Про. ТЕМА №22. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
 Скачать 134.15 Kb.
|
|
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА “Затверджено” на методичній нараді кафедри акушерства і гінекології № 2 Завідувач кафедри  ______проф., д.мед.н. Булавенко О.В. «26» серпня 2022 р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Вінниця 2022 Актуальність теми заняття Знання причин, вміння діагностувати та лікувати акушерські кровотечі під час пологів, післяпологового періоду - основа клінічного акушерства. Ретельне спостереження за роділлею, а в разі необхідності - максимально вчасне втручання в разі відхилення від нормального перебігу пологів і виникнення акушерської кровотечі є прямим шляхом зниження материнської захворюваності й смертності. Вивчення основних етапів перебігу та ведення пологів, які ускладнюються акушерською кровотечою дозволяє опанувати на практиці найважливіші методи обстеження вагітних, вміння оцінювати клінічну ситуацію, надання належної невідкладної допомоги у випадку виникнення акушерської кровотечі з урахуванням даних, базованих на принципах доказової медицини. Важливою складовою даного заняття є вивчення тактики лікаря при веденні роділь та породіль з акушерськими кровотечами, профілактики даної патології. Великий ризик через можливу масивну акушерську кровотечу в пологах, загибелі дитини та матері. Маткові кровотечі призводять до таких тяжких ускладнень таких як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання і займають перше місце серед причин материнської смертності. Частота акушерських кровотеч становить від 8 до 11% і не має тенденції до зниження. За останні роки, незважаючи на вдосконалення методів профілактики, діагностики і лікування, не спостерігається зниження материнської смертності від маткових кровотеч. Втім, змінилася структура причин кровотеч. Зараз з'явились нові підходи до лікування акушерських кровотеч, змінюється тактика надання екстренної і планової допомоги, значно змінились підходи до проведення трансфузійно-інфузійної та інтенсивної терапії масивних кровотеч. Аналіз випадків материнської смертності від маткових кровотеч показує, що в 90% випадків можна було уникнути не лише смерті матері, але й патологічної крововтрати. Достеменне знання симптомів, клініки, тактики лікаря при акушерських кровотечах дозволяє своєчасно проводити профілактичні чи лікувальні заходи, що, зрештою, веде до зниження материнської та малюкової захворюваності та смертності. Навчальні цілі заняття Ознайомити студентів з причинами кровотеч в пологах, послідовому та ранньому післяпологовому періодах. Знати класифікацію акушерських кровотеч. Знати особливості кровопостачання вагітної матки, внутрішніх статевих органів, поняття про фізіологічну крововтрату. Механізми відділення і виділення плаценти в III періоді пологів та фактори, які сприяють гемостазу. Механізми регуляції гемодинаміки. Назвіть причини, які викликають відділення плаценти від стінок матки та виникнення кровотечі в III періоді пологів. Тактика лікаря в III-му періоді пологів при наявності ознак відділення плаценти та крововтраті до 400 мл та більше 400 мл. Тактика лікаря при крововтраті до 400 мл та більше за 400 мл в III-му періоді за відсутності ознак відділення плаценти. Причини кровотечі у послідовому періоді. Щільне прикріплення та прирощення плаценти, причини. Ознаки відділення посліду. Методи виділення посліду, що відділився. Тривалість ІІІ-го періоду пологів. Поняття гіпо- та атонії матки. Назвіть причини, які призводять до гіпотонії матки та маткових кровотеч. Опишіть патогенез гіпотонічних маткових кровотеч. Симптоми, характерні для гіпотонічних кровотеч. Визначіть обсяг та послідовність заходів при гіпотонічних маткових кровотечах. Індивідуальне визначення об’єму крововтрати. Об’єм інфузійної терапії в залежності від крововтрати. Основні правила трансфузіології при масивних кровотечах. Алгоритм лікувальних заходів при матковій кровотечі в послідовому періоді. Техніка ручного відділення плаценти та масаж матки на кулаці. Заходи щодо рефлекторно-механічної та інструментальної дії на матку при кровотечах у ранньому післяпологовому періоді. Перелічіть лікарські засоби, які вживаються для зупинки маткових кровотеч в післяпологовому періоді, випишіть рецепти на них. Визначіть показання до хірургічного лікування та обсяг оперативного втручання при гіпотонічній кровотечі в післяпологовому періоді. Перелічіть групи ризику вагітних щодо виникнення маткових кровотеч під час вагітності, пологів, в III та ранньому післяпологовому періодах та засоби з їх профілактики. Основні принципи лікування акушерських кровотеч. Поняття про компенсовану і декомпенсовану крововтрату. Профілактика кровотеч в послідовому і ранньому післяпологовому періодах. Що таке геморагічний шок? Класифікація геморагічного шоку. Назвіть ступені гіповолемічного шоку та діагностичні критерії кожної стадії шоку. Причини коагулопатичних маткових кровотеч. Опишіть патогенез коагулопатичних маткових кровотеч. Стадії ДВЗ-синдрому, класифікація за клінічним перебігом і