|
Коров на Л.Д. Основи правознавства. Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту) Кременчук 2008 р
Глава 12. Основи адміністративного права. 12.1. Поняття, предмет і метод адміністративного права. Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини управлінського характеру, які виникають у процесі організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої діяльності, тобто в процесі державного управління.
Предметом регулювання адміністративного права є суспільні відносини, які виникають в процесі і здійснення управлінської діяльності в державі.
Державне управляння в Україні –це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.
До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління, належать:
загальнодержавний характер;
виконавча діяльність, що здійснюється на основі закону;
об’єктом виконавчої діяльності є економіка, соціально-культурне й адміністративно-політичне будівництво;
організуючий зміст державного управління;
безперервність і постійність;
розпорядчий характер.
Основні методи державного управління:
метод переконання – це система виховних, роз’яснювальних та заохочувальних заходів, спрямованих на формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання владних приписів.
метод примусу – це психологічний, фізичний або матеріальний вплив на певні особи з метою змусити їх виконувати владні приписи.
В Україні, яка йде шляхом створення громадянського суспільства та будівництва демократичної держави, пріоритет в державному управлінні надається методу переконання.
Систему джерел адміністративного права складають:
Конституція України;
Кодекс України про адміністративні правопорушення;
Закони України “Про об’єднання громадян”, “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та ін.;
Постанови Верховної ради України;
Укази і розпорядження Президента України;
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;
Нормативні акти виконавчих органів влади та органів місцевого самоврядування.
Адміністративно-правові відносини можна визначити як відносини:
між вищими і підпорядкованими їм органами державного управління;
між органами державного управління і відомчими державними підприємствами, установами і організаціями;
між органами державного управління і недержавними підприємствами, організаціями;
між органами державного управління і громадянами.
12.2. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення затверджений 7.12.1984 р., введений в дію з 1.06.1985р.; охоплює 5 розділів. 33 глави, 330 статей.
Основні завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення:
охорона суспільно-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб;
охорона суспільного (конституційного) ладу України;
охорона всіх форм власності;
охорона встановленого порядку управління, державного і громадського порядку;
зміцнення законності;
запобігання протиправним діям;
виховання громадян нашої держави у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності громадян інших держав, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Суспільні відносини, що склалися в Україні за час її незалежності потребують прийняття нового адміністративного кодексу. 12.3. Поняття і види адміністративних проступків
Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, суспільно-небезпечна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Ознаки адміністративного правопорушення:
протиправність дії або бездіяльності (тобто діяння, заборонене законом, оскільки може завдати шкоди інтересам особи, матеріальним речам, а також загрожувати небезпекою);
винна дія або бездіяльність (є адміністративним правопорушенням тоді, коли встановлено вину особи у його вчиненні, а також доведено причинний зв'язок між такими діяннями (дією або бездіяльністю) і шкідливими наслідками, якщо такі настали;
караність дії або бездіяльності (за вчинення адміністративного правопорушення до особи можуть бути застосовані заходи державного примусу;
суспільна небезпечність дії або бездіяльності (не є універсальною ознакою всіх без винятку адміністративних правопорушень, багатьом із них вона не властива).
Перелік видів адміністративних проступків містить Особлива частина кодексу про адміністративні правопорушення.
До них належать:
гл.5 В галузі охорони праці і здоров’я населення;
гл.6 Посягання на власність;
гл.7 В галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури;
гл.8 В промисловості, будівництві та в галузі використання електричної і теплової енергії;
гл.9 У сільському господарстві; порушення ветеринарно-санітарних правил;
гл.10 На транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку;
гл.11 В галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою;
гл.12 В галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності;
гл.13 В галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації;
гл.14 Посягання на громадський порядок і громадську безпеку;
гл.15 Посягання на встановлений порядок управління.
Адміністративне правопорушення переростає у злочин, якщо:
адміністративний проступок набув ознак складу злочину;
адміністративне правопорушення вчинене вдруге.
12.4. Склад адміністративного правопорушення. Адміністративне правопорушення має свою юридичну модель (склад) – передбачені у законі об’єктивні і суб’єктивні ознаки, які у своїй сукупності характеризують певне діяння як адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення становлять:
суб’єкт (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 16 років, осудні особи; посадові особи);
об’єкт (суспільні відносини. які складаються у сфері адміністративно-організаційної діяльності і порядку управління; людина, її здоров’я, честь і гідність; власність; права і свободи громадян).
суб’єктивна сторона (вина у формі умислу або необережності);
об’єктивна сторона (причинно-наслідковий зв'язок між дією і шкідливими наслідками).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа. яка його вчинила:
усвідомлювала протиправний характер, шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності;
передбачала її;
бажала її шкідливих наслідків;
свідомо допускала настання шкідливих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності. коли особа, яка його вчинила:
передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення;
не передбачала можливості настання шкідливих наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.
12.5. Поняття і види адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, заходів державного примусу.
Адміністративній відповідальності підлягають:
особи, які досягли 16-річного віку (застосовуються заходи впливу);
посадові особи (несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку, управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких призводить до їх посадових обов’язків;
військовослужбовці, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ (несуть відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну. До цих осіб не може бути застосовано штраф, виправні роботи і адміністративний арешт;
іноземні громадяни і особи без громадянства (підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Не підлягають адміністративній відповідальності особи, які діяли:
у стані крайньої необхідності;
у стані необхідної оборони;
у стані неосудності.
