Главная страница
Навигация по странице:

  • Функції спілкування

  • Нумерація сторінок

  • Рубрикація тексту

  • Функції мови у суспільстві. Інформаційна революція. Писемна традиція і суспільний розвиток. 2


    Скачать 289.11 Kb.
    НазваниеФункції мови у суспільстві. Інформаційна революція. Писемна традиція і суспільний розвиток. 2
    Анкорukr.docx
    Дата11.03.2018
    Размер289.11 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаukr.docx
    ТипДокументы
    #16514
    страница13 из 26
    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26

    Білет №29
    Гендерні та національні закони спілкування.



    Стиль спілкування жінок і чоловіків найяскравіше репрезентується в діловій та професійній сфері.

    Чоловічий стиль спілкування зорієнтований на систему домінування: чоловікам притаманна завищена самооцінка, самовпевненість, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів у спілкуванні. Такий стиль називають авторитарним. Для чоловіків найважливішою є інформація, результати, факти, цифри, для них тільки одна відповідь правильна (переважно це власна думка).

    Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування: колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, що сприяє зростання ініціативності співрозмовників, кількості і нестандартності творчих рішень.

    Для чоловіків характерним є виокремлення свого «Я», а для жінок – актуалізація «Ми» в налагодженні професійних ділових контактів.

    Типовою рисою жіночої вербальної поведінки є прагнення створити доброзичливу атмосферу спілкування, уникати засобів, що можуть образити співрозмовника, демонструвати загальну позитивну налаштованість. Щодо чоловічої вербальної поведінки, то вона демонструє загальний негативний настрій комуніканта, зосередження на своїх власних проблемах, небажання враховувати інтереси співрозмовника. Під час розмови жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки ж частіше уникають прямого погляду. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують перебігом її. Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення, докладно щось пояснюють.
    Національна специфіка зумовлена ментальністю, традиціями, вірою, міжмовними омонімами.


    Білет №30
    Вимоги до використання іншомовних слів у діловому мовленні.


    Питання про використання слів іншомовного походження в українській діловій мові є складним і вирішується неоднозначно. Вживання необхідних запозичених слів не вважають негативним явищем, але надмірне, неправильне їх застосування однозначно оцінюють негативно. Які саме слова іншомовного походження є необхідними в мові? Насамперед ті, які не можна точно перекласти рідною мовою. Здебільшого це загальноприйняті науково-технічні терміни. Механічне запозичення термінів без врахування особливостей мови-реципієнта призводить до збіднення, ослаблення виражального потенціалу мови, забуваються її власні засоби, які найповніше відповідають внутрішній природі мови.

    При використанні запозиченої лексики варто керуватися такими правилами:

    • Не вживати слів, які мають українські відповідники (не в термінологічному значенні), напр.:

    аргумент – підстава, мотив, обґрунтування, доказ

    авторитет – повага, пошана, вага

    • Іншомовні слова повинні бути зрозумілими для тих, хто їх слухає або читає, напр.:

    апелювати – звертатися

    домінувати – переважати

    • Вживати слова точно, відповідно до значення.

    • Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник, зупинити вибір на одному із них, наприклад


    Білет №31
    Функції спілкування.




    Функції спілкування – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.

    Класифікація функцій спілкування:

    • Контактна (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв’язок до завершення акту спілкування);

    • Інформаційна (обмін інформацією);

    • Спонукальна (заохочення адресата до певних дій);

    • Координаційна (узгодження дій комунікантів);

    • Пізнавальна (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень);

    • Емотивна (обмін емоціями)

    • Регулятивна (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики).


    Білет №32
    Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів.


    Для виготовлення службових документів встановлено два формати паперу – А4 (210×297 мм) та А5 (148×210 мм). Усі реквізити документа розміщують у межах робочої площі сторінки, тобто площі уніфікованої форми чи бланка документа, яка призначена для заповнення основними реквізитами. З країв сторінки залишають вільне незаповнене місце – поля, або береги, документа. Вони призначені для закріплення документа в технічних засобах зберігання, а також для нанесення спеціальних позначок і зображень. Установлено такі розміри берегів формуляра-зразка:

    • лівого – 35 мм;

    • правого – не менше, ніж 8 мм;

    • верхнього – 20 мм;

    • нижнього – не менше, ніж 19 мм (для формату А4);

    не менше, ніж 16 мм (для формату А5).

    Реквізити на сторінці документа розміщують паралельно короткій стороні аркуша. У документах, що виготовляються на аркушах формату А4 і змістова частина яких має вигляд табличних форм, допускають розміщення основних реквізитів паралельно довгій стороні.

    Документи оформляють переважно з одного боку аркуша. Якщо документ оформляють також і на звороті, то відповідно міняються місцями лівий і правий береги, а нижній та верхній залишаються без змін.

    Не завжди документ можна розмістити на одній сторінці. Якщо документ займає більше, ніж одну сторінку, то слід пам’ятати:

    • на наступну сторінку не можна переносити лише підпис. Обов’язково має бути не менше двох рядків тексту;

    • лише перша сторінка документа оформляється на бланку. Друга і наступні сторінки – чисті аркуші паперу такого ж розміру і якості;

    • не бажано відривати один рядок від абзацу чи слово від речення і переносити його на наступну сторінку або залишати на попередній.

    Нумерація сторінок. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, сторінки нумерують. При нумерації слід керуватися такими основними правилами:

    • нумерація починається з другої сторінки;

    • номери проставляють посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами без будь-яких пунктирних знаків та слова „сторінка” на відстані не менше, ніж 10 мм від краю;

    • якщо текст оформляють з обох боків аркуша, то номери сторінок ставлять вгорі скраю: парні – зліва, непарні – справа.

    Рубрикація тексту. Використовують різні види рубрикації. Найпростішим із них є поділ на абзаци. Можливе використання традиційної і нової системи рубрикації. Традиційна рубрикація базується на використанні римських (для розділів) та арабських (для параграфів) цифр. Однотипні засоби рубрикації застосовують до однорідних частин. Нова система рубрикації ґрунтується на використанні лише арабських цифр. Номер кожної частини охоплює всі номери відповідних частин вищих ступенів поділу


    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26


    написать администратору сайта