Коров на Л.Д. Основи правознавства. Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту) Кременчук 2008 р

• Название: Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту) Кременчук 2008 р
• Дата: 11.07.2018
• Размер: 1.5 Mb.
• Имя файла: Коров на Л.Д. Основи правознавства.doc
• Тип: Навчальний посібник; #48507
• страница: 6 из 16

Конституція України – Основний Закон держави

1. 
   Дайте визначення поняття „конституція”, охарактеризуйте структуру Конституції України
   
2. 
   Проаналізуйте статті 1 розділу „Загальні засади”, які характеризують форму держави
   
3. 
   Проаналізуйте ст. 15,19 Конституції України і визначте засади суспільного ладу та правового порядку.
   

Тестові завдання

1. 
   Конституція України була прийнята:
   

1. 
   16 липня 1990 року;
   
2. 
   24 серпня 1991 року;
   
3. 
   1 грудня 1991 року;
   
4. 
   28 червня 1996 року
   

2. 
   Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах:
   

а) Універсалу національної єдності;

б) пріоритетності національних та державних інтересів;

в) політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності

3. 
   Конституція України була прийнята:
   

1. 
   Верховною Радою України;
   
2. 
   Президентом України;
   
3. 
   народом України шляхом референдуму;
   

4. 
   Основний Закон України приймався від імені ___________ і виражав суверенну волю:
   

1. 
   народу України;
   
2. 
   населення Української держави
   

5. 
   Визначте, що входить до державних символів:
   

1. 
   Конституція України;
   
2. 
   вишиванка;
   
3. 
   державна мова;
   
4. 
   Державний Гімн України;
   
5. 
   Президент України;
   
6. 
   День Незалежності України;
   
7. 
   Державний Герб України
   

Громадянство України

1. 
   Що таке громадянство? Якими правовими актами регулюються відносини з приводу громадянства?
   
2. 
   Умови ступу до громадянства України
   
3. 
   Охарактеризуйте підстави припинення та втрати громадянства України
   

Тестовий контроль

1. 
   Позначте термін, протягом якого особа повинна постійно проживати в Україні, при прийнятті до громадянства України:
   
   1. 
      3 роки;
      
   2. 
      4 роки;
      
   3. 
      5 років;
      
   4. 
      6 років
      
2. 
   З наведеного переліку виберіть умови вступу до громадянства України:
   

1. 
   наявність законних джерел для існування;
   
2. 
   володіння українською або російською мовами;
   
3. 
   наявність дозволу на постійне проживання;
   
4. 
   наявність близьких родичів на території України;
   
5. 
   визнання та дотримання Конституції і законів України;
   
6. 
   постійне проживання на території України протягом останніх 5 років;
   
7. 
   неперебування в іноземному громадянстві;
   
8. 
   володіння державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування
   

3. 
   Виберіть правильні варіанти відповідей:
   

1. 
   Громадянин України:
   
   1. 
      не може бути виданий іншій державі;
      
   2. 
      може бути виданий за вчинення тяжкого злочину;
      
   3. 
      може бути виданий за вчинення злочину проти людства за рішенням міжнародного суду;
      
2. 
   Громадянин України може бути позбавлений громадянства:
   

1. 
   за державну зраду;
   
2. 
   у разі тривалого проживання за межами України;
   
3. 
   за вчинення тяжкого злочину;
   
4. 
   не може бути позбавлений громадянства;
   

3. 
   Рішення про надання громадянства приймає:
   

1. 
   місцеві органи внутрішніх справ;
   
2. 
   Верховна Рада України;
   
3. 
   Президент України;
   
4. 
   Кабінет Міністрів України
   

Права та свободи людини і громадянина

1. 
   Дайте визначення поняття „права”, „свободи”, „обов’язки людини”
   
2. 
   Які міжнародні стандарти в галузі прав людини вам відомі?
   
