Практикум з Ботаніки. Навчальний посібник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів ііivрівнів акредитації з напрямку Агрономія
 Скачать 12.95 Mb.
|
|
Тема 54. РОДИНА ЛІЛІЙНІ – LІLIАСЕАЕ Загальні зауваження. Представники родини в основному трав’янисті багаторічні рослини з цибулинами або кореневищами, рідше дерев’янисті форми (із тропіків, субтропіків). Листки більш-менш м’ясисті, блискучі, цілокраї, чергові. Квітки 278 двостатеві, актиноморфні. Оцвітина проста, віночкоподібна, здебільшого яскраво забарвлена, з шістьома вільними або зрослими листочками. Тичинок шість, маточка одна, складена із трьох плодолистків, зав’язь верхня, тригнізда, стовпчик один, рідше три. Суцвіття — китиця, волоть, зонтик, колос тощо. Рідше квітки поодинокі. Плід — коробочка або ягода. Для лілійних характерна велика різноманітність у будові і зовнішньому вигляді окремих родів. Дуже багато типів суцвіть, плодів, вегетативних органів. Різноманітні типи запилення, але переважає ентомофілія. Вегетативне розмноження відбувається цибулинами, бульбоцибулинами, кореневищами. Досить значне господарське значення. Серед лілійних є чимало овочевих рослин (цибуля, часник, черемша, спаржа), лікарських (конвалія, чемериця, алое, морська цибуля та ін.), декоративних (тюльпан, гіацинт, лілія, драцена, юка, еремурус тощо). Об’єкти. 1. Конвалія звичайна — Соnvallaria majalis L. 2. Купина багатоквіткова — Роlуgonatum multiflorum (L.) All. 3. Зірочки жовті — Gаgea lutea (L.) Кеr — Gawl. 4. Чемериця біла — Vеrаtrum аlbum L. 5. Вороняче око звичайне — Раris guadrifolia L. 6. Холодок лікарський — Asparagus officinalis L. Завдання. 1. Проаналізуйте кілька лілійних рослин, виявіть типові ознаки і вивчіть характеристику родини. 2. На прикладі конвалії звичайної зробіть морфологічний аналіз рослини (за планом, наведеним у попередніх лабораторних роботах). 3. Проведіть визначення рослини. Хід визначення запишіть у зошиті. Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1, лупи, скальпелі, бритви, живий та гербарний матеріал, інше приладдя. Література: [1], с. 501—505; [6], с. 436—441; [7], c. 316-317; [8], ч. 2, с.337—340; [9], с. 347—349; [11], c. 458-460; [13], c. 154. Макроскопічні дослідження . На прикладі конвалії звичайної розгляньте окремі характерні ознаки, типові для даної родини. Конвалія звичайна — трав’яниста багаторічна рослина з повзучим, добре розвинутим кореневищем, висотою 20—30 см. Біля основи надземні пагони обгорнуті плівчастими листками. Стеблові листки (2—3) відходять від сильновкороченої частини стебла, причому другий листок виходить із трубки, утвореної зрослим черешком першого листка, а третій, відповідно, із трубки, утвореної черешком другого листка. Листкові пластинки видовжено-ланцетні або еліптично-ланцетні, загострені, 15— 20 см завдовжки і 5—8 см завширшки. Квітконосне стебло коротше від листків. Квітки розміщені у пазухах листків на довгих квітконіжках. Оцвітина проста, кулясто- дзвоникоподібна, віночкоподібна. Пелюсток шість, вони білі, зрослі. Тичинки (шість) зрослися з основою оцвітини. Маточка з одним стовпчиком, зав’язь верхня, тригнізда, стовпчик короткий із трилопатевою приймочкою. Суцвіття — китиця. Плід — ягода. Формула квітки: *Р (3+3) А (3+3) G (3) . Рослина отруйна. Визначення починають із родини, хід роботи запишіть у зошиті. Хід визначення родини: 1,9—, 15, 16—, 42—, 47—,48—, 49—, 73, 74—, 75—, 76, 77—, 78, 79—, 80—. Лілійні — Liliaceae, с. 149. Хід визначення роду: 1—, 2, 3—, 5—, 7. Конвалія — Соnvаllаrіа. 