консалтинг лекції. Консультування організація виробництва консультанти

• Название: Консультування організація виробництва консультанти
• Дата: 15.06.2022
• Размер: 1.22 Mb.
• Имя файла: консалтинг лекції.pdf
• Тип: Документы; #594378
• страница: 3 из 7

предметом – пошук можливостей задоволення різноманітних
інформаційних потреб організації.
●
1. Інформаційне середовище організації.
●
2. Інформаційні потреби організації та механізми їх забезпечення.
●
3. Інформаційно-аналітична та експертна діяльність консультанта.
●
4. Управління консалтинговими організаціями.
●
5. Фахівці з консалтингу.
Що таке організація?
●
Організація - це стійка формальна соціальна структура, яка бере ресурси з навколишнього середовища та обробляє їх, щоб виробити продукцію. Суб'єкт
«організація» розглядається як цілісний організм, єдність матеріального і соціального, і як весь трудовий колектив.

●
Організація (фірма, підприємство та ін.) пронизана безліччю інформаційних потоків. Ці потоки можна визначити як зовнішнє та внутрішнє інформаційні середовища будь-якої організації.
Зовнішнє середовище організації.
Середовище прямого впливу на організацію.
Зовнішнє середовище організації.
Середовище опосередкованого впливу на організацію.
Внутрішні інформаційні потоки
●
Внутрішні інформаційні потоки визначаються відносинами, що склалися в трудовому колективі, а також виробничими знаннями (ноу-хау).
●
Виробничі параметри включають характеристики господарських стратегічних областей, організації та перебігу виробничого процесу, фірмової культури, застосовуваної техніки тощо. До кадрових параметрів відносять психологічні особливості персоналу, особисті амбіції, можливості професійного розвитку, готовність до кооперації.
●
Для аналізу внутрішнього середовища організації застосуємо системний підхід, оскільки організація складається з безлічі елементів (елементів, тісно пов'язаних між собою).
Інформаційна система
●
Інформаційна система - це система, що реалізує автоматизований збір, обробку, маніпулювання даними і включає технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення та обслуговуючий персонал.
●
Фактори, що належать до зовнішнього середовища, є зовнішніми по відношенню до організації, і впливають на створення і структуру інформаційних систем.
●
Інформаційні технології, зменшуючи матеріальні та інші кошти на придбання та аналіз
інформації, дають можливість організаціям знижувати загальні витрати.
Інформаційні потреби різних рівнів управління
Інформаційні потреби
●
Потреба - необхідність, що належить до первинних економічних категорій, які відіграють ключову роль у розумінні рухових сил, що спонукають виробничої економічної діяльності.
●
Природа потреб надзвичайно різноманітна.
●
Одним із засобів цивілізованих економічних контактів є інформація.
●
Процес насичення виробництва та всіх сфер життя та діяльності людини інформацією називається інформатизацією. Поступово процес насичення приводить у такий стан суспільство, коли його називають інформаційним суспільством.
●
Інформаційна культура — вміння працювати з інформацією та використовувати для її отримання, обробки та передачі комп'ютерні інформаційні технології.
Інформаційні потреби
●
Інформаційна потреба - це необхідність отримання інформації, необхідної для вирішення конкретних завдань, що стоять перед користувачем.
●
Показниками, які найчастіше використовуються при оцінці результативності інформаційної діяльності із забезпечення інформаційних потреб, є:
●
пертинентність;
●
релевантність;
●
повнота;