3. 
   Класифікація прав і свобод людини і громадянина
   
4. 
   Проаналізуйте обов’язки людини і громадянина
   

тестовий контроль

1. 
   Залежно від сфер суспільного життя, в яких вони реалізуються, конституційні права і свободи людини і громадянина поділяються на:
   

а) громадські;

б) громадянські (особисті);

в) політичні;

г) корпоративні;

д) соціально-економічні;

е) культурні

2. 
   До політичних прав і свобод громадян належать:
   

а) свобода думки і слова;

б) свобода зборів, мітингів і демонстрацій;

в) право об’єднуватися у політичні партії;

г) право на працю, на страйк;

д) право брати участь в управлінні державними справами

3. 
   За ст.. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї включає:
   

а) харчування;

б) достойна оплата праці;

в) соціальне забезпечення;

г) житло;

д) одяг

4. 
   Встановіть відповідність груп конституційних прав окремим правам і свободам людини і громадянина
   

1) особисті права а) право на житло

2) політичні права б) право на недоторканість житла

3) соціально-економічні в) свобода зборів, демонстрацій

5. 
   Установіть відповідність між категоріями військовослужбовців та строками військової служби:
   

1) солдати, сержанти а) 9 місяців

2) матроси, старшини на флоті б) 12 місяців

3) особи з вищою освітою (спеціаліст, магістр) в) 18 місяців

6. 
   До конституційних обов’язків громадян України належать:
   

а) шанування символів держави;

б) членство у політичних партіях та громадських організаціях;

в) захист Вітчизни;

г) дотримання Конституції та законів України;

д) підтримка авторитету органів влади;

е) сплата податків та зборів;

є) здобуття повної загальної середньої освіти;

ж) піклування батьків про неповнолітніх дітей та піклування дорослих дітей про непрацездатних батьків;

з) не нанесення шкоди природі, пам’яткам історії та культури
Представницька демократія в Україні

1. 
   Що таке вибори, референдум?
   
2. 
   Перелічіть принципи виборчого права
   
3. 
   Охарактеризуйте види виборчих систем. Виборча система України
   

тестовий контроль

1. 
   Залежно від носіїв цієї властивості суверенітет поділяється на :
   

а) державний суверенітет;

б) суверенітет національних меншин;

в) народний суверенітет;

г) регіональний суверенітет;

д) національний суверенітет

2. 
   Єдиним джерелом державної влади є:
   

а) держава;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Президент України;

д) народ

3. 
   Із наведеного нижче переліку виберіть органи представницької демократії в Україні:
   

а) Верховна Рада України;

б) Рахункова палата;

в) Президент України;

г) органи місцевого самоврядування

4. 
   Спосіб прийняття рішень з важливих питань загальнонаціонального значення громадянами України має назву:
   

а) голосування;

б) плебісцит;

в) референдум;

г) вибори

5. 
   Питання про зміну території України вирішуються виключно:
   

а) всеукраїнським референдумом;

б) Верховною Радою України;

г) Кабінетом Міністрів України

6. 
   На всеукраїнський референдум не виносяться законопроекти з питань:
   

а) діяльності Верховної Ради України;

б) амністії;

в) про зміну території України;

г) бюджету;

д) обороноздатності України;

е) податків

7. 
   Укажіть види виборчих систем
   

а) мажоритарна;

б) демократична;

в) пропорційна;

г) змішана
Система органів державної влади. Верховна Рада України

1. 
   Охарактеризуйте систему органів державної влади за Конституцією України
   

Тестовий контроль

1. 
   Чергові вибори до Верховної Ради України проходять:
   

а) в останню неділю останнього місяця 5 року повноважень Верховної Ради України;

б) в останню неділю березня;

в) в останню неділю останнього місяця 4 року повноважень Верховної Ради України

2. 
   Чергові сесії Верховної Ради України починають свою роботу:
   

а) 1 лютого та 1 вересня кожного року;

б) першого вівторка лютого кожного року;

в) першого вівторка вересня кожного року;

г) першого вівторка березня і жовтня кожного року;

д) першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року

3. 
   Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді мають:
   

а) Президент України;

б) обласні державні адміністрації;

в) народні депутати України;

г) Національний банк України;

д) Кабінет Міністрів України

4. 
   Контроль за надходження коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює від імені Верховної Ради України:
   

а) Державна податкова адміністрація України;

б) контрольно-ревізійне управління України;

в) бюджетний комітет Верховної Ради України;

г) Міністерство фінансів України;

