Банківськи операції Конспект_ лекций. Конспект лекцій з дисципліни Банківські операції
 Скачать 2.11 Mb.
|
|
Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків. Комерційні банки зобов'язані формувати резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, яка обліковується за балансовими рахунками: №1811, 1819, 2800, 2809, 2887, 2888, 2889, 3519, 3540, 3541.І 3542, 3548, 3550, 3551, 3552, 3559, 3580, 3710. Під дебіторську заборгованість за операціями з грошове-речовими лотереями (рахунок № 2805), за індексацією грошових заощаджень (рахунок № 2806), за податком на прибуток (рахунок № 3520), за відстроченим податком на прибуток (рахунок № 3521), за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток (рахунок № 3522), резерви не формуються. Комерційні банки формують резерви під дебіторську заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків № 770 «Відрахування в резерви». Резерви використовуються для покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості, якщо вона визнана безнадійною. Щомісячно визначається рівень ризику від дебіторської заборгованості та коригується розмір резервів відповідно до загальної суми дебіторської заборгованості, що класифікується за групами ризику. Класифікація дебіторської заборгованості за групами ризику здійснюється залежно від строків її погашення згідно з укладеними договорами, а за відсутності договірних умов — залежно від строків перебування її на балансі. Роботу щодо визначення розміру резервів комерційні банки повинні розпочинати з інвентаризації дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість, яка виникла на підставі договорів або документів, що їх замінюють, у зв'язку з невиконанням їхніх умов (неповернення коштів при попередній оплаті, неотримання товару, невиконання послуг або будь-яких інших операцій, передбачених угодами чи іншими документами) обліковується за такими рахунками: № 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою», № 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками», № 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських дорогоцінних металів для клієнтів», № 2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», № 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів», № 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів», № 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку», № 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку», № 3541 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку», № 3542 «Дебіторська заборгованість за компенсаційними сертифікатами», № 3548 « Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком», № 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження», № 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати», Дебіторська заборгованість, що обліковується за рахунками, переліченими в пункті 2.1.1, класифікується залежно від строків перебування її на балансі. Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, обліковується за такими рахунками: № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку», № 3559 «Інша дебіторська заборгованість працівників банку», № 3710 «Дебетові суми до з'ясування». Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, класифікується виходячи з кількості днів від початку її виникнення на балансі. Частина дебіторської заборгованості, яка належить до груп ризику ІІ-ІУ, відбивається у балансі як сумнівна щодо повернення та перевраховується відповідно на балансових рахунках № 1880, 2889,3580. За результатами інвентаризації дебіторська заборгованість розподіляється за групами ризику. Розмір резервів диференціюється залежно від класифікації дебіторської заборгованості за групами ризику окремо для заборгованості, що виникла на підставі договорів, з урахуванням кількості днів прострочення і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її перебування на балансі:
При класифікації дебіторської заборгованості, що обліковується за рахунками балансу, день закінчення дії договору або день виникнення заборгованості не враховується. Для окремих рахунків обліку дебіторської заборгованості встановлюється спеціальний порядок резервування. Резерви формуються так само, як під заборгованість, віднесену до II групи ризику, що обліковується за такими рахунками: № 2887 — «Дебіторська заборгованість за операціями з цінними паперами колишнього СРСР», № 2888 — «Дебіторська заборгованість за іншими операціями колишнього СРСР». Дебіторська заборгованість, не віднесена на витрати своєчасно згідно з чинним законодавством України, при проведенні класифікації відноситься до IV групи ризику (безнадійна), і резерв на неї формується в розмірі 100%. Якщо дебіторська заборгованість виникає не на договірних умовах, а на підставі інших документів (аванси на відрядження, господарські витрати тощо), строки її повернення визначаються згідно з чинним законодавством України. Комерційні банки формують резерви під можливі втрати від сумнівної дебіторської заборгованості у повному обсязі в межах розрахункових сум відповідно до сум дебіторської заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резервів. Облік резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості здійснюється згідно з Порядком бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 1998 р. № 520 «Про внесення змін і доповнень до деяких нормативних актів Національного банку України». Якщо за результатами проведеної класифікації дебіторської заборгованості за ступенями ризику сума сформованого резерву виявиться меншою від суми необхідного резерву, розрахованого на звітну дату, то банк повинен здійснити дорезервування. У разі зменшення дебіторської заборгованості і зменшення у зв'язку з цим необхідної розрахункової суми резерву комерційні банки коригують резерв на суму зменшення. Щомісячно за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості за станом на 25-те число з'ясовуються суми заборгованості, на які потрібно створювати резерви за кожним рахунком. Якщо 25-те число припадає на вихідні дні, інвентаризація проводиться за станом на 26-те або 27-ме число місяця. Використання резервів. Безнадійна дебіторська заборгованість, що обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість, погашення якої не відбувається протягом наступних 180 днів, списується за рахунок резервів. Дебіторську заборгованість, списану за рахунок резервів, комерційні банки мають враховувати за позабалансовими рахунками. Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо погашення ними дебіторської заборгованості до закінчення строку позовної давності згідно з чинним законодавством України. Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої закінчився, списується з позабалансових рахунків. У разі невиконання комерційними банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості в повному обсязі до них застосовуються санкції відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р. № 38 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 1998 р. за № 177/2617. Розрахунок резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами наведений у розділі 6.3. 2. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Фінансова звітність являє собою систему взаємопов'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Вона складається за допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку. Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Фінансова звітність ґрунтується на даних аналітичного й синтетичного обліку. Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках. Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій. До складу фінансової звітності включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки. До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній та іноземній валют процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції. Банківський баланс — це бухгалтерський баланс, який відбиває стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовій формі на певну дату. Актив і пасив балансу поділяються за окремими статтями балансу. Кожна стаття характеризує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групуються за економічним змістом і розміщуються згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зобов'язань (пасивні рахунки). Комерційні банки складають щоденні й місячні баланси. Щоденне складання балансу є особливістю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку. Баланс містить лише залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату, тому в банківській практиці його називають сальдовим. Крім сальдових та оборотно-сальдових балансів (місячний баланс з інформацією про обороти та вихідні залишки за балансовими та позабалансовими рахунками), комерційні банки складають місячний балансовий звіт. Він характеризує фінансовий стан банку, відбиває його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Усі суми в балансовому звіті розподіляються за ознаками резидентності та виду валюти. Активи балансового звіту комерційного банку включають такі основні статті: 1. Валюта, монета і банківські метали. 2. Дорожні та інші чеки. 3. Кошти на кореспондентських рахунках у НБУ та в інших банках. 4. Депозити та кредити в банках. 5. Цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції. 6. Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам. 7. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. 8. Нематеріальні активи. 9. Матеріальні активи. 10.Інші активи. Зобов'язання в балансовому звіті відображені в таких статтях: 1. Кореспондентські рахунки НБУ та інших банків. 2. Депозити та кредити, отримані від інших банків. 3. Кредити, отримані від НБУ. 4. Строкові депозити клієнтів та кошти до запитання. 5. Власні цінні папери. 6. Інші зобов'язання. До власного капіталу банку належить статутний капітал, нерозподілений прибуток і резерв поточного та минулих років, інші фонди і резерви банку. Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати наводиться у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга — за відповідний період минулого року. Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми звітності розміщені у її лівій частині, а витратні — у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди виникатимуть протягом кількох звітних періодів і зв'язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація. У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки комерційного банку можна подати так:
Як уже зазначалося, статті доходів і витрат ураховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг. Усі доходи і витрати установи, що стосуються звітного періоду, мають відображатися у цьому самому періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти. Витрати та доходи, пов'язані з цими витратами, мають відбиватися у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період. Згідно з Законом України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сукупність усіх доходів має назву «валові доходи», а сукупність витрат — «валові витрати». Виходячи з цього при визначенні прибутку, що оподатковується, валовий дохід комерційного банку за звітний період зменшується на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Важлива особливість: розрахунок оподатковуваного прибутку безпосередньо не пов'язаний з формуванням балансового прибутку комерційного банку як платника податку. У зв'язку з цим комерційними банками здійснюються два види обліку: фінансовий та податковий. Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати комерційного банку і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи та додатків до неї), а фінансовий облік — для складання звітності про прибутки та збитки, тобто для визначення фінансового результату. Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно відповідно до зазначеного закону, порядок ведення фінансового обліку визначається Національним банком України. Для того, щоб зрозуміти різницю між розрахунком прибутку комерційного банку за фінансовим обліком та податковим обліком, розглянемо такий приклад:
Результат податкового обліку звітного місяця за даними табл. Прибуток до оподаткування дорівнює: 200(1) + 300(4) + 1(8) - 5(2) - 1(5) - 20(7) = 475. Сума зменшення податкового зобов'язання — 20(6). Отже, податок на прибуток згідно з податковим обліком комерційного банку становить (475 • 30/100) - 20 = 122,5. Чистий прибуток — 352,5. Зробимо розрахунок фінансового результату згідно з фінансовим обліком. Прибуток: 200(3) - 5(2) + 300(4) + 1(8) - 1(5) - 20(6) = 475. Податок на прибуток — 475 • 30/100 = 142,5. Чистий прибуток — 475 - 142,5 = 332,5. Отже, на 20 грн банком було переплачено податку на прибуток у зв'язку з тим, що за звітний період банком було отримано доходів менше, ніж нараховано, і були здійснені витрати, що не ввійшли до валових витрат, а склали його дебіторську заборгованість. Банківські доходи та витрати обліковуються на рахунках шостого і сьомого класів, а прибуток — на рахунках п'ятого класу. Розподіл прибутку, отриманого за рік, відбувається на зборах акціонерів банку, але, як правило, правління банку для фінансування поточної діяльності банку протягом звітного року використовує отриманий прибуток, а на зборах тільки затверджують фактичний розподіл прибутку. Такий порядок можливий тоді, коли комерційний банк спроможний спрямувати кошти на формування резервного фонду та резервів для покриття можливих втрат від активних операцій. Вимоги НБУ щодо обов'язкового формування банками необхідних розмірів резервів для покриття можливих втрат від активних операцій змушують останніх приділяти їм постійну увагу і скориговувати розмір прибутку у разі невідповідності фактично створених резервів їх розрахунковим сумам. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||