До підстав адміністративної відповідальності належать:
склад адміністративного правопорушення;
наявність актів адміністративного законодавства;
набрання чинності актом застосування норм адміністративного права (наприклад, прийняття судом постанови в адміністративній справі).
До органів адміністративної юрисдикції належать:
адміністративні суди;
органи внутрішніх справ;
транспорту;
рибоохорони;
лісового господарства;
адміністративні комісії місцевих державних адміністрацій;
виконавчі комітети селищних і сільських рад.
Види адміністративних стягнень.
Адміністративне стягнення – необхідний правовий наслідок порушення (невиконання) адміністративних заборон, що полягає в осуді поведінки порушника і обмеженні його особистих благ, матеріальних та інших правових інтересів, в чому виражається оцінка вчиненого діяння.
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
попередження – письмове офіційне застереження громадянина про скоєне ним правопорушення. Постанова виконується органом (посадовою особою), який її виніс, шляхом оголошення постанови порушнику;
штраф – це грошове стягнення на користь держави, що накладається судом згідно із чинним законодавством. розмір штрафу встановлюється залежно від тяжкості вчиненого правопорушення з врахуванням майнового стану винного. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше, як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без змін.
У разі несплати порушником штрафу у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії.
У разі відсутності самостійного заробітку осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
При стягненні штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.
Оплатне вилучення предмета (предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення вилучається у правопорушника. а йому повертається матеріальна компенсація).
Конфіскація предмета, або грошей (конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення).
Позбавлення спеціального права – позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянинові (право керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до 3-х років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Виправні роботи – застосовуються на строк до 2-х місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до 20 % її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею).
Арешт – застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Призначається районним (міським) судом (суддею), виконуються негайно після винесення постанови.
Адміністративний арешт (не застосовується до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів I і II груп).
Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
Щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, можуть застосовуватися заходи адміністративного впливу, а саме:
зобов’язання публічно, або в іншій формі, попросити вибачення у потерпілого;
застереження;
догана, або сувора догана;
передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання;
в ряді випадків неповнолітні від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності на загальних засадах.
Законом передбачені також заходи адміністративного примусу, а саме:
попереджувальні (перевірка документів, заборона випуску на лінію несправного автотранспорту);
заходи адміністративного припинення (затримання правопорушника, огляд і вилучення речей);
примусове лікування;
безпосередній фізичний вплив (застосування спеціальних засобів, зброї);
заходи адміністративного стягнення.
Закон визначає органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. До них належать:
адміністративні комісії при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів;
районні суди;
органи внутрішніх справ, державні інспекції тощо.
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Дайте визначення поняття „адміністративне право” та його джерела
Охарактеризуйте методи державного управління
Дайте визначення адміністративного правопорушення, його ознаки та склад
Назвіть види адміністративних правопорушень
Які ви знаєте види адміністративних стягнень?
Які органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення?
Тестові завдання
Допишіть. Адміністративне право – це ....
Дайте визначення поняття: Адміністративне правопорушення – це...
Не є адміністративним правопорушення дія, вчинена у стані:
крайньої необхідності;
необхідної оборони;
казусу;
уявної оброни
Ознакою адміністративного правопорушення є:
суспільна небезпека;
суспільна шкідливість;
вина;
немає правильної відповіді
Адміністративна відповідальність настає з:
14 років
16 років
18 років
20 років
Видом адміністративних стягнень є:
штраф;
попередження;
....................................;
...................................;
...................................;
...................................;
арешт
Адміністративний арешт встановлюється строком до:
15 діб
30 діб
45 діб
до 3-х місяців
Адміністративний арешт не застосовується до:
неповнолітніх;
....................................;
....................................;
жінок, які мають дітей до 12 років
юридичний практикум
Які з перелічених заходів державного примусу належать до адміністративного стягнення:
попередження;
догана;
оплатне вилучення предмету;
позбавлення батьківських прав;
сувора догана;
позбавлення спеціального права;
переведення на нижче оплачувану роботу;
конфіскація майна;
переведення на нижчу посаду;
зауваження;
виправні роботи
Двоє юнаків – Олександр (19 р.) та Ігор (17 р.) вчинили серйозне адміністративне правопорушення, за що законом у виняткових випадках застосовується такий вид покарання, як адміністративний арешт на термін до 15 діб, і таке рішення приймає лише суд або суддя. Ви суддя і розглядаєте цю справу. Ваше рішення?
Біля двору громадянина Зайцева тривалий час зберігалася цегла, шлакоблок, інший будівельний матеріал. Після неодноразових попереджень цю людину рішенням адміністративної комісії при міськвиконкомі було оштрафовано. Зайцев вважає це покарання незаконним, бо будматеріали йому потрібні для будівництва гаража, але в даний час для найму спеціалістів він не має коштів. Ваш коментар?
Працівники ДАІ зупинили водія, який був без шолома і керував мотоциклом у нетверезому стані. Визначте склад адміністративного проступку. Які стягнення можуть бути застосовані до водія?
Громадянина Василя Орлова та його сина Вадима (13 років) було затримано на надувному човні посередині озера рибінспектором, коли вони із сітки витягали рибу. Вкажіть склад адміністративного правопорушення. Які адміністративні стягнення можуть бути застосовані?
|
|
|