д) Рахункова палата
Президент України
тестовий контроль

1. 
   Гарантом прав і свобод людини і громадянина є:
   

а) Верховний Суд України;

б) Конституційний Суд України;

в) Президент України;

г) Кабінет Міністрів України

2. 
   Президент України вносить подання до Верховної Ради України про призначення:
   

а) Міністра внутрішніх справ;

б) Міністра закордонних справ;

в) Міністра оборони;

г) Міністра юстиції;

д) Міністра фінансів;

е) Міністра з надзвичайних ситуацій

3. 
   Допишіть „Підставами для дострокового припинення повноважень Президента України є-”
   

а) відставка;

б) ...............................;

в) ...............................;

г) смерть
Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади
Тестовий контроль

1. 
   Вищим органом у системі органів виконавчої влади України є:
   

а) Верховна Рада України;

б) Президент України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Верховний Суд України

2. 
   Кабінет Міністрів України складає свої повноваження перед:
   

а) новообраним Президентом України і новообраною Верховною Радою;

б) новообраною Верховною Радою;

в) новообраним Президентом України

3. 
   Питання утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших органів виконавчої влади належить до компетенції:
   

а) Прем’єр-Міністра України;

б) Президента України;

в) Верховної Ради України;

г) Кабінету Міністрів України

4. 
   Функції виконавчих комітетів, районних та обласних рад виконують:
   

а) секретаріати районних та обласних рад;

б) прес-служби районних та обласних рад;

в) районні та обласні державні адміністрації
Судова влада в Україні
Тестовий контроль

1. 
   З наведеного переліку оберіть відповідь, яка визначає статус судів в Україні:
   

а) суди належать до системи законодавчої влади;

б) суди належать до системи виконавчої влади;

в) суди є самостійною гілкою влади

2. 
   Принципами судочинства в Україні є:
   

а) законність;

б) обов’язковість виконання рішень суду;

в) змагальність сторін;

г) забезпечення доведеності вини;

д) закритий розгляд справ;

е) підтримка державного обвинувачення в суді

3. 
   Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є:
   

а) Верховна Рада України;

б) Верховний Суд України;

в) Конституційний Суд України;

г) Генеральна прокуратура

4. 
   До кандидата на посаду судді Конституційного Суду України висуваються такі вимоги:
   

а) вік - 40 років на день призначення;

б) проживання в Україні протягом останніх 20 років;

в) стаж роботи за фахом - не менше 20 років;

г) проживання в Україні протягом останніх 10 років;

д) володіння державною мовою;

е) вища юридична освіта;

є) стаж роботи за фахом – 10 років

5. 
   Право звернення до Конституційного Суду України мають:
   

а) Президент України;

б) 45 народних депутатів;

в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

г) Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

д) Верховний Суд України

6. 
   Рішення Конституційного Суду України може бути оскаржене:
   

а) Верховною Радою України;

б) Європейським Судом з прав людини;

в) не можуть бути оскаржені;

г) Уповноваженим Верховної Ради з прав людини
Правоохоронні органи України
Тестовий контроль

1. 
   Генеральний прокурор України призначається та звільняється з посади:
   

а) Верховною Радою України;

б) Президентом України;

в) за згодою Верховної Ради України Президентом України;

г) колегією Генеральної прокуратури України

2. 
   Виберіть правильну відповідь „Міліція – є єдиною системою органів, які входить до структури...”:
   

а) Служби Безпеки України;

б) Міністерства оборони України;

в) Міністерства внутрішніх справ;

г) Кабінету Міністрів України

3. 
   До умов, за якими особа в Україні може працювати адвокатом, належать:
   

а) громадянство України;

б) прийняття Присяги адвоката України;

в) вища юридична освіта;

г) стаж роботи в галузі права не менше 2-х років;

д) реєстрація у Міністерстві юстиції;

е) одержання свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю;

є) володіння державною мовою;

ж) складення кваліфікаційних іспитів
юридичний практикум

1. 
   Президент України, скориставшись правом вето, повернув закон для повторного розгляду Верховною Радою України. Парламент здолав вето глави держави й ухвалив цей закон 370 голосами народних депутатів України. Президент України протягом встановленого терміну не підписав закон. Яка подальша доля цього закону?
   
