Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна). Навчальний посібник (2ге видання, змінене та доповнене) київ правова єдність всеукраїнська асоціація видавців 2008 вступ
 Скачать 2.91 Mb.
|
|
4. Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами Посередницька діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів також є різ- новидом фінансової діяльності у сфері господарювання, яка характеризується та- кими ознаками: • є підприємницькою діяльністю; • регулюється: кодексами: ГК України (параграф 3 «Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа» глави 35); ЦК України (глава 63 «Послуги. Загальні положення», глава 68 «Доручення», глава 69 «Комісія», глава 70 «Управ- ління майном»); законами України: від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок»; від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»; від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електро- нного обігу цінних паперів в Україні»; від 12.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; підзаконними нормативно-правовими актами, серед яких: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345; Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346; Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 № 1449, та ін. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність (укладення торговцем цінними паперами цивільно- правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи); дилерську діяльність (укладення торговцем цінними паперами цивільно- правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом); андеррайтинг (розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента); діяльність з управління цінними паперами (діяльність, яка провадиться тор- говцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими кошта- ми, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб); • вимоги до торговців цінними паперами (ст. 17 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»): їх організаційно-правової форми: господарські товариства, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банки; до капіталу: а) торговець цінними паперами може провадити дилерську ді- яльність, якщо має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менше ніж 120 тис. грн., брокерську діяльність та діяльність з управління цінними паперами - не менше 300 тис. грн., андеррайтинг - не менше 600 тис. грн.; б) у статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може переви- щувати 10%; ліцензування діяльності, що здійснюється ДКЦПФР відповідно до встановленого порядку (Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345), дотримання ліцензійних вимог (Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346) та Правил (умови здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами (затв. рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 № 1449); обов'язкового членства щонайменше в одній саморегулівній організації (неприбутковому об'єднанні учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, утвореному відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку); вимоги до договорів торговців цінними паперами та їх виконання: 1) щодо форми: договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі; 2) щодо змісту: в договорі між клієнтом і торговцем цінними паперами визначаються права та обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди; 3) щодо виконання: торговець цінними паперами зобов'язаний виконувати доручення клієнтів за договорами доручення, договорами комісії та договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах; доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів; у разі укладення торговцем цінними паперами договорів за власний рахунок разом з укладенням ним договорів за рахунок клієнта виконання договорів для клієнта є пріоритетним; 4) щодо інформування фондової біржі: торговець цінними паперами зобов'язаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені ним правочини з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі; особливості правового режиму цінних паперів, грошових коштів та іншого майна: а) торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених ДКЦПФР за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, - також з Національним банком України; б) на грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами в управління, не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, що не пов'язані зі здійсненням ним функцій управителя; в) для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами; г) торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів; д) торговець цінними паперами вправі використовувати грошові кошти клієнтів, якщо це передбачено договором про управління цінними паперами; е) договором про управління цінними паперами може бути передбачено розподіл між сторонами прибутку, отриманого торговцем цінними паперами від використання грошових коштів клієнта; • вимоги до розкриття інформації про торговців цінних паперів як професійних учасників фондового ринку відповідно до вимог, встановлених ДКЦПФР: 1) зміст інформації (номер, дата видачі та строк дії ліцензії, обсяг повноважень згідно з ліцензією, керівник та уповноважена особа, що діє від його імені); 2) дотримання правил розкриття інсайдерської інформації (будь-яка не оприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів); » державне регулювання посередницької діяльності на ринку цінних паперів: I. Мета державного регулювання: реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; захист прав учасників фондового ринку; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів. II. Форми державного регулювання: - нормативне регулювання: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, у тому числі встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів; - управління діяльністю торговців цінними паперами - окремі, визначені законом, управлінські повноваження: а) видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; б) заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; в) реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів та ін.; - контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів щодо дотриманням ними вимог законодавства у цій сфері; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. III. Органи, що здійснюють державне регулювання: (1) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші державні органи у межах своїх повно- важень, визначених законом, та (2) саморегулівні організації (утворюються за принципом: одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів). Особливості правового статусу саморегулівної організації професійних учасників фондового: 1) повинна об'єднувати більше 50% професійних учасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності; 2) набуває статусу саморегулівної організації з дня його реєстрації ДКЦПФР; 3) мета діяльності саморегулівних організацій ринку є забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності; 4) набуває делегованих їй ДКЦПФР повноважень з дня опублікування в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР про делегування відповідних повнова- жень саморегулівній організації; 5) умови для прийняття рішення про делегування організації- претенденту професійних учасників фондового ринку повноважень ДКЦПФР щодо регулювання фондового ринку є: наявність правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов'язковими для виконання всіма членами саморегулівної організації; статус непідприємницької організації; наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 тис. грн.; 