Методвказ_вки (БП). Методичні вказівки до практичних занять з біологічної та біоорганічної хімії для студентів медичного факультету
 Скачать 491 Kb.
|
Визначення сечовиниАктуальність теми: Аміак, як один з кінцевих продуктів обміну амінокислот, токсичний для організму людини. Знешкодження аміаку в орнітиновому циклі з утворенням сечовини має важливе значення для збереження здоров'я. Вуглецевий скелет деяких амінокислот (кетогенних) перетворюється на метаболіти, зокрема ацетил-КоА та ацетоацетил - КоА, які використовуються в ЦТК. Інші ж амінокислоти (глюкогенні) перетворюються на метаболіти, які використовуються в процесі глюконеогенезу. Навчальні цілі: Знати: механізми знешкодження аміаку в організмі і шляхи катаболізму вуглецевого скелету амінокислот. Вміти: визначати вміст сечовини в біологічних рідинах та трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота В зошитах для протоколів: 1. написати рівняння реакцій орнітинового циклу сечовини, зазначте ферменти. 2. скласти схему включення вуглецевого скелету амінокислот у ЦТК. 3. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення сечовини в сироватці крові”. Контрольні питання 1. Метаболізм аміаку. Шляхи утворення і знешкодження аміаку в різних органах і тканинах. 2. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв”язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу. 3. Спадкові порушення синтезу сечовини. Вроджені і набуті гіперамоніємії. 4. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію. 5. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти. Самостійна аудиторна робота Дайте відповіді на поставлені запитання. 1. Травма мозку викликала підвищене утворення аміаку. Яка амінокислота бере участь у видаленні аміаку з цієї тканини?
2. Яка речовина є транспортною формою для аміаку від м'язів до печінки?
Заповніть таблицю:”Характеристика орнітинового циклу утворення сечовини”.
Виконати лабораторну роботу “Визначення сечовини в сироватці крові” і захистити протокол. Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини утворювати з диацетилмонооксимом в присутності солей заліза і при нагріванні комплекс червоного кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сироватці і визначається фотометрично. Хід роботи. В пробірку №1 наливають 0,2 мл сироватки крові, в пробірку №2 додають 0,2 мл стандартного розчину сечовини, в обидві пробірки добавляють 0,8 мл Н2О, 1 мл ТХО. Центрифугують 10 хвилин при 1500 об/хв. В пробірку №1 відбирають 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву, в пробірку №2 - 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву. В контроль беруть 0,5 мл Н2О і 5 мл кольорового реактиву. Пробірки ставлять на водяну баню на 20 хвилин, охолоджують водопровідною водою. Колориметрують при зеленому світофільтрі проти контролю. Розрахунок проводять за формулою: Едос. Х= ——— X 16,65 Ест. В нормі в сироватці крові здорової людини міститься 3,38 – 8,32 ммоль/л сечовини. Клініко-діагностичне значення Знижений вміст сечовини в сечі спостерігається при цирозі печінки, паренхіматозній жовтяниці, нефриті, ацидозі, уремії, підвищений - при надмірному вживанні білкової їжі, злоякісній анемії, гарячці, інтенсивному розпаді білків в організмі, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором. Література 1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. |