Практикум з Ботаніки. Навчальний посібник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів ііivрівнів акредитації з напрямку Агрономія
 Скачать 12.95 Mb.
|
|
Тема 1. БУДОВА МІКРОСКОПА І ТЕХНІКА РОБОТИ 3 НИМ Загальні зауваження. Лабораторно-практичні заняття з ботаніки проводяться за допомогою технічного обладнання та різноманітного устаткування, гербарного, фіксованого та живого матеріалу. Для макроскопічного дослідження застосовують лупи та стереоскопічні мікроскопи, а для мікроскопічного вивчення внутрішньої будови — світлові біологічні мікроскопи різного типу та призначення. На лабораторних заняттях частіше користуються мікроскопами типу МБР-1 та Біолам. За їх допомогою студенти досліджують внутрішню будову клітини, тканин і органів рослин, а також окремі фази та етапи їх розвитку. Тому знання мікроскопа і техніки роботи з ним є необхідною умовою для виконання лабораторних робіт. Об’єкт. Світловий біологічний мікроскоп МБР-1 або Біолам. Завдання: 1. Досконало вивчіть будову мікроскопа МБР-1 або Біолам. 2. Засвойте техніку роботи з мікроскопом. Обладнання: мікроскоп МБР-1 або Біолам. Література: [9], с. 5—16; [10], с. 21—35; [14], с.6-20. Методичні поради до вивчення мікроскопа і техніка роботи з ним. Для вивчення внутрішньої будови клітин, тканин, вегетативних і генеративних органів рослин користуються технічними засобами дослідження: лупами, мікроскопами різного призначення. Коротко познайомимось з будовою мікроскопа МБР-1. Цей світловий мікроскоп складається з таких блоків складових частин: механічних, освітлювальних і оптичних (рис. 1). Механічні частини. До них належать: 1) масивна підставка, яка служить опорою мікроскопа, і надає йому стійкого положення; 2) тубусотримач, який з’єднує більшість частин мікроскопа (за що його ще називають з’єднуючою дугою) і одночасно служить ручкою для його перенесення; 3) револьвер із гніздами для укручування об’єктивів; 4) тубус; 5) макрогвинт (або кремальєра), який служить для грубого наведення мікроскопа, піднімання чи опускання тубуса мікроскопа при роботі з малим збільшенням; 6) мікрогвинт, що забезпечує тонке наведення, домагаючись чіткості зображення об’єкта при великому збільшенні; 7) предметний столик, що служить для розміщення препарату та ботанічних об’єктів; 8) кронштейн, за допомогою якого піднімається конденсор; 9) затискачі, які служать для фіксації препарату на предметному столику. 15 Освітлювальні частини. До них належать: 1) дзеркало, яке має плоску та увігнуту поверхню; 2) конденсор, що складається з кількох лінз, які концентрують і посилюють пучок відбитого від дзеркала світла; 3) ірисова діафрагма, за допомогою якої регулюється потік відбитого від дзеркала світла. Оптичні частини мікроскопа включають окуляри та об’єктиви. Окуляр являє собою металеву або пластмасову оправу з кількома лінзами. Збільшення позначається на окулярах цифрами Х7, Х10, Х15, Х20. Рис.1. Будова мікроскопа МБР-1: 1 – окуляр; 2 – тубус; 3 – тубусотримач; 4 – макрогвинт (кремальєра); 5 – мікрогвинт; 6 – стопа; 7 – дзеркало; 8 – кронштейн конденсора; 9 – конденсор; 10 – гвинт переміщення предметного столика; 11 – затискач; 12 – предметний столик; 13 – об’єктиви; 14 - револьвер 16 Об’єктив також складається з металевої оправи, в яку вмонтовано 8—10 лінз. Вони мають різну фокусну відстань, чим досягається неоднакове збільшення. Величина збільшення позначається Х8, Х40, Х90. Це значить, що дозволяюча сила 1,68 мкм дає восьмиразове збільшення, позначене на об’єктиві Х8, роздільна здатність 0,52 мкм забезпечує 40-разове, а 0,27 мкм — 90-разове збільшення