Методвказ_вки (БП). Методичні вказівки до практичних занять з біологічної та біоорганічної хімії для студентів медичного факультету
 Скачать 491 Kb.
|
Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 17 ТЕМА: Регуляція обміну вуглеводів. Вплив інсуліну та адреналіну на вміст глюкози в крові. Актуальність теми: Знання біохімічних процесів обміну вуглеводів необхідні для розуміння регуляторних механізмів, які забезпечують підтримання стабільного рівня глюкози в крові. Навчальні цілі: Знати: процеси метаболізму вуглеводів і механізми нейрогуморальної регуляції їх. Вміти: оцінити показники вуглеводного обміну. Самостійна позааудиторна робота В зошитах для протоколів: 1. скласти схеми: впливу інсуліну та адреналіну на обмін вуглеводів із зазначенням регуляторних ферментів. 2. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”, „Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”. Контрольні питання
Самостійна позааудиторна робота І. Заповніть таблицю: „Вплив гормонів на метаболізм вуглеводів”.
ІІ. Виконати лабораторні роботи „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”, „Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові” і захистити протокол. Робота 1. „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”. Хід роботи. Кров беруть з вушної вени кроля до введення інсуліну і визначають в ній вміст глюкози. Щоб кров не згорталась, добавляють невелику кількість цитрату натрія із розрахунку 0,1 г на 100 мл крові. Інсулін вводять кролику із розрахунку 1,5 МЕ на 1 кг маси. Препарат інсулін містить від 20 до 40 МЕ в 1 мл. Його розводять ізотонічним р-ном хлориду натрію так, щоб взята кількість одиниць інсуліну містилась в 3 мл розчину. Із шприца витісняють міхурці повітря, залишаючи в ньому 2 мл р-ну інсуліну, які вводять кролику підшкірно. Через 1 год після введення інсуліну в кролика повторно беруть кров з вуха і визначають в ній вміст глюкози. Після закінчення досліду кролику обов'язково вводять 40% розчин глюкози підшкірно. Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.Хід роботи. У кроля беруть кров з вушної вени до введення адреналіну і визначають в ній вміст глюкози специфічним методом або по методу Хагедорна – Йєнсена. Після цього кролику підшкірно вводять 0,1% розчин адреналіну із розрахунку 0,3 мл на 1 кг маси тіла. Через 30 хв після введення адреналіну в кроля знов беруть кров і визначають в ній вміст глюкози. Визначення глюкози проводять ортотолуїдиновим методом (див. протокол №3(16)). Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. Заняття № 18 Тема: Патологія вуглеводного обміну. Метод цукрового навантаження для визначення толерантності до глюкози. Актуальність: Порушення вуглеводного обміну можуть бути спричинені дефіцитом специфічних ферментів обміну окремих вуглеводів, змінами зі сторони нервової та ендокринної систем. Знання біохімічних механізмів цих порушень необхідні для профілактики, діагностики та лікування таких патологій. Навчальні цілі: Знати: процеси катаболізму фруктози і галактози, порушення обміну вуглеводів та рівня глюкози в крові і сечі. Вміти: визначати наявність і концентрацію глюкози в сечі, трактувати одержані показники. Самостійна позааудиторна робота В зошитах для протоколів: 1. написати рівняння реакцій включення фруктози в гліколіз. 2 написати рівняння реакцій включення галактози у гліколіз. 3 . підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи «Якісне та кількісне визначення глюкози в сечі». Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота Дайте відповіді на поставлені запитання: 1. Біохімічні тести при патології вуглеводного обміну
2.Зобразіть схематично як зміниться рівень глюкози в крові: а) здорової дорослої людини при споживанні нею 100 г глюкози при цукровому навантаженні, якщо початково рівень глюкози становив 5,8 ммоль/л; б) хворої дорослої людини (функція підшлункової залози по виробленню інсуліну дещо знижена) при споживанні нею 100 г глюкози при цукровому навантаженні, якщо початково рівень глюкози становив 5,8 ммоль/л. 3. Підрахувати енергетичний баланс окислення до кінцевих продуктів фруктози і галактози. 4. Яка можлива причина розладів ШКТ у дітей після споживання меду? 6. Яка причина глюкоземії при високому рівні галактози в крові? 7. Виконайте лабораторну роботу «Якісне та кількісне визначення глюкози в сечі» і захистіть протокол. Реакція Фелінга. Принцип методуз реактивом Фелінга такий самий, як і при реакції Тромера. Перевагою реакції Фелінга є те, що мідь при надлишку реактиву не утворює окису міді. Реакція зупиняється на стадії утворення закису міді червоного кольору, що дозволяє чітко визначити кінець реакції. Хід роботи. До 1-2 мл сечі додають рівний об'єм реактива Фелінга та нагрівають. У випадку наявності глюкози в сечі спостерігають утворення осаду червоно-цеглястого кольору закису міді. Кількісне визначення вмісту глюкози в сечі методом Альтгаузена. Принцип методу.Метод базується на тому, що сеча, яка містить цукор при кип'ятінні з лугом набуває різних відтінків коричневого кольору (від жовтого до темно-бурого). Продуктами реакції є молочна кислота та гумінові речовини. Хід роботи.4-5 мл сечі змішують в пробірці з 1мл 10% їдкого натрію або калію; кип'ятять 1 хвилину і залишають на 10 хвилин в штативі. При наявності цукру в сечі в пробірці утворюється один з відтінків стандартної шкали Альтгаузена. Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 19 ТЕМА: Травлення ліпідів у ШКТ. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів. Актуальність теми: Ліпідам належать важлива роль у побудові біологічних мембран, забезпеченні організму енергією, вони є попередниками в біосинтезі біологічно активних сполук. Знання структури й процесів метаболізму ліпідів необхідні для розуміння регуляторних механізмів ліпідного обміну в організмі людини. Навчальні цілі: Знати: процеси розщеплення і всмоктування ліпідів у ШКТ, внутрішньоклітинний катаболізм та синтез триацилгліцеролів (ТАГ). Вміти: визначати активність ліпази і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота І. Повторити будову, властивості, класифікацію і біологічну роль ліпідів. ІІ. В зошитах для протоколів: 1. напишіть рівняння реакцій: а) внутрішньоклітинного ліполізу 1-стеаро-2 - олео-3-пальмітину; б) синтезу тристеарину. 2. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив жовчі на активність ліпази”. Контрольні питання.
Самостійна аудиторна робота
2. Складіть схему ресинтезу жирів у тонкому кишечнику. Як здійснюється транспорт таких ліпідів? 3. Внутрішньоклітинний ліполіз ТАГ: а) покажіть на прикладі трипальмітату послідовність реакцій; б) зазначте регуляторний фермент; в) який механізм регуляції активності цього ферменту; г) активатори та інгібітори ліполізу. 4. Біосинтез ТАГ (ліпогенез). а) Клітини жирової тканини не здатні використовувати безпосередньо гліцерин для синтезу ТАГ. Назвіть причину і напишіть рівняння реакції синтезу гліцерол-3-фосфату в адипоцитах. б) Складіть схему синтезу ТАГ в адипоцитах, виходячи з гліцерол-3-фосфату, пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот. в) Кількість жиру, що накопичується в жирових депо, визначається значною мірою вмістом в раціоні вуглеводів, а не жирів. Як пояснити цей факт. 5. Виконати лабораторну роботу „Вплив жовчі на активність ліпази” і захистити протокол. Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН= 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв'язок в α – положенні. Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидко розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше. Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу – 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1-2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо- рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 380С. Через кожні 10-15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4-5 таких визначень. Результати визначень виражають в мілілітрах 0,05 н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис – час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією ферменту ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 20 ТЕМА: β- окислення жирних кислот. Актуальність теми: Окислення жирних кислот забезпечує клітини енергією. Знання особливостей катаболізму жирних кислот необхідні для розуміння регуляції енергетичного обміну. Навчальні цілі: Знати: біохімічні механізми β- окислення жирних кислот різної будови. Вміти: підрахувати енергетичний баланс β- окислення жирних кислот. Самостійна позааудиторна робота І. В зошитах для протоколів: 1. напишіть рівняння реакцій 1-го циклу β- окислення стеаринової кислоти, 2. напишіть сумарне рівняння β- окислення олеїнової кислоти, 3. складіть схему окислення гліцеролу до СО2 і Н2О, розрахуйте вихід АТФ при окисленні 1 моля гліцеролу. Контрольні питання
а) активація жирних кислот; б) роль карнітину в транспорті жирних кислот у мітохондрії; в) послідовність реакцій β- окислення. 2. Взаємозв'язок між β- окисленням жирних кислот, ЦТК і дихальним ланцюгом. 3. Енергетичний баланс окислення жирних кислот. 4. Особливості окислення жирних кислот з непарним числом атомів карбону. 5. Особливості окислення ненасичених жирних кислот. 6. Енергетичний баланс окислення гліцеролу. Самостійна аудиторна робота
2. Обчисліть енергетичний баланс повного окислення 1 моля тристеарату. Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 21 ТЕМА: Синтез жирних кислот та фосфоліпідів. Актуальність теми: Жирні кислоти входять до складу як простих, так і складних ліпідів. Знання процесів синтезу ліпідів необхідні для розуміння біохімічних механізмів регуляції обміну жирів. Навчальні цілі: Знати: послідовність реакцій синтезу жирних кислот і фосфоліпідів та механізми регуляції цих процесів. Вміти: визначати вміст ліпопротеїнів у сироватці крові і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота І. Повторити будову, властивості і біологічну роль: а) гліцеро-, сфінго- і гліколіпідів. ІІ. В зошитах для протоколів: а) напишіть формули фосфатидилетаноламіну, фосфатидилхоліну, фосфатидилсерину, сфінгомієліну, фосфатидилінозитолу. Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота І. В зошитах для протоколів заповніть таблицю. Синтез жирних кислот ( на прикладі пальмітинової).
