вивчення ПТЕ повний. Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни

• Название: Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни
• Анкор: вивчення ПТЕ повний.doc
• Дата: 28.01.2017
• Размер: 23.43 Mb.
• Имя файла: вивчення ПТЕ повний.doc
• Тип: Документы; #473
• страница: 22 из 39

Вантажні вагони
Експлуатаційні якості вантажного вагона визначаються передусім вантажопідйомністю. Вантажопідйомність вагонів залежить від навантаження на вісь вагона, яка допускається для вантажних вагонів не більше 23,25 тс. Економічне використання вагона в експлуатації визначається коефіцієнтом тари, тобто відношення маси тари вагона до його вантажопідйомності. Місткість (ємність) вагона характеризується також питомим об’ємом кузова, тобто об’ємом кузова, що приходиться на одну тонну вантажопідйомності вагона. Місткість платформи – питома площа, що приходиться на одну тонну її вантажопідйомності.

Вписування вагонів у криві має дуже важливе значення для забезпечення безпеки руху, залежить від бази вагона.

База вагона, тобто відстань між вертикальними центрами п’ятників вагонів на візках, вибирається з таким розрахунком, щоб вагон вільно вписувався у криві ділянки колії і в цих кривих частини вагона не виступали за габарит рухомого складу.

Парк вантажних вагонів складається із універсальних (критих, піввагонів, платформ, цистерн) і спеціалізованих вагонів, що пристосовані для перевезення особливих видів вантажів (ізотермічні, хопери, думпкари, вагон для нафто-бітумів, небезпечних вантажів, кислот, газів, хімпродуктів, тощо). Для перевезення великовагових і великогабаритних вантажів використовуються транспортери вантажопідйомністю до 500 т.

Криті вагони призначені для перевезення штучних, тарно-штучних та інших вантажів, що вимагають захисту від атмосферних опадів (рис. 9.26), основні розміри яких наведені на рис. 9.27.



Рис. 9.26 Критий вагон (модель 11-270)

Рис. 9.27 Основні розміри критого вагона (модель 11-270)
До критих належать і спеціалізовані вагони: ізотермічні, вагони для перевезення живої риби, вагони для перевезення худоби, цементу, зерна, мінеральних добрив, апатитів, автомобілів.

Ізотермічні вагони, будова кузова і спеціальне обладнання яких дозволяє зберігати постійну температуру, служать для перевезення швидкопсувних вантажів (м’ясо, риба, масло, молоко, фрукти тощо).

Рефрижераторні вагони можуть бути автономними або входити до складу рефрижераторних секцій чи поїздів. Загальний вигляд п’яти-вагонної рефрижераторної секції показаний на рис. 9.28.



Рис. 9.28 Загальний вигляд п’ятивагонної рефрижераторної секції

(модель 16-3000)
У п’ятивагонній секції чотири вагони служать для перевезення швидкопсувних вантажів (рис. 9.29), а один є дизель-електростанцією, у якому розміщені щитове відділення, салон-кухня, акумуляторна, відділення для відпочинку обслуговуючого персоналу тощо (рис. 9.30).




Рис. 9.29 Рефрижераторний вагон






Рис. 9.30 Вагон дизель-електростанція
Вагон для перевезення живої риби має басейн з водою та пристрої для охолодження, циркуляції та насичення повітрям води, обміну та підігрівання повітря, що розташовані усередині цього вагона (рис. 9.31).


Рис. 9.31 Вагон для перевезення живої риби (модель 16-3070)
Платформи служать для перевезення довгомірних, головним чином, лісних вантажів (дошки, колоди), металевих виробів, колісних та гусеничних машин, вантажів у ящиковій упаковці тощо (рис. 9.32; 9.33; 9.34).