279 Хід визначення виду: рід конвалія представлений одним видом — конвалія звичайна — Соnvallaria majalis L. Висновок. Особливістю цієї родини є наявність видів, підземні частини яких представлені цибулинами чи кореневищами. Це здебільшого ранньовесняні ефемери та ефемероїди, які здатні витримувати несприятливі умови літньої посухи, нагромаджуючи запас поживних речовин, саме підземні органи є органами розмноження. У більшості видів квітки правильні, тричленні. Високоорганізовані представники мають зрослопелюстковий віночок, зав’язь синкарпна. Тести для самоконтролю 1. Назвіть життєві форми рослин, які належать до родини лілійних. 2. Які типи листків у рослин даної родини та їх розміщення? 3. Які особливості будови підземних органів у рослин цієї родини? 4. Назвіть типи суцвіть, характерні для даної родини. 5. Які особливості будови квітки характерні для представників родини лілійних? 6. Назвіть типи плодів у рослин цієї родини. 7. Народногосподарське значення родини лілійних. 8. Назвіть представників родини, які використовуються як лікарські рослини. 9. Назвіть овочеві рослини, які належать до цієї родини. 10. Яке значення конвалії звичайної у медицині? Тема 55. РОДИНА ТОНКОНОГОВІ АБО ЗЛАКОВІ — РОАСЕАЕ, GRAMINEAE Загальні зауваження. Родина злакових об’єднує в основному трав’янисті однорічні та багаторічні рослини, рідше деревовидні (бамбуки). Коренева система мичкувата, підземною частиною є кореневище. Стебла прості, рідше розгалужені, тонкі, циліндричні, з вузлами і порожнистими (у більшості злаків) міжвузлями. Листки чергові, розміщені дворядно, з лінійною (рідше ланцетною) пластинкою і довгою піхвою, що охоплює стебло. На межі між піхвою і листковою пластинкою є язичок у вигляді плівчастого виросту або війочок. Квітка злаків складається із верхньої і нижньої квіткових лусок. Оцвітина редукована і складається із двох дрібних навколоквіткових плівчастих лусок, що називаються лодикулами, які під час цвітіння бубнявіють і сприяють розкриванню квіткових лусок. Квітки двостатеві, рідше одностатеві, тичинок частіше три, рідше 2—6 або більше, пиляки їх прикріплені до ниток спинкою. Маточка складається із 2—3 зрослих плодолистків, зав’язь верхня, одногнізда, сидяча або на короткій ніжці, приймочка дволопатева, рідше 1—3- лопатева, периста. Суцвіття у злаків — волоть, китиця — складний колос, початок. Складне суцвіття складається із простих колосків. Біля основи кожного колоска є колоскові луски (1—4) і 1—6 та більше (до 20) квіток. Плід — зернівка, у деяких бамбуків ягодоподібний. Загальний вигляд складного колоса жита, будова квітки, схема простого колоска та його діаграма наведені на рисунку 116. 280 За типом кущення злаки ділять звичайно на три групи: кореневищні, Рис. 116. Жито: 1 – загальний вигляд складного колоса; 2 – окремо двоквітковий колосок: а – колоскові луски, б – квіткові луски (нижні); 3- двоквітковий колосок з роз’єднаними лусками: а – колоскові луски, б – нижні квіткові луски, в – верхні квіткові луски, г – тичинки, д – маточка; 4 – схема колоска: а – вісь колоска, б – нижня колоскова луска, в – верхня колоскова луска, г – нижня квіткова луска, д – верхня квіткова луска, є – тичинки, ж – плівки–лодикули, з – маточка з двопірчастою примочкою; 5 – діаграма квітки: а – вісь квітки, б – нижня квіткова луска, в – верхня квіткова луска, г – плівки-лодикули, д – тичинки, є - маточка 281 нещільнокущові та щільнокущові. У кореневищних злаків пагони підземні і надземні. Господарське значення злаків: вони є основним продовольчим фондом людства і відіграють вирішальну роль у житті травоїдних тварин. Найголовнішими харчовими злаками є пшениця, рис, кукурудза, жито, ячмінь, сорго, просо, овес, чумиза. Дикорослі кормові