Главная страница
Навигация по странице:

  • ЗАНЯТТЯ № 12 ТЕМА : Травлення вуглеводів у шлунково- кишковому тракті. Актуальність теми

  • Навчальні цілі

  • Самостійна позааудиторна робота

  • Самостійна аудиторна робота

  • “Визначення активності амілази слини”

  • Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні

  • ЗАНЯТТЯ № 13 ТЕМА : Анаеробний розпад вуглеводів. Актуальність теми

  • „Відкриття молочної кислоти в мязовій тканині”. Контрольні питання

  • „Відкриття молочної кислоти в мязовій тканині (реакція Уффельмана)”

  • ЗАНЯТТЯ №14 ТЕМА : Аеробний розпад вуглеводів. Актуальність теми

  • Методвказ_вки (БП). Методичні вказівки до практичних занять з біологічної та біоорганічної хімії для студентів медичного факультету


    Скачать 491 Kb.
    НазваниеМетодичні вказівки до практичних занять з біологічної та біоорганічної хімії для студентів медичного факультету
    АнкорМетодвказ_вки (БП).doc
    Дата08.07.2018
    Размер491 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетодвказ_вки (БП).doc
    ТипМетодичні вказівки
    #21240
    страница6 из 10
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

    Самостійна позааудиторна робота


    В зошитах для протоколів:

    1. повторити з курсу біології та генетики і описати передачу по спадковості мітохондріальної ДНК.

    2. показати схематично розміщення на внутрішній мембрані мітохондрій комплексів І, ІІ, ІІІ, ІV дихального ланцюга і АТФ-синтази (комплексуV).

    Контрольні питання

      1. Роль мітохондрій у синтезі АТФ. Спряження (поєднання) тканинного дихання (ТД) і окисного фосфорилювання (ОФ).

      2. Хеміосмотична теорія ОФ. Механізм утворення електрохімічного потенціалу.

      3. Структура і механізм каталітичної дії АТФ-синтази.

      4. Ефективність спряження ТД і ОФ. Коефіцієнт фосфорилювання.

      5. Регуляція ТД і ОФ. Енергетичний заряд клітини.

      6. Роз'єднання ТД і ОФ. Роз'єднюючі агенти та механізм їх дії.

      7. Мітохондріальні хвороби, гіпоенергетичні стани.

    Самостійна аудиторна робота


    Виконати вправи.

    1. Дати визначення поняттям „окисне фосфорилювання – ОФ” і „ субстратне фосфорилювання – СФ”.

    2. Спряження ТД і ОФ. Які структурні та хімічні основи спряження?


    ТД ? ? ОФ

    Транспорт електронів → ? → Синтез АТФ

    вздовж ДЛМ до О2




    Яка назва теорії спряження і хто її автор?

    1. Механізм утворення на внутрішній мембрані мітохондрій електрохімічного потенціалу (протонрушійної сили).

    а) які дві складові електрохімічного потенціалу і як вони утворюються?

    б) що таке протонні помпи і які комплекси ДЛМ є ними?

    в) завершити схему: вказати напрямки руху протонів через мембрану




    ТД ? ? ? ? ОФ

    Транспорт електронів → Рух Н+ → ? → Рух Н+ → Синтез АТФ

    вздовж ДЛМ до О2 із ... у ... із ... у ...




    1. Синтез АТФ.

    а) структура АТФ –синтази. Назвати субодиниці ферменту, описати їх розміщення на мембрані та вказати роль;

    б) написати рівняння синтезу АТФ;

    в) пояснити механізм каталітичної дії АТФ-синтази.

    5.АТФ синтезується з АДФ і Фн у мітохондріях, а використовується головним чином у цитозолі, розпадаючись на АДФ і Фн. Яким чином АТФ, АДФ і Фн переносяться через внутрішню мембрану мітохондрій? Що служить рушійною силою для їх транспорту?

    6. Описати експерименти, якими підтверджена хеміосмотична теорія ОФ.

    7. Ефективність спряження ТД і ОФ.

    а) як практично визначити ефективність спряження ТД і ОФ (коефіцієнт ОФ)?

    б) чому дорівнює відношення Р/О при транспорті електронів до О2 від : 1) НАДН + Н+; 2) ФАДН2. Пояснити причину різної величини.

    в) порівняти ΔGо, що вивільняється при окисленні НАДН + Н+ киснем, із рівнем вільної енергії яка запасається в синтезованих при цьому молекулах АТФ. Який % енергії зберігається у хімічній формі і який % виділяється як теплова енергія? Для розрахунків використати ΔGо реакції гідролізу АТФ, характерну для фізіологічних умов.

    8. Регуляція ТД і ОФ. Енергетичний статус клітин.

    а) написати сумарне рівнянн ТД і ОФ.

    б) концентрації яких речовин, відповідно до цього рівняння, контролюють швидкість ТД і ОФ? Рівень, якої з цих речовин є головним регуляторним фактором при фізіологічних умовах?

    в) дати визначення поняттю „дихальний контроль”.

