готова работа. Культурне споживання сучасної української молоді

• Название: Культурне споживання сучасної української молоді
• Дата: 31.10.2018
• Размер: 126.84 Kb.
• Имя файла: готова работа.docx
• Тип: Документы; #55066
• страница: 5 из 7

2.2. Культурні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві

В умовах високої динаміки соціально-економічних процесів, що відбуваються в нашій країні, особливе значення приділяється проблемі формування дозвіллєвих інтересів молоді, т. К. Саме сфера дозвілля повинна здійснювати духовно-моральне і творчий розвиток особистості, задоволення її найважливіших соціальних і культурних потреб.

Формування дозвіллєвих інтересів молоді обумовлено високою актуальною проблематикою, т. К. На сьогоднішній день залишаються невирішеними соціально-культурні проблеми молоді, пов'язані зі світоглядною, ідеологічною і духовнонравственной сферами буття, відсутністю світоглядних основ смислооріента-ції. Відбувається руйнування механізму духовної спадкоємності поколінь внаслідок загальної дезинтегрированности культури, розмивання її консолідуючих ціннісних засад. Відзначається зниження інтересу молоді до національної культури, її історії та традицій, а також низька активність молоді у вирішенні загальнонаціональних, регіональних і місцевих проблем.

Реалізація дозвіллєвих інтересів молоді забезпечується на сьогоднішній день за рахунок наповнення дозвілля новим соціальнозначущі змістом, в процесі якого йде формування у особистості практичних навичок проведення свого вільного часу. Він супроводжується потребою в пізнанні і спілкуванні, можливістю релаксації, прагненні до творчості і саморозвитку.

Потенціал культурно-дозвіллєвої діяльності та можливості його використання в процесі формування дозвіллєвих інтересів особистості досліджуються в роботах М.А. Аріарского, Г.А. Аванесова, Г.М. Бір-женюка, Р.С. Гарифуллин, А. Д. Жаркова. Н.Ф. Максютіна, А.П. Маркова, В.Я. Сур-таев, П.П. Терехова, Д.В. Шамсутдіновой,

М.М. Ярошенко. Дані дослідники відзначають, що культурно-дозвільної діяльності виступає одним з головних напрямків, що сприяють становленню соціальної активності людини, залучаючи його в різні види творчості, дозвіллєвого спілкування, формуючи культуру споживання певних цінностей (естетичних, духовно-моральних, соціальних, творчих та ін.) [1, 2]. Культурно-досуговая діяльність, як підкреслюється, забезпечує реалізацію дозвіллєвих інтересів молоді в тому випадку, якщо реалізуються суб'єктивні, т. Е. Особистісні, потреби в дозвіллі і об'єктивні - соціально-культурні умови, які б розкриття людиною власних потенцій.

Дозвільні інтереси є частиною досліджень М.А. Аріарского, Л.А. Акімової, В.З. Дулікова, А.Д. Жаркова, Н.Ф. Максютіна, А.С. Ковальчук, В.С. Русанової, Р.Г. Салахутдінова, Ю.А. Стрельцова та ін. [1-4]. У дослідженнях проглядається дуже великий спектр різнопланових визначень «дозвіллєвого інтересу» і різних соціально-культурних і соціально-психологічних причин його формування. Однак більша частина досліджень підкреслює, що в процесі реалізації дозвіллєвого інтересу простежується мотивація особистості на освоєння будь-якого виду культурнодосуговий діяльності. Також наголошується, що формування дозвіллєвих інтересів залежить від загального кругозору людини, його матеріальних статків, культурних потреб, духовних запитів. Крім цього, рівень дозвіллєвих інтересів визначає вектор соціально-культурної активності особистості і якість її соціально-творчої самореалізації.

Так, в дисертаційному дослідженні І.І. Гультяева дозвільні інтереси представлені як «сукупність стійких мотивів і переваг суб'єктів, що визначають їх діяльні стратегії в реалізації соціально-культурної активності в сфері вільного часу» [25]. На думку І.І. Гультяева, в умовах модернізації, цільова спрямованість дозвіллєвих інтересів змінюється: на вибір змісту і форм дозвілля активно впливає телебачення та ЗМІ, т. Е. Шкала цінностей «модності» дозвіллєвих інтересів молоді схильна до змін. Автор дослідження підкреслює, що в останні десятиліття посилюється тенденція «одомашнення» дозвілля.