●
точність;
●
стислість і наочність уявлення.
Методи дослідження інформаційних потреб
Інформаційні потреби
●
Інформаційна потреба – це потреба в інформації, що виникла у процесі життєдіяльності системи, для підтримки рівноваги системи. Потреба в інформації виникає у тому випадку, коли система фіксує неузгодженість, протиріччя, недолік у показаннях своїх датчиків, сигналів, які порушують рівновагу. Наприклад:
●
• для системи науки - це поява нових фактів, розкриття протиріч у відомих фактах, скорочення або збільшення фінансування тощо;
●
• для сфери виробництва - це відомості про перебіг технологічного процесу, про стан поставок, про попит на продукцію тощо;
●
• для індивіда - це поява фактів, які не узгоджуються з його системою цінностей, порушення його професійного, соціального, сімейного статусу.
Інформаційно-аналітична діяльність
●
Інформаційно-аналітична діяльність - це цілісна сукупність принципів методологічного, організаційного та технологічного забезпечення індивідуальної та колективної мисленнєвої діяльності, що дозволяє ефективно обробляти інформацію з метою вдосконалення якості наявних та набуття нових знань, а також підготовки
інформаційної бази прийняття оптимальних управлінських рішень.
●
Під експертизою слід розуміти вид діяльності, який пов'язує функціонально, технологічно та організаційно аналітичне, оцінне дослідження будь-якого об'єкта, що виділяється за певною системою ознак опису. Таким об'єктом може бути конкретний факт об'єктивної реальності.
●
Для оптимізації інформаційно-аналітичних та експертних процедур особливе значення мають критерії прийняття рішень, зокрема очікуваної корисності, успіху, оцінки удачі, ймовірності невдачі, втрат від невдачі.
Інформаційно-аналітичні і експертні технології в роботі консультанта
●
Технологічний цикл інформаційно-аналітичної роботи – це вже технологія, оскільки являє собою організовану в часі сукупність операцій та методів, що призводить до одержання заданого результату (інформаційної продукції):
●
1) встановлення характеру проблеми, опис проблемної ситуації (методики системного аналізу тощо);
●
2) синтез головної чи глобальної мети як прямого наслідку проблемної ситуації в управлінні (технології синтезу та аналізу ієрархії цілей, аналіз актів комунікації, соціальні технології);
●
3) уточнення цілей дослідження, стилю інформаційно-аналітичної роботи споживача
інформаційної продукції;
●
4) встановлення первинного бюджету для проведення аналітичного дослідження.
●
Перелічені операції завершують етап безкоштовних підготовчих робіт.
●
Інформаційно-аналітичні і експертні технології в роботі консультанта
●
Якщо вибір зроблено (тобто бюджет затверджено або скориговано), починається перший етап роботи, що складається з наступних операцій:
●
1) формування ініціативної групи фахівців, призначення керівника проєкту чи напрямку;

●
2) декомпозиція мети відповідно до характеру проблеми: на функції, завдання, операції (метод «дерева цілей» та завдань);
●
3) виявлення цілей організації - споживача інформаційної продукції, для досягнення яких необхідно поповнення інформаційних ресурсів;
●
4) синтез цілей інформаційної роботи за напрямками, що визначаються цілями організації - споживача інформаційної продукції;
●
5) встановлення бюджету другого етапу досліджень;
●
6) виділення кадрових та інших ресурсів для інформаційно-пошукових робіт, постановка завдання на пошук інформації;
●
7) пошук джерел інформації із заданими властивостями;
●
8) оцінювання реальної інформативності джерел та відбір найбільш інформативних;
●
9) встановлення бюджету третього етапу досліджень;
●
10) визначення комплекту інструментарію (засобів) збору інформації та складу сил
(кадрового забезпечення),
необхідних для розв'язання задачі збирання інформації, постановка задачі на пошук інформації;
Інформаційно-аналітичні і експертні технології в роботі консультанта
●
11) збирання та накопичення даних, аналіз представницькості вибірки;
●
12) аналіз несуперечності масиву даних, отриманих від одного джерела;
●
13) інтеграція масивів даних, виявлення протиріч та/або неповноти;
●
14) проведення аналізу на повному масиві, встановлення станів об'єктів та систем, що є предметом аналітичних досліджень, виділення тенденцій та граничних показників динаміки;
●
15) синтез моделі об'єкта, системи та/або процесу;
●
16) підготовка висновків та висновків про цілі/кінцеві стани об'єктів та систем, які можна досягти без корекції процесу/керуючих впливів, синтез простору альтернатив;
●
17) встановлення бюджету завершального етапу досліджень ;
●
18) визначення критичних точок, додаток керуючих впливів до яких здатне призвести до максимальних зрушень у напрямку досягнення цілей управління;
●
19) проведення імітаційного моделювання;
●
20) оцінювання ефективності окремих управляючих впливів;
●
21) синтез комплексних стратегій управління, оцінювання ефективності та порівняльний аналіз стратегій;
●
22) підготовка звітної документації;
●
23) здавання/приймання інформаційної продукції.
Інформаційні ресурси
●
Вся накопичена інформація про навколишній світ, яка зафіксована на будь-яких матеріальних носіях або в будь-якій іншій формі, що забезпечує передачу інформації в просторі та часі для вирішення конкретних задач.
●
●
До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй інформація незалежно від змісту, форми, часу й місця створення.
Інформаційні ресурси науково-технічної інформації
●
Систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна

документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях
Інформаційні ресурси спільного користування
●
сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про
їх спільне використання
Національні інформаційні ресурси
●
Ресурси незалежно від їх змісту, форми, часу та місця створення, форми власності, призначені для задоволення потреб громадянина, суспільства, держави. Національні ресурси включають державні, комунальні та приватні ресурси;
●
державні ресурси — об'єкт права державної власності;
●
комунальні ресурси — об'єкт права комунальної власності;
●
приватні ресурси — об'єкт права приватної власності.
Національні інформаційні ресурси
Галузеві інформаційні ресурси
Складові компоненти інформаційного ресурсу
Джерела формування інформаційних ресурсів організації
●
Будь-яка організація існує у певному зовнішньому середовищі. Вона ж володіє і своїм
власним внутрішнім середовищем.
●
Залежно від джерела виникнення у межах організації є внутрішня і зовнішня
інформація, що становить її інформаційні ресурси.
●
Внутрішня інформація - точна, повно відображає фінансово-господарський стан (про людей, що працюють в організації, про продукти, витрати, скарги, послуги, технологічні процеси, сфери застосування продукту, методи збуту і техніку продажів, постачання, канали збуту).
●
Зовнішня інформація - неточна, приблизна, суперечлива (про ринок, конкурентів, тенденції змін у діловому середовищі країни та стану міжнародних ринків, покупців, попит, вимоги клієнтів і конкурентів).
Показники інформаційного ресурсу
●
1) інформаційна база: обсяг та структура первинних документів; обсяг та структура
вторинної інформації, довідково-пошукового апарату; обсяг інформації, що міститься в автоматизованих базах даних; повнота по відношенню до світового документального
інформаційного потоку; ступінь оперативності інформації, що надходить; інформаційна цінність публікацій;
●
2) матеріально-технічна база: сумарний обсяг зовнішньої пам'яті комп'ютерів; чисельність та структура парку копіювально- розмножувальної техніки; число автоматизованих банків та інформаційних систем, терміналів; наявність та характеристики програмного забезпечення;
●
3) кадрова складова: чисельність фахівців зі збирання, аналізу, обробки, зберігання та передачі інформації;
функціональна та освітня структура спеціалістів; рівень кваліфікації;
●
4) організаційно-методична складова: рівень методології, організації та управління науково-інформаційною діяльністю; рівень розвитку мережі служб інформації, їх взаємодія; наявність та рівень методичних та нормативних документів, що регламентують науково-інформаційну діяльність;
Показники інформаційного ресурсу

