|
|
Фарма. Фармакологія. Чекман. Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. 5 Історія лікознавства і фармакології
Rp.: Lotionis Zinii spirituosae 100 ml
D. S. Для нанесення на ушкоджену ділянку шкіри (перед застосуванням збовтати)
3.5.3.1.10. Спирти (Spiritus, -us).
Спирт (spiritus, -us; spirit, -s; espirit, -s; alcohol, -s) — це розчин летких олій або інших летких речовин (наприклад, камфори) у спирті (прості спирти) або рідини, отримані шляхом дистиляції різних рослинних продуктів (складні спирти).
Приклад.
Rp.: Spiritus Camphorati 50 ml
D. S. Для протирання уражених ділянок шкіри
3.5.3.1.11. Гліцерини (Glycerina, -nі).
Гліцерин (glycerinum, -і; glycerina, -nі) — офіцинальний розчин різних, головним чином антисептичних і в'яжучих лікарських засобів у гліцерині. Розчини олій у гліцерині добре зберігаються і не псуються протягом тривалого часу.
Приклад.
Rp.: Glycerini boraxati 20 ml
D. S. Для змазування ясен
3.5.3.1.12. Колодії (Collodion, -orum).
Колодій (collodium, -ii; collodion, -s; collodion, -s; collodion, -s) — це офіцинальна лікарська форма — розчини нітроцелюлози (піроксиліну) у суміші спирту з ефіром (1 : 7), до якого додають різні лікарські речовини. При нанесенні на шкіру утворює тонку плівку.
Приклад.
Rp.: Collodii salicylates 20 ml
D. S. Для змазування мозолів
3.5.3.1.13. Креми (Cremores, -rum).
Крем (crem, -oris; cream, -s; creme, -s; crema, -s) — це напіврідкий препарат, менш в'язкий, ніж мазь. До їх складу входять деякі лікарські речовини (наприклад, етилнікотинат, метилсаліцилат), олії, жири тощо. Креми застосовують переважно місцево, для догляду за шкірою (як косметичні засоби) або для усунення подразнення шкіри. Деякі креми приймають усередину, наприклад крем алюмінію гідроксиду (водна завись колоїдного алюмінію гідроксиду), який застосовують для лікування хворих з пептичною виразкою шлунка. Приклад.
Rp.: Cremoris Transvasini 30,0
D. S. Для втирання у шкіру
3.5.3.2. Розчини для застосування всередину (Sotutiones ad usum internum)
3.5.3.2.1. Мікстури (Mixturae, -arum)
Мікстура (mixtura,-ae; mixture,-s; mixture, -s; mixtura, -s) — рідка лікарська форма, суміш лікарських засобів, розчинених або суспендованих у рідині. Її виготовляють на дистильованій воді. Мікстури, призначені для застосування всередину, дозують градуйованими склянками або ложками. Столова ложка містить 15 мл, десертна — 10 мл, чайна — 5 мл водного розчину. Дітям до 3 років мікстури призначають чайними, від 4 до 10 років — десертними, а від 11 років — столовими ложками. Мікстури виписують на 10 — 12 приймань, тобто на 3 —4 дні.
Мікстури широко використовують для приймання всередину. Їх перевага перед твердими лікарськими формами полягає в тому, що розчинні або суспендовані в рідині речовини легше абсорбуються (всмоктуються), швидше діють і менше подразнюють тканини. Разом з тим мікстурам властиві деякі недоліки: менша точність дозування, недостатня портативність, а також те, що розчинені речовини швидше втрачають свою активність.
Для виписування мікстури, призначеної для вживання всередину, потрібно знати одноразову дозу лікарської речовини, об'єм розчинника, в якому її потрібно розчинити, і загальну кількість приймань.
Після Rp. пишуть назви лікарських речовин і розчинників (родовий відмінок однини) і масу кожної речовини, розрахованої на 12 приймань. Далі зазначають: Misce. Da. Signa — М. D. S. і спосіб застосування.
Приклад. Виписати мікстуру кофеїну-бензоату натрію (Coffeinum-natrii benzoas) у дозі 0,1 г та натрію броміду (Natrii bromidum) у дозі 0,5 г. Призначити всередину по 1 столовій ложці тричі на день.
