43
Українська Держава
Державний кредитовий білет.
1000 гривень 1918 рік (аверс)
Українська Держава
Державний кредитовий білет.
1000 гривень 1918 рік (реверс)
Українська Держава.
Державний кредитовий білет.
2000 гривень 1918 рік (aвepc)
Українська Держава.
Державний кредитовий білет.
2000 гривень 1918 рік (реверс)
44
ГРОШІ ТА КРЕДИТ8. Які причини зумовили неспроможність золота назавжди закріпитись в ролі загального еквівалента?
9. У чому полягає відмінність повноцінних грошей від знаків вартості?
10. Чи існує ймовірність
повернення золота на роль грошового товаруі загального еквівалента?
11. Чим відрізняються паперові гроші від кредитних?
12. Які переваги і недоліки паперових грошей?
13. Поясність, чому неповноцінні гроші ще називають кредитними.
14. Яка форма кредитних грошей стала альтернативою чекової
книжки?
15. Чому в 1992р. відродження вексельного обігу в Україні було дуже вчасним, і як це вплинуло на економічну кризу в державі?
16. Що таке "електронні гроші", чим вони відрізняються від депозитних?
17. Який взаємозв'язок сучасних грошей і золота?
18. Функції грошей і механізм їхньої взаємодії.
19. Які існують відмінності в економічній літературі з теорії грошових відносин щодо кількості функцій грошей, і з чим вони пов'язані?
Тестові питання для контролю знань студентів1. З означених нижче тверджень, які характеризують економічну
Сутність грошей, виберіть правильне:
а) гроші -
це продукт певної раціональної угоди між людьми,б) гроші -
це товар, що виділився стихійно із загальної товарної маси,в) гроші -
це загальний товар-еквівалент2.3 означених нижче тверджень, які характеризують раціоналістичну концепцію, виберіть правильне:
а) гроші виникли в результаті певної раціоналістичної угоди між людьми,б) виникнення і розвиток грошей -
тривалий еволюційний процес,в) виникнення грошей викликане розвитком товарного виробництва та обміну3.3 означених нижче тверджень, які характеризують повноцінні гроші,
виберіть правильне:
а) гроші, у яких номінальна вартість відповідає реальній вартості, тобтовартості матеріалу, з якого вони зроблені,б) гроші, які виникли на основі кредитних відносин,в) гроші, які з 'явилися як замінники золотих монет
TЕMA 1 Походження, суть та функції грошей
4. Виберіть із змінних функцій ті, що характеризують гроші:
a) розподільча, б) міра вартості,
в) контролююча, г) засіб обігу,
д) акумулююча, є) засіб платежу,
є) засіб нагромадження; ж) загальний еквівалент;
з) світові гроші
5. Які форми грошей належать до повноцінних, а які до неповноцінних?
Відповідь подайте у табличній формі.
а) товарні гроші, б) чек,
в) вексель, г) металеві гроші,
д) банкноти, є) паперові гроші,
є) електронні гроші.
6. Дайте правильне визначення чека як однієї із форм кредитних грошей:
а) письмовий наказ поточного рахунка банку про виплату певній особі вказаної
суми грошей,
б) цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника
оплатити після закінчення строку визначену суму грошей,
в) свій варіант
7. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть неповноцінних грошей?
а) гроші, які виготовляються не з дорогоцінного металу,
б) гроші, які знецінюються,
в) гроші, які функціонують в обігу з власною вартістю
8. Які форми грошей належать до кредитних грошей?
а) металеві гроші, б) паперові гроші,
в) товарні гроші, г) банкнота,
д) вексель, є) чек,
є) електронні гроші.
9. У якому році відбувся процес демонетизації золота?
а) у 1929-1933 роках, б) у 1944 році,
в) у 1976-1978 роках, г) у 1914 році
10. Монопольне право на емісію банкноти в обігу належать
а) казначейству країни,
б) центральному банку країни;
в) казначейству і центральному банку країни,
г) уряду країни.
45
46 ГРОШІ ТА КРЕДИТ
11. Визначте, які гроші перебувають у сучасних умовах у грошовому обігу України:
а) повноцінні; б) неповноцінні; в) обидва види.
12. Паралельне виконання срібними і золотими монетами функцій грошей називається:
а) монометалізмом; б) біметалізмом; в) демонеталізмом.
13. Розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу - це:
а) казначейська; б) білонна; в) повноцінна.
14. Гроші, обслуговуючи погашення боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, виконують функцію:
а) засобу нагромадження; б) засобу платежу; в) світових грошей.
15. Банкнота надходить в обіг шляхом:
а) банківського кредитування держави;
б) банківського кредитування су б'єктів господарювання через комерційні банки;
в) обміну іноземної валюти на банкноти певної країни;
г) банківського кредитування фізичних осіб.
16. Яке з наведених нижче визначень відповідає терміну сеньйораж?
а) банк, який має право проводити емісію грошей;
б) прибуток, отриманий з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг
грошей й витратами на їх емісію;
в) прибуток, отриманий з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг
грошей і їх ринковою вартістю.
Література
1. Александрова М.М., Маслова C.O. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчально-
методичний посібник -2-е видання, перероблене і доповнене. — К. :ЦУЛ, 2002. - 336 с
2. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник.-К: Видавництво Соломії
Павличко "Основи ", 2001- 411с.
3. Гроші та кредит: Підручник /За редакцією проф. Б.С. Івасіва. - Тернопіль:
Карт-бланш, 2000.-510с
4. Гроші та кредит: Підручник. -3-тє вид., перероб і доп./'M.I. Савлук, A.M. Мороз,
М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. M.I. Савлука. - К :КНЕУ, 2002. - 598 с.
5. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/Е.Ф. Жуков, Л.М. Максинова, А.В.
Печникова и др.;Под. ред. академ. РАВНЕ.Ф.Жукова. 2-еизд., перераб. идоп. -М..
ТЕMA 1. Походження, суть та функції грошей 47
ЮНИТИ-ДАНА, 2003.-600с.
6. Долан Э. Док., Кэмпбелл К. Дж., Кэмпбелп Р. Дж. Деньги, банковское дело и
денежно-кредитная политика. - СПб.: Санкт-Петербург Оркестр. 1994. - 25 с.
7. Дяченко Я.Я. Концептуальні аспекти раціоналізації державного споживання //
фінанси України, 2003, №7, 3-8 с.
8. Косой Р.Л. Современные деньги//Деньги и кредит. -2002. -№6. -45 с.
9. Костіна Н.І. Гроші і грошова політика: Навч. посібник. -К: НІОС, 2001. -224с.
10. КрасавинаЛ. Проблемы денег в экономической науке//Деньги и кредит. - 2001.
11. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. -5-те вид., стер. -К: Т-во
«Знания», КОО, 2003. - 199 с.
12. Маконнел К.Л., Брю С.Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. -К:
Хачар-Демос, 1993. -263 с.
13. Миллер Р.Л., Ван-ХузД.Д. Современные деньги и банковское дело. -М :ИНФРА,
2000.
14. Портной М. А. Деньги: их виды и функции. - М.: Издательство-консалтинговая
фирма «А нкил», 1998. -166 с.
15. РикардоД. Собрание соч.: В 5т.: Пер. с англ. Подредак. М.Н. Смит.-М.,1995.
-ТІ.-62 с.
16. Финансы, денежное обращение и кредит: Учебник. -2-е изд, переб и доп./В.К.
Сенчагов, А.И. Архиповидр.: Под.редак. В.К. Сенчагова, А.И. Архипова. -М.: ТК
Венби. Изд-eo Проспект, 2004. - 720с.
17. Ющенко В., Лисгщький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. - К. :
Скарби, 1998. -288 с.
2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа
Грошові відносини в суспільстві характеризуються рядом понять,
таких, як: грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей,
швидкість обігу грошей.
Ряд економістів [1, с.31; 3, с 111; 4, с.20] розглядають грошовий оборот як сукупність усіх грошових платежів. Це фіксує лише кількісний бік грошового обороту, його результативний аспект. Як вважає Савлук М.І.
[2, с 63], таке визначення має істотний недолік, тому що спричиняє
формальний підхід і до визначення поняття грошового обігу, який трактується лише як готівкова сфера грошового обороту.
Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам собою цей процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [2, с.64].
* Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва,
розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного
доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових
розрахунків.
48
ТЕМА 2
ГРОШОВИЙ ОБОРОТ
І ГРОШОВА МАСА
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа.
2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.
2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
база.
2.4. Швидкість обігу грошей.
2.5. Суть закону грошового обігу.
Ключові слова та терміни
• грошовий оборот
• грошовий обіг
• маса грошей
• грошові агрегати
•грошова база
• грошові потоки
• швидкість обігу грошей
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса49Грошовий оборот на макрорівні1. Обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу на всіх стадіях суспільного відтворення: виробництві, розподілі, обміні і
споживанні. Тому його називають сукупним грошовим оборотом.
2. Гроші функціонують виключно як гроші і
не є функціональною формою капіталу.
Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її
зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства, подібного до капіталу окремого індивіда.
3. Формування грошової маси, необхідної
для
обслуговування сукупного грошового обороту, відбувається за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей,
які є в розпорядженні окремих економіч - них суб'єктів. Грошовий ринок перетво- рюється у внутрішній елемент цього обо- роту і забезпечує перерозподіл наявної
грошової маси з метою прискорення її обі- гу та найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси.
Завдяки грошовому ринку значно посилю-
ється еластичність грошового обороту,
зростає здатність цієї маси грошей обслу- жити стрімкі обсяги обороту.
Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби у поповненні обороту додатковою масою грошей. На відміну від кругообороту
індивідуального капіталу, ці потреби можуть бути задоволені лише за рахунок додаткової емісії грошей
Грошовий оборот на мікрорівні1 .Обслуговує кругооборот окремого
індивідуального капіталу. Гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. У цьому випадку гроші явля- ють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (дохо- ду) подібно до інших форм капіталу.
Чим більшою масою грошей володіє
індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості
„заробити" прибуток чи дохід.
2. Гроші є однією з функціональних форм капіталу, складовою багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Гроші являють собою капітал,
вони вимагають для себе відповідної
норми прибутку (доходу) подібно до
інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші
його можливості "заробити" прибуток чи
ДОХІД.
3. Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообороту індивіду- ального капіталу, значною мірою вже є
у розпорядженні відповідного власника,
тобто це його власні кошти. Якщо ж їх недостатньо, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку.
Грошовий ринок займає важливе місце у кругообороті індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує індивідуальний капітал, на ньому й завершується кожний окремий цикл його кругообороту. Частина грошового доходу кожного економічного суб'єкта спрямовується на погашення боргів і
повертається на грошовий ринок Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, спрямовується на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб'єктів.
Таблиця 2.1.Основні риси грошового обороту на макроекономічному рівні і мікрорівні
50 ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Розглянемо грошовий оборот на макроекономічному рівні і мікрорівні
[табл. 2.1].
Проведений аналіз за допомогою таблиці 2.1. підтверджує висновок
Савлука М.І. [2, с.67] про те, що сукупний грошовий оборот не є
механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких,
абстрактних й узагальнених явищ економічного життя суспільства.
Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи,
які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення,
що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і
цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.
Відмінності у характері економічних відносин між суб'єктами грошового обороту дають підстави структурувати його на окремі
сектори, які характеризуються у таблиці 2.2.
Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. Хоч критерій такої
структуризації грошового обороту досить формальний, проте між цими його частинами є істотні відмінності, які мають важливі економічні
наслідки. Зокрема, у сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.
У сфері безготівкового обороту гроші рухаються за рахунками у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює мож- ливість контролювати його, а отже, впливати на відносини відповідних економічних суб'єктів не тільки їм самим, а й третім особам - банкам.
Визначаючи законодавчі права та обов'язки банків щодо здійснення такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому.
У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду,
забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса51
Таблиця 2.2.Структуризация грошового обороту за окремими секторамиВид сектору/.
Грошовий обіг(сфера обміну)2. Фінансовий,фіскально-бюджетний3. КредитнийХарактерні рисиРух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну).Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є:
- еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає
покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої
номінальної вартості;
- безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не повинні
повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту;
- прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні
грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель.
Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини є:
- нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це відбувається, коли визначена законами частина заходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та
інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій.
Рух грошей має зворотний характер.Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів передається у тимчасове користування,
наприклад
у разі внесення грошей на банківський депозит чипід час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще
, одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує
реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того,
одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду.
розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься готівкова.
* Таким чином грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферуобміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошовогообороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджетний,кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характеріекономічних відносин між: субъектами грошового обороту. 52
ГРОШІ ТА КРЕДИТЗа станом на кінець 2004р. (див. табл.2.3.) питома вага готівки у грошовій масі становила 33,6% (проти 48,9% у 1997р.). За останні роки частка готівки у грошовій масі має позитивні тенденції до зниження.
Однак, порівняно із західними країнами, у структурі грошового обороту питома вага готівкового обороту України все ж іще занадто висока.
Цей факт нерідко розцінюється як недолік грошового обороту та грошової
системи взагалі, як негативне явище у діяльності банківської системи,
зокрема НБУ. Проте це радше закономірна реакція грошового обороту на проблеми і труднощі перехідної економіки України. У ситуації, що склалася в економіці України у цей період, структура грошового обороту
і не могла бути іншою.
2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоківВивчення закономірностей та особливостей руху грошей у процесі
суспільного відтворення неможливе без побудови моделі грошового обороту.
У багатьох виданнях [1,2,3,4,5] автори пропонують групування суб'єктів грошового обороту у чотири великі групи:
•
фірми - суб'єкти (фізичні та юридичні особи), що забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту;
•
домашні господарства - суб'єкти (усі сімейні одиниці, що мають самостійні грошові доходи та витрати), які забезпечують виробництво валового національного продукту основними факторами (робочою силою,
засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;
•
державні структури - суб'єкти (державні управління, уряд),
які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного націо- нального доходу та національного продукту, впливаючи на реалізацію та
споживання останнього;
•
фінансові посередники - суб'єкти (банки, страхові компанії,
інвестиційні фонди тощо) грошового ринку, які спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників.
Крім того, грошові платежі здійснюються також між окремими суб'єктами всередині кожної групи, зокрема між фірмами, між сімейними господарствами.
Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких у моделі грошового обороту виділяють чотири [1
,2):1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;
ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса
53
2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);
3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;
4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої
економічної системи із "зовнішнім" світом.
Класична модель кругообігу товарів та послуг, якими обмінюються підприємства (фірми) і домашні (сімейні) господарства (населення),
врівноважена відповідним потоком грошових платежів, що здійснюються під час обміну, представлена на рисунках 2.1,2.2,2.3.
Розглянемо простий приклад грошового кругообігу (рис. 2.1) підпри-
ємств і населення, які пов'язані між собою двома групами ринків:
продуктів та ресурсів.
Рис. 2.1. Грошовий кругообіг продуктів, грошей, товарів
Сімейні господарства, які безпосередньо чи опосередковано (через торгово-промислові корпорації, що перебувають у їхній власності)
володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підпри-
ємствам. Підприємства мають попит на ресурси, оскільки останні є
засобами, за допомогою яких вони виробляють товари та послуги. Взає- модія попиту та пропозиції великої кількості людських та матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожний з них. Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси, являють собою витрати цих підприємств,
але одночасно вони відображають потоки заробітної плати, ренти,
відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.
Грошовий дохід, одержаний сімейними господарствами від продажу ресурсів, не має реальної цінності. У процесі витрачання грошового доходу сімейні господарства виражають свій попит на велику кількість товарів та послуг на ринку продуктів. Одночасно підприємства
54
ГРОШІ ТА КРЕДИТ
поєднують придбані ними ресурси для виробництва та пропозиції товарів
і послуг на тих же ринках. Взаємодія цих рішень про попит та пропозицію
і визначає ціни продуктів. З точки зору підприємств потік розрахунків за товари і послуги утворює виручку чи доходи від продажу товарів та послуг.
Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане перепле- тення процесів прийняття рішень й економічної діяльності. Слід звернути увагу на те, що сімейні господарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні
попиту, а сімейні господарства - як власники ресурсів та постачальники.
На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим кожний з цих економічних суб'єктів і купує, і продає.
