Гроші та кредит (Михайловська, Ларіонова). Навчальний посібник рекомендовано Міністерством освіти І науки України Львів "Новий Світ2000"
 Скачать 2.28 Mb.
|
|
грошової бази, що часто використовується для визначення потенційних можливостей розвитку емісійного процесу та прогнозування динаміки грошової маси. Складовими грошової бази є обов'язкові банківські резерви (касова готівка та депозити у цен- тральному банку), а також готівкові гроші, що перебувають в обігу поза банківською системою. Елементи, що входять до складу грошової бази (Mh), можна подати у вигляді: Mh= R d +R t +R c +CY, (3.7) де: Mh - грошова база, R d - сума обов'язкових резервів на вкладах до вимоги; R t - сума обов'язкових резервів за строковими вкладами; R c - наднормативні резерви; CY - готівка в обігу. Створення грошової бази, що є основою емісії, здійснюється під впливом багатьох чинників. Основні з них - це: > збільшення зобов'язань комерційних банків за кредитами, отриманими від центрального банку; > чисті іноземні активи (збільшення або зменшення сальдо іноземних активів), за умов їх конвертації у національну валюту викликає розширення або звуження грошової бази; 95 > чисті зобов'язання уряду (зростання фінансових зобов'язань уряду перед центральним банком, що виникають внаслідок фінансування дефіциту бюджету у вигляді облігацій державної позики); > нерезервні зобов'язання банківських установ (капітал і прибуток від емісійної діяльності, некласифіковані активи і пасиви, інші зобов'язання) [3,4]. Отже, значна кількість чинників, що впливають на обсяги грошової бази, визначається загальноекономічними обставинами і тому не може регулюватися безпосередньо центральним банком, тобто шляхом адміністрування. Тут треба використовувати економічні важелі, й ефект кредитного мультиплікатора підтверджує цей важливий для теорії грошей та емісійної практики висновок. Ефект кредитного мультиплікатора, що у теорії грошей має назву багаторазової експансії банківських депозитів, полягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, який здійснюється за рахунок багаторазових примножень сформованих у банківській системі нових резервів і характеризує спосіб функціонування не окремого банку, а банківської кредитної системи в цілому. Процес мультиплікації пов'язаний з надходженням нових грошей (депозитів) до комерційних банків. Надходження можуть бути: > готівкою; > від операцій на відкритому ринку цінних паперів до скарбниці; > чеками, виписаними на інший банк; > кредитами центрального банку. Розглянемо механізм мультиплікаційного ефекту. Наприклад, у банку А на депозитному рахунку розміщено поточний вклад у сумі 10 000 грн. Дійсна норма обов'язкового резерву становить 10%. У цьому разі 1000 грн. треба перерахувати на резервний рахунок, а решта суми - 9 000 грн. становитиме наднормативний резерв банку, тобто його власний емісійний фонд. Надалі банк А може розмістити свій наднормативний резерв (9 000 грн.) в іншому банку Б, який отримає нову депозитну суму - 9 000 грн. Дії банку Б схожі на дії банку А: він також перераховує зі суми вкладу на рахунок резервного фонду десять відсотків, які становлять 900 грн., а решта - 8100 грн. - стає наднормативним резервом банку Б і також може бути розміщена в іншому банку - банку В і т. д. Ефект кредитного мультиплікатора виникає не лише у міжбанківських операціях, а й під час надання кредиту не банкам, а клієнтам - 96 ГРОШІ ТА КРЕДИТ підприємствам і комерційним організаціям. Ускладниться лише процес надходження кредитних ресурсів. Якщо припустити, що всі грошові ресурси, отримані небанківським сектором від комерційних банків, повернуться назад у банківську систему, то, зрештою, ефект кредитного мультиплікатора виявиться таким самим, як і в міжбанківському кредитуванні. Величину грошового мультиплікатора можна виразити математично. Грошовий мультиплікатор (т) є показником, обернено пропорційним нормі обов'язкового відсотка або нормі резерву (r). Звідси: т = ( 1 / r ) - 1 0 0 % . (3.8) Грошовий мультиплікатор надає коефіцієнт самозростання грошей. Коефіцієнт т називають ще коефіцієнтом експансії депозитних вкладів. Він визначає максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця наднормативних резервів за певного показника