6) повноваження, що можуть бути делеговані саморегулівній організації: збирання, узагальнення та аналітичне оброблення даних щодо провадження відпо- відного виду професійної діяльності; проведення перевірок провадження відпо- відного виду професійної діяльності, дотримання вимог законодавства про цінні папери, правил, стандартів професійної поведінки; подання їй обов'язкового для розгляду клопотання про припинення (зупинення) дії ліцензії на провадження професійним учасником фондового ринку певного виду діяльності; сертифікація фахівців фондового ринку; видача ліцензій особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку. Спеціально уповноважений орган на ринку цінних паперів - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка підпорядкована Президентові України і підзвітна Верховній Раді України; діє згідно з Законом України від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» і Положенням про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим Указом Президента України від 14.02.1997 № 142/97. Статус ДКЦПФР: є державним органом, уповноваженим здійснювати дер- жавне регулювання (в межах наданих повноважень) на ринку цінних паперів, співпрацюючи з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування. Функції ДКЦПФР: 1. нормативне регулювання: розробка та затвердження в межах наданих по- вноважень (компетенції) актів законодавства, що є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, контролює їх виконання; • ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів; 2. реєстрація професійних учасників ринку цінних паперів, емісії цінних па- перів та ведення відповідних реєстрів; 3. контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контр- олюючим органам; ш контроль за дотримання учасниками ринку цінних паперів (насамперед професійними) вимог законодавства про цінні папери та фондовий ринок, за- стосування відповідних заходів впливу до порушників та звернення до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про цінні папери. Основні завдання ДКЦПФР: 1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; 3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; 4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; 5) сприяння розвитку ринку цінних паперів; 6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення. Повноваження ДКЦПФР: 1) встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, а також визначає порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів; 2) встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів; 3) здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України; 4) встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України; 5) реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів та їх похідних; 6) встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України; 7) встановлює порядок складання адміністративних даних учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України; 8) визначає за погодженням з Національним банком України особливості отримання комерційними банками ліцензії на депозитарну та розрахунково- клірингову діяльність; 9) здійснює контроль за дотриманням законодавства і призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і торговельно- інформаційних системах; 10) встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; 12) встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; 13) встановлює порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів іноземними юридичними особами та підприємствами з іноземними інвестиціями; 14) видає дозволи, визначає стандарти і правила діяльності, реєструє випуск та інформацію про випуск інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній; 15) визначає порядок ведення та веде реєстр професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування та саморегулівних організацій; 16) встановлює відповідно до закону особливості порядку реорганізації і ліквідації професійних учасників ринку цінних паперів (за винятком банків); 17) встановлює критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів; 18) визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів і керівників структурних підрозділів професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування та саморегулівних організацій; 19) та ін. Права ДКЦПФР: 1) давати висновки про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного чинним законодавством; 2) встановлювати обов'язкові нормативи достатності власних коштів та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами в ході здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, інших видів про- фесійної діяльності на ринку цінних паперів (за винятком банківських операцій), якщо інше не передбачено законами України; 3) встановлювати за погодженням з Кабінетом Міністрів України плату за видачу ліцензій, реєстрацію документів, надання інформації за запитами юри- дичних і фізичних осіб і спрямування отриманих коштів до Державного бюджету України; 4) встановлювати обмеження щодо суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів; 5) у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій; 6) здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; 7) проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій; 8) надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам і саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; 9) надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення; 10) надсилати матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 11) накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; 12) з метою запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинним шляхом, у рамках міжнародного співробітництва надавати та одержувати від відповідних органів інших держав інформацію стосовно діяльності окремих професійних учасників ринку цінних паперів у випадках і порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах України; 13)та ін. 5. Аудит У сфері господарювання значна роль належить аудиторській діяльності, яка визначається ч. 1 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону від 14.09.2006 р. № 140-У) як підприємницька діяльність, яка включає в себе ор- ганізаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Своєю чергою ч. 2 ст. 4 названого Закону закріплюється зміст поняття «аудит» - перевірка даних бух- галтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх сут- тєвих аспектах і відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів госпо- дарювання) згідно із вимогами користувачів. За підставами проведення аудит класифікують на: добровільний: проводиться за ініціативою суб'єктів господарювання; обов'язковий: проводиться у передбачених законом випадках, а саме для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолі- дованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законо- давства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і орга- нізацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; 2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств в та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; 4) також в інших ви- падках, передбачених законами України. Характерними ознаками аудиторської діяльності є: • спеціальне правове регулювання: кодекси: ГК України (параграф 4 «Аудит» глава 35); ЦК України (глава 63 «Послуги. Загальні положення»); закони: від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону від 14.09.2006 р. № 140-У (далі - Закон); від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; укази Президента: в тому числі від 20.07.1995 р. «Про Національний аудиторський комітет України»; відомчі нормативно-правові акти: Аудиторської палати України (АПУ): - Положення про сертифікацію аудиторів, затв. рішенням АПУ від 27.12.1997 р. № 60/5; - Національні стандарти аудиту, затв. рішенням АПУ від 18.12.1998 р. № 73; - Кодекс професійної етики аудиторів України, затв. рішенням АПУ від 18.12.1998 р.