2. 
   Двоє молодиків – громадяни України Олег і Дмитро поїхали на роботу до Москви. Олег влаштувався водієм вантажівки до комерційної фірми, а Дмитро уклав контракт на проходження військової служби. Через три роки обидва повернулися в Україну. Чи є вони громадянами України?
   
3. 
   Чи може бути призначена суддею Конституційного Суду України особа, яка є громадянином України, 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи суддею районного суду 12 років, проживає в Україні протягом 10 останніх років, володіє розмовною українською мовою?
   
4. 
   Знайдіть помилки у тексті:
   

Адвокатура – державний правоохоронний орган, який сприяє захисту прав, свобод та інтересів громадян України і надає їм іншу юридичну допомогу.
Розділ ІІІ. Окремі галузі законодавства України
Глава 7. Основи Цивільного права України.
7.1. Загальна характеристика Цивільного кодексу.
Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), прийнятий 16.01.2003 р., що набрав чинності з 01.01.2004 р. Кодекс складається з шести книг, які поділяються на розділи, підрозділи та глави:

1. 
   Книга перша. Загальні положення.
   
2. 
   Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи.
   
3. 
   Книга третя. Право власності та інші речові права.
   
4. 
   Книга четверта. Право інтелектуальної власності.
   
5. 
   Книга п'ята. Зобов'язальне право.
   
6. 
   Книга шоста. Спадкове право.
   

У Книзі першій (гл. 1-19) викладено основні положення щодо цивільного законодавства України, підстав виникнення прав, обов'язків та умов їх здійснення і захисту. Нормами цієї Книги висвітлено також загальні положення про фізичну та юридичну особу, об'єкти цивільних прав (речі, майно, цінні папери, не­матеріальні блага).

Книга друга (гл. 20-22) характеризує особисті немайнові права фізичної особи (такі, що забезпечують природне існування та соціальне буття фізичної особи).

Нормами Книги третьої ЦК України (гл. 23-34) врегульова­но право власності та інші речові права, такі як право володіння та користування чужим майном (сервітут), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) тощо.

Загальні положення про право інтелектуальної власності та відносини, пов'язані із правом інтелектуальної власності на кон­кретні об'єкти: раціоналізаторську пропозицію, комплектування інтегральних мікросхем, географічне зазначення, комерційну таємницю, торговельну марку тощо, закріплені нормами Книги четвертої (гл. 35—46).

Зобов'язальне право визначає Книга п'ята (гл. 47-83): дано поняття зобов'язання, його сторін, основних принципів виконання, припинення та забезпечення виконання зобов'язань, висвітлено загальні положення про договір. Найбільша частина розділу присвячена окремим видам зобов'язань — дого­вірним (купівля-продаж, рента, найм, підряд, комісія тощо) та недоговірним (публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, відшкодування шкоди тощо).

Книга шоста (гл. 84—90) охоплює законодавче врегулювання відносин, пов'язаних зі спадковим правом (спадкування за за­коном та за заповітом, виконання заповіту, спадковий договір тощо).

Цивільне право -цегалузь права, що врегульовує цивільно -правові відносини. Але ці відносини неоднорідні й серед них розрізняютьособисті немайнові тамайнові відносини.

До особистих немайнових відносин належать ті, що пов'язані зособою суб'єкта, є невіддільними від неї. Серед них розрізняють:

а) особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими (якправило, їх об'єктом є особисті права на немайнові блага, які можуть породжувати можливість одержання грошової винагороди чи іншого матеріального блага, наприклад, результати інтелектуальної праці);

б) особисті немайнові відносини, що не пов'язані з майновими. Вонивиникають у зв'язку зі здійсненням особою своїх особистих прав. Їх об'єктом є особисті права на нематеріальні блага, що є невіддільними від особи та не здатні самі по собі породжувати вїхніх носіївправанагрошову винагороду чи інше матеріальне благо, наприклад, честь,гідність, ділова репутація, ім'я, право на життя і здоров'я тощо.

А майновими є відносини з приводу володіння, користування тарозпорядження матеріальними цінностями (майном).