об’єктива мікроскопа. Сумарне лінійне збільшення мікроскопа визначається шляхом множення збільшення об’єктива на збільшення окуляра. Мінімальне значення збільшення мікроскопа становить 7х8=56, максимальне – 90х20=1800. Знання будови мікроскопа є необхідною умовою якісного дослідження ботанічних об’єктів і виконання лабораторних робіт. Після ознайомлення з будовою мікроскопа можна приступати до роботи з ним. Насамперед необхідно засвоїти основні правила роботи з мікроскопом. Укажемо найнеобхідніші з них. 1. Мікроскоп повинен знаходитися на столі на відстані 3 см від його краю напроти лівого плеча. Справа від мікроскопа мають знаходитись альбом і пенал з предметним склом, препарувальною голкою, шматочками фільтрувального паперу, скальпелем, пінцетом, скляною паличкою та іншими необхідними приладами. 2. Відкрийте повністю ірисову діафрагму для потоку сонячних променів і якнайповнішого освітлення поля зору. 3. Підніміть конденсор, повертаючи маховичок кронштейна. 4. Підніміть тубус мікроскопа повертанням макрогвинта проти часової стрілки (вгору). Піднявши тубус мікроскопа на 3—4 см над предметним столиком, поверніть револьвер так, щоб малий об’єктив знаходився проти отвору в предметному столику. Правильність встановлення його перевірте натискуванням на нього праворуч і ліворуч. Якщо він не зміщується, значить защіпка фіксації об’єктива утримує його в правильному положенні. Тубус мікроскопа опустіть на відстань до 1 см між об’єктивом і предметним столиком. 5. Установіть поле зору. Залежно від джерела світла та його яскравості виберіть відповідну поверхню дзеркала (звичайно увігнуту) і спрямовуйте джерело освітлення так, щоб відбиті від його поверхні промені пройшли через отвір ірисової діафрагми, підсилювальні лінзи конденсора, об’єктива, окуляра і досягли вашого ока. У мікроскоп треба дивитися лівим оком, а в альбом — правим. Тоді перед вами в мікроскопі відкриється яскраво освітлене поле зору. Встановлювати його необхідно кожного разу перед початком дослідження. 6. Виготовлений вами або готовий препарат покладіть на предметний столик так, щоб об’єкт, що вивчається, накрив отвір у предметному столику, а якщо він менший, то щоб знаходився посередині поля зору. 7. Дивлячись лівим оком в окуляр і плавно повертаючи макрогвинт на себе, ви побачите зображення. Наведіть його на різкість, щоб чітко проглядалися всі деталі об’єкта. 8. Переведення з малого на велике збільшення здійснюється тільки після чіткого зображення при малому збільшенні. Якщо ви його не досягли, зробіть це, покручуючи 17 макрогвинт. Одержавши чітке зображення, візьміть обидва об’єктиви лівою рукою і поверніть револьвер так, щоб напроти отвору в предметному столику виявився великий об’єктив з цифрою 40 чи 90. Після цього дуже обережно і тільки на якусь частку міліметра чи мікрона підніміть тубус мікроскопа, повертаючи макрогвинт на себе, до одержання зображення. Перед вами буде той самий об’єкт, але в збільшеному вигляді. Відрегулюйте різкість зображення, повертаючи мікрогвинт праворуч або ліворуч. 9. Виберіть для дослідження найкращу ділянку препарату. Для цього користуються направляючими-переміщаючими шурупами, що знаходяться по обидва боки предметного столика. Задній шуруп подає предметний столик вперед і назад. При малому збільшенні мікроскопа для прискорення роботи препарат переміщають руками. 10. Після завершення роботи лівою рукою поверніть револьвер у нейтральне положення, вийміть препарат і розберіть його, протерши предметне і покривне скельця. Тубус мікроскопа опустіть до упору. Мікроскоп поставте в шафу на місце, позначене номером мікроскопа. Знаючи будову мікроскопа і правила роботи з ним, можна приступати до подальшого дослідження ботанічних об’єктів. Але для цього слід засвоїти методику виготовлення препаратів. З нею ми ознайомимося в процесі вивчення рослинної клітини. Висновок. Сучасний стан наукових досліджень вимагає знань анатомічної будови рослин та їх складових частин. Цього можна досягти тільки при застосуванні технічних засобів дослідження, в тому числі світлового біологічного мікроскопа типу МБР-1 або Біолам. 18 Тести для самоконтролю 1. Які частини мікроскопа є найважливішими і як з ними слід поводитися в процесі роботи? 2. Назвіть оптичні та освітлювальні частини мікроскопа. 3. Які частини належать до механічних і як ними користуватися? 4. Які операції слід провести, щоб установити поле зору? 5. Як навести мікроскоп на велике збільшення? Як перевести мікроскоп з малого на велике збільшення? Як зробити це практично? 6. Як можна визначити лінійне збільшення мікроскопа? 7. Що собою являють об’єктиви та окуляри? Яке їх збільшення? 8. Яка будова конденсора, коли ним користуються і яким чином? 9. Поясніть, у яких випадках користуються плоскою і ввігнутою поверхнями дзеркала? Тема 2: БУДОВА РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ. ПРОКАРІОТИЧНІ ТА ЕУКАРІОТИЧНІ ОРГАНІЗМИ Загальні зауваження. Для сучасних та викопних організмів властиві два основні типи клітин: прокаріотичний та еукаріотичний. Відмінності в їх будові стали основою для встановлення двох надцарств органічного світу - прокаріот (доядерних організмів) та еукаріот (справжніх ядерних). Будова прокаріотичних організмів значно простіша, ніж еукаріотичних, а кількість самих прокаріот незначна порівняно з ядерними. Клітина прокаріот, на відміну від еукаріот, не має сформованого ядра, а його заміняє особлива ядерна зона в цитоплазмі - нуклеоплазма. У прокаріот відсутні типові хромосоми, їх спадковий матеріал представлений лише молекулою ДНК, яка не має зв’язку з білками. Прокаріоти позбавлені багатьох органел клітини, що характерні для клітин еукаріот: апарата Гольджі, ендоплазматичної сітки, мітохондрій, пластид, лізосом тощо. Рибосоми прокаріот менші за розмірами, ніж в еукаріот. Роль мітохондрій та пластид виконують просто побудовані мембранні структури, наприклад, промітохондрії та пропластиди. Об’єкти. 1. Фіксований чи живий матеріал синьо-зеленої водорості ностока звичайного – Nostoc commune Vauch. 2. Матеріал зеленої водорості спірогіри в живому стані – Spirogyra sp. 3. Постійні препарати кон’югації спірогіри – Spirogyra sp. Завдання 1. Самостійно приготуйте препарат водорості ностока звичайного. 2. При малому та великому збільшенні мікроскопа вивчіть будову прокаріотичної водорості. 3. Зарисуйте загальний вигляд колонії на малому збільшенні мікроскопа та окрему нитку з гетероцистами і вегетативну клітину на великому збільшенні, вказавши основні її структурні складові, 4. Самостійно приготуйте чи використайте постійний препарат ниткуватої еукаріотичної зеленої водорості - спірогіри. 19 5. При малому та великому збільшенні мікроскопа вивчіть будову ниткуватої еукаріотичної зеленої водорості - спірогіри. 6. Зарисуйте загальний вигляд нитки з повноцінними вегетативними клітинами на великому збільшенні, вказавши основні їх структурні складові. Обладнання та матеріали: мікроскоп МБР-1 або Біолам, предметні та покривні скельця, препарувальні голки, фіксований чи живий культуральний матеріал, інше приладдя. Література: [1], c. 217-238; [6], c. 183-200; [7], c. 167-195; [9], c. 111-122. [12], c. 235-255. Методика виготовлення мікропрепарату ностока звичайного Предметне та покривне скельця протріть дочиста і досуха. На пенал покладіть предметне скло і нанесіть на нього краплину води. Препарувальною голкою захопіть найдрібніший кусочок слизової маси ностока і покладіть його в краплину води на предметне скло, накрийте покривним скельцем. Мікроскопічне дослідження препарату . Розгляньте препарат спочатку на малому збільшенні мікроскопа. В полі зору знайдіть та розгляньте слизову колонію ностока, яка має вигляд маси звивистих ниток (рис.2), що нерідко переплетені між собою та складаються з кулястих чи діжкоподібних синьозелених клітин. Клітинна оболонка кожної особи складається з пектинових речовин і легко ослизнюється. Характерними пігментами, що забарвлюють водорість у синьо-зелений колір, є фікоціан та хлорофіл. Далі досліджуйте об’єкт при великому збільшенні мікроскопа. Зосередьте увагу на наявність різних типів клітин - гетероцист та вегетативних клітин. В останніх розрізняються такі структурні еле- менти: оболонка, зерниста хромато- плазма та центроплазма (рис.2). Методика виготовлення мікропрепарату еукаріотичної зеленої водорості – спірогіри Предметне та покривне скельця протріть дочиста і досуха. На пенал покладіть предметне скло і нанесіть на нього краплину води. Пінцетом чи препарувальною голкою захопіть з посудини, в якій зростала спірогіра, декілька ниток цієї еукаріотичної водорості. Помістіть ці нитки в краплю води на предметне скло та накрийте покривним скельцем. Приготовлений препарат, або постійні мікропрепарати цієї еукаріотичної ниткуватої зеленої водорості, розгляньте при а б 3 2 1 4 в Рис.2. Будова прокаріотичної клітини (на прикладі ностока звичайного): а - мікроскопічний вигляд колонії водорості ностока; б - макроскопічний вигляд колонії; в – окрема вегетативна клітина: 1 – клітинна оболонка; 2 - хроматоплазма; 3 – центроплазма; г – окремий трихом водорості ностока: 4 - гетероциста; 5 – гормогоній; 6 – вегетативні клітини 6 1 2 3 4 5 г 6 5 20 малому та великому збільшенні мікроскопа. Мікроскопічне дослідження препарату . На початку розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Добре видно, що слань має ниткоподібну форму і складається з одного ряду клітин. Вміст окремих вегетативних клітин чітко диференційований і добре помітні клітинна оболонка, хлоропласт та піреноїди. Вибравши найчіткішу ділянку нитки з вегетативними клітинами, переведіть мікроскоп на велике збільшення і ретельно вивчіть будову клітини (рис.3). Клітина має добре відокремлену слизову оболонку. Цитоплазма займає пристінне положення у вигляді тонкого зернистого шару. В центральній частині знаходиться ядро, що оточене цитоплазмою і зв’язане з пристінною цитоплазмою тонкими цитоплазматичними тяжами. В масі пристінної цитоплазми є 2-3 спірально закручених стрічкоподібних хлоропласти. В останніх розрізняються сріблясті кулеподібні тільця – піреноїди. Решту центральної частини клітини займає крупна вакуоля (рис.3). В альбомі зарисуйте 1-2 клітини з нитки і позначте їх структурні складові. Висновки . 1. Прокаріоти - одна з найдавніших груп організмів, що об’єднують нині лише бактерії та синьозелені водорості. 2. Клітини прокаріотичних організмів не мають диференційованого ядра, хлоропласта, мітохондрій і деяких інших органоїдів. 3. Еукаріоти - багаточисельна група організмів складної ультраструктурної будови, які в теперішній час є домінуючою групою органічного світу. Тести для самоконтролю 1. Що таке прокаріотичні організми та яка їх представленість нині в органічному світі, їх характерні риси? 2. Які особливості будови прокаріот? 3. Як називається безбарвна частина клітини прокаріотів, що містить нуклеїнові кислоти? 4. Для яких організмів характерна наявність хроматоплазми, яка виконує функцію фотосинтезу? 5. Чим відрізняється будова прокаріотичної та еукаріотичної клітин? 6. Назвіть основні складові клітини еукаріотичних організмів? 7. Де відбувається відкладання органічних речовин у клітинах досліджених видів? Тема 3. БУДОВА РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ. РУХ ЦИТОПЛАЗМИ. ЦИТОПЛАЗМА, ЯДРО, ОБОЛОНКА, ВАКУОЛЯ Рис.3. Будова еукаріотичної клітини на прикладі спірогіри звичайної: 1 – клітинна оболонка; 2 – цитоплазма; 3 – хлоропласт; 4 – піреноїди; 5 – ядро; 6 – вакуоля 21 Загальні зауваження. Клітина виступає як самостійний організм і як структурна та біологічна одиниця багатоклітинного організму чи окремих його частин. Вона включає нескінченно різноманітний світ ще непізнаного світу органел і продуктів обміну речовин (рис.4). У клітині відбувається до 2000 різноманітних хімічних реакцій і перетворень. Усю сукупність органел клітини називають протопластом. Фізіологічні процеси його - дихання, розмноження, метаболізм, подразливість - зумовлюють життєвість клітини. Характерною ознакою протопласта клітини є рух цитоплазми. На прикладі листка елодеї канадської познайомтеся з коловим рухом цитоплазми. У результаті життєдіяльності протопласта виникають його похідні — клітинна оболонка, вакуолярна система і включення. Вакуолярну систему ми розглядаємо як сукупність вакуолей, взаємозв’язаних з частиною ендоплазматичної сітки та розміщених на ній рибосом і поліферментних систем. Об’єкти. 1. Епідерміс соковитої луски цибулі – Аllium сера L. 2. Листок елодеї канадської - Еlоdеа саnadensis Місhх. Завдання 1. Самостійно приготуйте препарат епідермісу соковитої луски цибулі. 2. При малому та великому збільшенні мікроскопа вивчіть будову рослинної клітини. 3. Зарисуйте 2—3 клітини епідермісу цибулі і позначте їх складові частини. Рис. 4. Схема будови клітини під електронним мікроскопом: І - клітинна оболонка; 2 - серединна пластинка; 3 - порові поля; 4 - плазмодесми; 5 - цитоплазматична мембрана (плазмолема); 6 - тонопласт; 7 - вакуолярна система; 8 -мезоплазма; 9 - цистерни; 10 - хлоропласти; 11 - грани; 12 - гладенька ендоплазматична сітка; 13 - шорстка ендоплазматична сітка; 14 - сферосоми; 15 - ядерна оболонка; 16 -каріоплазма; 17 - піноцитозна вакуоля; 18 - крохмальне зерно; 19 - порові поля ядерної оболонки; 20 - ядерце; 21 - лізосоми; 22 - мікротільця; 23 - хромопласти; 24 - рибосоми; 25 - мітохондрії; 26 - комплекс Гольджі; 27 – ядро 22 4. Самостійно приготуйте препарат листка елодеї канадської. 5. При малому та великому збільшенні мікроскопа вивчіть рух цитоплазми у клітинах центральної жилки листка елодеї канадської. 6. Зарисуйте 2—3 клітини великим планом, позначте їх складові частини та рух цитоплазми. Обладнання і матеріали: мікроскоп МБР-1 або Біолам, скальпелі, леза, бритви, препарувальні голки, шматочки соковитої луски цибулі, листки елодеї, реактиви, інше приладдя. Література: [І], с. 23—69; [2], с. 7—9; [7], с. 14-30, 35-39 [8], ч. 1, с, 29— 108; [9], с.19 -23; [10], с.42—45, 48—54; [11] , с.6-36; [12] , с.15-44; [13] , с. 7-12; [14], с.21-46. 23 Методика виготовлення препарату епідермісу соковитої луски цибулі. У пеналі знайдіть предметне скло і візьміть його великим і вказівним пальцями лівої руки, а в праву руку — серветку і протріть його з обох боків досуха і дочиста. Покривне скельце протріть серветкою між пучками великого і вказівного пальців (не натискаючи) і покладіть його праворуч на предметному столику мікроскопа. Предметне скло покладіть упоперек на пенал і нанесіть на нього краплину розчину йоду в йодистому калії. Візьміть шматочок нарізаної луски цибулі і зніміть із неї верхній епідерміс. Для цього спочатку відділіть нижній епідерміс від внутрішнього боку луски і покладіть його у бактеріологічну чашку. Луска, що залишилася, має форму півмісяця. Розламайте її навпіл. Обидві половинки тримаються на тонкій плівочці — епідермісі. Одну половинку стягніть (від середини до краю) уздовж другої половинки. Таким чином ви зняли верхній епідерміс. Помістіть його зідраним боком до предметного скла у краплину розчину йоду в йодистому калії. Епідерміс розправте препарувальною голкою і накрийте покривним скельцем: поставте його ребром у краплину води на предметному склі, щоб змочився його край і опустіть скельце на шматочок епідермісу, злегка придавіть голкою чи олівцем, щоб витіснити з-під нього повітря і зайву рідину. Таким чином одержимо доброякісний препарат – він не матиме повітряних пухирців. Надлишок розчину на предметному склі, що виявляється за межами покривного скельця, відберіть за допомогою шматочків фільтрувального паперу, який знайдете у пеналі. Виготовлений таким способом препарат епідермісу соковитої луски цибулі покладіть на предметний столик так, щоб намічений до вивчення епідерміс накривав центральну частину отвору, був у полі зору під об'єктивом малого збільшення мікроскопа. Препарат закріпіть затискачами на предметному столику мікроскопа. Мікроскопічне дослідження препарату. При малому збільшенні мікроскопа вивчіть будову клітини епідермісу соковитої луски цибулі. На препараті чітко помітно клітинну будову об'єкта. Переміщаючи предметний столик з препаратом за допомогою направляючих гвинтів, розміщених з обох боків предметного столика, виберіть у полі зору 2—3 клітини, в яких добре помітні клітинна оболонка, цитоплазма, вакуоля і ядра у вигляді маленьких сіруватих утворень (рис.5). Не зміщуючи препарат, переведіть мікроскоп на велике збільшення. Для цього двома пальцями лівої руки візьміть об'єктиви малого і великого збільшення і змініть об'єктив малого збільшення (із цифрою 8) на об'єктив великого збільшення (із цифрою Х40). Щоб одержати зображення, необхідно, дивлячись в окуляр мікроскопа, повернути на себе макрогвинт на якусь частку мікрона і цим самим підняти тубус Рис 5. Будова клітини соковитої луски цибулі: а - частина цибулини: б - клітини епідермісу; 1 - клітинна оболонка; 2 - цитоплазма; 3 - ядро; 4 - ядерце; 5 - вакуоля 24 мікроскопа. За допомогою мікрогвинта відрегулюйте чіткість зображення відповідно до оптичних властивостей кришталика вашого ока. При цьому на препараті добре видно: чітко відособлену ригідну клітинну оболонку (стінку), яка оточує внутрішній вміст клітини — протопласт. У його складі диференціюється цитоплазма у вигляді зернистої маси, що залягає вздовж клітинної оболонки або окремих тяжів, які розчленовують вакуолю на кілька дрібних. Ви бачите у зрілої клітини одну вакуолю, або, якщо вона не досягла повного розвитку, то кілька вакуолей. Обов'язковою складовою частиною клітини є ядро з ядерцем (одним або двома). Ядро займає центральне або пристінне положення в клітині, має вигляд кулястого сріблястого тільця, що виділяється на загальному фоні зернистої цитоплазми. Розглядуваний об'єкт порівняйте з відповідною таблицею та уточніть деталі будови складових частин клітини. В альбомі великим планом зарисуйте 3—4 клітини і позначте окремі частини тих чи інших структур, що були відзначені вище. Рисунок підпишіть. Методика виготовлення препарату листка елодеї канадської Протріть предметне скло і покривне скельце. Чисте предметне скло покладіть упоперек на пенал і за допомогою скляної палички нанесіть на нього посередині кілька краплин води. Із бактеріологічної чашки візьміть гілочку елодеї канадської і зірвіть добре виявлений серединний листок. Помістіть його у краплину води на предметному склі. Для стимуляції руху цитоплазми уколіть 2-3 рази голочкою центральну жилку листка. Об'єкт накрийте покривним скельцем, стежачи за тим, щоб під нього не потрапляло повітря. Якщо ж воно потрапило, легким натискуванням на скельце видаліть його. Готовий препарат розмістіть у центрі поля зору і закріпіть його затискачами. Мікроскопічне дослідження препарату. При малому збільшенні мікроскопа розмістіть препарат так, щоб центральна жилка листка елодеї перебувала посередині поля зору. На листку добре помітна клітинна будова завдяки чіткому розмежуванню клітин жорсткими і добре виявленими оболонками. Розглянути будову клітини і рух цитоплазми найкраще при великому збільшенні мікроскопа. Для цього виберіть поле зору в основі центральної жилки листка, де клітини містять меншу кількість хлоропластів і легше виявити рух цитоплазми. На препараті видно видовжені клітини з тупими кінцями. У них знайдіть окремі органели. У клітинах насамперед виділяється суцільна клітинна оболонка, яка оточує внутрішній вміст—протопласт. Під оболонкою тонким шаром тягнеться дрібнозерниста цитоплазма. Інколи в окремих місцях клітин можна помітити кулясте ядро щільнішої консистенції. Крім того, в цитоплазмі ви бачите численні зелені, еліпсоїдальної форми тільця — хлоропласти. Серединна частина клітини позбавлена зернистості і являє собою велику вакуолю. 25 Рис.6 а,б Рух цитоплазми та будова хлоропласта: а - рух цитоплазми; б - будова хлоропласта під електронним мікроскопом; 1 - клітинна оболонка; 2 - цитоплазма; 3 -хлоропласти; 4 - ядро; 5 - вакуоля; 6 - цитоплазматичний тяж; 7 - ядерце; 8 - зовнішня мембрана; 9 - внутрішня мембрана; 10 - міжмембранна порожнина; 11 - строма; 12 -тилакоїди гран; 13 - тилакоїди строми; 14 - грани; 15 - ламели; 16 - рибосоми; 17 - глобули первинного крохмалю; 18 – пори При уважному розгляді препарату, добре освітленому сонячними променями, в окремих клітинах знайдіть рух цитоплазми. Ви побачите, що током цитоплазми пасивно вздовж клітинної оболонки переносяться зелененькі тільця — хлоропласти, тобто в клітинах центральної жилки ви бачите активний рух цитоплазми. Рух - коловий, при якому цитоплазма рухається у пристінному шарі по колу (рис.6а). В альбомі великим планом зарисуйте 2—3 клітини, позначте описані вище складові частини. Напрям руху плазми покажіть стрілкою. Висновок. Рослинна клітина характеризується клітинною оболонкою, побудованою з целюлози, геміцелюлози та пектинових речовин. Другою відмінною рисою її є наявність пластид, а також вакуолей, чим вона відрізняється від клітини тварин. Тести для самоконтролю 1. Які типи клітин розрізняють за формою, життєвою здатністю? 2. Перелічіть органели клітини та їх найхарактерніші властивості. а 26 3. Що слід розуміти під поняттям «протопласт»? Назвіть його складові. 4. Назвіть складові частини клітини, які є похідними її життєдіяльності. 5. Назвіть фізіологічно активні речовини. 6. З участю яких органел рухаються пластиди? Який рух ви спостерігали? 7. Чому клітини вважають не лише структурною, а й біологічною одиницею? 8. Як змінює ядро своє положення в процесі розвитку клітини і чому? 9. Які фізичні властивості цитоплазми і який її хімічний склад? |