    г) для характеристики енергетичного статусу клітин використовують два показники (індекси). Запишіть їх. Як їх експериментально визначити?

    д) яка величина енергетичного заряду більшості клітин у фізіологіних умовах? Розкрийте залежність між енергетичним зарядом клітини та швидкістю процесів: 1) катаболізму; 2) анаболізму.

    е) який механізм регуляції активності ферментів молекулами АТФ, АДФ і АМФ? Вкажіть ефекти цих сполук на ключові ферменти катаболічних і анаболічних шляхів.

    9. Вкажіть ефекти різних сполук на ТД і ОФ (стимуляція чи інгібування).

    Сполука

    ТД

    ОФ

    1. Антиміцин А, ціаніди, ротенон, СО.

    2. Олігоміцин (інгібітор АТФ-синтази)

    3. 2, 4 – динітрофенол.

    4. Атрактилозид (інгібітор АТФ- АДФ- транслокази).








    Опишіть механізм дії розєднувачів ТД і ОФ. Як змінюється температура тіла під впливом цих речовин? Чому? Чи можна їх використовувати для лікування ожиріння?

    10. Мітохондріальні хвороби (МтХв).

    а) первинні МтХв є наслідком мутацій в мітохондріальній ДНК, або ядерній ДНК.

    Чому мутації ДНК ядра клітини можуть призводити до розвитку МтХв?

    б) первинні МтХв успадковуються по материнській лінії. Чому?

    в) МтХв характеризується ураженням різних органів та тканин, але в найбільшій мірі поражаються мозок і міокард. Чому?

    11. Крім спадкових первинних МтХв порушення окисного фосфорилювання і знижена продукція АТФ наступають внаслідок різноманітних причин. Перечислити окремі з них:

    а) недостатність в організмі наступних речовин: ....

    б) дія на організм наступних хімічних речовин:...

    в) дія на організм наступних фізичних чинників:...

    Пояснити механізми розвитку порушень енергетичного обміну внаслідок указаних причин.

    Література





    1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

    2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

    3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.


    Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

    Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.


    ЗАНЯТТЯ № 12

    ТЕМА: Травлення вуглеводів у шлунково- кишковому тракті.

    Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в організмі людини. Знання процесів розщеплення вуглеводів у ШКТ і внутрішньоклітинного метаболізму необхідні для розуміння регуляції обміну вуглеводів і підтримання енергетичного гомеостазу.

    Навчальні цілі:

    Знати: будову та закономірності розщеплення вуглеводів у ШКТ, порушення травлення та всмоктування вуглеводів.

    Вміти: визначати активність α-амілази слини і трактувати одержані дані.

    Самостійна позааудиторна робота

    В зошитах для протоколів:

      1. написати структурні формули: а) моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози);

    б) дисахаридів( мальтози, лактози, сахарози); в) зобразити фрагменти молекул крохмалю і клітковини.

    2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи Визначення активності амілази слини”.

    Контрольні питання

    1. Будова моно-, ди- і полісахаридів, їх біологічна роль.

    2. Розщеплення вуглеводів у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу.

    3. Порушення процесів травлення та всмоктування вуглеводів. Спадкові хвороби.

    Самостійна аудиторна робота

    І. Виконати вправи:

    А) Охарактеризувати розщеплення вуглеводів у ШКТ за схемою.

    Вуглеводи

    Фермент, який каталізує розщеплення

    Місце дії фермента

    Продукти гідролізу













    2. Виконати лабораторну роботу “Визначення активності амілази слини” і захистити протокол.

    Принцип методу. Метод базується на визначенні найменшої кількості амілази (при максимальному розведенні слини), яка повністю розщеплює увесь добавлений крохмаль. Амілазна активність слини виражається кількістю 0,1% р-ну крохмалю в мл, який розщеплюється 1 мл нерозведеної слини при температурі 38оС протягом 30 хв. В нормі амілазна активність слини дорівнює 160-320. Амілазна активність позначається А 38/30. Цей метод широко використовується для визначення амілазної активності крові і сечі.

    Хід роботи. В 10 пробірок наливають по 1 мл води і в 1-у з них добавляють 1 мл розведеної в 10 раз слини. Вміст цієї пробірки перемішують, кілька разів втягуючи і випускаючи рідину з піпетки. Набирають в піпетку 1 мл суміші і переносять її в 2-у пробірку. Вміст цієї пробірки перемішують і 1 мл суміші переносять в 3-тю пробірку і т.д. до 10 пробірки. З 10-ї пробірки відбирають 1 мл суміші і виливають. У всі пробірки доливають по 1 мл води і по 2 мл 0,2% р-ну крохмалю, перемішують, струшують, пробірки поміщають в термостат при температурі 38оС на 30 хв. Після інкубації пробірки охолоджують водопровідною водою, добавляють по 1 краплі 0,1% р-ну йоду і перемішують. При реакції з йодом рідина в пробірках забарвлюється в жовтуватий, рожевий, фіолетовий колір. Відмічають останню пробірку з жовтуватим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і роблять розрахунок. Отримані дані заносять в таблицю:
    Таблиця

    Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини

    при різному її розведенні


    Забарвле-ння розчину з йодом

    Розведення слини

    1:20

    1:40

    1:80

    1:160

    1:320

    1:640

    1:1280

    1:2560

    1:5120

    1:10240

    Пробірки

    1-а

    2-а

    3-я

    4-а

    5-а

    6-а

    7-а

    8-а

    9-а

    10-а


    Розрахунок. Відмітивши пробірку, де гідроліз крохмалю пройшов повністю при найменшій кількості фермента, по кількості нерозведеної слини в даній пробірці розраховують амілазну активність слини по наступній пропорції: А мл слини розщепило 2 мл 0,1% р-ну крохмалю; 1 мл слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю,

    де А - кількість нерозведеної слини.