Отже цивільні правовідносини – це врегульовані нормами цивільного права вольові відносини між його суб’єктами, які виникають, змінюються та припиняються згідно з приписами цих норм і забезпечуються силою державного примусу.

Цивільні правовідносини виникають між:

1. 
   фізичними особами;
   
2. 
   юридичними особами;
   
3. 
   фізичними і юридичними особами.
   

Цивільні правовідносини мають свої особливості:

1. 
   рівність сторін;
   
2. 
   вільне волевиявлення;
   
3. 
   майнова самостійність сторін;
   
4. 
   особливий спосіб вирішення майнових спорів.
   

7.2.Учасники цивільних правовідносин. Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.
Учасниками цивільних правовідносин є фізичні особи та юридичні особи.

Людина, як учасник цивільних правовідносин, вважається фізичною особою. Всі фізичні особи мають цивільну правоздатність і дієздатність.

Цивільна правоздатність— можливість особи матисуб'єктивні цивільні права і цивільні обов'язки.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в мо­мент її народження та припиняється в момент смерті.

Однак для того, щоб самому набути цивільні права й обо­в'язки, треба мати не тільки правоздатність, а й дієздат­ність.

Цивільна дієздатність— здатність особи самостійно набуватицивільні права і самостійноїх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивіль­ні обов'язки, самостійно їх виконуватита нести відпові­дальність у випадку їх невиконання.

Цивільна дієздатність залежить від віку і психіч­ного стану фізичної особи. Градації обсягу дієздатності за віком:

1. 
   особи, які не досягли 14 років (малолітні), є частково дієздатними. Вони мають право самостійно вчиняти дріб­ні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
   
2. 
   особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні) мають неповну цивільну дієздатність. Ряд дій вони можуть здійсню­вати самостійно: розпоряджатися своїм заробітком, стипен­дією або іншими доходами; здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності; бути учасником (заснов­ником) юридичних осіб; укладати договір банківського вкла­ду (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я;
   
3. 
   з 18 років повна дієздатність
   

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі до виповнення 18 років у випадках:

1. 
   з моменту одруження;
   
2. 
   працює за трудовим договором за згодою батьків;
   
3. 
   записана матір'ю або батьком дитини;
   
4. 
   бажає займатися підприємницькою діяльністю за згодою батьків.
   

Залежність обсягу дієздатності фізичної особи від її психічного стану виявляється в такому.

За рішенням суду фізична особа може бути визнана об­межено дієздатною, якщо вона:

- страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

- зловживає спиртними напоями, наркотичними за­собами, токсичними речовинами і тим самим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище. Обмежено дієздатній особі призначається піклувальник, який дає згоду на вчинення нею цивільно-правових дій. Обмежено дієздатна особа може самостійно здійснювати тільки дрібні правочини (купити продукти, квиток у кінотеатр і та ін.).

Фізична особа, що страждає на хронічний, стійкий психічний розлад і не здатна усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними, за рішенням суду може бути визнана недієздатною. Такій особі призначається опікун, що здій­снює громадсько-правові дії від імені опікуваного.

Таким чином, обмеження цивільної правосуб'єктності можливе виключно за рішенням суду. Судом також ці об­меження скасовуються в разі зміни психічного стану на краще (припинення вживання спиртних напоїв чи нарко­тиків, видужання).
7.3. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин.
Юридична особа — це організація, створена і зареєстро­вана у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Ознаками юридичної особи є:

1. 
   організаційна єдність. Юридична особа має певну структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи), керівництво, певну мету і завдання (закріплені статутом, засновницьким договором або іншим установчим доку­ментом);
   
2. 
   наявність відокремленого майна. Організація повин­на мати своє майно, відокремлене від майна засновників або інших юридичних осіб;
   
3. 
   самостійна майнова відповідальність. Юридична особа сама відповідає за правочинами, що укладаються нею, за борги та інші зобов'язання;
   
4. 
   участь у цивільному обігу від свого імені. Юридич­на особа має власне найменування, закріплене державною реєстрацією;
   
5. 
   здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Від свого імені юридична особа має право бути учасником су­дового чи господарського процесу.
   

Особливістю правосуб’єктності юридичних осіб є те, що:

1. 
   Правоздатність і дієздатність юридичної особи настає одночасно – з моменту заснування юридичної особи (тобто з моменту державної реєстрації).
   
