Главная страница
Навигация по странице:

  • Білет 43. Особливості вживання прийменників.

  • Білет 44. Усне діалогічне спілкування як важливий елемент професійної діяльності медика.

  • Щоб оволодіти медичному працівникові мистецтвом спілкування, мовним етикетом потрібно дотримуватися основних його правил

  • Білет 45 Роль невербальних засобів спілкування. Правила мовного спілкування. Мовлення

  • Правила мовного спілкування: Привітання

  • Білет 4 6 . Культура ділової телефонної розмови. Телефонна розмова

  • З історії ораторського мистецтва. Види красномовства. Вимоги до оратора

  • Розрізняють декілька видів красномовства

  • Білет 48. Публічний виступ і його жанри. Публічний виступ

  • Промова

  • Білет 49 . Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань. Виступ під час наради, консиліуму. Публічний виступ

  • Консиліум

  • Щоб нарада пройшла результативно

  • Білет 5 0 . Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу. **Закони риторики

  • I. Концептуальний закон

  • VI. Закон ефективної комунікації

  • VII. Системно-аналітичний закон

  • Щоб активізувати слухачів

  • Білет 5 1 . Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет. Мовленнєвий етикет

  • Білет 1 Мова як суспільне явище. Мова і мовлення. Мова


    Скачать 117.38 Kb.
    НазваниеБілет 1 Мова як суспільне явище. Мова і мовлення. Мова
    АнкорMova_gotovi_shporill.docx
    Дата10.03.2017
    Размер117.38 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаMova_gotovi_shporill.docx
    ТипДокументы
    #3625
    страница5 из 6
    1   2   3   4   5   6

    Запис числової інформації в діловому мовленні.

    Числівник - це частина мови, яка означає абстрактно-математичну кількість або точно визначену кількість предметів при лічбі (25 кілограмів). В усіх стилях сучасної української літературної мови числівники вживаються по-різному. На письмі кількісні числівники, як правило, записуються цифрами. У ділових паперах доводиться мати справу зі значною кількістю числових назв. Вони вимагають спеціального оформлення.
    При складанні документів слід враховувати такі правила запису цифрової інформації:

    1. Прості кількісні числівники, які називають однозначне число (без вказівки на одиниці виміру), записується словом, а не цифрою: (сім'я у складі трьох осіб, студентів повинно бути не більше чотирьох, між трьома фірмами укладено договір).

    2. Простий числівник на позначення часових меж записується словом (за два місяці до закінчення терміну дії контракту, випробування повинні тривати два-чотири місяці).

    3. Якщо простий числівник супроводжується найменуванням одиниць виміру, він записується цифрою (продано 10 центнерів цукру, відведена ділянка розміром 40 га).

    4. Складні й складені числівники записуються цифрами, крім таких випадків, коли ними починається речення (На заняттях були присутні 25 студентів і Двадцять п'ять студентів були присутні на заняттях. Надіслано 128 підручників і Сто двадцять вісім підручників було надіслано).

    5. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, і оформлюються за допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення (при десятковій - кожен четвертий знак: 50 000 т (50 тис. т), 976 000 - 976 тис.).

    6. Порядковий числівник, що передається арабськими цифрами, вводиться в текст з відмінковими закінченнями (по 3-му класу точності, телевізори 5-го покоління). 7. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз (вироби 3, 4 і 5-го сортів, працівники І, 2, 3-го цехів).

    8. Деякі порядкові числівники для розрізнення серед інших позначень пишуться в документах римськими цифрами, але вже без відмінкових закінчень. Так, наприклад, подекуди записують порядкові номери місяців, кварталів та ін.( V місяць, III квартал).

    9. Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 40-процентний - 40%, 100-кілометровий - 100 км, 5-міліметровий - 5мм).

    10. Грошова сума записується спочатку цифрами, а в дужках - словами, наприклад: в розмірі 35 500 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.

    11. Навчальні й фінансові роки мають такий зразок запису: у 1998/99 навчальному році.12. Запис дати в документах має такий зразок: 01.09.2000, 1 вересня 2000 року, перше вересня двохтисячного року).

    13. У діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмеженою кількістю зворотів: понад, до, над, більше, менше (до вересня 2001 р.).

    14. Широко вживаються дробові числівники, але в усному мовленні вони мають таку відтворюваність: а) якщо ціла величина або чисельник позначається числами два, три, чотири, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення -і: 2 3/7-дві цілі три сьомі; 4 2/5 - чотири цілі дві п 'яті, 3 4/9 - три цілі чотири дев 'яті; б) якщо ціла величина або чисельник позначаються іншими числами, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення - их: 15 6/7 - п 'ятнадцять цілих шість сьомих, 98 7/9 - дев 'яносто вісім цілих сім дев 'ятих.