№73; - Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, затв. рішенням АПУ від 31.10.2000 р.; Національного банку України; - постанова Правління Нацбанку України № 271 від 16.07.2001 р. «Про затвердження Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ та Положення про сертифікацію аудиторів банківських установ»; Постанова Правління Нацбанку України № 387 від 09.09.2003 р. «Про затвердження Положення про Комітет з питань сертифікації аудиторів банків та внесення змін до Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ»; - постанова Правління Нацбанку України № 388 від 09.09.2003 р. «Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів банків»; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР): - рішення ДКЦПФР 02.11.2006 № 1227 «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів»; - рішення ДКЦПФР від 09.11.2006 № 1271 «Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів»; рішення ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1528 «Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку»; - та ін.; Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП); - Розпорядження ДКРРФП № 86 від 19.02.2004 р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ» та ін. • суб'єкти аудиторської діяльності: аудитори: аудитором може бути фізична особа, яка відповідає таким вимо- гам: 1) відсутність судимості за корисливі злочини; 2) наявність сертифікату, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України (право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які ма- ють вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визна- ється в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та госпо- дарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента/помічника аудитора); 3) включення такої особи до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог чинного законодавства; ауди- торам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав (ст. 4 Закону); аудиторські фірми: відповідно до ст. 5 Закону, аудиторська фірма - це створена відповідно до законодавства юридична особа, яка (1) здійснює виключно аудиторську діяльність, (2) включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, відповідає вимогам Закону щодо загального частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі (не може перевищувати 30%) та щодо керівника (керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор); права аудиторів і аудиторських фірм (ст. 18): 1) об'єднуватися в громадські організації за професійними ознаками, дотримуючись вимог Закону «Про аудиторську діяльність» та інших законів; 2) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником; 3) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб; 4) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника; 5) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; 6) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю; обов'язки аудиторів і аудиторських фірм (ст. 19): 1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України; 2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги; 3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону; 6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз; 7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність; • порядок надання аудиторських послуг: а) договірні засади надання аудиторських послуг (ст. 17); б) дотримання стандартів аудиту при наданні таких послуг (ст. 6) та в) вимог щодо аудиторського висновку (документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні) та документів про надання інших аудиторських послуг (ст. 7); • спеціальні вимоги щодо надання аудиторських послуг (ст. 20): забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси щодо суб'єкта господарювання, що перевіряється; 3) аудитором - членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється; 4) аудитором - працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється; 5) аудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється; 6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора; 7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності; • державне регулювання аудиторської діяльності: А) органи: Аудиторська палата України (АПУ), повноваження якої визначаються Законом та Статутом Аудиторської палати України (Статут приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України); АПУ - незалежний орган зі статусом юридичної особи, неприбуткова організація, якій делеговано низку функцій щодо регулювання аудиторської діяльності (статті 10-12 Закону); формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів (від аудиторів делегуються за рішенням з'їзду аудиторів України в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів танаукових організацій) та представників державних органів (по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів тафондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України); Б)засоби державного регулювання, що застосовує Аудиторська палата: 1) здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затвердження стандартів аудиту; 3) ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; 4) контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, застосування стягнень до порушників; 5) вжиття заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) здійснення інших повноважень, передбачених Законом таСтатутом Аудиторської палати України. Контрольні запитання 1. У чому полягає специфіка фінансової діяльності? 2. За якими критеріями і на які види можна класифікувати фінансову діяльність? 3. Які нормативно-правові акти регулюють фінансову діяльність? 4. У чому полягає зміст державного регулювання у сфері фінансової діяльності? 5. За допомогою яких органів здійснюється таке регулювання? 6. Які характерні ознаки банківської діяльності? 7. Розкрийте поняття «банк». 8. Банки яких видів можуть створюватися в Україні? 9. Який орган здійснює державне регулювання у сфері банківської діяльності? 10. Чи можуть комерційні банки займатися виробничою діяльністю? 11. Які ознаки характерні для страхування як різновиду фінансової діяльності? 12. Чи може здійснюватися страхова діяльність індивідуальними підприємцями? 13. В яких організаційно-правових формах можуть створюватися страхові компанії? 14. Яким вимогам має відповідати майнова база страхової компанії? 15. Які види страхування використовуються у сфері господарювання? 16. Розкрийте поняття договору страхування. 17. У чому полягає специфіка посередництва у здійсненні операцій з цінними паперами? 18. Які суб'єкти здійснюють таку діяльність? 19. Назвіть характерні ознаки торговців цінними паперами. 20. В чому полягає роль саморегулівних організацій на фондовому ринку? 21. На який орган покладають функції щодо державного регулювання на ринку цінних паперів? Назвіть основні функції цього органу. 22. Розкрийте поняття аудиту. З якою метою застосовується аудит? 23. За якими критеріями класифікується аудит? 24. У чому проявляється особливість аудиторської діяльності? 25. Які вимоги ставляться до аудиторів? 26. В яких організаційно-правових формах можуть створюватися аудиторські фірми? 27. Яким вимогам повинна відповідати аудиторська фірма? 28. У чому полягає роль Аудиторської палати? |