2. 
   Обсяг дієздатності юридичної особи є спеціальним і залежить від мети та завдань, для реалізації яких ця особа створена і яка закріплена в її статуті чи положенні.
   
3. 
   Правоздатність і дієздатність юридичної особи припиняється одночасно: з моменту припинення юридичної особи.
   

Способами припинення юридичної особи є:

• 
  ліквідація (внаслідок банкрутства);
  
• 
  реорганізація (злиття, поділ, приєднання), при якій права та обов’язки переходять до новоствореної юридичної особи.
  

Залежно від порядку їх створення розрізняють юридичні особи:

1. 
   приватного права;
   
2. 
   публічного права.
   

Залежно від того, чи мають юридичні особи на меті отримання прибутку:

1. 
   підприємницькі;
   
2. 
   непідприємницькі.
   

Залежно від організаційно-правової форми:

1. 
   товариства;
   
2. 
   установи;
   
3. 
   кооперативи.
   

7.4.Особисті немайнові права громадян та їх захист.
Цивільним правом регулюються особисті немайнові та майнові відносини.

Особисті немайнові права громадян визначаються у книзі II «Особисті немайнові права» Цивільного кодексу України. Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визна­чати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Особисті немайнові права:

• 
  належать кожній фізичній особі від народження або за законом;
  
• 
  фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав;
  
• 
  особистими немайновими правами фізична особа во­лодіє довічно;
  
• 
  перелік особистих немайнових прав, які встановлені за­конодавством, не є вичерпним.
  

Серед особистих немайнових прав фізичної особи розрізняють:

1. 
   особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи: право на життя; право на усування небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному ліку­ванні у закладі охорони здоров'я; право на свободу; право на особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю; право на опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
   
2. 
   особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи: право на ім’я; право на зміну імені; пра­во на використання імені; право на повагу до гідності та честі; повага до людини, яка померла; право на недоторканність ділової репутації; право на індивідуальність, право на особис­те життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери; право на таємницю кореспонденції; захист інтересів фізичної особи при проведенні фото -, кіно -, теле- та відео зйомок; право на свободу літературної, художньої, на­укової і технічної творчості; право на місце проживання; пра­во на недоторканність житла; право на вибір роду занять; право на свободу пересування; право на свободу об'єднання; право на мирні зібрання.
   

Кожен має право захищати свої права.

Право на захист, становить суб'єктивне цивільне право особи як вид та міру її можливої (дозволеної) поведінки щодо захисту своїх прав та інтересів. Це право випливає зі змісту ст. 55 Конституції України: права і свободи людини і громадя­нина захищаються судом. У разі порушення цивільних прав конкретної особи їх захист здійснюється в порядку цивільно­го судочинства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

• 
  визнання права;
  
• 
  визнання недійсним правочину;
  
• 
  припинення дії, що порушує право;
  
• 
  примусове виконання обов’язку в натурі;
  
• 
  відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
  
• 
  визнання незаконними рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
  

Фізична особа має право на:

1. 
   захист особистого немайнового права; право вимагати від посадових і службових осіб дій, спрямованих на забезпечення фізичною особою немайнових прав;
   
2. 
   поновлення порушеного особистого немайнового права;
   
3. 
   право фізичної особи на самозахист;
   
4. 
   спростування недостовірної інформації;
   
5. 
   право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди.
   

7.5. Майнові права громадян і юридичних осіб.
Зміст майнових прав громадян визначається ст. 26 Ци­вільного кодексу України («Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи»). Фізична особа здатна мати усі майнові пра­ва, що встановлені актами цивільного законодавства. З майновими правами також пов'язане право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.

Зміст майнових прав юридичної особи визначається змістом цивільної правоздатності юридичної особи (ст. 91 Цивільного кодексу України). Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права і обов’язки, як фізична особа, крім тих, які можуть належати лише людині.

Юридична особа набуває майнових цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Підставами виникнення майнових цивільних прав та обов'язків у юридичних та фізичних осіб є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, вина­ходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяль­ності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Фізичні та юридичні особи здійснюють свої майнові цивільні права: