологічні варіанти лімфогранулематозу.

    3. Охарактеризувати мієлограму при лімфогранулематозі.

    4. Через який час після закінчення успішного курсу первинного лікування дитини з лімфогранулематозом можна говорити про її одужання?

    Відповідь:

    1)Лімфогранулематоз, ІІВ. Основою діагностики лімфогранулематозу є виявлення клітин Березовського-Штернберга в біоптаті уражених лімфовузлів.

    2)Нодулярний склероз. Варіант з лімфоїдним переважанням. Змішаноклітинний варіант. Лімфоїдне виснаження.

    3)На початку захворювання зміни можуть бути зі сторони у сіх ростків як в сторону стимуляції так і депресії кісткового мозку. В термінальній стадії – тотальна аплазія кісткового мозку. Бластемія відсутня. Бласти в мієлограмі в межах норми.

    4)Про одужання можна говорити лише через 10 років після закінчення успішного курсу первинного лікування.


    Задача №11

    У хлопчика 4 років протягом 2 місяців має місце наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення. Далі приєдналась гіпертермія, біль в животі. Протягом даного часу також спостерігалось збільшення лімфовузлів шиї. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 4см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +3см. УЗД ОЧП – збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли до 3-4см в діаметрі. Гемограма: помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, абсолютна лімфопенія, ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла шиї з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.

    Завдання:

    1. Чи характерна вказана гемограма у даного пацієнта для лімфогранулематозу? Скільки бластів в гемограмі характерне для лімфогранулематозу?

    2. Поставити діагноз, обґрунтувати його.

    3. Назвати гістологічні варіанти лімфогранулематозу. Який варіант є прогностично сприятливим?

    4. Вказати зміни гістологічного дослідження біоптату лімфатичного вузла, характерні для лімфогранулематозу.

    Відповідь:

    1)Так, характерна. Бласти на периферії для лімфогранулематозу не характерні.

    2)Лімфогранулематоз, ІІІВ. Основою діагностики лімфогранулематозу є виявлення клітин Березовського-Штернберга в біоптаті уражених лімфовузлів.

    3)Нодулярний склероз. Варіант з лімфоїдним переважанням. Змішаноклітинний варіант. Лімфоїдне виснаження. Найбільш сприятливим є варіант з лімфоїдним переважанням.

    4)Для лімфогранулематозу характерно виявлення в біоптаті лімфатичного вузла клітин Березовського-Штернберга.
    Задача №12

    У хлопчика 10 років, з неблагополучної сім’ї, протягом останніх 4-5 місяців має місце наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення, схуднення, шкірний свербіж. Протягом часу приєдналась гіпертермія, біль в животі, задишка, важкість при диханні. Весь цей час спостерігались збільшені лімфатичні вузли шиї. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 4см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +4см. УЗД ОЧП – збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли до 3-4см в діаметрі. Гемограма: помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, абсолютна лімфопенія, ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла шиї з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.

    Завдання:

    1. Поставити діагноз, обґрунтувати його.

    2. Охарактеризувати мієлограму при лімфогранулематозі.

    3. Назвати гістологічні варіанти лімфогранулематозу. Який варіант є прогностично несприятливим?

    4. Принципи лікування лімфогранулематозу.

    Відповідь:

    1)Лімфогранулематоз, ІІІВ. Основою діагностики лімфогранулематозу є виявлення клітин Березовського-Штернберга в біоптаті уражених лімфовузлів.

    2)На початку захворювання зміни можуть бути зі сторони у сіх ростків як в сторону стимуляції так і депресії кісткового мозку. В термінальній стадії – тотальна аплазія кісткового мозку. Бластемія відсутня. Бласти в мієлограмі в межах норми.

    3)Нодулярний склероз. Варіант з лімфоїдним переважанням. Змішаноклітинний варіант. Лімфоїдне виснаження. Найбільш несприятливим є варіант з лімфоїдним виснаженням.

    4)Променева терапія. Хіміотерапія.
    Задача №13

    Хлопчик 7 років хворіє на лімфогранулематоз. Через 2,5 роки після закінчення терапії основного захворювання має місце поява важкості при диханні, періодично задишки. При проведенні рентгенографії ОГК виявлені збільшені внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Об’єктивно: печінка +5см, селезінка +3см. УЗД ОЧП – збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли до 2 в діаметрі. Гемограма: Нв 128г/л, Ер. 3,6Т/л, КП 1,0, лейкоцити 16Г/л, в лейкоформулі – п4%, с46%, м6%, л44%. ШОЕ 14мм/год.

    Завдання:

    1. Що виникло у хворого на лімфогранулематоз через 2,5 роки після проведеної терапії основного захворювання?

    2. Дати характеристику гемограми.

    3. Назвати гістологічні варіанти лімфогранулематозу. Який варіант є прогностично несприятливим?

    4. Принципи лікування лімфогранулематозу.

    Відповідь:

    1)Рецидив захворювання.

    2)Має місце помірний лейкоцитоз, з незначним відносним лімфоцитозом та помірно прискореним ШОЕ.

    3)Нодулярний склероз. Варіант з лімфоїдним переважанням. Змішаноклітинний варіант. Лімфоїдне виснаження. Найбільш несприятливим є варіант з лімфоїдним виснаженням.

    4)Променева терапія. Хіміотерапія.
    Задача №14

    Мама хлопчика 5 років скаржиться на наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення протягом останніх 3 тижнів. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 5см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +3см. Рентгенографія ОГК – збільшені паратрахеальні лімфатичні вузли справа. Нв 128г/л, Ер. 3,6Т/л, КП 1,0, лейкоцити 16Г/л, в лейкоформулі – п4%, с78%, м3%, л15%. ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.

    Завдання:

    1. Дати характеристику гемограми.

    2. Поставити діагноз.

    3. Які методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу в даному випадку?

    4. Вказати зміни гістологічного дослідження біоптату лімфатичного вузла, характерні для лімфогранулематозу.

    Відповідь:

    1)Помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, лімфопенія, різко прискорена ШОЕ.

    2)Лімфогранулематоз, ІІВ.

    3)УЗД лімфовузла та ОЧП. Визначення гістологічного варіанту ЛГМ.

    4)Для лімфогранулематозу характерно виявлення в біоптаті лімфатичного вузла клітин Березовського-Штернберга.
    ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ”

    Задача №1

    Дитина 7 років поступила в стаціонар з приводу болю в ділянці обох гомілково-ступневих суглобів, мілкопапульозного висипу навколо них та на гомілках. З анамнезу відомо, що тиждень тому назад перехворіла важкою ангіною на фоні алергічних проявів. Об’єктивно: суглоби з ознаками запалення, висип навколо них та на гомілках геморагічно-мілкопапульозний, симетричний, виступає над поверхнею шкіри, усі елементи однакового кольору. Печінка, селезінка, лімфатичні вузли не збільшені. Гемограма: Нв 118г/л, Ер. 3,6Т/л, ШОЕ 18мм/год, лейкоцити – 16Г/л, тромбоцити – 78Г/л. Лейкоформула: п 8%, с 65%, е 7%, л 20%.

    Завдання:

    1. Поставити попередній діагноз.

    2. Які обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

    3. Який тип кровоточивості характерний для даного захворювання?

    4. Протягом якого терміну проводиться диспансерний нагляд за хворими, які перенесли геморагічний васкуліт без ураження нирок.

    Відповідь:

    1)Геморагічний васкуліт, невісцеральна форма, шкірно-суглобовий синдром, середнього ступеня важкості, активна фаза, гострий перебіг.

    2)Визначення вторинного гемостазу (час згортання крові), коагулограма, ревмопроби, ЗАС.

    3)Васкулітно-пурпурний.

    4)2 роки.
    1   2   3   4   5   6   7


    написать администратору сайта