Розрахунок. Оскільки мікстуру виписують на 12 приймань, то компоненти слід взяти в кількості: кофеїн-бензоат натрій 0,1 г • 12 = 1,2 г, а натрію бромід — 0,5 г • 12 = 6 г.
Розчинником для мікстури є дистильована вода. Якщо мікстуру призначити по одній столовій ложці, то на одне приймання потрібно 15 мл води. Оскільки мікстуру виписують на 12 приймань, то загальна маса розчинника становитиме: 15 мл • 12 = 180 мл. Отже, припис матиме такий вигляд:
Rp.: Coffeini-natrii benzoatis 1,2
Natrii bromidi 6,0
Aq. distillatae ad 180 ml
M. D. S. Приймати всередину по 1 столомй ложці 3 рази на день
Мікстури широко застосовують у педіатричній практиці, що зумовлено зручністю індивідуального дозування лікарських речовин, простотою та легкістю приймання, швидкістю виникнення резорбтивного ефекту. Разом з тим менше виявляється подразнювальна дія лікарських речовин на слизову оболонку травного каналу.
Приклад. Для дитини 3 років виписати у мікстурі калію бромід (Kalii bromidum) у дозі 0,1г. Призначити всередину по 1 десертній ложці тричі на день.
Розрахунок. Калію бромід на 12 приймань — 0,1 г • 12 = 1,2 г. На одне приймання мікстури по одній десертній ложці потрібно взяти 10 мл, а на 12 приймань (10 мл • 12) — 120 мл води.
Rp.: Kalii bromidi 1,2
Aq. distillatae ad 120 ml
M. D. S. Приймати всередину по одній десерній ложці З рази на день після їди
3.5.3.2.2. Краплі (Guttae, -arum).
Краплі (drop, -s; goutte, -s; gotam, -s) — це рідка лікарська форма для приймання всередину або для зовнішнього застосування. У краплях для приймання всередину призначають розчини, настойки, рідкі екстракти. Розчинником для крапель найчастіше є дистильована вода, рідше — спирт етиловий (Spiritus aethylicus). В окремих випадках використовують ефір медичний або рідкі олії.
Краплі — портативна зручна лікарська форма, тому у вигляді крапель виписують лікарські засоби на тривалий час. Проте дозування краплями недостатньо точне.
У формі крапель не слід виписувати нерозчинні і погано розчинні лікарські речовини, які можуть утворювати осад.
Виписуючи краплі, слід мати на увазі їх неоднакову кількість в однаковому об'ємі різних рідин. При температурі + 20 °С 1 г (1 мл) дистильованої води містить 20 крапель, спиртового розчину — 55 — 60 крапель, спиртової настойки — 45 — 60 крапель, олії — 30 крапель.
Для дозування краплями лікарський засіб виписують у кількості 5 — 50 мл. Найчастіше дозу лікарської речовини на одне приймання призначають у 10— 20 краплях розчину. Краплі виписують звичайно на 30 приймань.
Краплі для приймання всередину виписують переважно розгорнутим способом. Після Rp. вказують назви лікарської речовини і розчинника (родовий відмінок однини) та їх масу. Далі зазначають: Misce. Da. Signa. — М. D. S. і спосіб приймання.
Приклад. Виписати папаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum) у разовій дозі 0,02 г в краплях для приймання всередину.
Розрахунок: Краплі виписують на 30 приймань. Папаверину гідрохлориду потрібно взяти: 0,02 г • 30 = 0,6 г.
Дозу папаверину гідрохлориду на 1 приймання призначають у 10 краплях розчинника (води). Отже води належить взяти: 10 крапель • 30 = 300 крапель. Один мілілітр води містить 20 крапель, отже 300 крапель — це (300 : : 20) 15 мл води. Це означає, що для виготовлення виписаного розчину потрібно взяти 15 мл води.
Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,6
Aq. distill, ad 15 ml
M. D. S. Приймати всередину по 10 крапель 3 рази на день
3.5.3.2.3. Настойки (Tincturae, -rarum).
Настойка (tinctura, -ae; tincture, -s; teinture,-s; tintura,-s) — це спиртова, спиртоводна, спиртоефірна прозора витяжка з лікарської рослинної сировини. Її отримують без нагрівання і видалення екстрагента. Настойки призначені для приймання всередину або для зовнішнього застосування.
