Екзаменаційний білет 25
 Скачать 354.1 Kb.
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 43ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):
1.Психодіагностика конституційних диспозицій. Психодіагностика конституційних диспозицій – це особливості обумовлені властивостями організму і вони задають обмеження для максимально широких класів ситуацій. Тобто це дослідження вроджених особливостей індивіда. Для цього в психодіагностиці використовують наступні методики:тест- опитувальник Стерляу (в основі теорія Павлова), спрямований на вимір трьох основних характеристик нервової діяльності (рівень збудження, гальмування, рухливості);
Мінус методики в тому, що шкала нейротизму включає лише прямі запитання, а плюсом являється наявність шкали соціальної бажаності.
Соціальний статус визначається як становище індивіда або соціальної групи стосовно інших індивідів, груп, яке пізнається за соціально значущими для даної системи ознаками. У найзагальнішому розумінні соціальний статус особистості в суспільстві пов'язують, як правило, з віком, статтю, походженням, професією, сімейним станом. Соціальна роль. Виходячи із соціального статусу, людина як член суспільства виконує ту чи іншу роль. Соціальна роль визначається як нормативний зразок поведінки індивіда, що займає певну соціальну позицію (у суспільстві, групі, організації) і виконує відповідні їй функції. Поняття "соціальна позиція" відображає усвідомлення особистістю своєї належності до певної спільноти, інтереси і цінності якої людина розцінює як свої власні та прагне реалізувати їх у своїй діяльності. Будь-який індивід у процесі включення у соціальні спільноти набуває певної ідентичності, яка, пройшовши оцінку соціального оточення стає соціальною позицією – статусом. Отже, при визначенні статусу на індивіда неминуче падає тінь спільнот, до яких він належить, а також організації, де він працює. Отже, виходячи із свого соціального статусу людина починає виконувати ту чи іншу роль і починає виконувати ті чи інші функції. Виходячи з сформованої соціальної позиції та соціальної ролі формуються певні соціальні позиції. 3.Пізнавальні процеси та їх експериментальне вивчення. Відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на її органи чуттів. Сприймання – це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх її якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів. Методики: таблиці, запропоновані М. Ф. Лук'янової (рухомі квадрати, хвилястий фон), - для дослідження сенсорної збудливості (при органічних порушеннях головного мозку), методика «Класифікація предметів»,таблиці Поппельрейтера, які являють собою зображення, накладені один на одного, і які потрібні для виявлення зорової агнозії, таблиці Равена - для дослідження зорового сприйняття. Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях. Методики: Виріж фігури» Ця методика призначена для оцінки наочно-дієвого мислення. Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше і точніше вирізати з паперу намальовані на ній фігури.
Пам'ять - це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності. В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо. За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна. За способом запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна. Для дослідження пам'яті використовують наступні методики: - Методика вивчення запам'ятовування чисел (механічна пам'ять) дає можливість демонструвати матеріал для запам'ятовування як шляхом зорового сприймання, так і слухового, проводити випробування індивідуально з кожним і з групою одночасно.
Для дослідження процесу запам'ятовування використовуються наступні класичні методики: метод утримання членів ряду, метод завчання, метод удалих відповідей, метод антиципації, класифікація зображень предметів, складання числового ряду. Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Методики: для дослідження особливостей уяви можуть бути використані Тематичний апперцептивний тест (ТАТ), методику заповнення пропущених місць у тексті (відповідно до віку і рівню освіти випробуваного), методика пунктирних зображень з відсутніми деталями і т.д. Ува́га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших,в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші. Методи дослідження: відшукування чисел за таблицями Шульте, Рахунок за Крепеліном, "Коректурна проба" В. Я. Анфімова, корректурная проба б.бурдона. |