Результати теоретичних досліджень Р.Г. Салахутдінова [36] дозволили автору прийти до висновку, що досягав інтереси формуються в зоні активного спілкування, який задовольняє потреби молоді, дають їм можливість виступати в самих різних соціальних амплуа. Формування дозвіллєвого інтересу відбувається при можливості впізнавання чогось нового в найрізноманітніших галузях знання, які впливають на пізнавальну діяльність особистості.

Отримані А.Д. Жаркова дані свідчать про те, що досягав інтереси людей значно перевищують те, що пропонують типові установи культурно-дозвіллєвого типу. «Понад 58% відвідувачів установ культурно-дозвіллєвого типу, свідомо використовуючи різноманітні канали, шукають шляхи вдосконалення свого дозвілля, з метою підвищення його культурного і соціального потенціалу» [27].

У статті М.М. Сєдової [37] аналізуються сучасні тенденції формування дозвільної активності і дозвіллєвих інтересів молоді. Автор вважає, що ї намітилася тенденція зниження цінності вільного часу. Знижується частка людей, які проводять свій вільний час поза домом. Одночасно з цим міцно зміцнюються позиції «домашнього дозвілля», іншими словами, проглядається вектор на індивідуалізацію, все більше «одомашнення» дозвілля.

Однак молодь у виборі дозвільної моделі демонструє найбільш активну позицію. Найбільш насичений і різноманітне дозвілля української молоді - 38% її представників практикують шість і більше видів дозвільної активності. У молодих людей, з одного боку, більше енергії і життєвих сил, а з іншого - вище потреба спробувати в житті якомога більше. Понад 60% молоді вважає за краще орієнтації на спортивно-розважальну і культурну складову дозвілля

У дослідженні Н.Г. Гончарової [24] підкреслюється, що трансформація суспільства в цілому супроводжується глибокими змінами в сфері культурнодосугового, рекреаційного обслуговування населення. Крім того, як вважає автор, саме в просторі дозвіллєвої діяльності найбільш чітко проявляються зміни суспільної свідомості, пов'язані з формуванням нової системи ціннісних орієнтацій, руйнуванням традиційних норм і цінностей. Даний стан суспільного розвитку, яке дослідники з повною підставою називають станом соціальної невизначеності, характеризується тим, що соціалізація молоді набуває тут відхиляється характер, розмиваються стійкі життєві уявлення та орієнтири молоді, знижується рівень культури її дозвілля.

Крім цього, стан соціальної невизначеності характеризується виникненням ряду негативних тенденцій в сфері молодіжного дозвілля, пов'язаних з виникненням настроїв безглуздості існування, криміналізацією дозвілля, що виявляються в зростанні молодіжної злочинності, алкоголізм, наркоманію. Багато вчених відзначають, що частини молоді притаманне домінування гедоністичної спрямованості в рамках її дозвільної діяльності, що передбачає орієнтацію на отримання у вільний час виключно задоволень і розваг. Для багатьох людей в Україні дозвілля, по суті, обертається ілюзією проведення вільного часу, хоча в дійсності він є регламентованим відповідно до нав'язаними засобами масової інформації стандартними зразками.

Необхідно відзначити, що існує безліч факторів, що впливають на формування дозвіллєвого інтересу, серед них: засоби масової інформації, сім'я, навколишнє середовище, однолітки. Зі ЗМІ найбільший вплив на молодь надає телебачення, яке часом нав'язує не найкращі цілі і цінності життя, прищеплює інтерес до низькопробним зразкам музичного мистецтва, робить негативний вплив на особистість. Однак зрітельнослуховое сприйняття молоді таке велике, що повна відмова від сучасних джерел масової інформації не принесе результатів. Отже, треба розвивати вибірковість в перевагах і смаках, прищеплювати інтерес до творів високої художньої цінності, поступово формувати слухацьку культуру.

Дозвільні інтереси розглядаються нами як спрямованість і переваги особистості, які реалізуються в сфері організації вільного часу, спілкування і культурно-дозвіллєвої діяльності, що забезпечують задоволення духовних потреб, культурних запитів, розширення кругозору та становлення соціальної активності молоді.

Питання виявлення та аналізу сучасних тенденцій формування дозвіллєвих інтересів молоді в умовах трансформації суспільства були розглянуті в научнометодіческіх публікаціях Г.Н. Кудашова, В.І. Лутовинова, М.М. Сєдової, Р.К. Саубанової, А.І. Нурулліна, Н.В. Шарковський і ін. [37, 43]. Всі вони підкреслюють, що процеси глобалізації, модернізації, стандартизації та інформатизації суттєво впливають на рівень дозвіллєвих інтересів сучасної молоді, визначають їх спрямованість і широту.