Коли до кругообігу додаються заощадження та інвестиції, виникають два шляхи, якими кошти можуть перемішуватися від сімейних господарств до ринків продуктів. Один шлях - прямий, що здійснюється за допомогою затрат на придбання. Другий шлях - непрямий, коли кошти рухаються через фінансові ринки, заощадження та інвестиції. На рисунку
2.2 показані лише потоки грошових засобів.
Рис.2.2. Вплив фінансових ринків на кругообіг коштів та товарів
Оскільки більшість заощаджень здійснюють сімейні господарства, а більшість інвестицій - фірми, то необхідний певний набір механізмів,
який би приводив у рух потоку грошових коштів від перших до других.
Саме ці механізми створюються завдяки функціонуванню фінансових ринків.
ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса 55
Фінансові ринки складаються із безлічі різних "каналів", якими грошові
кошти "переміщаються" від власників заощаджень до позичальників.
Ці канали можна поділити на дві основні групи. До першої належать канали прямого фінансування, тобто такі канали, якими кошти пере- міщуються безпосередньо від власників заощаджень до позичальників.
Можна виділити дві підгрупи прямого фінансування: капітальне фінан- сування та фінансування шляхом одержання позик.
Значну роль у кругообігу продуктів і доходів відіграє державний сектор.
На рисунку 2.3 показані зв'язки уряду з економічною системою.
Перший - зв'язок через так звані чисті податки, які рухаються від сімейних господарств до уряду. Другий -державні закупівлі, в результаті
яких кошти переміщуються від уряду на ринки продуктів. Якщо державні
закупки перевищують за величиною чисті податки (тобто виникає
бюджетний дефіцит), то уряд змушений брати позики на фінансових ринках. Така ситуація представлена на рисунку. Якщо чисті податки за величиною перевищують державні закупівлі, то обсяг платежів уряду протягом минулих років буде перевищувати обсяг нових позик: в результаті утворюється чистий потік коштів від уряду до фінансових ринків (цей випадок не показаний на рисунку).
Слід звернути увагу на те, що тут не показаний прямий потік податків,
що сплачуються підприємствами (надходження до бюджету), хоча на практиці фірми сплачують податок на прибуток, а також цілий ряд інших податків.
Ще один вид зв'язку держави в особі уряду з економічною системою
-державні позики, що здійснюються на фінансових ринках. Державні
видатки не завжди врівноважуються податковими надходженнями.
Створений в результаті бюджетний дефіцит покривається за рахунок позик, що здійснюються на фінансових ринках. Ці позики здійснюються шляхом продажу прав, облігацій та інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо сімейним господарствам.
Можлива ситуація, коли у держбюджеті виникне перевищення податкових надходжень над видатками. Тоді він використовується для погашення зроблених у минулому державних позик. У цьому випадку уряд стає чистим постачальником грошових коштів на фінансові ринки.
Використовуючи зв'язки, показані на рисунку 2.3, уряд може здійснювати значний вплив на основні елементи кругообігу доходів та продуктів.
Одним із джерел державного впливу на процес кругообігу є фіскальна політика. Збільшуючи чисті податки, уряд може збільшити і розміри
ГРОШІ ТА КРЕДИТРис.2.3. Зв'язки державного сектора з кругообігом доходів тапродуктів.грошових засобів, що вилучаються у сімейних господарств. У свою чергу сімейні господарства в цій ситуації повинні
зменшувати або заощадження, або видатки на споживання чи проводити як те, так й
інше. У будь-якому випадку результатом буде зменшення національного продукту. Зниження чистих податків стимулює як підвищення збережень,
так і підвищення рівня споживання, позитивно впливаючи таким чином на збільшення національного продукту.
Заходи, що проводяться в рамках фіскальної політики, можуть також набувати форми зміни обсягів державних закупівель. Підвищення державних закупок стимулює підвищення національного продукту,
оскільки в результаті цього підвищуються доходи фірм від продажу товарів та послуг державі. Також зростають і доходи сімейних господарств, якщо збільшити зарплату працівників, зайнятих у державному секторі, чи за рахунок кількості зайнятих у ньому. Зниження обсягів державних закупівель призводить до протилежного ефекту.