Рис. 9.32 Загальний вигляд платформи (модель 13-4012)




Рис. 9.33 Вид збоку і план платформи





Рис. 9.33 Платформа для перевезення лісу в хлистах (модель 23-469)

Транспортер (рис. 9.34) являє собою спеціальну багатовісну потужну платформу великої підйомної сили. Транспортер служить для перевезення великовагових і громіздких вантажів як габаритних, так і негабаритних (мостові і кранові ферми, станини потужних двигунів і верстатів, трансформатори тощо). Транспортер складається із платформи (у вигляді потужної балки) і екіпажної частини, тобто декількох дво– або тривісних візків, на які обпирається балка.


Рис. 9.34 Транспортер (модель 14-6071)
Піввагони вантажопідйомністю 63 - 115 т (рис. 9.28) використовуються, головним чином, для перевезення сипучих вантажів, металу, великокускових вантажів, технічної щепи, руди, вугілля тощо.

Рис. 9.35 Піввагон (модель 12-119): загальний вигляд та основні розміри

Універсальні піввагони обладнані розвантажувальними люками з кришками, що утворюють підлогу вагона.

Розвантаження піввагонів з глухим кузовом (рис. 9.36) здійснюється на вагоноперекидачах.


13040










Рис. 9.36 Піввагон з глухим кузовом (модель 12-1592): загальний вигляд та основні розміри
Цистерни використовуються для перевезення рідких вантажів, а також для перевезення стиснених і зріджених газів. Цистерни є для світлих, темних та вязких нафтопродуктів, в’язких нафтопродуктів (рис. 9.37), поліпшеної сірчаної кислоти (рис. 9.38), олеуму, слабкої азотної кислоти, соляної кислоти (рис.9.39), фенолу, аміаку, хлору (рис. 9.40), патоки, молока, виноматеріалів (рис. 9.41), жовтого фосфору, цементу (рис. 9.42), кальцинованої соди (рис. 9.43), пеку, капролактаму (рис. 9.44), оцтової кислоти, ментолу, плодоовочевих соків (рис. 9.45) тощо.

Рис. 9.37 Вагон-цистерна для в’язких нафтопродуктів (модель 15-1566)



Рис. 9.38 Вагон-цистерна для поліпшеної сірчаної кислоти (модель 15-1548)




Рис. 9.39 Вагон-цистерна для соляної кислоти (модель 15-1614)


Рис. 9.40 Вагон-цистерна для хлору (модель 15-1556)





Рис. 9.41 Вагон-цистерна для виноматеріалів (модель 15-1593):

загальний вигляд та основні розміри












Рис. 9.42 Вагон-цистерна для перевезення цементу (модель 15-854): загальний вигляд та основні розміри







11030






Рис. 9.43 Вагон-цистерна для кальцинованої соди (модель 15-1482): загальний вигляд та основні розміри



765770



Рис. 9.44 Вагон-цистерна для перевезення капролактаму (модель 15-1552): загальний вигляд та основні розміри




Рис. 9.45 Вагон-цистерна для перевезення плодоовочевих соків (модель 15-1522): загальний вигляд та основні розміри
Цистерни являють собою циліндричний котел, який закріплений на рамі вагона. Зверху на котлі є ковпак з люковим отвором, через який наливається рідина. Цистерни мають зливні отвори з відповідними пристроями (клапан, трійник, зливні труби тощо). Зливні прилади повинні мати герметичний затвор.

Особливістю бензинових цистерн є будова наливних пристроїв, які не допускають течі та вибуху парів бензину. Зверху на котлі бензинової цистерни установлюється запобіжний клапан.

Спиртова цистерна розміщується у дерев’яному каркасі для забезпечення охорони рідини, що перевозиться, від дії сонячних променів. Котли кислотної цистерни у залежності від роду кислот виготовляються із стальних освинцьованих, гумованих (тобто обкладених усередині резиною) і алюмінієвих листів. Кислотні цистерни ізолюються для охорони вантажу влітку від перегрівання, а взимку від замерзання.

Вагони бункерного типу використовуються для перевезення нафтобітуму, гранульованих полімерів, безтарного перевезення муки.

