Методичка-Органічна хімія. Методичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття Тема Основи будови органічних сполук. Техніка безпеки. Ізомерія, номенклатура, класифікація органічних сполук
 Скачать 1.57 Mb.
|
Властивості алкалоїдів та їх ідентифікація.Дослід 1. Розчинність алкалоїдів. Дані в лабораторії алкалоїди розчинити у воді, потім у спирті. Водні розчини алкалоїдів випробувати індикатором та визначити рН одержаних розчинів. Зробити висновки. Дослід 2. Виділення хініну з його солі. У пробірку з 5 крапель розчину гідрохлорид хініну внести подвійний об’єм розчину аміаку. Що спостерігається? Написати рівняння реакції утворення солі.. Дослід 3. Реакції осадження алкалоїдів. В 4 пробірки окремо помістити по 5 крапель алкалоїду. В першу пробірку долити 10 крапель розчину таніну, в другу – такий же об’єм пікринової кислоти, в третю – реактиву Люголя, в четверту – реактив Неслера. Як реагують алкалоїди з даними груповими реактивами? Описати властивості осадів, що утворилися. Дослід 4. Мурексидна реакція на кофеїн. 2-3 кристалики кофеїну або будь-якої пуринової основи, змочити 1 см3 конц нітратної кислоти і випарити до сухого залишку на водяній бані. До сухого залишку прилити декілька крапель 25% розчину аміаку. Що спостерігається? Написати рівняння реакції утворення мурексиду кофеїну. Дослід 5. Основні властивості нікотину. У пробірку налити 2 см3 розчину нікотину, прилити краплю розчину індикатора фенолфталеїну, а потім додати кілька крапель оксалатної кислоти до забарвлення розчину. Одержаний розчин випарувати на водяній бані до густого сиропу і охолодити. Спостерігати за випаданням кристалів оксалату нікотину. Дослід 6. Виявлення алкалоїдів у рослинній сировині (Виконувати у витяжній шафі). Листя тютюну розтерти у фарфоровій ступці спочатку з 5-10 краплями 10% розчину аміаку, а потім з 5 см3 дихлоретану. Нікотин переходить в розчин, який можна виявити за допомогою: а) розчин J2 в KJ червоно-бурий осад; б) 10%-ний розчин таніну осад білого кольору; в) насичений водний розчин пікринової кислоти осад жовтого кольору. Дослід 7. Реакція хініну з бромною водою. До 2 крапель 1%-го розчину гідрохлорид хініну долити 5 крапель води, 2 краплі бромної води і 2 краплі 2н розчину аміаку. Розчин поступово набуває ізумрудно-зеленого кольору. Дослід 8. Виділення кофеїну з чаю. На годинникове скло помістити чай, накривши зверху таким же склом повністю. Нагріти на електроплиті. Спочатку виділятиметься водяна пара, а потім блискучі безбарвні кристалики кофеїну. Перевірити кофеїн такими ж реактивами як і у досліді №6. Дослід 9. Реакція нікотину з реактивом Драгендорфа. Для проведення досліду готують 2 розчини: а) 0,85 г основного Бісмуту нітрату + 40 см3 води + 10 см3 конц. СН3СООН; б) 8 г KJ + 20 см3 води. Перед проведенням реакції змішати розчини а) і б) по 0,5 см3 та долити до них 1-2 краплі СН3СООН і 1-2 краплі водного розчину нікотину. Спостерігати за утворенням яскраво-рожевого забарвлення подвійної солі (BiJ3 + KJ) з нікотином. ЗАНЯТТЯ №32 Тема:Вуглеводи. Моносахариди. Актуальність теми:Вуглеводи входять в склад клітин і тканин всіх рослинних і тваринних організмів і за масою складають основну частину органічних сполук на Землі. Це джерело енергії в метаболічних процесах, структурні компоненти клітинних стінок рослин, бактерій, грибів, складові елементи життєво-важливих речовин: нуклеїнових кислот, коферментів, вітамінів. Цілий ряд вуглеводів використовується як природні ліки або для їх виробництва. Навчальні цілі:Теоретичне і практичне засвоєння будови, властивостей, ізомерії та біологічного значення моносахаридів. Знати:
Вміти:
Самостійна позааудиторна робота
5. Перечислити види таутомерії характерні для моносахаридів. Навести приклади кожного з них.
Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота
Теоретична частинаДо вуглеводів відносять численну групу природних і синтетичних сполук, які є за хімічною будовою полігідроксильними речовинами. Монносахариди являють собою полігідроксильні сполуки , що містять альдегідну або кетонну групу. Моносахариди класифікують з урахуванням двох ознак – характеру оксогрупи (альдегідна або кетонна) і довжини вуглецевого ланцюга. В залежності від наявності в структурі моносахаридів альдегідної або кетонної групи, їх поділяють на альдози і кетози. У відповідності до числа атомів вуглецю в молекулі, моносахариди класифікують на триози, тетрози, пентози, гексози і т. д. В назвах моносахаридів, як правило, використовують тривіальну номенклатуру. Всі тривіальні назви мають закінчення-оза. Номенклатура ІЮПАК до назв вуглеводів практично не застосовується. Для вуглеводів характерна просторова ізомерія. Всі ізомери моносахаридів підрозділяють на D і L- стереохімічні ряди. Просторові ізомери, які відрізняються конфігурацією одного або декількох атомів вуглецю і не відносяться до дзеркальних ізомерів називаються діастереомерами (D-глюкоза і D-галактоза, D-маноза і D-глюкоза). Діастереомери, які відрізняються конфігурацією тільки одного асиметричного атома вуглецю називається епімерами (D-глюкоза і D-галактоза і D-глюкоза D-маноза). Моносахариди виявляють оптичну активність і є право- і лівообертальними формами. Шестичленний цикл, утворений за рахунок оксогрупи з гідроксильною групою при С5 альдоз або С6 кетоз називаються піранозними, а п’ятичленний цикл утворений при взаємодії оксогрупи з гідроксильною групою при С4 альдоз або С5 кетоз називаються фуранозами. Існують формули моносахаридів Коллі – Толленса і Хеуорса. Одержують вуглеводи: а) в процесі фотосинтезу; б) кислотним гідролізом природних ди- і полісахаридів; в) ціангідриновим синтезом; Хімічні перетворення в ряду моносахаридів можна умовно розділити на дві групи:
Вуглеводи це продукти фотосинтезу і являються біологічно-активними речовинами, використовуються як харчові продукти та лікарські засоби. Медичні препарати: глюкоза, аскорбінова кислота (вітамін С), кальцію глюконат, фруктоза та ін. Практична робота |