Про. ТЕМА №22. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

• Название: Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
• Дата: 23.10.2022
• Размер: 134.15 Kb.
• Имя файла: ТЕМА №22 .docx
• Тип: Методичні рекомендації; #750744
• страница: 5 из 6

План та організаційна структура заняття.

№ п/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Цілі	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення: (контролю, наочності, інструктивні)		Час
1	2	3	4	5		6
	Підготовчий етап					10% - 25%
І	Організаційні заходи
ІІ	Постановка навчальних цілей та мотивація			див.п.2 “Навчальні цілі” див.п.1 “Актуальність теми”
ІІІ	Контроль вихідного рівня знань, навиків, вмінь: дається короткий план змісту, що виноситься на контроль, наприклад: Клініка та ведення ІІІ періоду пологів Діагностика ознак відділення посліду, гіпо- та атонії матки, розривів пологових шляхів. Оцінка ступеню крововтрати в пологах, в післяпологовому періоді. Профілактика ускладнень ІІІ періоду пологів та післяпологового періоду.	ІІ	Методи контролю теоретичних знань: -Індивід. теоретичне опитування, дискусія, навч. конференція; -Рішення типових задач; -Тестовий контроль; -Письмовий теоретичний контроль.	Питання Проблеми Задачі. Тести Письмові теоретичні завдання	Таблиці Малюнки Структурно-логічні схеми Муляжі Аудіо- та відео матеріали тощо
	Основний етап		Рекомендовано продемонструвати пологи, проаналі-зувати III період пологів, оцінити крововтрату після пологів. Якщо тематичних породіль немає, можна розібрати декілька історій пологів з акушерською кровотечею в третьому або післяпологовому періоді. Визначити ступінь крововтрати за даними гемодинаміки, представленими в історії пологів. Скласти план практичних заходів з попередження або лікування геморагіч-них ускладнень. На фантомі відпрацювати методи зупинки акушерських кровотеч.			60% - 90%
	Формування професійних вмінь та навичок: Провести курацію роділлі та породіллі. Скласти план обстеження жінки та ведення пологів, післяпологового періоду. Провести діагностику особливостей пологової діяльності. Визначити цілісність пологових шляхів. Визначити профілактичні заходи щодо попередження кровотечі. Оволодіти навиками ведення ІІІ періоду пологів, технікою відділення посліду, методикою оцінки крововтрати.	ІУ ІІІ ІУ ІУ	Метод формування професійних вмінь: тренінг у вирішенні типових та нетипових ситуаційних задач (реальних клінічних, імітованих, текстових ) в інтерактивних формах. Метод формування практичних навиків: практичний тренінг Медико-біологічне, лабораторне, експериментальне, дослідження	Професійні алгоритми для формування професійних вмінь та практичних навиків; Хворі, історії хвороби; Обладнання; Інструментарій; Ситуаційні задачі; Імітаційні, рольові ігри; Протоколи, довідкові, нормативні матеріали; Аудіо- та відео- матеріали тощо; Обладнання, прилади, інструментарій, алгоритми. Інструкції (алгоритми) проведення лабораторного дослідження; Макропрепарати; Мікропрепарати; Лабораторне обладнання; Лабор.-дослід. завдання
	Підсумковий етап		розв’язання ситуаційних задач; структурована письмова робота; усне опитування.			10 % - 20 %
У УІ УІІ	Контроль та корекція рівня професійних вмінь та практичних навиків. Підведення підсумків заняття: теоретичного, практичного, організаційного Домашнє завдання	ІУ- ІІІ	Методи контролю професійних вмінь: Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи студентів (для клінічних кафедр), Рішення нетипових ситуаційних задач, завдань Методи контролю практичних навиків: індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів Підсумкове оцінювання студентів за критеріями знань, навиків, вмінь	Результати клінічної роботи Результати лабораторного дослідження Нетипові ситуаційні задачі, завдання тощо. Обладнання: муляжі, інструменти. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою. Рекомендована література (основна, додаткова, електронні джерела)

7. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

• 
  питання теоретичного опитування, співбесіди, дискусії, навчальної конференції, презентації;
  
• 
  типові задачі: ситуаційні, текстові, рольові, імітаційні тощо;
  
• 
  письмові теоретичні завдання: структуровані, схематизовані;
  
• 
  тестові завдання для контролю рівня теоретичних знань:
  

- з множинним вибором: передбачають вибір групи правильних відповідей з множини даних;

- на визначення правильної послідовності дій, етапів, стадій, процесів із заданої довільної, хаотичної множини даних;

- на знаходження логічних зв‘язків між елементами двох груп даних;

- конструктивні: передбачають самостійне формулювання, позначення, вписування відповідей в тексті, в схемі, на малюнку, в алгоритмі тощо.