Вагон для перевезення бітуму, саморозвантажувальний, має кузов суцільнометалевої конструкції, що складається із несучої рами, чотирьох вантажних поворотних бункерів з кришками і п’яти опор з механізмами фіксації бункерів. Кожний бункер являє собою резервуар зварної конструкції, що закритий зверху чотиристулковою кришкою з люками для завантаження. Простір між обшивками служить паровою оболонкою, куди через штуцери, що розташовані зовні, перед розвантаженням подається пар для нагрівання замерзлого бункера при його перекиданні.




Рис. 9.46 Вагон для перевезення гранульованих полімерів (моделі 17-495 і 17-917): загальний вигляд та основні розміри

Вагон для гранульованих полімерів (рис. 9.46) призначений для безтарного перевезення полімерних матеріалів. Вагон обладнаний системою примусового розвантаження, що складається із продуктопроводу, пневмообладнання та апаратури, яка забезпечує повну механізацію розвантажувального процесу. Розвантаження виконується стисненим повітрям при робочому тиску повітря у ємностях до 0,2 МПа (2 кгс/см²). Система розвантаження дозволяє транспортувати продукт на відстань до 200 м і на висоту до 30 м.

Чотиривісний вагон для перевезення муки (рис. 9.47) призначений для перевезення муки насипом з млинокомбінатів на реалізаційні бази.



Рис. 9.47 Вагон для безтарного перевезення муки (модель 17-486): загальний вигляд та основні розміри
На рамі установлені чотири вантажні ємності, що виготовлені із листів алюмінієвого сплаву.

Завантаження ємностей здійснюється зверху через завантажувальні люки діаметром 400 мм, які герметично закриваються кришками. Розвантаження вагона нижнє (стисненим повітрям) дозволяє транспортувати продукт на відстань 200 м і на висоту до 30 м.

Спеціальний рухомий склад і знімні рухомі одиниці
Спеціальний рухомий склад колійних машин класифікується за ознаками: видом ходового обладнання, способом виконання робіт, призначенням, типом приводу та способом пересування.

За видом ходового обладнання розрізняють машини на залізничному ходу (електробаластери, колієукладачі, виправно-обробні машини тощо) і на гусеничному ходу (щебенеочисні машини типу БМС, планувальники баластного шару, прорізокопачі, що змонтовані на базі гусеничного трактора тощо).

За способом виконання робіт розрізняють машини важкого типу (незнімні) і легкого типу (знімні).

Машинами важкого типу називаються ті, які під час виконання колійних робіт займають перегін, для пропуску поїздів їх відправляють на станцію, а ті машини, які займають колію тільки під час роботи і для пропуску поїзда можуть бути убрані з колії на обочину, належать до машин легкого типу.

За призначенням колійні машини поділяються на групи: для ремонту земляного полотна (колійний струг, прорізокопачі); укладання колії (рейкоукладачі, колієукладачі, рихтувальні машини), баластування колії (баластери, колієпідйомники); очищення баластного шару; контрольно-вимірювальні та дефектоскопні вагони; для боротьби із сніговими заносами (плугові та роторні снігоочисники, снігоприбиральні машини); транспортні і вантажно-розвантажувальні засоби для колійних робіт (хопер-дозатори, дрезини, мотовози).

За типом привода робочих органів розрізняють машини з електричним, пневматичним і гідравлічним приводами, а також з двигуном внутрішнього згоряння з механічною передачею.

За способом пересування у робочому стані машини поділяються на самохідні (колієукладачі ВПР-1200, снігоприбиральні СМ-3, СМ-4 та інші) і несамохідні (причіпні електробаластери, щебенеочисні машини ЩОМ-Д тощо).

Електробаластери використовуються для дозування баласту та піднімання колії.