стадіями, клінічні прояви, заходи профілактики та лікування ДВЗ-синдрому. Визначіть клінічні ознаки коагулопатичних кровотеч. Складіть план реанімаційних заходів при масивних крововтратах у післяпологовому періоді. Перелічіть інфузійно-трансфузійні засоби, які вживають для лікування гіповолемії та гіпоксії при патологічних крововтратах в пологах та післяпологовому періоді. Назвіть можливі ускладнення, які пов'язані з масивною крововтратою, та засоби щодо їх попередження. Методи діагностики та лікування ДВЗ-синдрому. Знати вплив кровотечі на життєвоважливі функції організму матері та плода. Вивчити методи зупинки кровотеч, об’єм оперативного втручання при кровотечі. Знати основні принципи надання невідкладної допомоги акушерських кровотеч, основні принципи лікування геморагічного шоку. Ознайомити студентів з тактикою лікаря в залежності від крововтрати, профілактикою ГШ та ДВЗ-синдрому. Студент повинен вміти: Диференціювати причини кровотеч під час пологів, післяпологового періоду. Застосовувати механічні та фармакологічні методи зупинки кровотечі. Виділяти послід способами Абуладзе, Гентера, Креде-Лазаревича. Оцінювати об'єм крововтрати, ступінь важкості геморагічного шоку. Показати на фантомі методи зупинки гіпотонічної кровотечі. Складати план відновлення ОЦК. Визначити послідовність лікування геморагічного шоку. Визначити стадію ДВЗ-синдрому, оцінити коагулограму. Визначити послідовність лікування хронічної та гострої форми ДВЗ-синдрому. Показати на фантомі дзеркальний огляд та піхвове обстеження породіллі. Об'єктивно оцінювати тонус матки. Надавати допомогу у разі виявлення порушення нормального механізму відділення посліду. Демонструвати вміння перев'язувати внутрішні клубові артерії. Демонструвати вміння провести ручну ревізію стінок порожнини матки. Визначати крововтрату в пологах та післяпологовому періоді. Вміти поставити попередній діагноз, скласти план обстеження та лікування породіллі з акушерською кровотечою. Студент повинен знати: Будову, структуру, функції жіночих статевих органів. Знати за якими механізмами відбувається фізіологічне відокремлення посліду. Знати фізіологію, клініку, методи ведення післяпологового періоду у породіль. Механізми розвитку геморагічного шоку та ДВЗ-синдрому. Поняття про механічні та оперативні методи гемостазу. І. Ознайомчий рівень теоретичних знань - Ознайомитись з анатомічними та фізіологічними аспектами післяпологового періоду, статистичними даними частоти відхилень від нормального перебігу післяпологового періоду; - Мати уявлення про розвиток наукових поглядів на види, механізм дії застосованих препаратів при лікування акушерських кровотеч, показання, протипоказання та побічні дії від застосування даних препаратів у породіль. ІІ. Рівень репродуктивних теоретичних знань
ІІІ. Рівень практичних навиків (професійний)
ІV Рівень професійних вмінь (професійний) Навчальні цілі заняття на рівні практичних навиків: Оволодіти навиками ведення післяпологового періоду, прийомами оцінки тонусу матки, технікою дзеркального огляду, методикою відділення посліду при його затримці та акушерській кровотечі, методикою ручного обстеження матки та ревізії стінок порожнини матки; Вміти виконувати візуальну оцінку загального стану породіллі, проводити профілактику післяпологової маткової кровотечі, надавати допомогу при післяпологовій матковій кровотечі, вимірювати ступінь крововтрати, розраховувати необхідну інфузійну терапію при патологічній крововтраті. Студент повинен знати: 1. Особливості фізіологічного перебігу ІІІ періоду пологів та раннього післяпологового періоду. 2. Фізіологічний характер процесів відділення посліду. Студент повинен уміти: 1. Зібрати анамнез і скарги у породіллі. 2. Оцінювати функції сечовидільних органів, кишечнику породіллі. 3. На підставі обстеження породіллі з використанням лабораторних даних, показників пульсу, АТ, температури тіла оцінити перебіг післяпологового періоду, дати настанови з гігієни післяпологового періоду. Практичні навички: 1. Визначення рівня стояння дна матки над лоном і її консистенції. 2. Оцінка тонусу матки. 3. Оцінка ступеню крововтрати. Студент повинен оволодіти наступними навиками: -Контроль пульсу, частоти дихання, оцінка інволюції матки, акушерські обстеження: -Піхвове дослідження, проводити огляд пологових шляхів в дзеркалах, користування медичним інструментарієм, визначати дози лікарських препаратів; - Зовнішні методи відділення та виділення посліду; -Ручне обстеження стінок порожнини матки, масаж матки на кулаці; - Інструментальна ревізія стінок порожнини матки. Оволодіти базовими клінічними вміннями: вміння з‘ясовувати анамнестичні дані; вміння клінічно обстежувати породіллю, новонародженого; вміння визначати необхідний обсяг лабораторної та інструментальної діагностики; вміння аналізувати та інтерпретувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних обстежень; вміння проводити диференційну діагностику; вміння визначати план ведення післяпологового періоду, тактику лікаря; вміння надавати невідкладну допомогу; вміння визначати план профілактичних заходів. |