ІІ. Складіть схему синтезу фосфатидної кислоти. ІІІ. Складіть схему синтезу тристеарату і напишіть формулу цієї речовини. ІV. Складіть схему синтезу фосфатидилетаноламіну і напишіть формулу цієї речовини. Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 22 ТЕМА: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові. Актуальність теми: Холестерин відіграє важливу роль в організмі людини як структурний компонент мембран і попередник в синтезі стероїдних гормонів, жовчних кислот, вітаміну Д3. Знання метаболізму холестерину необхідні для розуміння регуляції рівня холестерину в крові і порушень його за умов патології. Навчальні цілі: Знати: структуру і метаболізм холестерину. Вміти: визначати рівень холестерину та інтерпретувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота І. В зошитах для протоколів: 1. написати формулу естеру холестеролу і лінолевої кислоти, 2. написати рівняння реакцій синтезу мевалонової кислоти, 3. скласти схему синтезу холестеролу, 4. дати відповідь на наступні запитання: Хворий страждає на артеріальну гіпертензію, атеросклеротичне ураження судин. Вживання якого ліпіду йому необхідно обмежити? а) лецитину; в) олеїнової кислоти; с) холестерину; д) моноолеатгліцериду; е) фосфатидилсерину. При обстеженні хворого виявлено підвищений вміст у сироватці крові ЛПНЩ. Яке захворювання можна передбачити в цього хворого? а) гастрит; в) ураження нирок; с) гострий панкреатит; д) атеросклероз; е) запалення легень. 5. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Кількісне визначення холестерину за методом Ілька”. Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота І. Дайте відповіді на поставлені запитання: 1. На структурній формулі холестеролу покажіть гідрофобну і гідрофільні частини. 2. Які біологічно активні речовини синтезуються з холестеролу? 3. Яка добова потреба в холестерині? 4. Які продукти містять холестерин? 5. Охарактеризуйте стадії синтезу холестерину.
ІІ. Виконати лабораторну роботу „Кількісне визначення холестерину за методом Ілька”і захистити протокол. Принцип методу. Холестерин в присутності оцтового ангідриду і суміші оцтової і сірчаної кислот (реактив Ілька) утворює сполуку зеленого кольору. Кількість холестерину визначають за інтенсивністю зеленого забарвлення методом колориметрії. Хід роботи. Всі пробірки, піпетки, кювети повинні бути сухими. У дві пробірки наливають по 0,2 мл реактиву Ілька (обережно) і додають: в першу пробірку – 0,1 мл стандартного розчину холестерину, в другу – 0,1 мл сироватки крові. Вміст пробірок перемішують струшуванням і ставлять в темне місце на 20 хвилин. Забарвлену в зелений колір рідину колориметрують на ФЕКу при червоному світофільтрі (довжина хвилі 650-660 нм), в кюветах товщиною 5 мм проти води. Розрахунок проводять за формулою: Ед. х Сст. Х= Ест. Х – вміст холестерину в досліджуваній сироватці в ммоль/л; Ед – оптична густина (екстинція) досліджуваної проби; Ест – оптична густина (екстинція) стандартного розчину; Сст – концентрація холестерину в стандартному розчині; Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 23 ТЕМА: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну. Актуальність теми: Обмін ліпідів перебуває під нервово-гуморальним контролем і тісно пов'язаний з вуглеводним і білковим обміном. Під дією екзо- та ендогенних факторів активуються процеси пероксидації ліпідів, що приводить до порушення структури і функцій клітинних мембран та клітинних органел. Знання цих процесів необхідні для профілактики і лікування ожиріння, атеросклерозу та інших патологій. Навчальні цілі: Знати: процеси метаболізму ліпідів і шляхи їх регуляції. Вміти: визначати рівень кетонових тіл і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота В зошитах для протоколів: 1) скласти схему метаболізму кетонових тіл. 2) дайте відповідь на наступні запитання: При ненадходженні чи недостатньому утворенні в організмі людини ліпотропних факторів у неї розвивається жирове переродження печінки. Яку з наведених речовин можна віднести до ліпотропних? а) холестерин; в) рибофлавін; с) триацилгліцерол; г) холін; д) жирні кислоти. При копрологічному дослідженні встановлено, що кал знебарвлений, у ньому знайдено краплі нейтрального жиру. Найбільш імовірною причиною цього є порушення: а) надходження жовчі в кишечник; в) кислотності шлункового соку; с) секреції підшлункового соку; г) секреції кишкового соку; д) процесів всмоктування у кишечнику. 3) Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення кетонових тіл у сечі”. Контрольні питання 1. Пероксидне окислення ліпідів: механізм, проміжні та кінцеві продукти, фізіологічне значення. 2. Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну: а) роль ЦНС; б) вплив гормонів. 3. Метаболізм кетонових тіл, їх роль в підтримці енергетичного гомеостазу. 4. Будова і біологічна роль сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів. Генетичні порушення обміну сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів. 5. Порушення обміну ліпідів: а) кетонемія і кетонурія, причини і механізм виникнення; б) ожиріння; в) жирове переродження печінки; г) жовчно-кам'яна хвороба. Самостійна аудиторна робота І. В зошитах для протоколів заповніть таблиці: „Нервово-гуморальна регуляція метаболізму ліпідів”
„Характеристика порушень ліпідного обміну”
ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення кетонових тіл у сечі” і захистити протокол. Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червонго кольру.Хід роботи.У пробірку наливають по 0,5 мл сечі: в першу – здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями конценрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір. Література1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Заняття № 24Тема: Травлення білків у шлунково-кишковому тракті. Актуальність: Білки за умов норми забезпечують потреби організму в амінокислотах. Розщеплення білків у ШКТ залежить від активності ферментів та гормонів, секреції шлункового соку. Порушення гідролізу білків спричинює дефіцит незамінимих амінокислот і накопичення токсичних продуктів. Знання біохімічних механізмів цих порушень необхідні для профілактики, діагностики та лікування таких патологій. Навчальні цілі: Знати: біохімічні механізми розщеплення білків у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу білків. Вміти: визначати кислотність шлункового соку та інтерпретувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота І. Повторіть будову і біологічну роль білків. ІІ. В зошитах для протоколів:
Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота І. Дайте відповіді на поставлені запитання: Чим визначається біологічна цінність білків? ІІ. Який вид азотистого балансу : а) у дітей, б) у людей дорослого віку, в) у людей похилого віку, г) при голодуванні, д) при виснажливих захворюваннях, е) в період одужання? ІІІ. Характеристика компонентів шлунково-кишкового тракту, які приймають участь в травленні білків (для ферментів зазначте механізм активації):
ІV. Які патологічні компоненти виявляються у шлунковому соці при: а) ракових захворюваннях, б) шлунковій кровотечі, в) антиперистальтиці кишечника, г) легеневій кровотечі? V. Які продукти утворюються в товстому кишечнику в результаті перетворення (гниття) білків в товстому кишечнику з окремих амінокислот: а) фенілаланіну, б) тирозину, в) триптофану, г) лізину, д) орнітину. г) сірковмісних? VI. Виконати лабораторну роботу «Визначення кислотності шлункового соку (вільної, зв’язаної і загальної HCl, загальної кислотності)» і захистити протокол. 1. Визначення кислотності шлункового соку Визначення вільної НС1 Принцип методу. Вміст вільної НС1 в шлунковому соці вимірюють в мл 0,1 н розчину NaOH, витраченого на нейтралізацію 1000 мл шлункового соку в присутності індикатора n-диметиламіноазобензолу (зона переходу рН 2,9-4,0; нижче 2,9 – рожево-червоний, вище 4,0 - жовтий). Вільна НС1 майже вся відтитровується при рН 3,0. При цьому забарвлення n-диметиламіноазобензолу змінюється з рожево-червоного до оранжевого. Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну n-диметиламіноазобензолу і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи оранжевого забарвлення. Розрахунок. Якщо на титрування 5 мл шлункового соку витрачено 2 мл 0,1н розчину NaOH, то кількість вільної соляної кислоти дорівнює: 2 х 1000 х 0,1 Х = ------------------ = 40 ммол/л, де 5 2 – кількість 0,1 н розчину їдкого натрію, мл; 5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл; 0,1 – кількість мг-екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину; 1000 – перерахунок на 1 л. Визначення зв’язаної НС1 Принцип методу. Визначення зв’язаної кислоти проводять таким чином: спочатку визначають загальну кислотність шлункового соку. Потім в присутності індикатора алізаринсульфоновокислого натрію (зона переходу рН 4,3-6,3; нижче 4,3 – жовтий, вище 6,3 - фіолетовий) - відтитровують усі кислореагуючі речовини, крім зв’язаної соляної кислоти. По різниці між загальною кислотністю і кислотністю, відтитрованою по алізарин-сульфоновокислому натрію розраховують кількість зв’язаної соляної кислоти. Хід роботи. В окремій пробі визначають загальну кислотність шлункового соку (див. нижче), потім у колбочку наливають 5 мл досліджуваного шлункового соку, додають 1 - 2 краплі алізаринсульфоновокислого натрію і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи фіолетового забарвлення. Розрахунок. Якщо на титрування загальної кислотності витрачено 5,0 мл 0,1 н р-ну NaOH, а на титрування з алізаринсульфоновокислим натрієм 4,0 мл, то кількість зв’язаної соляної кислоти дорівнює: (А - В) х 1000 х 0,1 Х = ------------------------- = 20 ммоль/л, де 5 А – кількість 0,1 н р-ну NaOH, витраченого на титрування загальної кислотності, мл; В - кількість 0,1 н розчину NaOH, витраченого на титрування суми всіх кислореагуючих речовин, мл; 5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл; 0,1 - кількість мг/екв лугу в 1 мл 0,1 н р-ну; 1000 – перерахунок на 1 л. Визначення загальної кислотності Принцип методу. Загальну кислотність шлункового соку вимірюють в мл 0,1 н розчину їдкого натрію, витраченого на нейтралізацію 1000мл шлункового соку в присутності індикатора фенолфталеїну (зона переходу рН 8,3-10,0; нижче 8,2 – безбарвний, вище 10,0 - червоний). Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хвилини. Розрахунок проводиться так, як і для вільної соляної кислоти. Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, вільної соляної кислоти і зв’язаної соляної кислоти в одній порції шлункового соку Принцип методу. Титрування 0,1 н розчином їдкого натрію проводять в присутності одночасно двох індикаторів n-диметиаміноазобензолу та фенолфталеїну. Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю n-диметиламіноазобензолу і 2 краплі фенолфталеїну. При наявності в шлунковому соці вільної соляної кислоти він забарвлюється в червоний колір, при відсутності її відразу ж з’являється жовте забарвлення. Титрують вільну соляну кислоту 0,1 н розчином лугу з бюретки до появи оранжевого забарвлення і результат записують (1-а позначка). Не добавляючи лугу в бюретку, продовжують титрування до появи лимонно-жовтого кольору і результат записують (2-а позначка від нуля). Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення (3-я позначка від нуля). Розрахунок. 1-а позначка відповідає кількості вільної соляної кислоти (див. розрахунок), 2-а використовується для визначення зв’язаної соляної кислоти, а 3-я відповідає загальній кислотності. Середнє арифметичне між 2-ою і 3-ою позначками відповідає загальній соляній кислоті. Зв’язана соляна кислота визначається по різниці між вмістом загальної соляної кислоти і вільної. Клініко-діагностичне значення Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики і правильного вибору методу лікування ряду захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки. У хворих з дуоденальною виразкою, а також при гіперацидному гастриті відбувається збільшення вмісту вільної соляної кислоти (гіперхлоргідрія) і загальної кислотності (гіперацидітас). Зменшення кількості вільної соляної кислоти (гіпохлоргідрія) і загальної кислотності (гіпоацидітас) характерне для хронічного атрофічного гастриту. Гіпохлоргідрія, ахлоргідрія (повна відсутність соляної кислоти і пепсину) спостерігається у хворих раком шлунку. Вміст вільної НС1 коливається від 20 до 40 ммоль/л. Зв’язана соляна кислота знаходиться в солеподібному стані з білками і продуктами їх травлення. В нормі вміст зв’язаної НС1 коливається від 10 до 20 ммоль / л. Загальна соляна кислота – сума вільної і зв’язаної соляної кислоти. Під загальною кислотністю шлункового соку розуміють суму всіх кислореагуючих речовин: вільна соляна кислота, зв’язана соляна кислота, кислі фосфати, молочна кислота та ін. В нормі загальна кислотність в дорослої людини коливається в межах 40-60 ммоль/л. Література