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

• 
  професійні алгоритми для формування практичних навиків та професійних вмінь;
  
• 
  алгоритми диференційної діагностики
  
• 
  нетипові ситуаційні задачі, лабораторні, практичні завдання;
  
• 
  протоколи, стандарти, нормативні, довідкові матеріали;
  
• 
  сценарії рольових ігор, матеріали інших інтерактивних методів навчання;
  
• 
  матеріали наочності: аудіо-, відео- тощо;
  
• 
  обладнання.
  

7.3. Матеріали контролю для підсумкового етапу:

• 
  ситуаційні нетипові задачі, завдання для контролю та корекції рівня професійних вмінь та практичних навиків;
  

7.4. Матеріали методичного забезпечення самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття:

• 
  список рекомендованої літератури по темі заняття: основна, додаткова,
  

з електронних джерел;

• 
  завдання для індивідуально-дослідницької або групової пошукової роботи студентів та відповідні їм сучасні джерела інформації;
  
• 
  для молодших курсів може бути запропонована орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою
  

Психолого-педагогічні вимоги щодо проведення підсумкового оцінювання студентів на практичних заняттях та під час підсумкового модульного контролю (ПМК)

Підсумкове оцінювання студентів здійснюється на основі трьох діагностичних критеріїв, кожному з яких відповідають певні методи контролю.

Діагностика рівня теоретичних знань студентів може бути здійснена на основі використання таких методів контролю як: індивідуальне усне опитування, рішення типових задач, тестовий контроль, письмовий теоретичний контроль в сучасних активних та інтерактивних формах.

Діагностика рівня практичних навиків студентів здійснюється на основі індивідуального контролю практичних дій студента та тих результатів, які він отримує в процесі цих дій.

Діагностика рівня професійних вмінь майбутніх фахівців здійснюється на основі вирішення системи нетипових ситуаційних задач, що не мають програмованого характеру, і системно відображують основні професійні проблеми майбутніх фахівців в межах теми даного заняття.

Важливою умовою надійності підсумкового оцінювання студентів на практичних заняттях є те, що контроль на рівні теоретичних знань не повинен перевищувати 1/3 загального обсягу матеріалу і здійснюється на підготовчому етапі заняття. При цьому 2/3 підсумкового оцінювання на заключному етапі здійснюються по критеріях власне професійних: діагностика рівня набутих практичних навиків (1/3) та діагностика рівня набутих професійних вмінь (1/3).

Домінування професійних критеріїв діагностики в підсумковому оцінюванні студентів на практичних заняттях є принциповою педагогічною вимогою, ігнорування якої призводить до значної втрати якості професійної медичної освіти. На таких же засадах вибудовується і підсумковий модульний контроль, в якому роль професійних критеріїв діагностики якості зростає ще більше.



Контрольні запитання

1. 
   Причини кровотеч в пологах, послідовому та ранньому післяпологовому періодах. Класифікація акушерських кровотеч.
   
2. 
   Тактика лікаря в III-му періоді пологів при наявності ознак відділення плаценти та крововтраті до 400 мл та більше 400 мл.
   
3. 
   Тактика лікаря при крововтраті до 400 мл та більше за 400 мл в III-му періоді за відсутності ознак відділення плаценти.
   
4. 
   Причини кровотечі у послідовому періоді.
   
5. 
   Щільне прикріплення та прирощення плаценти, причини.
   
6. 
   Ознаки відділення посліду.
   
7. 
   Методи виділення посліду, що відділився.
   
8. 
   Тривалість ІІІ-го періоду пологів.
   