У колійному господарстві використовують три типи електробаластерів: ЕЛБ-1, ЕЛБ-3 і ЕЛБ-3М, що відрізняються один від одного конструкцією окремих вузлів та потужністю ферм. Електробаластери ЕЛБ-3 і ЕЛБ-3М більш потужні, ніж ЕЛБ-1 (рис. 9.48).


Рис. 9.48 Електробаластер ЕЛБ-1:

1 - господарська будка; 2 – рейкові щітки; 3 – дозаторний пристрій; 4 – ферма № 2; 5 – міжфермовий шарнір; 6 – центральний пост управління; 7 – шпальні щітки; 8 – запобіжний захват; 9 – баластна рама; 11 – підіймальний пристрій; 11 - ферма № 1; 2 – електростанція.
Електробаластер складається із двох ферм, одна з яких (ферма № 2) є консольною і обпирається на два ходові візки, а друга (ферма № 1) одним боком обпирається на ходовий візок, а іншим з’єднана з фермою № 2 міжфермовим шарніром, що забезпечує можливість вписування машини у криві в плані і профілі. Така конструкція створює вільний проліт 26 – 28 м між ходовими візками, що дозволяє піднімати рейкошпальну решітку до 350 мм та зсувати її у горизонтальній площині до 250 мм, не створюючи у рейках напруги вище допустимої.

Джерелами живлення електродвигунів, механізмів, приладів і магнітів служить установлена на машині електростанція ЕЕС-100 потужністю 100 кВт змінного струму напругою 380 В.

Пересування електробаластера здійснюється локомотивом.

Рихтування колії здійснюється чотириточковим рихтувальним пристроєм, який установлюється на електробаластері ЕЛБР (рис. 9.49).


Рис. 9.49 Чотириточковий пристрій системи МІІТ на електробаластері:

1, 6 – кінцеві візки контрольного стелографа; 2, 12 – механізми натягування тросів контрольного і робочого стелографів; 3 – вимірювальний візок контрольного стелографа; 4, 13 – кінцеві візки робочого стелографа; 5 – віброущільнювач плеч баластової призми; 7, 10 – вимірювальні візки робочого стелографа; 8 – нижня кабіна управління; 9 – притискувальний пристрій; 11 – механізм зсуву колії; 14 – масштабний каток; 15 – розпушувач баласту біля торців шпал; 16 – компресорна установка.

Для виправки колії при поточному утриманні, комплексно-оздоровчому, середньому, капітальному ремонтах і модернізації колії використовують машини циклічної дії ВПР-1200 (рис. 9.50) та інші.


Рис. 9.50 Виправно-підбивно-рихтувальна машина ВПР-1200:

а – схема машини; б – кінематична схема машини; 1 – платформа; 2 – автозчеп; 3, 6 – кабіна управління; 4, 15, 17 – троси; 5 – дизель; 7, 13, 16, 18 – візок; 8, 12 – ходові візки; 9 – колієпіднімально-рихтувальний пристрій; 10 – підбивний блок; 11 – віброущільнювач; 14 – масштабний каток; 19 – головна передача; 20, 28, 29 – гідравлічні подвійні насоси; 21 – компресори; 22 – дизель; 23 – гідравлічний масляний радіатор; 24 – генератор; 25 – диференціальна розподільна передача; 26 – гідродвигун робочого привода ходового механізму; 27 – шестиступінчаста коробка швидкостей.
Хопер-дозатори використовуються для перевезення баласту і вивантаження його рівним шаром заданої товщини.

Хопер-дозатор являє собою відкритий вагон, торцеві частини якого нахилені під кутом 45⁰. Нижня частина вагона утворює два бункери, що запираються чотирма кришками 4 і 5 (рис. 9.51).



Рис. 9.51 Хопер-дозатор:

а – загальний вигляд; б – транспортне положення; в – вивантаження на обидва боки колії; г – вивантаження на міжколійя; д – вивантаження на усю ширину колії; е – вивантаження на середину колії; є – вивантаження на обочину.