Розглянемо схему грошового обороту (рис.2.4).
*
Грошовий потік - сукупність платежів, які обслуговують окремийетап (або частину) процесу розширеного відтворенняУ наведеній схемі сукупного грошового обороту виділено такі окремі
грошові потоки:
56
TЕMA 2 Грошовий оборот і грошова маса 57 1 - сукупність витрат фірм на придбання необхідних виробничих ресурсів (робоча сила, земля, споруди тощо);
2 - оплата урядовими органами праці державних службовців;
3 - трансфертні платежі - всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;
4 - доходи домашніх господарств від реалізації їхніх ресурсів
(зарплата, відсотки, дивіденди тощо), які становлять національний дохід.
Національний дохід поділяється на три частини, кожна з яких породжує
окремий грошовий потік. Значна його частина витрачається домашніми господарствами на споживання, тому оплачується купівля продуктів на внутрішньому ринку продуктів (потік 5) і на світовому ринку (потік
13). Певну частину доходу домашні господарства сплачують уряду у вигляді податків (потік 6). Не витрачена на споживання та сплату податків частина доходу - це заощадження домашніх господарств, які
надходять на фінансовий ринок (потік 7).
Заощадження населення у цій схемі виступають єдиним джерелом надходження коштів на фінансовий ринок, а тому є єдиним джерелом
інвестування розширення виробництва в секторі «фірми». У зв'язку з цим формується грошовий потік 8, в якому враховані кредити, одержані
фірмами у фінансових посередників, та доходи від емісії цінних паперів.
Мобілізовані на фінансовому ринку кошти фірми інвестують на розширення виробництва, внаслідок чого формується новий грошовий
потік 9.
До послуг фінансового ринку, крім фірм, звертається також уряд, коли йому недостатньо податкових надходжень для покриття своїх витрат.
Мобілізація урядом коштів на фінансовому ринку спричиняє появу грошового потоку 10, а витрачання цих коштів для державних закупівель - появу потоку 11.
Якби домашні господарства всі закупки здійснювали на внутрішньому ринку продуктів, то грошових коштів, що надійдуть на цей ринок за вказаними трьома потоками (5, 9,11), було б достатньо, щоб реалізу- вати весь обсяг національного продукту, запропонованого фірмами на цьому ринку. Одержаний фірмами виторг сформував би останній грошовий потік 12, який «замкнув» би кругообіг грошових коштів.
Обсяг цього потоку визначається обсягом реалізованого валового національного продукту і дорівнює обсягу національного доходу,
відображеного в потоці 4.
58
ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Рис.2.4. Схема сукупного грошового обороту
Балансування потоків 12 і 4 мас вирішальне значення для нор- мального функціонування грошового обігу й усієї економічної системи,
для забезпечення сталості грошей і кон'юнктури ринку.
На схемі 2.4 показані потоки, які зв'язують внутрішній обіг України зі
світовим ринком:
13 - оплата продуктів, що надходять у країну за імпортом;
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса 59 14 - надходження у країну грошей зі світового ринку за оплату експорту;
15 - чистий відплив капіталу з внутрішнього ринку на світовий;
16 - чистий приплив капіталу зі світового ринку на внутрішній.
Якщо імпорт перевищує експорт, то через
потік 13 відпливе на світовий ринок грошей більше, ніж надійде через
потік 14.Потік 12 (національний продукт) виявиться меншим від
потоку 4(національного доходу) на величину чистого імпорту (перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період). Виникнуть ускладнення з реалізацією створеного в країні національного продукту.
Збалансування потоків, що обслуговують ринок продуктів, за умов чистого імпорту забезпечується через залучення грошових коштів у внутрішній обіг зі світового грошового ринку шляхом одержання позик у зарубіжних банках чи продажу на іноземних ринках національних фінансових активів (акцій, облігацій, векселів тощо).
Збалансування грошових потоків за умов чистого експорту здійсню-
ється шляхом розміщення одержаних коштів на іноземних ринках через механізм фінансових операцій.
