Ситуационные задачи. метод_самост_дискинезии. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

• Название: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
• Анкор: Ситуационные задачи
• Дата: 28.11.2022
• Размер: 0.71 Mb.
• Имя файла: метод_самост_дискинезии.doc
• Тип: Методичні вказівки; #816840
• страница: 8 из 8

18. Показання до призначення циклоспорину А при неспецифічному
виразковому коліті:

A.виражений гемоколіт

B. резистентність до глюкокортикоїдів

C. неефективність проведеної терапії

D. диенцефальні розлади

Е. гіпертермія

19. Відмінність хвороби Крона від неспецифічного
виразкового коліту:

A. клінічні симптоми

B. резистентність до глюкокортикоїдів

C. неефективність терапії

D. диенцефальні розлади

Е. анемія

20. Біомаса мікроорганізмів товстої кишки становить
по відношенню до маси тіла:

A. 0,05%

B. 0,5%
C.1%
D..5%

Е. 10%

21. Мікрофлора товстої кишки містить наступні групи, крім:

A. облігатної

B. факультативної

C. постійної

D. транзиторної

Е. вірної відповіді немає

22. Серед мікроорганізмів товстої кишки переважають:

A. біфідумбактерії

B. лактобактерії

C. бактероїди

D. ешерихії

Е. стафілококи

23. Кількість біфідумбактерій у нормі, КУО в 1 г фекалій:

A. 10⁴-10⁵

B. 10⁵-10⁶

C. 10⁷-10⁸

D. 10⁹—10'°

Е. вірної відповіді немає

24. Виключіть фактор, який не відіграє істотної ролі в етіології
дисбактеріозу товстого кишечнику:

A. спадкова обтяженість

B. характер і якість харчування

C. тривала антибактеріальна терапія

D. інфекційні захворювання

Е. алергічні захворювання

25. Клінічний синдром, не характерний для дисбактеріозу
товстого кишечнику:

A. шлунково-кишкова диспепсія

B. недостатність травлення

C. печінково-клітинна недостатність

D. аноректальний

Е.вірної відповіді немає

26.Найбільш доступний бактеріологічний метод дослідження
під час діагностики дисбактеріозу товстої кишки:

A. дослідження біоптата слизової оболонки товстої кишки

B. дослідження зскрібка з слизової оболонки товстої чи прямої кишки

C. дослідження складу мікрофлори фекалій

D. дослідження змивів з слизової оболонки товстої чи прямої кишки

Е.всі відповіді вірні

27. Препарат, що не є пробіотиком:

A. біфідумбактерин

B. хілак-форте

C. лактобактерин

D. біоспорин

Е.

28. Для стимуляції росту звичних мікроорганізмів кишечнику
застосовують препарати, крім:

A. хілак-форте

B. нормазе

C. памба

D. біобактон

29. Препарат, якому притаманна селективна
антибактеріальна активність:

A. стафілококовий бактеріофаг

B. колі-протейний бактеріофаг

C. ерцефурил

D. піобактеріофаг

Е. всі відповіді вірні

30. Ентеросорбентом не є:

A. карболен

B. смекта

C. альмагель

D. поліфепан

Е.полісорб

31. Адаптоген рослинного походження:

Aмієлопід

B. ехінацея

C. левамізол

D. лікопід

Е. вірної відповіді немає

32. Найбільш високоспецифічний фермент, що продукується залозами
тонкої кишки:

A. ліпаза

B. лужна фосфатаза

C. ентерокіназа

D. амілаза

Е. діастаза
33. Гормон, який не продукується у тонкій кишці:

A. секретин

B. холецистокінін

C. вазопресин

D. соматостатин

Е. продукуються всі

34. Повноцінність травлення в тонкій кишці не залежить від:

A. активності травних ферментів

B. стану кори надниркових залоз

C. швидкості просування харчового хімусу

D. площі люмінальної поверхні

Е. якості іжі та її обєму

35. Ферментом щіткової облямівки тонкого кишечнику не є:

A. сахараза

B. ентерокіназа

C. лужна фосфатаза

D. хімозин

Е.дісахаридаза

36. Вид транспорту харчових субстратів крізь мембрану ентероцитів,
що відіграє найменш істотну роль у процесах всмоктування:

A. везикулярний

B. пасивний

C. у вигляді полегшеної дифузії

D. активний

Е. осмотичний

37. Недостатність дисахаридази не виникає за недостатності ферменту:

A. лактази

B. ентерокінази

C. інвертази

D. мальтози

Е. ліпази

38. За якого з наведених захворювань знижена екскреція D-ксилози з сечею?

A. непереносність лактози

B. непереносність сахарози

C. непереносність глюкози

D. непереносність мальтози

Е. непереносимість жирів

39. В основі первинної непереносністі глюкози лежить недостатність:

A. інкреторної функції підшлункової залози

B. активного транспорту глюкози крізь мембрану ентероцита

C. ферменту лактази

D. ферменту інвертази

Е. ферменту ліпази
40. В основі первинної спадкової непереносності фруктози лежить:

A. дефект активного транспорту фруктози крізь мембрану ентероцита

B. недостатність ферменту сахарази

C. недостатність інсулярного апарату підшлункової залози

D. надмірне споживання пацієнтом фруктів і соків

Е. вірної відповіді немає

41. Хворі на целіакію добре переносять:

A. пшеницю

B. кукурудзу

C. жито

D. овес

Е. манну крупу

42. Яку фракцію білків злаків не переносять хворі
на целіакію?

A. альбумінову

B. глобулінову

C. проламінову

D. глютеїнову

Е. всі перераховані

43. Основа лікування при целіакії:

A. замісна ферментна терапія

B. агліадинова дієта

C. корекція розладів балансу електролітів

D. імуномодулююча терапія.

Е. безлактозні суміші

44. Для непереносності білка коров'ячого молока
характерна:

A. креаторея

B. амілорея

C. стеаторея І типу

D. стеаторея II типу

Е. все вище перераховане

45. Яку форму муковісцидозу виявляють найчастіше?

A. з переважним ураженням дихальної системи

B. з переважним ураженням органів травної системи

C. меконіальна непрохідність

D. змішана

Е. синдром згущення жовчі

46. Для муковісцидозу не характерне:

A. зниження активності трипсину

B. стеаторея II типу

C. стеаторея І типу

D. помірна амілорея і креаторея

Е. підвищення рівню інсуліну
47. При муковісцидозі не показана:

A. замісна ферментотерапія

B. муколітична терапія

C. гормональна терапія

D. антибактеріальна терапія

Е. всі відповіді вірні

48. У виникненні ексудативної ентеропатії не має значення:

A. надмірна кількість білка в їжі

B. збільшення трансудації білка

C. підвищення проникності кишкових мембран

D. зниження реабсорбції білка в травному каналі

Е.активність осмотичних процесів

49. За даними копрологічного дослідження
при ексудативній ентеропатії виявляють:

A. стеаторею II чи III типу

B. амілорею

C. креаторею

D. стеаторею І типу

Е. нічого з вищеперерахованого

50. Дієтичне лікування при ексудативній ентеропатії включає:

A. збільшення вмісту білка в їжі

B. збільшення вмісту вуглеводів

C. збільшення вмісту жиру

D. збільшення загальної енергетичної цшності іж

Е. всі відповіді вірніі

Диференційно-діагностичні критерії типів дискіінезії жовчних шляхів

Клінічно-лабораторні ознаки	Тип дискінетичного розладу
	Гіпертонічний	Гіпотонічний	Гіперкінетичний	Гіпокінетичний	Недостатність сфінктерів
1	2	3	4	5	6
Дані анамнезу:
а) енцефалопатія, емоційні перевантаження, невротичні реакції
б) локалізації болю
в) характер болю
г) зв’язок з прийомом їжі
д) апетит
е) характер випорожнення
Копрограма
1
Печінка
Субіктерність склер та шкіри
Селезінка
Збільшення білірубіну, холестерину, лужної фосфатази у крові
Випорожнення жовчного міхура за даними УЗД
Зміни при дуодентальному зондуванні
Показник рухової функції жовчного міхура

Література.

