|
|
Методвказ_вки (БП). Методичні вказівки до практичних занять з біологічної та біоорганічної хімії для студентів медичного факультету
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
зобразити схематично структурні частини мітохондрії і вказати, які процеси відбуваються: а) в матриксі, б) на внутрішній мембрані.
написати формули НАД, ФМН, ФАД, КоQ.
Контрольні питання
Тканине (аеробне) дихання і мітохондрії.
Нікотинамідні і флавінові первинні дегідрогенази.
Компоненти дихального ланцюга: флавопротеїни, залізосірчані білки, убіхінон і цитохроми.
Комплекси дихального ланцюга І, ІІ, ІІІ, ІV.
Інгібітори тканинного дихання.
Інші типи біологічного окислення, їх функції.
Самостійна аудиторна робота
Виконати вправи.
Характеристика первинних дегідрогеназ, їх кофакторів і типів реакції.
|
Нікотинамідні
|
Флавінові
|
1. Назви небілкової частини і їх скорочені позначення.
2. Характеристика небілкової частини:
а) кофермент чи простетична група;
б) похідне якого вітаміну;
3. Назва компоненту, що переносить електрони і протони.
4. Структурна формула ( писати формулу лише компоненту, що переносить е- і Н+) і скорочене позначення:
а) окисненої форми коферменту;
б) відновленої форми.
5. Кількість е- і Н+, шо переносяться.
6. Рівняння реакцій ( писати скорочені позначення).
7. Приклади ферментів.
8. Локалізація ферментів у клітині.
|
|
|
2. Характеристика компонентів дихального ланцюга мітохондрій (ДЛМ).
|
Флавопротеїни
|
FeS - білки
|
Убіхінон (коензим Q)
|
Цитох-роми
|
1. Хімічна природа
2. Простетична група (редоксцентр) :
а) назва;
б) позначення окисленої форми;
в) позначення відновленої форми;
г) які частинки переносяться і скільки в розрахунку на 1 редоксцентр
|
|
|
|
|
3. Характеристика комплексів ДЛМ.
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
1. Назва;
2. Склад простетичних груп (редоксцентрів);
3. Відновник;
4. Окисник;
5. Здатність до переносу протонів через мембрану
( властивість протонної помпи).
|
|
|
|
|
4. Зобразити послідовність переносу електронів і протонів через ДЛМ від субстратів
( АН2 , ВН2) до молекулярного кисню за участю первинних: а) нікотинамідної дегідрогенази, б) флавінової дегідрогенази.
5. Зміни окисно-відновного потенціалу (ОВП, Ео) і вільної енергії Gо в електроно-транспортному ДЛМ.
1) скільки становить Ео для пар: а) НАД+ / НАДН+Н+; б) ФМН / ФМНН2; в) КоQ/ КоQН2; г) цитохром с(Fе3+) / (Fе2+); д) цитохром а3 (Fе3+) / (Fе2+); е) ½ О2 + 2Н+ / Н2О.
2) яке рівняння використовується для розрахунку ΔG0 для окисно-відновних реакцій?
3) розрахувати ΔG0, що вивільняється при окислені НАДН згідно сумарного рівняння тканинного дихання:
НАДН+Н+ + ½ О2 → НАД+ + Н2О.
Скільки молекул АТФ могло би синтезуватися за рахунок цієї кількості вільної енергії?
6. Інгібітори тканинного дихання:
вказати ділянки ДЛМ, на рівні яких блокують транспорт електронів: ротенон, амітал (барбітурат), антиміцин А, ціаніди, азиди (N3-), монооксид карбону СО. У якій формі (окисленій чи відновленій) будуть знаходитись різні компоненти ДЛМ при дії кожної з цих речовин?
Інгібітори тканниного дихання, які блокують перенос електронів на рівні комплексів ІІІ і VІ, є токсичнішими речовинами, ніж інгібітори переносу електронів в комплексі І. Пояснити причину цього факту.
Негайне введення нітриту є високоефективним засобом при отруєнні ціанідами
( солями синильної кислоти). На чому грунтується дія цього антидоту? (Підказка: нітрит окислює іон Fе2+ у гемопротеїнах до Fе3+).
7. Інші типи реакцій біологічного окислення: монооксигеназні (гідроксилазні), оксидазні, пероксидазні. Написати рівняння реакцій, назвати ферментні системи та описати функції цих типів біологічного окислення.
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття № 11
Тема: Окисне фосфорилювання.
Актуальність теми: Енергетичні потреби організму забезпечуються за рахунок енергії макроергічних зв'язків АТФ, що синтезується головним чином у процесі окисного фосфорилювання. Порушення цього процесу внаслідок цілого ряду причин зумовлює гіпоенергетичний стан, що є одним із патогенетичних механізмів багатьох хвороб.
Навчальнi цiлi:
Знати: механізм синтезу АТФ шляхом окисного фосфорилювання, його регуляцію і порушення.
Вмiти: визначати та оцінювати функціональний стан окисного фосфорилювання.
|
|
|
Скачать 491 Kb.