норми резерву. * Таким чином, грошова база - це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей Тоді пропозиція грошей (Ms) прямо пропорційна грошовій базі (Mh) і залежить від величини грошового мультиплікатора (m): Ms = M h . m. (3.9.) Він визначає категорію грошей, котра може безпосередньо контро- люватися центральним банком, тобто належить до найважливіших показників діяльності банківської системи з погляду впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку. За структурою грошова база складається із суми готівки в обігу, готівки у сейфах (залишків кас банків) і резервів комерційних банків, що перебувають на рахунках у центральному банку. Зміна пропозиції грошей (Ms) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грошової бази, та на коефіцієнт мультиплікатора. Оскільки грошова база (Ms) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку - операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. Усі вони здійснюються за його рішеннями, тому й зміна пропозиції грошей у розмірах, адекватних зміні грошової бази, є функцією центрального банку. 97 Зміна коефіцієнта мультиплікатора визначається не тільки рішеннями центрального банку, а й багатьма іншими чинниками, що діють незалежно від його волі і можуть самостійно впливати на обсяг пропозиції грошей [1]. Такими чинниками можуть бути зміни: • норми обов 'язкових резервів; • облікової ставки; • типової ринкової процентної ставки; • процентної ставки за депозитами до запитання; • обсягу багатства економічних суб'єктів; • тінізації підприємницької діяльності; • стану довіри до банків, банківської паніки. Зміну пропозиції грошей через коливання коефіцієнта мультиплікації можуть викликати й інші чинники, зокрема сезонні зростання потреби населення у готівці, що призводить до зменшення поточних депозитів і зниження процесу мультиплікації, а отже - зменшення пропозиції грошей. У цьому ж напрямі відбувається збільшення банками надлишкових резервів напередодні сезонного чи будь-якого іншого очікуваного зростання відпливу вкладів для забезпечення своєї ліквідності. Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників. Це робить управління пропозицією грошей досить складним завданням. Щоб вивести пропозицію грошей на запланований рівень, не достатньо відповідно відрегулювати грошову базу. Для цього треба ще й забезпечити відповідне мультиплікативне зростання депозитів під впливом усіх перелічених вище чинників. У наведеному аналізі розглянуто вузлові проблеми, що характе- ризують об'єктивну основу формування пропозиції грошей. Ідеться про розуміння того, що пропозиція грошей, як і попит на них, формується під впливом об'єктивних чинників, вивчення змісту й механізму взаємодії яких є одним із ключових завдань монетарної теорії. 98 ГРОШІ ТА КРЕДИТ ? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення 1. Що таке грошовий ринок? Чим відрізняються операції купівлі- продажу на грошовому і фінансовому ринках? 2. Що є об'єктом і суб'єктом на грошовому ринку? 3. Що є інструментом купівлі-продажу на грошовому ринку? 4. На які сектори поділяється грошовий ринок? 5. Чим характерні потоки грошей у секторі прямого фінансування грошового ринку? 6. Чим характерні потоки грошей у секторі непрямого фінансування? 7. Що таке фінансові посередники, і які установи до них належать? 8. Дайте характеристику структури грошового ринку. 9. Чим відрізняється ринок грошей від ринку капіталів? 10. Що таке попит на гроші? 11. Що таке "трансакційні гроші"? 12. Які мотиви визначив Дж. М. Кейнс щодо накопичення грошей? 13. Що таке альтернативна вартість зберігання грошей? 14. Назвіть чинники впливу на попит на гроші? 15. Що таке пропозиція грошей? 16. Чим ціна на грошовому ринку відрізняється від ціни на товарному ринку? Практичні завдання Задача 1. Визначити максимальну суму нових грошей, що можуть бути утворені банківською системою на основі таких даних: • сума нових депозитів, що спричинили процес мультиплікації - 50000 гра, • норма обов'язкового резервування - 9 %. Задача 2. У комерційний банк А на депозитний рахунок розміщено вклад на 50 тис. грн. Норма обов'язкового резерву становить 9%. На основі цих даних визначити загальну максимальну суму нових депозитів, збіль- шення суми обов'язкових резервів. Зобразіть процес грошово-кредитної мультиплікації у формі таблиці: Грошовий ринок 99 Банк А Б В Всього Нові депозити (пасиви) Обов'язкові резерви Надані послуги (активи) Задача 3. Визначити величину грошового мультиплікатора та величину пропозиції на грошовому ринку, використовуючи такі дані на початок 2004 року: • готівка та депозити до запитання - 14 094 млн. грн., • готівка та банківські резерви (грошова база) - 11988 млн. грн. Задача 4. Норма обов'язкових резервів 9% величини строкових коштів. Банківська система має надлишкові резерви у розмірі 15 млн. грошових одиниць. Визначіть, на яку величину банківська система може збільшити суму строкових вкладів. Задача 5. Нацбанк здійснив зниження норми обов'язкових резервів кредитних ресурсів з 12 до 9 %. Яким чином це зниження вплинуло на можливість надання кредитів комерційними банками? Тестові питання для контролю знань студентів 1. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає грошовий ринок? а) це система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення, б) це сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей та формування їх ціни, в) система фінансово-економічних відносин, пов 'язаних із здійсненням операцій купівлі - продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах 100 ГРОШІ ТА КРЕДИТ. 2. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами: а) капітальне фінансування; б) тимчасове фінансування; в) фінансування шляхом отримання позик. 3.3а видами інструментів грошовий ринок поділяється на три окремо функціонуючих ринки: а) ринок позичкових капіталів; б) валютний ринок; в) ринок капіталів; г) ринок цінних паперів. 4. За інвестиційними ознаками грошових потоків грошовий ринок поділяється: а) ринок банківських кредитів; б) фондовий ринок; в) валютний ринок; г) ринок послуг парабанків; д) ринок позичкових капіталів. 5. Назвіть чинники впливу на попит на гроші: а) зміна обсягів виробництва; б) накопичення багатств; в) чинник інфляції; г) погіршення кон 'юнктури ринків; д) зміна облікової процентної ставки; є) емісія банків. 6. Грошовий ринок можна умовно поділити на два сектори: а) сектор прямого фінансування; б) сектор паралельного фінансування; в) сектор непрямого фінансування. Література 1. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., переробл. і дon. /M.I. Савлук, A.M. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с 2. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт- бланш, 2000. - 510 с 3. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -411 с ТЕМА 3. Грошовий ринок 101 4. Загородній А.Г., Вознюк Т. А., Смовженко Г.С. Фінансовий словник. -4-те вид. випр. та доп.- К.: "Знання " КОО; Л.: Вид-во Львів, банк ін-ту НБУ. - 566 с 5. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика: Навч. посіб. -К.: НІОС, 2001. -224 с 6. Маслова CO., Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навч. посібник. -К.: Каравела; Львів: Новий Світ -2000, 2002. - 304 с. 7. Мишкін Ф. С Економіка грошей, банківської справи і фінансовий ринок. - К. 1998.- с. 75. 8. Ринок фінансових послуг/В.П. Ходаківська, О.Д.-Данілов, - Ірпінь: Академія ДСП України, 2001. - 501 с 9. Шпиг Ф.І. Управління ліквідністю грошового ринку у розвинутих країнах // Актуальні проблеми економіки. -К., -2003. -№ 1. -с. 33-37. 10. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні.-К.: Скарби, 1998.-288 с. 102 ТЕМА 4 ГРОШОВІ СИСТЕМИ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу: 4.1. Сутність грошової системи та основні її елементи. 4.2. Структура грошової системи. 4.3. Види грошових систем та їх еволюція. 4.4. Становлення та розвиток грошової системи України. Ключові слова та терміни • грошова система • грошова одиниця • масштаб цін • валютний курс • емісійна валюта • інститут грошової системи • грошове регулювання • біметалізм • монометалізм • система паперо-кредитного обігу • золотомонетний стандарт • золотозливковий стандарт • золотодевізний стандарт • відкрита грошова система • система подвійної валюти • система паралельної валюти • система "кульгаючої"" валюти • система металевого обігу • безготівкові розрахунки • безготівковий грошовий обіг • платіжне доручення • платіжна вимога • платіжна вимога-доручення • розрахункові чеки •акредитив • вексель • готівкові розрахунки • готівковий грошовий обіг • оборотна каса • ліміт залишку готівки у касі • готівкова виручка 4.1. Грошова система: сутність, структура та основні її елементи * Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалася у країні й закріплена в національному законодавстві. Грошова система сформувалась в Європі у XVI-XVII ст., хоч її елементи (наприклад види грошових знаків) існували й раніше. Таким чином, національна грошова система складається історично, її зміст і 103 структурні елементи відображають досягнутий соціально-економічний рівень розвитку країни. Вона регламентується законами держави та іншими юридичними актами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи те, що забезпечення нормального функціонування кредитних грошей є одним з основних завдань банківської системи і організація грошового обороту здійснюється за участі банків, то грошова система є однією із складових банківської системи. Тому в багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо у банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних банків. Більше того, відповідно до цих законів центральним банкам надаються широкі повноваження з регулювання грошового обороту. Тому є всі підстави вважати центральний банк інституційним центром грошової системи [3,4]. У складі грошової системи можна виділити кілька окремих струк- турних елементів, кожний з яких законодавчо зафіксований (рис. 4.1.) Грошова одиниця встановлюється законодавством країни, виходячи із соціально-економічних та історичних закономірностей її розвитку. Нині у світі налічується понад 300 найменувань національних грошових одиниць. У Конституції України зазначається, що грошовою одиницею України є гривня. Розмінною грошовою одиницею є копійка. Забезпечення стабільності гривні - основна функція центрального банку нашої держави - Національного банку України. Види грошових знаків що використовуються у національній системі країни визначаються відповідними юридичними актами. У сучасних умовах в Україні у грошовому обороті використовуються банківські білети (банкноти) і розмінна монета. Право емісії грошових знаків (банкнот) та відповідальність за їх забезпечення законодавством в Україні покладено на Національний банк України. Особливе місце у грошовій готівці займає розмінна монета. За характером емісії вона звичайно належить до того самого виду грошових знаків, що й основна валюта. Розмінна монета відіграє допоміжну роль Щодо основної валюти - забезпечує платежі на суми, менші від розміру прийнятої у країні грошової одиниці. 104 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Рис. 4.1. Основні структурні елементи грошової системи ТЕMA 4. Грошові системи 105 Крім видів грошових знаків, законодавство держави визначає також і їх купюрність. Грошова одиниця, як правило, ділиться на дрібні, пропорційні частки. У більшості країн світу в сучасних умовах діє десятинна система ділення. В Україні після грошової реформи 1996 р. в обіг входять банківські білети номіналом 1,2,5,10,20,50,10,200 гривень, а також розмінна монета 1,2,5,10,25, 50 копійок, 1 гривня. Масштаб цін - це засіб вираження вартості у грошових одиницях. У металевому обігу, коли грошовий товар - метали (золото або срібло) - виконував усі функції грошей, масштаб цін являв собою валовий вміст грошового металу, прийнятого у країні в ролі грошової одиниці. Масштаб цін встановлюється й вимірюється у законодавчому порядку. У сучасних умовах, коли в обігу перебувають нерозмінні на золото кредитні гроші, фіксація державного металевого змісту грошової одиниці втратила сенс. У результаті валютної реформи 1976-1978 pp. (на основі Ямайської згоди) офіційна ціна золота і золотий вміст грошової одиниці були скасовані. В сучасних умовах масштаб цін складається стихійно, незалежно від волі держави, під впливом інфляційних процесів в економіці. А саме в ринкових умовах господарювання стихійні процеси у ціноутворенні зміцнюють масштаб цін, новий рівень якого в подальшому впливає на ціноутворення. Підтримання масштабу цін на певному, відносно встановленому рівні у довгостроковому періоді є важливим завданням кожної держави. Регламентація режиму валютного курсу та операцій з |