Аналізуючи життєдіяльність сучасної молоді в її реальному вимірі, необхідно брати до уваги ту обставину, що на процес соціалізації молоді, в т. Ч. І в сфері дозвілля, можуть чинити істотний вплив відбуваються в суспільстві трансформаційні процеси.

Так, не можуть не відбиватися на молоді, її спосіб життя і дозвільної діяльності об'єктивні соціальні процеси, зв’язання, наприклад, з погіршенням соціально-економічної обстановки в країні, а також зміни в сфері суспільної свідомості та ідеології, що включають процеси деідеологізації і виникнення загальсвітоглядної кризи. Розглянуті процеси здатні надавати особливо сильне вплив саме на молодь.

Свідомість молоді особливо вразливе в епохи криз, це пояснюється тим, що її життєвий досвід недостатній, а уявлення про морально-етичних цінностях нестійкі. Виникаючі проблеми посилюються психофізіологічних дисбалансом, наявністю «дорослих» потреб і бажань при відсутності адекватних матеріальних можливостей.

Проблемне поле культурно-дозвіллєвої діяльності як важливого фактора соціалізації, реалізації соціально-культурного потенціалу молоді та розвитку її дозвіллєвих інтересів, дозволяє розглядати проблематику нашої теми в контексті наступних компонентів:

а) обгрунтування специфіки формування дозвіллєвих інтересів молоді як важливого елемента молодіжної субкультури;

б) розробку механізму формування дозвіллєвих інтересів молоді, в основі яких лежить:

- задоволення культурно-дозвіллєвих потреб молоді та їх духовне збагачення,

- підвищення загального рівня культури молодих,

- створення сприятливих соціально-культурного умов для формування дозвіллєвих інтересів,

- залучення в культурно-дозвільної діяльності молоді з досить вираженим, але не реалізованим соціально-культурного потенціалом,

- цілеспрямоване організаційно-методичну забезпечення культурно-дозвіллєвої діяльності молоді;

в) розвиток у молоді навичок організації та проведення вільного часу;

г) облік мотивації участі молоді в різних видах культурно-дозвіллєвої діяльності;

д) опора в розвитку дозвіллєвих інтересів на вікові, соціально-психологічні і фізіологічні особливості молоді.

В ході дослідження нами були виявлені наступні сучасні тенденції формування та розвитку дозвіллєвих інтересів молоді в умовах трансформації суспільства:

а) позитивні тенденції: підвищення самоцінності і автономізації молоді; насиченість і різноманітність дозвілля; прагнення молоді до самореалізації, активності, пізнання і творчості; розширення діапазону і інтенсифікація інноваційних процесів в культурно-дозвіллєвої діяльності; прагнення молоді до самовдосконалення, отримання додаткових знань, умінь, навичок; прагнення реалізувати культурні, рекреаційні, цивільні потреби;

б) негативні тенденції: масовізація і стандартизація смаків; високий рівень споживання; зниження художнього смаку; збіднення культурних потреб; простежується тенденція до прагматизму; втрата у деякої частини молоді пріоритетів духовно-морального розвитку та зміщення акцентів на розваги і пусте проведення часу; невисокий рівень культури особистості; дорожнеча багатьох видів культурної діяльності; однорідність і стереотипність дозвіллєвих інтересів; наростання гедоністичних і статусно-престижних моделей часу; висока спрямованість на активну розважальну діяльність; інтенсивне зміщення дозвіллєвих інтересів молоді до інформаційності (Інтернет, телебачення, друк і т. д.) на шкоду творчої активності.

Можна відзначити, що інтереси особистості реалізуються в культурно-дозвіллєвій діяльності, яка являє собою частину вільного часу, використовувану для спілкування, споживання цінностей духовної культури, аматорської творчості, прогулянок, розваг та інших форм нерегламентованої активності, що сприяє збереженню, відновленню та розвитку фізичного і духовного здоров'я людини, його інтелектуального досконалості. Універсальним показником дозвіллєвих інтересів молоді може виступати ступінь соціально-культурної розвиненості людини, його ставлення до природи, інших людей, до самого себе. Дозвільні інтереси, на нашу думку, дозволяють молоді на дозвіллі займатися тим, що вона любить, як можна більш різноманітне і глибоко розвивати різні сторони особистості: інтелект, моральність, естетичні почуття, т. к. дозвілля виступає як фактор становлення і розвитку особистості, засвоєння нею культурних і духовних цінностей.