Настойки — більш або менш забарвлені (лат. tingere — забарвлювати) рідини. Із однієї частини рослинної сировини при виготовленні сильнодіючих настойок отримують 10 об'ємних часток, а несильнодіючих — 5 об'ємних часток настойки. Цю форму виготовляють методами настоювання (мацерації), витискування (пер-коляції) або шляхом розчинення екстрактів.
Настойки належать до галенових препаратів. Це стійка лікарська форма, яка при кімнатній температурі може зберігатися тривалий час.
Настойки приймають краплями і виписують зазвичай в кількості від 5 до 30 мл на 10 днів, тобто найчастіше — на 30 приймань. Настойки — офіцинальна лікарська форма. При їх виписуванні частини рослин, з яких вони виготовлені, а також концентрація діючих речовин у рецепті не зазначаються. Настойки виготовляють переважно на 70 % етиловому спирті, проте в рецепті цього не зазначають. Призначаючи ефірну настойку, потрібно писати: Tincturae ... aethereae.
Виписуючи настойку, після Rp. вказують назву лікарської форми (Tincturae), лікарської рослини (родовий відмінок однини), з якої вона виготовлена, і загальну кількість препарату в мілілітрах. Далі вказують: Da. Signa. — D. S. і спосіб вживання.
Приклад. Виписати настойку беладонни (Belladonna). Призначити по 10 крапель для приймання всередину тричі на день.
Розрахунок. Настойку виписують на 30 приймань, а її доза на одне приймання — 10 крапель. Отже, загальна маса настойки: 10 крапель • 30 = 300 крапель. Один мілілітр спиртової рідини містить 50 крапель, отже, 300 крапель (300 : 50 = 6 мл) — це 6 мл настойки.
Rp.: Tincturae Belladonnae 6 ml
D. S. Приймати всередину по 10 крапель 3 рази на день
3.5.3.2.4. Екстракти (Extracts, -orum)
Екстракт (extractum, -і; extract, -s; extract, -s; extracto, -s) — це концентрована витяжка з лікарської рослинної сировини для приймання всередину або для зовнішнього застосування.
За консистенцією розрізняють екстракти:
1) рідкі (extracta fluida) — забарвлені рухомі рідини;
2) густуваті (extracta tenua) — рідини консистенції свіжого меду або патоки з вмістом вологи понад 25 %;
3) густі (extracta spissa) — в'язка маса з вмістом вологи менше 25 %;
4) сухі (extracta sicca) — легка пориста губчаста маса або порошок із вмістом вологи не більше 5 %.
Екстракти виготовляють методами мацерації (настоювання), перколяції (витискування), реперколяції, протитокової, циркуляційної екстракції та ін.
Для екстрагування діючих речовин з лікарської рослинної сировини найчастіше використовують воду, іноді спирт різної концентрації. Екстракти — це стійка лікарська форма, яка може зберігатися досить довго.
Сухі екстракти дозують в одиницях маси (грамах) і виписують у капсулах, порошках, супозиторіях, таблетках.
При виготовленні рідких екстрактів з однієї частини сировини отримують екстракту в об'ємних частках 1 або 2 %, і тому екстракт, на відміну від настойки, є більш концентрованою лікарською формою. Рідкі екстракти, як і настойки, дозують краплями.
Як усі офіцинальні лікарські форми, рідкі екстракти виписують скороченим способом. Після Rp. пишуть назву лікарської форми (екстракту — extracti), назву лікарської рослини (родовий відмінок однини), з якої вона виготовлена, загальну кількість препарату в мілілітрах, вказівку провізорові — Da. Signa. — D. S. і спосіб приймання.
Рідкого екстракту виписують стільки мілілітрів, скільки крапель призначено на одне приймання. Виписуючи рецепт, обов'язково зазначають консистенцію екстракту.
Приклад. Виписати 25 мл рідкого екстракту крушини ламкої (Frangula), призначити всередину по 25 крапель тричі на день.
Rp.: Extr. Frangulae fluidi 25 ml
D. S. Приймати всередину по 25 крапель 3 рази на день
У педіатричній практиці рідкі екстракти використовують рідко.
3.5.3.2.5. Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum).