    15. Збірні числівники поєднуються: а) з іменниками чоловічого роду: четверо студентів, п 'ятеро громадян; б) з особовими займенниками ми, ви, вони: їх було восьмеро, нас було двоє. в) з множинними іменниками: двоє дверей, троє окулярів. Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних посад: сполучення на зразок п'ятеро президентів, троє професорів вважаються усно-розмовними.
    Білет 43.

    Особливості вживання прийменників.

    Звернемо увагу на основні правила використання прийменників у словосполученнях та реченнях.

    1.У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ - їхати у Крим; відпочивати у санаторії - відпочивати на туристичній базі

    Досить часто у мовленні зустрічаються неправильні прийменникові конструкції, як от: вітер п’ять метрів на секунду (норм. вітер п’ять метрів за секунду).

    2. Прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

    3. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів).

    4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем (замість всупереч проблемам).

    5. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках.
    Білет 44.

    Усне діалогічне спілкування як важливий елемент професійної діяльності медика.

    Значення мистецтва слова в медицині розуміли ще в середні віки, коли гуманітарна освіта була для лікаря і своєрідним допуском до практичної роботи. Він повинен у своїй роботі керуватися принципом: лікувати людину, а не хворобу. Хворого можуть відштовхнути, налякати навіть темп, висота звучання голосу, інтонація, яку іноді називають душею слова. Для пацієнта все це є джерелом інформації, яку він потім прискіпливо аналізує, щоб винести вирок: довіряти чи ні.

    Щоб оволодіти медичному працівникові мистецтвом спілкування, мовним етикетом потрібно дотримуватися основних його правил: Будьте завжди ввічливими, з повагою ставтеся до пацієнта. Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте. Умійте відчувати пацієнта, враховуючи його фізичний стан. Стежте за реакцією хворого на мовлення, апелюйте до нього, використовуючи усі можливі етикетні формули. Враховуйте вік, характер, інтереси людини, що до вас говорить. Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів. Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою. Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним. Уникайте багатослівності, надуживання термінами, професіоналізмами.

    Принцип «не зашкодь» вимагає від медичного працівника бути особливо уважним, обережним у виборі слів, тим більше, коли йдеться про трагічний діагноз і треба зробити вибір: казати правду чи утриматися. Скажімо, принизливо людину, що страждає, називати за діагнозом: діабетик, астматик і таке інше. А ось комплімент, так само як і висловлене співчуття, не тільки покращує настрій, а й, за ствердженням деяких учених, навіть подовжує життя.
    Білет 45

    Роль невербальних засобів спілкування. Правила мовного спілкування.

    Мовлення - не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією й за допомоги інших засобів - жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби. З мімікою тісно пов'язаний візуальний контакт, тобто погляд, що становить важливу частину спілкування. Розрізняють діловий, світський та інтимний погляди залежно від локалізованої спрямованості на співрозмовника. Поза теж має комунікативний сенс і репрезентує не тільки душевний стан людини, але й її наміри, налаштованість на розмову. Темп мовлення теж відтворює певний стан людини: швидкий - переживання і стривоженість; повільний - пригнічення, горе, зарозумілість чи втому. Хода людини, тобто стиль пересування, теж належить до важливих невербальних засобів спілкування. За ходою можна впізнати емоційний стан співрозмовника - гнів, страждання, гордість, щастя. Отже, щоб успішно здійснювати професійну діяльність, треба знати і вміти розпізнавати (читати) невербальні засоби спілкування.

    Правила мовного спілкування: Привітання. Для будь-якої людини життєво важливо знати хороші манери. Нормою поведінки повинно бути прояв гарного тону. Культурна людина зобов'язаний знати норми етикету і дотримуватися їх. Мовний етикет - правила ввічливого спілкування і мовної поведінки. При зустрічі покладено вітатися не тільки з тим, кого знаєш. Представлення. Існує ряд правил ввічливого спілкування, яким необхідно слідувати при знайомствах і уявленнях. Чоловік, не важливо, якого віку й положення, завжди першим представляється жінці. Ведення бесіди. Тон розмови слід задавати абсолютно природним, безперервним, плавним, але, у жодному разі, не допитливим і грайливим, це означає, що потрібно бути знаючим, але не педантичним, веселим, але не слід шуміти, необхідно бути ввічливим, але не можна перебільшувати ввічливість.
    Білет 46.

    Культура ділової телефонної розмови.

    Телефонна розмова — один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами: співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомогою міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима тощо (відсутність візуального контакту між співрозмовниками); обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою); наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана чутність).

    Якщо телефонуєте ви:

    насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;

    якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити;

    якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;

    попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди:

    не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;

    у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.

    Якщо телефонують вам:

    спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку ви представляєте;

    у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;

    розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;

    не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас.

    Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.