злаки — тимофіївка, стоколос безостий, грястиця збірна, суданка, житняк, лисохвіст, райграс тощо. Цукрова тростина — цінний цукроносний злак. Бамбук, очерет, арундо та інші — технічні злаки. Півняче просо, пирій повзучий, свинорий, вівсюг та інші — дуже поширені бур’яни. Родина злакових (тонконогових) включає близько 700 родів і 10000 видів, поширених на всій земній кулі. Злаки займають величезні відкриті простори суші і створюють панівні формації в степах Європи, саванах Африки і Австралії, у преріях Північної Америки тощо. За походженням вони дуже близькі до лілійних. Іноді їх розглядають як редуковану групу лілієцвітих внаслідок переходу до анемофілії. Квітка деяких тропічних злаків (рід стрептохета) за структурою дуже близька до квітки лілієцвітих. У них є три лодикули, три квіткових луски, шість тичинок, розміщених у два кола, і гінецей, складений із трьох зрослих плодолистків. Об’єкти. 1. Жито посівне — Secale cereale L. 2. Пажитниця багаторічна — Lоlіum реrеnnе L. 3. Стоколос безостий — Bromopsis іnеrmis (Lеуss.) Ноlub. 4. Грястиця збірна — Dасtylis glomerata L. 5. Тонконіг лучний — Роа рrаtensis L. 6. Пирій повзучий — Еlytriga repens (L.) Nevski. 7. Костриця лучна — Fеstuca рrаtеnsis Нuds. Завдання. Розгляньте вказані рослини, вивчіть характеристику родини. На прикладі жита посівного розгляньте і зробіть морфологічний аналіз рослини, а також проведіть його визначення. Обладнання і матеріали: засушені і фіксовані або живі рослини, визначники, лупи, препарувальні голки, методичні посібники. Література: [6], с. 447—468; [7], c.320-328; [8], ч. 2, с. 353—363, [9], с. 358—368; [11], c. 461-463; [13], c. 158. Макроскопічні дослідження. На прикладі жита посівного зробіть морфологічний аналіз і проведіть визначення родини, роду і виду. Жито посівне — однорічна трав’яниста рослина з добре розвинутою мичкуватою кореневою системою. Стебло у вигляді соломини, з добре розвинутими вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки лінійні з трубчастою довгою піхвою, що обгортає стебло, і язичком. Язичок плівчастий. Квітка двостатева, складається із двох квіткових лусок — верхньої і нижньої. Нижня квіткова луска близько 15 мм завдовжки з остюком 2—5 см завдовжки. Біля зав’язі розміщуються дві квіткові плівки (лодикули), зав’язь верхня. Тичинок — три. Суцвіття — складний колос. Колоски прості, двоквіткові, з двома колосковими лусками, коротшими за квіткові луски, лінійно-шилоподібні, без остюка. Плід — зернівка. Після морфологічного опису рослини почніть її визначення (за планом, наведеним у темі). 282 Хід визначення родини: І, 9—, 15, 16, 17—, 42—, 47—, 48—, 49, 50—, 51—, 52—, 54, 55—, 57. Тонконогові — Роасеае (злакові — Grаmineae), с. 55. Хід визначення роду: 1—, 2—, 3—, 42—, 43—, 85—, 86—, 87—, 91—, 92—, 93, 94—, 95, 96—, 97. Жито — Sесаlе. Хід визначення виду: 1—. Жито посівне — Sесаlе сеrеаlе L. Висновок. Визначення злаків відбувається здебільшого на основі морфології суцвіття, колоска і квітки. Необхідно звернути увагу на тип суцвіття, розміщення колосків у суцвітті, кількість і будову колоскових лусочок, кількість квіток у колоску, форму нижньої квіткової луски, наявність або відсутність кіля на них. Тести для самоконтролю 1. Як називається стебло злаків? 2. Назвіть основні частини листка злаків, 3. Як називаються квіткові луски та яке їх значення? 4. Чим відрізняється квітка злаків від квіток рослин, що належать до класу двосім’ядольних? 5. Назвіть кількість тичинок злаків та особливості їх будови. 6. Яка будова маточки квітки жита? 7. Яка будова простого колоска у складних суцвіттях злаків? 8. Назвіть типи суцвіть злаків. 9. Назвіть найбільш поширені типи злаків за будовою підземних органів та вузла кущення. 10. Які пристосування злаків для перехресного запилення і самозапилення? 11. Назвіть пристосування злаків до їх поширення. Тема 56. РОДИНА ОСОКОВІ – СYРЕRАСЕАЕ Загальні зауваження. Родина осокові — багаторічні (рідше однорічні) трав’янисті рослини, з довгими або короткими кореневищами. Стебло тригранне, рідше циліндричне, всередині заповнене паренхімною тканиною, без потовщених вузлів. Листки найчастіше розміщені трирядно, лінійні, з замкнутими піхвами і без язичка. Квітки одно- або двостатеві, часом рослини дводомні. Кожна квітка розміщена в пазусі приквіткової луски. Оцвітина має вигляд щетинок чи лусочок, або ж її зовсім немає. Тичинок звичайно три, рідше дві, маточка складається із 2—3 плодолистиків, зав’язь верхня, з одним оберненим насінним зачатком, з одним стовпчиком і 2—3 ниткоподібними приймочками. Маточкова квітка, крім приквіткової луски, захищена мішечком, утвореним внаслідок зростання двох приквіткових лусочок. Форма і розміри мішечка різноманітні. Суцвіття осок колосоподібне, волотеподібне або головчасте, складені з одноквіткових колосків у пазухах листковидних або шкірястих приквітників. Плід — горішок, тригранний або двовипуклий. Практичне значення родини незначне. Сіно осокових бідне на білки і жорстке (багате на кремнезем), потовщені кореневища деяких видів (чуфа) багаті на крохмаль і олію, тому їх можна 283 використовувати в їжу. У стародавні часи важливу роль відіграв папірус (Суреrus раруrus), з якого виготовляли папір. У деяких місцевостях їх використовують для закріплення пісків. Деякі мають значну роль у процесах торфоутворення. Осокові, як і злакові, поширені на всій земній кулі. За зовнішніми ознаками вони нагадують злаки, але при ретельнішому розгляді можна виявити суттєві відмінності, Так, стебло злаків — соломина, з добре розвинутими вузлами і міжвузлями, у більшості всередині порожнисте. Піхви відкриті, між піхвою і листковою пластинкою є язичок. Суцвіття і квітки двостатеві, плід — зернівка. В осокових, відповідно, стебло тригранне, виповнене, без вузлів. Піхви листків замкнуті, язичок відсутній. Суцвіття і квітки одностатеві, плід — горішок. Об’єкти. 1. Осока струнка — Саrех асuta L. 2. Пухівка піхвова — Егуорhоrum vаginatum L. 3. Комиш лісовий — Scіrpus sylvaticus L. Завдання. 1. Зробіть морфологічний аналіз указаних рослин, виявіть найхарактерніші ознаки, вивчіть характеристику родини. 2. На прикладі осоки стрункої зробіть морфологічний аналіз і визначення. 3. Зрівняйте ознаки морфологічної будови вегетативних і генеративних органів осокових і злакових. Обладнання і матеріали: лупи, препарувальні голки, муляжі, колекції плодів, гербарні зразки, живі рослини, визначники, таблиці. Література: [1], с. 508—510; [3], с. 191—195; [7], c. 319; [8], с. 477—483; [9], с. 356—359; [11], c. 461; [13], c. 157-158. Макроскопічні дослідження. Макроскопічні дослідження проведемо на прикладі живого або гербарного матеріалу осоки стрункої. Осока струнка — це багаторічна трав’яниста рослина, зелена, з довгим підземним кореневищем, іноді утворює невеликі дернини і купинки. Завдяки кореневищу рослина розмножується переважно вегетативно. Стебло гостротригранне, оточене коричневими або бурими листоносними піхвами. Листки лінійні, із паралельним жилкуванням, довгі, 5—8 мм завширшки. Листкорозміщення трибічне. Суцвіття китицевидне. Колосків 5—10 (одностатевих). Маточкові циліндричні, рідкуваті, 3—10 см завдовжки, нижчі на ніжках, часто довгих, пониклі. Нижній приквітковий листок перевищує суцвіття або дорівнює йому. Маточкові колоски нижні, тичинкові — верхні. Покривні луски гострі, чорно-бурі, з білою серединою. Маточкові квітки мають оберненояйцеподібні, двовипуклі, іржаво- бурі мішечки, 3 мм завдовжки. Приймочок дві. Плід —горішок. Росте на болотистих луках, болотах, по берегах річок і озер. Визначення рослини почніть з визначення родини, запишіть хід визначення у зошиті. Хід визначення родини: 1, 9—, 15, 16—, 42—, 47—, 48—, 49, 50—, 51—, 52—, 54, 55—, 57—. Осокові (Суреrасеае), стор. 111. Хід визначення роду: 1, Осока — Саrех, Хід визначення виду: 1—, 6—, 26—, 27, 32, 33, 34—, 38, 39—, 40—,41. Осока струнка — Сагех асutа L. 284 Висновок. Визначення осок, особливо спочатку, дуже складне. Потрібно старанно розглянути квітки, суцвіття, особливості будови вегетативних органів, їх форми та розмiщення, добре знати типи плодів. Тести для самоконтролю 1. Назвіть життєві форми осокових. 2. Чим відрізняється стебло осокових від стебла злаків? 3. Назвіть форму листка осокових та розміщення листків на стеблі. 4. Чим відрізняється будова листка осокових від листка злакових? 5. Яку будову мають маточкові і тичинкові квітки осокових? 6. Чим відрізняються квітки осокових і злакових за своєю будовою? 7. Які типи колосків можуть зустрічатися в суцвітті осокових? 8. Як називається підземна частина рослин більшості осокових? 9. Яке практичне значення родини? 285 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Жуковский П.М. Ботаника. – 5-е изд. – М.: Колос, 1982. – 623с. 2. Якубенко Б.Є., Григора І.М., Царенко П.М. та ін. Навчальна програма з анатомії рослин. Навчально-методичний посібник до виконання лабораторних завдань. К.: 2002, Вид-во НАУ, 66 с. 3. Програмований курс ботаніки з лабораторно-практичних занять і учбової практики (для студентів сільськогосподарських вузів) / І.М. Григора, Г.І. Мещеряков, Г.О. Кавецька та ін. – К.: Вид-во УСГА, 1974. – 268с. 4. Рейвн П., Зверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: В 2 т.: Пер с англ. – М.: Мир, 1990. – Т. 1. – 348с.; Т. 2. – 344с. 5. Родионова А.С., Барчук М.В. Ботаника. – Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1990. – 300с. 6. Суворов В.В., Воронова И.Н. Ботаника с основами геоботаники. – Л.: Колос, 1979. – 560с. 7. Тихомиров Ф.К. Навроцька А.А.; Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1996. – 416с. 8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники: В 2 ч. – М.: Высш. шк., 1982. – Ч. 1. – 384с.; Ч. 2. – 542с. 9. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей ботаники. – М.: Агропромиздат, 1979.– 423с. 10. Чижевская З.А. Практикум по ботанике. – Л., 1953. – 390с. 11. Романщак С.П. Анатомія покритонасінних рослин: навч. посібник для студентів агр. спец. вищ. аграр. закладів освіти І-IV рівнів акредитації. – К.: Урожай, 1999. – 360с. 12. Брайон О.В. Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: підручник. – К.: Вища шк., 1992. – 272с. 13. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. Навчальний посібник для аграрних університетів. К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 196с. 14. Романщак С.П. Ботаніка: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 544с. 15. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин: Навч. посібник / М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко. За ред. М.І. Стеблянка. – К.: Вища шк., 1995. – 384с. 16. І.М. Григора, Б.Є. Якубенко. Навчальна практика з геоботаніки: Методичні вказівки до проведення навчальної практики для студентів спеціальностей 7.130101, 7.070801, 7.130105, 7.130401, 7.070904, 6.130400, 7.130102, 7.130103. – К.:. Вид-во НАУ, 2001. – 63с. |