Настій (infusum, -і; infusion, -s; infusion, -s; infusion, -s) — рідка лікарська форма, водна витяжка з лікарської рослинної сировини або водний розчин екстрактів. Настої виготовляють як для приймання всередину, так і для зовнішнього застосування.
Відвар (decoctum, -і; decoction, -s; decoction, -s; cocimiento, -s) — рідка лікарська форма, водна витяжка з грубої лікарської рослинної сировини. Відвар відрізняється від настою режимом екстракції.
Настої виготовляють з ніжних частин рослинної сировини, що легко віддає біологічно активні речовини: трави (herba), листя (folia), квіток (flores) та ін., а також сировини, що містить леткі чи нестійкі речовини, які легко випаровуються або руйнуються під час тривалого нагрівання. Відвари виготовляють з твердих частин рослини: коріння (radix), кореневища (rhizoma), бульби (tuber), кори (cortex) тощо або з сировини, діючі речовини якої важко піддаються екстрагуванню.
Для приготування настоїв і відварів подрібнену лікарську рослинну сировину кладуть у порцелянову (заздалегідь прогріту протягом 15 хвилин на водяній бані), емальовану або з нержавіючої сталі інфундирку, заливають водою кімнатної температури, взятої з урахуванням коефіцієнта водопоглинання, закривають кришкою і нагрівають на водяній бані, (відвари — протягом 30 хв, настої — 15 хв), часто помішуючи. Після зняття з водяної бані посудину охолоджують при кімнатній температурі (відвари протягом 10 хв, настої не менше 45 хв). Вміст посудини проціджують, решту рослинного матеріалу відтискають і додають воду до приписаного об'єму витяжки.
Настої і відвари використовують у медичній практиці досить широко. Вони містять у собі біологічно активні лікарські речовини в розчиненому вигляді, що полегшує і прискорює транспортування (всмоктування) крізь слизову оболонку травного каналу. Настої і відвари призначають усередину або для зовнішнього застосування (для примочок, компресів, обмивань, полоскань), а також для клізм. Ці лікарські форми нестійкі, тому їх виписують на 3 — 4 дні, тобто на 10— 12 приймань. Для приймання всередину їх призначають столовими, десертними або чайними ложками.
Для виготовлення настоїв або відварів співвідношення лікарської рослинної сировини і екстрагента (води) становить найчастіше 1 : 30, рідше 1 : 10 і, як виняток, 1 : 300 (наперстянка, термопсис, іпекакуана).
Рецепти на настої і відвари виписують тільки скороченим способом. Після Rp. пишуть назву лікарської форми — Infusi seu decocti — Inf. seu dec. у родовому відмінку однини. Далі зазначають частину рослини (трава, корінь, квітки тощо), з якої слід виготовити настій чи відвар, і назву рослини. Після цього зазначають кількість рослинної сировини в грамах на весь об'єм настою або відвару і загальну масу готової лікарської форми. Завершує рецепт звернення до провізора — Da. Signa. і спосіб приймання.
Приклад. 1. Виписати настій з трави горицвіту (Adonis vernalis), по 0,5 г трави на одну дозу. Призначити по 1 столовій ложці настою всередину тричі на день.
Розрахунок. Трави горицвіту для виготовлення настою потрібно на 12 приймань: 0,5 г • 12 = 6 г.
Щоб розрахувати весь об'єм настою для приймання столовими ложками, потрібно об'єм однієї столової ложки (15 мл води) помножити на 12 приймань: 15 мл • 12 = 180 мл.
Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 6,0-180 ml
D. S. Приймати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на день
2. Виписати відвар кореневища синюхи блакитної (Polemonium coeruleum), по 0,5 г кореневища на одну дозу. Призначити всередину по 1 столовій ложці тричі на день.
Розрахунок: Кореневища синюхи на 12 приймань потрібно взяти: 0,5 г • 12 = 6 г. Весь об'єм відвару становитиме: 15 мл • 12 = = 180 мл.
Rp.: Dec. rhizomatis Polemonii coerulei 6,0-180 ml
D. S. Приймати по 1 столовій ложці З рази на день Виписуючи настій або відвар для зовнішнього застосування, враховують потрібну концентрацію, що в рецепті виражається співвідношенням маси лікарської сировини (в грамах) і загальної маси лікарської форми (в мілілітрах).