Загальна збалансованість грошового обігу вимагає вирівнювання перш за все національного доходу і національного продукту. Для
цього повинні
балансуватися і всі взаємопов'язані грошові потоки. За напрямами руху грошей щодо національного доходу ці потоки поділяють на дві групи:
>
потоки втрат (чисті податки, заощадження, оплата чистого
імпорту);
>
потоки ін'єкцій (інвестиції, державні закупівлі, надходження від чистого експорту).
На
суму втрат зменшуються, а на сулу ін'єкцій збільшуються внут- рішній грошовий обіг і можливості реалізації національного продукту.
Для збалансування національного доходу й національного продукту потоки втрат і потоки ін'єкцій повинні вирівнюватися.
З усіх потоків найбільш важливим є:
>
національний (сукупний) продукт, тобто загальна вартість усіх виготовлених виробів та послуг;
>
національний дохід, що характеризує сукупний дохід, одержаний населенням, включаючи заробітну плату, ренту, процентні виплати.
Кількісним вимірником товарних потоків є гроші. Кількість грошей в обігу можна визначити виходячи з такої залежності:
M x
V=P x
Y, (2.1)
де М - кількість грошей (грошова маса);
60
V- швидкість обігу грошей;
Р - рівень цін;
Y - реальний національний продукт.
На практиці всі показані зв'язки складніші, оскільки до сфери обігу товарів та грошей входять процеси, пов'язані із заощадженнями,
інвестиціями і фінансовими ринками.
2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
база
Сукупний грошовий оборот забезпечується певною масою грошей,
величина якої має важливе значення для діяльності центрального банку та грошово-кредитного регулювання економіки країни.
Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, може суттєво вплинути на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість тощо.
* Маса грошей в обігу - це загальна сума залишків грошей у всіх їх
формах, які перебувають у розпорядженні су б 'єктів економіки у певний
момент часу [5, с 85].
Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий для економічної стабільності, необхідно володіти адекватними можли- востями для вимірювання грошової маси. В умовах розвинутих ринкових відносин визначення кількості грошей - надзвичайно складне завдання.
Це пояснюється тим, що в сучасній економіці різні види активів одночасно тією чи іншою мірою виконують усі основні функції грошей
(засіб обігу, міра вартості, засіб нагромадження). Тобто немає вагомих підстав для того, щоб провести чітку межу між власне грошима та
іншими ліквідними активами.
Залежно від можливості одночасного використання різноманітних видів грошових коштів розрізняють кілька грошових агрегатів, що є
показниками обсягу і структури грошової маси.
Сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу (кінець місяця чи року), визначає
величину грошової маси [5, с.85].
*Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до
ступеня ліквідності специфічне угруповання ліквідних активів, які
можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси
[5.C.86].
Основними принципами формування грошових агрегатів є:
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса 61
•
грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні;•
уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яканагромаджується та виконує функцію збереження вартості;•
сукупна грошова маса містить також: банківські вклади,депозити та цінні папери з фіксованим доходом.Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує
зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.
З 1993р. у статистичній практиці України НБУ визначає структуру,
грошової маси відповідно до агрегатного методу, використовуючи для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: MO, Ml, M2, МЗ.
Арегат МО відображає масу готівки, яка перебуває поза банками,
тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка у касах банків сюди не входить.
Агрегат МІ включає гроші в агрегаті МО + вклади у банках, які
можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків,
тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.
Агрегат М2 - це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.
Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.
Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається
грошовою базою [2, с.83].
Показник
грошової бази не є ще Одним агрегатом грошової маси.
Це якісно.інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву
її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і
регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на
загальну масу грошей[2, с.83].
Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті
поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.
Величину грошової бази (Гб) можна визначити за формулою:
Гб=Мо+ Мк+М рез , (2.2)
де М
о
- сума готівки, що перебуває поза банками;
62 ГРОШІ ТА КРЕДИТ
М
к
- сума готівки у касах банків;
М
рез
- сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.
Готівковий елемент (М
о
+ М
к
) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М0 - більший на суму готівки у касах банків.
Безготівковий елемент (М
р е з
) грошової бази відрізняється і якісно, і
кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів МІ, М2, МЗ.
Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів - це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази.
Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.
В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 р.
характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в ній готівки, про що свідчать дані табл. 2.3.
Протягом п'яти років після реформи грошова база та грошова маса зростали щорічно, збільшившись відповідно у 4,7 та у 4,8 раза. На фоні
постійного скорочення реального обсягу валового внутрішнього продукту зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на вартість грошей: гривня за п'ять років знецінилась у 2,1
раза, а щодо долара США - у 2,8 раза.
Значний інтерес становить структура грошової маси та її динаміка за вісім років. Привертає до себе увагу надто високе (151,7%) зростання в 1997 р. агрегату МО, внаслідок чого готівки в загальній масі грошей
(за агрегатом МЗ) було майже 49%, що негативно характеризує
структуру грошової маси і стан грошового обороту. Разом з тим ця тенденція спричинила скорочення рівня грошово-кредитного мульти- плікатора, через що в 1997 р. агрегати М2 і МЗ зростали значно повільніше, ніж грошова база, що мало певні антиінфляційш наслідки. У
1998 та 1999рр. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в агрегаті МЗ, а збільшення грошової
TЕMA 2. Грошовий оборот і грошова маса
63
Таблиця 2.3.
Грошова маса, що обслуговує грошовий оборот в Україні
(на кінець року), млрд. грн.
бази відбувалося повільніше, ніж зростання МЗ, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно, і питома вага готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою - 33,6% на початок 2005 р.
Грошовий обіг за будь-яких обставин повинен бути регульованим.
Нерегульованість грошового обігу - це одна з причин платіжної кризи.
Планування і регулювання грошово-кредитного обороту в Україні до
1992 р. проводилось на базі кредитного плану, касового плану і балансу грошових доходів та витрат населення. Ці документи відображали лише бухгалтерські записи центрального банку та спеціалізованих державних банків, тому не давали відповіді на запитання про кількість грошей,
потрібних економіці, а також не могли комплексно враховувати весь грошовий обіг країни. Грошово-кредитна система використовувалась для контролю за виконанням державного плану економічного і соціального розвитку, а грошово-кредитна політика мала пасивний характер і
відігравала другорядну роль у процесі управління економікою.
Дворівневий принцип організації банківської системи України зумовив відокремлення емісійних операцій регулювання грошового обігу, які
закріпились за Національним банком України (банком першого рівня),
від розрахункового, касового і кредитного обслуговування юридичних і
фізичних осіб, коїре виконують комерційні банки (банки другого рівня).
64 ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Тобто Національний банк виступає організатором грошового обігу у державі та здійснює його регулювання.
Управління грошовим обігом здійснюється НБУ шляхом регулювання двох складових грошового обороту: готівки і безготівкової
маси грошей, тобто визначення обсягу готівкової грошової маси та регулювання кредитних операцій комерційних банків. Головне завдання
Національного банку в сучасних умовах полягає у регулюванні
депозитної емісії, яка відбувається під час кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання. Для цього використовуються три основні групи методів:
• регулювання кредитних відносин Національного банку з
комерційними банками (рефінансування комерційних банків; процентна політика та інші);
• проведення операцій на відкритому ринку;
• встановлення економічних показників регулювання діяльності
комерційних банків (розмір мінімальних резервів; регулювання співвід- ношення певних груп пасивів та активів через показники ліквідності
балансу банку; встановлення нормативів ризику комерційних банків та ін)
Важливим етапом в організації грошового обороту в Україні було введення у дію напркінці 1993 р. системи електронних платежів (надалі
- СЕП). Впровадження СЕП дало змогу:
• прискорити виконання розрахунків та обіг коштів;
• зменшити документооборот;
• практично уникнути фальсифікацій міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з над- ходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;
• вивільнити грошову масу;
• підсилити контроль НБУ за станом грошової маси у державі;
• підвищити можливості Національного банку контролювати здійснення платежів.
Таким чином, впровадження СЕП підняло банківську систему України на якісно новий рівень відповідно до світових стандартів.
Поряд із регулюванням емісії важливу роль у функціонуванні грошової
системи відіграють методи регулювання самого руху грошей.
Обіг готівки регулюється правилами, встановленими Національним банком, який визначає загальний порядок проведення готівково-грошових операцій банками та їхніми клієнтами (ліміт залишку готівки у касі та
інше).
Скачать 2.28 Mb.