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М. ЗАНЯТТЯ № 25 ТЕМА: ПЕРЕТВОРЕННЯ АМІНОКИСЛОТ: Дезамінування і трансамінування амінокислот. Актуальність теми: Процеси трансамінування і дезамінування амінокислот мають важливе значення для організму людини, оскільки забезпечують замінимими амінокислотами, а також α – кетокислотами, які є субстратами ЦТК. Навчальні цілі: Знати: біохімічні механізми процесів трансамінування і дезамінування. Вміти: визначати активність амінотрансфераз і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота В зошитах для протоколів: 1) написати рівняння реакції дезамінування глутамату, гістидину і серину, назвати ферменти і продукти. 2) написати рівняння реакції трансамінування аспартату і аланіну, назвати ферменти, коферменти і продукти реакції. 3) скласти схему включення в ЦКТ вуглецевого скелету амінокислот (аланіну, аспартату, глутамату). 4) дайте відповіді на поставлені запитання: а) В організмі людини синтез замінних амінокислот із відповідних -кетокислот і аміаку забезпечується за рахунок відновного амінування -кетоглутарату та трансамінування з відповідною -кетокислотою . Поєднання цих процесів називають:
б) При авітамінозі якого вітаміну може істотно знижуватися активність трансаміназ сироватки крові? A. В2 B. В1 C. В6 D. В5 E. Вс 5) підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення активності аланінамінотрасферази”. Контрольні питання
Самостійна аудиторна робота І. Дайте відповіді на поставлені запитання:
ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення активності АлАТ ” і захистити протокол. В дві пробірки (дослідну і контрольну) вносять по 0,5 мл субстратної суміші для АлАТ і ставлять у водяну баню або термостат при 37оС на 5 хвилин. Потім в дослідну пробірку додають 0,1 мл сироватки крові, а в контрольну - 0,1 мл і 0,5 мл р-ну 2,4-ДФГ і інкубують обидві пробірки в термостаті або водяній бані при 37оС протягом 30 хвилин. Виймають пробірки з термостата, додають в дослідну пробу 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і обидві пробірки залишають на 20 хвилин при кімнатній температурі. Потім додають по 5 мл 0,1н розчину NaOH в кожну пробірку, ретельно перемішують, залишають при кімнатній температурі на 10 хвилин і фотометрують так, як описано вище. Розрахунок виконується за готовою калібрувальною кривою. Для розрахунку активності АлАТ і перерахунку її в мікромолі ПВК використовують ті ж формули, що і для АсАТ (результат перемножують на 2 - коефіцієнт перерахунку на 1 годину інкубації). В сироватці крові здорових людей активність АлАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається в межах 5-30 одиниць. Клініко-діагностичне значення АлАТ і АсАТ зарекомендували себе як найбільш чутливі індикатори пошкодження паренхіми печінки (особливо АлАТ). Активність АлАТ, що перевищує в 10 і більше разів верхню межу норми, спостерігається переважно при гострих гепатитах (вірусному і токсичному), підвищення активності ферменту в 5-10 разів характерне для гострих (вірусного, алкогольного, медикаментозного) гепатитів, загострення хронічного активного гепатиту і пухлин печінки. Показники, що перевищують нормальні в 1,5-5 разів, спостерігаються при всіх перерахованих вище захворюваннях, а також в перший тиждень гострої обтурації загального жовчного протоку. Активність АсАТ змінюється подібно до АлАТ, але з меншими потенційними можливостями (менша частота виявлення і більш низький рівень зміни активності). Визначення активності амінотрансфераз в сироватці крові має виключно важливе значення для діагностики захворювань серця. В початковому періоді інфаркту міокарда через 4-6 годин спостерігається підвищення активності АсАТ, через 24-36 годин воно чітко виражене і лише на 3-7 день активність ферменту знижується до норми. Зміни АлАТ при цьому невеликі. Література1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Заняття № 26 Тема: ДЕТОКСИКАЦІЯ АМІАКУ ТА СИНТЕЗ СЕЧОВИНИ. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. |