Приклад. Виписати відвар кори дуба у співвідношенні 1 : 10 для полоскання горла.
Rp.: Dec. Corticis Quercus 20,0-200 ml
D. S. По 1/2 склянки в підігрітому вигляді для полоскання горла
Настої і відвари видають з аптеки свіжоприготовленими. Якщо до настою або відвару потрібно додати якісь інші лікарські речовини, що виправляють смак чи запах (солі, сиропи, настойки, екстракти тощо), то їх додають до охолодженої рідини. У таких випадках суміші (мікстури), які утворилися, виписують за встановленими правилами.
Приклад. Виписати настій із кореня валеріани (Valeriana) — по 0,5 г кореня на прийом. До настою додати натрію бромід (Natrii bromidum) — по 0,1 г на прийом і настойку конвалії (Convallaria) — по 10 крапель на приймання. Призначити всередину по 1 столовій ложці тричі на день.
Розрахунок. Для приготування настою потрібно взяти кореня валеріани: 0,5 г • 12 = 6 г; води: 15 мл • 12 = 180 мл; натрію броміду: 0,1 г • 12 = 1,2: г; настойки конвалії: 10 крап. • 12 = 120 крапель. Один мілілітр настойки містить 60 крапель, 120 крапель: 60 крапель = 2 мл. Отже, рецепт виглядатиме так:
Rp.: Inf. rad. Valerianae 6,0—180 ml
Natrii bromidi 1,2
T-rae Convallariae 2 ml
M. D. S. Приймати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на день
Настої і відвари широко застосовують у педіатрії. Приймати рідкі лікарські форми дитині зручніше, ніж порошки чи таблетки.
Приклад. Для дитини 2 років виписати настій кореня алтеї лікарської (Althaea) — по 0,15 г кореня на приймання. Додати простий сироп (Sirupus simplex). Призначити всередину по 1 чайній ложці 4 рази на день.
Rp.: Inf. rad. Althaeae 1,8-50 ml
Sirupi simplicis ad 60 ml
M. D. S. Приймати всередину по 1 чайній ложці 4 рази на день
Для виготовлення настоїв і відварів для приймання всередину, для полоскань, припарок, ванн (для зовнішнього застосування) або для куріння застосовують збори.
3.5.3.2.6. Збори (Species, -erum).
Збір (species, -ei; species, -s; especes, -s) — це суміш кількох видів подрібненої або цільної лікарської рослинної сировини, до якого іноді додають лікарські речовини (солі, ефірні олії та ін.). Збори як недозовану лікарську форму виписують по 50 — 200 г. У складі зборів не слід виписувати сильнодіючі речовини, враховуючи неточність дозування цієї лікарської форми.
Виписуючи рецепт, після Rp. пишуть спочатку Specierum (родовий відмінок множини), далі — назву збору і загальну його кількість. У сигнатурі дають докладну вказівку про спосіб виготовлення препарату і його приймання.
Приклад. Виписати 100 г иротиастматичного збору. Призначити по 1/2 чайної ложки для спалювання і вдихання диму.
Rp.: Specierum antiasthmaticum 100,0
D. S. По 1/2 чайної ложки для спалювання і вдихання диму
3.5.3.2.7. Слизи (Mucilagines, -urn).
Слиз (mucilago, -inis; mucilage, -s; mucilage, -s; mucilago, -s) — це дисперсні системи, в яких найдрібніші частинки (високомолекулярних рідких речовин в'язко: тягучої консистенції) або гідрофільні біоколоїди (камеді, крохмалю) утворюють з водою стійкі комплекси. Слизи отримують обробленням водою слизуватих речовин рослинного походження: слизу крохмалю (Mucilago Amyli), аравійської камеді (Mucilago Gummi arabici), абрикосової камеді (Mucilago Gummi Armenicae), насіння льону (Mucilago seminum Lini), кореня алтеї (Mucilago radicis Altheae), бульби салепу (Mucilago tuberis Salep).
Рослинні слизи — це безазотисті органічні речовини, що належать до класу вуглеводів (полісахаридів).
Слизи використовують найчастіше як обволікаючі речовини для пом'якшення подразнювальної дії речовин, які призначають у мікстурах або клізмах.
|
|
|
|
Скачать 4.65 Mb.