    І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.
    Білет 47.

    З історії ораторського мистецтва. Види красномовства. Вимоги до оратора.

    Ора́торське мисте́цтво — це здібність говорити до групи людей у структурований, виважений спосіб із наміром надати інформацію, вплинути, чи розважити слухачів. Ораторське мистецтво може ставити за мету широке коло результатів, починаючи із банальної передачі інформації, до мотивування людей до дій, чи до простої розповіді цікавої історії. Добрі оратори мають змогу керувати емоційним станом своїх слухачів, та використовувати це для досягнення певних цілей.

    Розрізняють декілька видів красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, дипломатичне, військове, ділове.

    Суспільно-політичне красномовство — це виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) або роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію.

    Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця, викладача, що доповідає про результати дослідження, популяризує досягнення науки.

    Судове (юридичне) красномовство — це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства.

    Церковне красномовство — це проповіді, бесіди, напуття, коментування Біблії в практиці різноманітних християнських конфесій.
    Білет 48.

    Публічний виступ і його жанри.

    Публічний виступ – це один із видів усного ділового спілкування. У професійному спілкуванні медичних працівників залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення та обставин виділяють такі жанри публічних виступів: доповідь, промова, бесіда, лекція.

    До́повідь — один із видів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних.У свою чергу доповідь поділяється на ділову і звітну.

    Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями.

    Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя і діяльності керівника, депутата, організації чи підрозділу тощо.

    Промова – це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухача. Промова буває мітингова і агітаційна, ділова і ювілейна.

    Бесіда – це найбільш поширена форма спілкування, яка використовується для обміну думками, інформацією, почуттям тощо.

    Лекція є однією з форм пропаганди, передачі, роз’яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних та інших знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми, що має систематичний характер.
    Білет 49.

    Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань. Виступ під час наради, консиліуму.

    Публічний виступ – це один із видів усного ділового спілкування. Живе слово, особистий приклад лікаря – величезна сила. Поведінка оратора, його мова, жести, вираз обличчя – усе це взірець для слухачів. Мистецтво слова – це перевірений спосіб впливу на маси.

    Консиліум – це нарада лікарів певного профілю для вияснення хвороби і встановлення методів лікування.Нарада — форма реалізації управлінських рішень, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінської діяльності. Наради поглинають значну частину часу працівників.

    Щоб нарада пройшла результативно, необхідно: чітко й однозначно визначити тему наради. Крім цього, визначити, на який результат ви очікуєте;детально розробити порядок денний; надати учасникам наради можливість ознайомитися з фактами, документами, які будуть обговорюватися ще до наради; передати запрошення особам, які повинні брати участь у нараді, завчасно разом із порядком денним; вибирати зал засідань, враховуючи мету наради. Чітко дотримуватися запланованого регламенту часу і вказувати його на запрошеннях.
    Білет 50.

    Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу.

    **Закони риторики

    I. Концептуальний закон – базовий закон риторики, який становить перший крок мовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї (створення концепції).

    ІІ. Закон моделювання аудиторії. Передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції.Тому ораторові слід знати існування своїх і чужих “зон небезпеки”, вміти їх попередити, делікатно поводитися.

    ІІІ. Стратегічний закон. Стратегія (програма дій) становить собою варіант реалізації концепції та характеризується такими ознаками: динамічність, гнучкість, варіативність. Компоненти стратегії: - визначення цільової установки; - вичленування з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію та їх аналіз; - формулювання тези (системи коротких відповідей суб’єкта на поставлені запитання).

    ІV. Тактичний закон передбачає систему дій по підготовці ефективної реалізації стратегій. До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії.

    V. Мовленнєвий закон передбачає вираження думки в дійовій словесній формі (ДСФ). ДСФ – система комунікативних якостей мовлення: правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність.

    VI. Закон ефективної комунікації. Контакт – це спілкування без перешкод, тобто вищий рівень спілкування. З метою збереження контакту, становлення його необхідні такі дії: - корегування підготовчого етапу під час спілкування;- управління поведінкою аудиторії; - управління власною поведінкою.

    VII. Системно-аналітичний закон передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності. Аналіз якості здійснюється на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності: підготовчому, виконавському, наслідковому (докомунікативному, комунікативному, посткомунікативному).

    **Щоб активізувати слухачів під час виступу, потрібно пройтися по аудиторії, перевести тему на іншу, підвищити голос і т.д.

    ** Культура сприймання публічного виступу залежить від складу аудиторії, від рівня освіченості слухачів…
    Білет 51.

    Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет.

    Мовленнєвий етикет – сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі, певному середовищі, певному суспільстві, але без яких не обходиться жоден народ.

    Раніше мовленнєвого етикету дотримувались більш строгіше.
    1   2   3   4   5   6


    написать администратору сайта