Основна:

1. Медицина дитинства,т.2.-Київ,”Здоров я”.-1994.-С.503-534.

3. 
   Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.
   
4. 
   Чистова Л.В. Новая классификация хронических гепатитов (Лос-Анджелес, 1994) и основные принципы их патогенетической терапии //Российский весник перинатологии и педиатрии. – 1997. - №3. – С.55-61.
   
5. 
   Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1998. – 704с.
   

Допоміжна:

1. 
   Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. 432с.
   
2. 
   Учайкин Ф.В., Ковалев О.Б., Чередниченко Т.В. Комбинированная терапия хронических гепатитов В и С у детей // Педиатрия. – Спецвыпуск. – 2001. – С.58-62.
   
3. 
   Учайкин Ф.В., Чередниченко Т.В., Ковалев О.Б. Лечение острых и хронических вирусных гепатитов у детей по программе протокола // Педиатрия. – Спецвыпуск. – 2001. – С.54-57.
   
4. 
   Губергриц Н.Б. Хронические гепатиты и циррозы печени. Современная классификация, диагностика и лечение // Учебное пособие для интернов и врачей, ООО «Лебедь», Донецк. – 2002. – 166с.
   
5. 
   Schalm SW, Heathcote J, Cianciara J, Farrell G. et al. Lamivudine and alfa interferon combination treatment of patients with chronic hepatitis B infection: a randomized trial. Gut 2000; 46:P.562-8.
   
6. 
   Pol S., Michel M., Brechot C. Immunotherapy of hepatitis B virus (HBV) chronic infection. European expearence // Proceedings of International Symposium on viral hepatitis beyong the millennium. – 1999. – 9-10 Desember. Leuven, Belgium. – P.99-104.
   
7. 
   Gordon SC. Antiviral therapy for .chronic hepatitis B and C. Postgrad. Med; 2000; 97: 198.
   
8. 
   Gow P., Mutimer D. Treatment of chronic hepatitis. BMJ 2001. - 323. - P. 1164-1167.
   
9. 
   Sherman M. The magagement of chronic viral hepatitis: a Canadian concensus conference 2004 // Can. J. Gastroenterol. – 2004. – N18(12). – P. 715-28.
   
10. 
    Kobak G. Interferon treatment for chronic hepatitis B: enchensed response in children 5 years old or younger // J.Pediatr. - 2004. - N145(3). - P.340-5.
    
11. 
    Veenstra D., Sullivan SD., Lewis G., Green J., Patel K. Cost-effectiveness of peginterferon alfa-2a (40KD) compared to lamivudine for the treatment of HBeAg-negative chronic hepatitis B in the UK. Presented at the ISPOR meeting, May 15-18 2005. Washington DC.
    
12. 
    Jonas MM., Kelly DA, Mizerski J, Badia IB, Areias JA, Schwarz KB, et al. Clinical trial of lamivudine in children with chronic hepatitis B. N. Engl. J. Med., 2002; 346. - P.1706-1713.
    
13. 
    Flink HJ, van Zonneveld M, Hasen BE, de Man RA, Schalm SW, Janssen HL. Treatment with Peg-interferon alfa-2a for HBeAg-positive chronic hepatitis B: HbsAg Loss is Assotiated with HBV Genotipe, Am.J.Gastroenterol, 2006; 101 (2). - P.297-303.
    
14. 
    Lau GK, Piratvisuth T., Luo KX, et al. Peg-interferon alfa-2a, lamivudine, and the combination for HBeAg-positive chronic hepatitis B. N.Engl. J. Med, 2005; 352 (26). - P.2685-95.