    Наприклад, жовтувате забарвлення з’являється в 4-й пробірці, де слина була розведена в 160 разів; 1/160 мл слини розщепила 2 мл 0,1% р-ну крохмалю;

    1 мл нерозведеної слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю:

    2 х 1 х 160

    х = -------------- = 320 мл 0,1% р-ну крохмалю.

    1

    Отже, амілазна активність слини А 38/30 дорівнює 320.

    Література


    1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

    2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

    3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.


    Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

    Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

    ЗАНЯТТЯ № 13

    ТЕМА: Анаеробний розпад вуглеводів.

    Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в енергетичному забезпеченні організму людини. В умовах відсутності кисню анаеробний гліколіз служить єдиним джерелом утворення АТФ.

    Навчальні цілі:

    Знати: послідовність реакцій анаеробного гліколізу, енергетичний баланс та фізіологічне значення.

    Вміти: визначати молочну кислоту і трактувати одержані дані.

    Самостійна позааудиторна робота

    В зошитах для протоколів:

    1. записати в формулах послідовність реакцій анаеробного гліколізу, вказати ферменти і коферменти.

    2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи „Відкриття молочної кислоти в м'язовій тканині”.

    Контрольні питання

    1. Анаеробний гліколіз: послідовність реакцій, ферменти і коферменти.

    1. Сумарне рівняння анаеробного гліколізу, енергетичний баланс, фізіологічне значення.

    2. Спиртове бродіння: послідовність реакцій, сумарне рівняння, енергетичний баланс та фізіологічне значення.

    3. Інші види бродіння вуглеводів у бактерій.

    Самостійна аудиторна робота

    І. Анаеробне окислення глюкози:

    1. Які макроергічні метаболіти утворюються в процесі гліколізу? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

    2. Який механізм утворення АТФ в гліколізі?

    3. В яких реакціях має місце синтез АТФ? Відповідь підтвердіть рівняннями реакцій.

    4. Яка кількість НАДН2 утворюється і в яких реакціях використовується (гліколітична оксидо-редукція).

    5. Порахуйте енергетичний баланс анаеробного гліколізу.

    6. В яких органах і тканинах має місце анаеробний гліколіз?

    7. Які клітини і чому одержують енергію виключно за рахунок анаеробного окислення глюкози?

    ІІ. Спиртове бродіння.

    1. Вказати відмінності молочнокислого, спиртового та інших видів бродінь;

    2. Назвати ферменти і коферменти заключних реакцій спиртового бродіння;

    3. Написати сумарне рівняння спиртового бродіння глюкози.

    ІІІ. Виконати лабораторну роботу „Відкриття молочної кислоти в м'язовій тканині (реакція Уффельмана)” і захистити протокол.

    Принцип методу. Молочна кислота в присутності феноляту заліза (реактива Уффельмана), забарвленого у фіолетовий колір, утворює лактат заліза жовто-зеленого кольору.

    Хід роботи. М'язи подрібнюють ножицями і розтирають 1г їх в ступі з невеликою кількістю кварцового піску протягом 3 хв., добавивши 5 крапель води до утворення гомогенної маси. Потім доливають 3 мл води, перемішують і зразу ж фільтрують через змочену водою вату. 15 крапель фільтрату добавляють по краплях до реактиву Уффельмана (20 крапель 1% р-ну фенолу + 2 краплі 1% р-ну хлорного заліза) до появи фіолетового кольору. В присутності молочної кислоти фіолетове забарвлення рідини переходить в жовто-зелене, так як утворюється лактат заліза. Для порівняння проводять реакцію Уффельмана з розчином молочної кислоти і спостерігають появу жовто-зеленого забарвлення.

    Література


    1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

    2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

    3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.


    Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

    Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.


    ЗАНЯТТЯ №14

    ТЕМА: Аеробний розпад вуглеводів.

    Актуальність теми: Аеробне окиснення вуглеводів є одним з найважливіших шляхів продукції АТФ в організмі людини. Заключна стадія його – цикл Кребса та тканинне дихання. Порушення аеробного катаболізму вуглеводів зумовлюють розвиток гіпоенергетичних станів.

    Навчальні цілі:

    Знати: біохімічні механізми аеробного розпаду вуглеводів.

    Вміти: визначати енергетичний баланс окислення вуглеводів і трактувати одержані дані.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


    написать администратору сайта