9. 
   Поняття гіпо- та атонії матки.
   
10. 
    Назвіть причини, які призводять до гіпотонії матки та маткових кровотеч.
    
11. 
    Індивідуальне визначення об’єму крововтрати.
    
12. 
    Об’єм інфузійної терапії в залежності від крововтрати.
    
13. 
    Алгоритм лікувальних заходів при матковій кровотечі в послідовому періоді.
    
14. 
    Техніка ручного відділення плаценти та масаж матки на кулаці.
    

Тестові завдання

1. Припустима крововтрата в пологах:

1. 450 мл

2. 500 мл

3. 250 мл

* 4. 0,5% від маси тіла вагітної
2. Препарат, який найбільш часто застосовується в момент прорізування голівки для профілактики кровотечі в пологах:

* 1. окситоцин

2. ерготал

3. метилергометрин

4. простенон

5. хінін

3. Тактика ведення третього періоду пологів залежить від:

1. ступеня крововтрати

2. тривалості пологів

* 3. наявності ознак відділення посліду

4. стану новонародженого

5. тривалості безводного проміжка

5. 
   Найбільш часта причина кровотечі в послідовому періоді:
   

1. аномалія розміщення плаценти

* 2. аномалія прикріплення плаценти

3. гіпотонія матки

4. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

6. 
   При щільному прикріпленні плаценти ворсини хоріону:
   

1. закінчуються в децидуальній оболонці матки

* 2. досягають базального шару

3. проникають в м’язовий шар

4. досягають серозної оболонки матки

2. 
   Характерними проявами тотального щільного прикріплення плаценти являються:
   

1. болі в животі

2. кровотеча

3. висота стояння дна матки вище рівня пупа після народження плода

* 4. відсутності ознак відділення плаценти
7. Основний симптом при затримці в матці частин плаценти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

8. Основний симптом при затримці частин плаценти в матці:

1. потяг на потугу

2. болі переймоподібного характеру

* 3. кровотеча із статевих шляхів

4. знижений тонус матки

9. 
   При діагностиці дефекту плацентарної тканини обяв’язково слід виконати:
   

1. зовнішній масаж матки

2. видалення матки

3. випорожнення сечового міхура

* 4. ручне обстеження порожнини матки

5. введення утеротоніків

10. Справжнє повне прирощення плаценти проявляється:

1. значною кровотечею

2. помірною кровотечею

* 3. відсутністю кровотечі
11. Основний симптом при затримці в матці частин плаценти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

12. При справжньому щільному прирощенні плаценти кровотеча в послідовому періоді:
1. значна

2. незначна

3. помірна

* 4. відсутня
13. При повному щільному прикріпленні плаценти кровотеча в послідовому періоді:
1. значна

2. незначна

3. помірна

* 4. відсутня
14. При частковому справжньому прирощенні плаценти:
1. самостійне відділення плаценти неможливо

2. настає кровотеча в третьому періоді

3. в наявності вростання ворсин хоріону в міометрій

4. показана ампутація або екстирпація матки

* 5. все вказане
15. Прирощення плаценти розвивається:
1. частіше у жінок, що народжують вперше

2. при розвитку гестозу

* 3. при структурно-морфологічних змінах ендометрію

4. при багатоплідній вагітності
16. Щільне прикріплення плаценти:
1. діагностується при ручному входженні в порожнину матки

* 2. все вказане вірно

3. виникає через структурно-морфологічні зміни ендометрію

4. може ускладнюватися кровотечею

5. не являється показанням до видалення матки
17. Виділення з матки посліду що не відділився, проводиться методом:

1. Абуладзе

2. Гентера

3. Креде – Лазаревича

4. потягування за пуповину

* 5. ручного відділення і видалення посліду

18. Показанням до ручного обстеження порожнини матки являється:

1. патологічна крововтрата

2. затримка частин плаценти

3. підозра на розрив матки

* 4. все перелічене

19. Диференційна діагностика щільного прикріплення і прирощення плаценти:

* 1. проводиться під час операції ручного входження в порожнину матки

2. можлива при визначенні ознак відділення плаценти

3. здійснюється за допомогою прийому Креде – Лазаревича

4. ґрунтується на об’ємі крововтрати і часі початку кровотечі
20. Диференційна діагностика щільного прикріплення і справжнього прирощення плаценти:

1. за об’ємом зовнішньої крововтрати

2. при огляді посліду, що виділився

3. до операції ручного відділення плаценти і її видалення

* 4. під час операції ручного відділення плаценти

21. Після народження посліду при затримці його частки необхідно:

* 1. відразу приступити до її ручного видалення

2. приступити до ручного видалення тільки при появі кровотечі

3. виконати вишрібання стінок порожнини матки

22. 
    При затримці частки плаценти після народження посліду або при сумнівах в цілісності посліду необхідно:
    

* 1. одразу приступити до ручного обстеження порожнини матки

2. приступити до ручного обстеження порожнини матки після появи кровотечі

3. виконати ультразвукове дослідження для уточнення патології

4. виконати вишкрібання порожнини матки

22. 
    До способів виділення із матки посліду, що не відділився, відноситься:
    

1. метод Абуладзе

2. потягування за пуповину

3. метод Креде – Лазаревича

* 4. ручне відділення і видалення посліду

24. При кровотечі в послідовому періоді, що розпочалась, необхідно:
* 1. виконати ручне відділення плаценти

2. ввести утеротоніки

3. оглянути пологові шляхи

4. визначити ознаки відділення плаценти

5. покласти міхур з льодом на низ живота

25. Основний метод зупинки кровотечі в послідовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. інфузійно-трансфузійна терапія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. ручне відділення плаценти і видалення посліду



26. При відсутності ознак відділення посліду протягом 30 хв після народження плода необхідно:

1. продовжити спостереження за ознаками відділення плаценти

* 2. виконати операцію ручного відділення плаценти та видалення посліду

3. виділити послід за допомогою зовнішніх прийомів

4. приступити до операції видалення матки
27. При кровотечі в 3-му періоді пологів і наявності ознак відділення плаценти необхідно:
1. провести зовнішній масаж матки

2. ручне відділення плаценти

* 3. виділити послід зовнішніми прийомами

4. ввести утеротоніки

5. покласти міхур з льодом на низ живота

28. При кровотечі в 3-му періоді пологів і відсутності ознак відділення плаценти необхідно:

1. ввести скорочуючі матку препарати

2. застосувати метод Креде - Лазаревича

3. застосувати прийом Абуладзе

* 4. виконати ручне відділення та видалення посліду

5. покласти міхур з льодом на низ живота

29. При кровотечі в послідовому періоді, що розпочалась, і відсутності ознак відділення плаценти необхідно все крім:

* 1. виділити послід зовнішніми прийомами

2. провести ручне відділення плаценти і видалення посліду

3. введення утеротоніків

4. оглянути м’які пологові шляхи
30. Приступити до видалення посліду, що відділився, необхідно:
1. через 5 хв після народження плода

2. через 10 хв після появи ознак відділення плаценти

3. після появи кровотечі

4. через 30 хв після появи ознак відділення плаценти

* 5. одразу після появи ознак відділення плаценти
31. Операція ручного відділення плаценти і її видалення не показана при:
1. відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хв після народження плода

* 2. появі кровяних виділень і наявності ознак відділення плаценти

3. крововтраті в об’ємі 400 мл і відсутності ознак відділення плаценти



32. При відсутності ознак відділення посліду протягом 30 хв після народження плода необхідно:

1. продовжити спостереження за ознаками відділення плаценти

* 2. виконати операцію ручного відділення плаценти і видалення посліду

3. виділити послід за допомогою зовнішніх прийомів (Креде – Лазаровича або Абуладзе)

4. приступити до операції видалення матки

5. провести зовнішній масаж матки
Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді

33. Вагітні з багатоводдям, багатоплідною вагітністю, великим плодом і слабкістю перейм в пологах складають групу ризику з розвитку в післяпологовому періоді:

1. гестозу

* 2. кровотечі

3. еклампсії

4. анемії

34. Причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді після пологів великим плодом:

1. розрив матки

2. розрив шийки маткти

3. затримка частки плаценти

4. гіпотонія матки

* 5. все вище перераховане

35. Найбільш часта причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. повне передлежання плаценти

2. повне справжнє прирощення прирощення плаценти

* 3. гіпотонія матки

4. розрив матки

5. розрив шийки матки і піхви

6. вроджені коагулопатії

36. До кровотечі в ранньому післяпологовому періоді призводять:

1. слабкість пологової діяльності

2. багатоводдя

3. багатопліддя

4. великий плід

* 5. все перелічене
37. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно перш за все:
1. виконати ручне обстеження порожнини матки

2. оглянути м’які пологові шляхи

* 3. провести зовнішній масаж матки і ввести утеротоніки

4. клемувати параметрії

5. притиснути аорту

38. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно:

1. введення утеротоніків

* 2. все перелічене

3. ручне обстеження порожнини матки

4. огляд м’яких пологових шляхів

39. 
    При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалась, необхідно:
    

1. виконати зовнішній масаж матки і ввести утеротоніки

2. провести ручне обстеження порожнини матки

3. оглянути м’які пологові шляхи

4. замістити патологічну крововтрату

* 5. виконати все перелічене

40. Метод зупинки кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. гемотрансфузія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. все перераховане

41.Патологічна крововтрата в ранньому післяпологовому періоді потребує всього крім:
1. притиснути аорту

2. ввести утеротоніки

* 3. клемувати параметрії

4. виконати ручне обстеження порожнини матки

5. провести огляд пологових шляхів

42. Показанням до ручного обстеження післяпологової матки є все крім:

1. крововтрати, що перевищує фізіологічну

2. наявності рубця на матці

* 3. розриву шийки матки I-II ступеня

4. сумніви в цілісності посліду

5. підозра на розрив матки
43. Ручне входження в порожнину матки показано при:
1. кровотечі, що почалася, і відсутності ознак відділення плаценти

2. відсутності кровотечі і ознак відділення плаценты через 30 хв після народження плода

3. затримці частки плаценти

* 4. всіх вказаних ускладненнях

5. патологічній крововтраті в ранньому післяпологовому періоді
44. При гіпотонічній кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що стійко триває, показано:
1. повторне ручне обстеження порожнини матки

2. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

3. повторне введення утеротоніків

* 4. видалення матки і заміщення крововтрати

5. все перелічене

45. Групу ризику по патологічному перебігу пологів складають вагітні:

1. з обтяженим соматичним і акушерсько-гінекологічним анамнезом

2. при наявності великого плода, багатоводдя і багатопліддя

3. з ускладеним перебігом вагітності

4. при наявності рубця на матці

* 5. зі всіма переліченими ускладненнями
Геморагічний шок в акушерстві

46. Адекватність гемодинаміки оцінюється на основі:

1. кольору шкіряних покривів і температури тіла

2. частоти пульсу, величини АТ і шокового індексу

3. показників почасового діурезу

4. показників ЦВТ і гематокриту

* 5. всього переліченого

47. Шоковий індекс:

* 1. відношення частоти пульсу до величини систолічного АТ

2. відношення частоти пульсу до діастолічного АТ

3. відношення систолічного АТ до частоти пульсу
48. Шоковий індекс:
1. інформативний показник об’єму крововтрати

2. відношення частоти пульсу до систолічного АТ

3. при зниженні ОЦК на 20–30% збільшується до 1

4. в нормі дорівнює 0,5

* 5. все перелічене вірне
49. Методи профілактики геморагічного шоку в акушерстві включають:
1. нормалізацію місцевого гемостазу

* 2. всі перелічені заходи

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. інфузійно-трансфузійну терапію

5. профілактику ниркової недостатності
50. При крововтраті до 1000 мл в ранньому післяпологовому періоді не показано:

* 1. перев’язка судин за методом Цицишвілі і видалення матки

2. ручне обстеження порожнини матки

3. введення утеротоніків

4. інфузійно-трансфузійна терапія

5. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

51. Терапія геморагічного шоку включає:

1. зупинку кровотечі (місцевий гемостаз)

2. інфузійно-трансфузійну терапію

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. профілактику ниркової недостатності

* 5. все перелічене