●
5) засоби комунікації: кількість наукових журналів, збірників та інших видань на різних носіях; число проведених наукових форумів (з'їздів, конференцій та ін.); кількість бібліотек та архівів; наявність засобів зв'язку (телефонної, телеграфної, супутникових каналів та інших засобів передачі, що не належать до матеріально-технічної бази
інформаційного ресурсу в силу їхнього універсального використання);
●
6) засоби обробки інформації: засоби аналітико-синтетичної переробки інформації; засоби іншої інтелектуальної діяльності фахівців, зокрема споживачів інформації; експертні та інші інформаційні системи, що дозволяють обробляти інформацію з метою отримання нового знання;
●
7) фінансові кошти: витрати на різні види інформаційної діяльності (заробітну плату, закупівля комп'ютерної техніки та створення інформаційних систем, підписка на
інформаційні видання, включаючи валютні); витрати на інформаційні послуги, видавничу діяльність тощо.
●
Інформаційні ресурси, призначені для обслуговування зовнішніх користувачів
●
бібліотеки;
●
архіви;
●
статистичні органи;
●
інститути;
●
центри;
●
бюро;
●
відділи наукової, науково-технічної, патентної, нормативно-технічної інформації;
●
інформаційно-аналітичні центри;
●
довідкові та інформаційно-консультаційні служби .
Інформаційні ресурси, призначені для обслуговування зовнішніх користувачів
●
В Україні існують державні інформаційні системи, об'єднані єдиним методичним керівництвом, наявністю загальних нормативних документів, налагодженої системи
інформаційних потоків. Вони представлені:
●
бібліотечною мережею;
●
архівними фондами,
●
державною системою статистики; http://www.ukrstat.gov.ua/
Інформаційні ресурси, призначені для обслуговування зовнішніх користувачів
●
національною системою науково-технічної інформації;
●
національною системою правової інформації;
https://vespi.dpcoi.com.ua/
●
системою органів державної влади та місцевого самоврядування;
●
галузевими структурами матеріального виробництва.
●
Для багатьох комплексних завдань державного та господарського управління, особливо на муніципальному та територіальному рівнях, необхідно об'єднання різноманітних, зібраних організаціями різних відомств відомостей, які стосуються певних ділянок місцевості, тобто. побудова кадастрів та реєстрів.
●
Специфіка, перспективність і суспільна значущість такої інформації визначають необхідність розглядати їх як особливий вид інформаційних ресурсів.

●
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель,
їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Інформаційні ресурси, призначені для обслуговування зовнішніх користувачів
Комунікації «консультант-клієнт»
●
Комуніка
́ ція (від лат. communicatio – єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico – роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis – спільний) – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
●
Комунікативний процес в консалтингу – це інтерактивний діалог між консультантом і клієнтом, який здійснюється на всіх стадіях консалтингового процесу. Його основними учасниками є відправник повідомлення (консультант або клієнт) і одержувач (клієнт або консультант), комунікативними інструментами – повідомлення, комунікативними функціями – кодування, декодування, реакція і зворотний зв'язок.
Елементи комунікаційного процесу
Комунікації «консультант-клієнт»
●
«Золоте правило» консультування свідчить, що основною його метою завжди має бути створення і підтримка дійсних стосунків співпраці між консультантом і клієнтом.
●
Мілан Кубр виділяє такі моменти комунікації між консультантом і клієнтом :
●
1. Консультант багато в чому обмежений у своїй діяльності, якщо клієнт не хоче співпрацювати. Відмова в інформації і в можливості обміну ідеями з потрібними особами може вплинути на вирішення проблеми і якість цього рішення.
●
2. Співпраця консультанта з клієнтом допомагає виявити і мобілізувати власні ресурси організації, оскільки дуже часто наявність знань і умінь носить в організації латентну форму.
●
3. В умовах співпраці в рішенні проблеми у клієнта повинно бути відсутнє відчуття
«нав’язливості» розуміння проблеми і результатів виконання завдання. Клієнти, як це часто підкреслюється, повинні «володіти» проблемою і її рішенням і сприймати ці рішення як свої власні.
●
4. Спільна робота на всіх стадіях виконання завдання, починаючи з визначення проблеми і діагнозу і закінчуючи здійсненням і оцінкою отриманих результатів.
Комунікації «консультант-клієнт»
●
Для визначення відповідальності кожної сторони консультант і клієнт повинні визначитися в характері ролей, які вони беруть на себе, хто що робитиме, коли і як, в чому полягають взаємні зобов'язання, бажає клієнт отримати готове рішення або він буде брати участь у процесі.
●