Гроші та кредит (Михайловська, Ларіонова). Навчальний посібник рекомендовано Міністерством освіти І науки України Львів "Новий Світ2000"
 Скачать 2.28 Mb.
|
|
Тестові питання для контролю знань студентів 1. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть грошової системи? а) це форма організації грошового обігу, що історично склалася у країні й закріплена в національному законодавстві, б) мережа спеціальних інститутів, що забезпечують взаємодію попиту та пропозиції на гроші як специфічний товар, в) встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошових знаків 2. У складі грошової системи можна виділити кілька окремих структурних елементів: а) грошова одиниця, б) масштаб цін, в) облікова ставка, г) види грошових знаків, д) банківські кредити, є) валютний курс 3. Який фінансовий інститут користується монопольним правом випуску банківських білетів? а) центральний банк, б) міністерство фінансів, в) комерційні банки 126 ГРОШІ ТА КРЕПИТ 4. Який фінансовий інститут випускає казначейські білети? а) комерційні банки; б) центральний банк; в) міністерство фінансів. 5. Емісія казначейських білетів використовується безпосередньо для: а) кредитування центральним банком комерційних банків та урядових структур; б) покриття бюджетних витрат; в) кредитування суб'єктів господарювання. 6. Грошова система України складається з таких основних підсистем: а) валютної системи; б) бюджетної системи; в) системи готівкового обігу; г) кредитної системи; д) системи безготівкових розрахунків. 7. Безготівкові розрахунки за продукцію та послуги здійснюються у двох основних формах: а) акредитивній; б) акцептноінкасовій; в) вексельній. 8. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть біметалізму? а) це грошова система, за якої роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом; б) це грошова система, в якій державою законодавчо закріплена роль загального еквівалента за двома металами (золотом і сріблом); в) це грошова система, за якої держава бере на себе зобов'язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. 9. У яких роках XX століття перестали існувати всі форми золотого монометалізму і розпочалася епоха регульованих грошових систем? а) 30-х роках; б) 40-х роках; в) 20-х роках. Література 1. Арешкович Р. Банкнотно-монетный двор НБУ // Золотая энцеклппеди. современности: Золотая фортуна. -К., 2004. -№1. - С. 413—415. Грошові системи 127 2 Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -411 с 3. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт- бланш, 2000.-510с. 4. Гроші та кредит: Підручник. -3-тєвид., переробл. і доповн./М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін. За заг.ред. М.І. Савлука. -К.:КНЕУ, 2002. -598с. 5. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/Е. Ф.Жуков, Л.М. Максимова, А.В. Печниковаи др.; Под ред. академ. РАВНЕ.Ф. Жукова. -2-еизд. перераб. идоп. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. -600с. 6. Загородиш А. Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. -4-тевид. доп. -К.: Т-во «Знання» КОО;Л.: Вид-во Львів, банк, ін-my НБУ. -566 с. 7. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. -5-те вид., стер. -К.: Т-во "Знання ", КОО, 2003. -199 с. 128 ТЕМА 5 ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу: 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти. 5.1.1. Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції. 5.1.2. Види інфляції та її наслідки. 5.1.3. Показники вимірювання інфляції. 5.1.4. Особливості та етапи розвитку інфляційних процесів в Україні. 5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу. 5.2 1. Сутність та види грошових реформ. 5.2.2. Особливості проведення та результати грошової реформи в Україні (6-12 вересня 1996p.). Ключові слова та терміни • інфляція • прихована інфляція • відкрита інфляція • повзуча інфляція • галопуюча інфляція • гіперінфляція • суперінфляція • інфляція попиту • інфляція витрат • монетизація дефіциту бюджету • очікувана інфляція • неочікувана інфляція • грошова реформа • деномінація • нуліфікація •девальвація • ревальвація • дефляція • формальні реформи • конфіскаційні реформи • реформи паралельного типу ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти 5.1.1 Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції Інфляція як специфічна властивість економіки відома вже декілька століть. Однак, в економічній теорії не існує єдиного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. Якщо розглядати зазначену проблему із суто монетарних позицій, то інфляція може бути представлена як процес знецінення грошей. Проте це досить складне економічне, суспільне і психологічне явище, тому його необхідно розглядати у більш широкому аспекті. * Інфляція - це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті, що виявляє себе через зростання цін. Термін інфляція (inflatio) перекладається з латинської мови як "вздуття ". Дійсно, фінансування державних видатків за допомогою паперово- грошової емісії з припиненням розміну банкнот призводило до розширення грошового обігу та знецінення паперових грошей. Уперше термін "інфляція" почав уживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися під час громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон. Інфляція виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий економічний процес. Необхідно зважити на наявність певної циклічної закономірності в розвитку інфляційної О процесу. Йдеться про визначення закономірності цінових коливань, які розвиваються не під впливом виробничого циклу, а викликані суто монетарними чинниками. У розвитку інфляційного циклу виділяють три етапи, які відрізняються співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення [7, с.211; 8, с.217; 2, с.238]: * На першому етапі темпи зростання цін відстають від темпів збіль- шення грошової маси в обігу. Таке співвідношення і його тенденція зумовлюються впливом емісійного процесу на розвиток виробництва та випереджальним зростанням у зв'язку із цим пропозиції товарів і послуг, а з іншого боку - скороченням швидкості обертання грошей, оскільки суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на 130 ГРОШІ ТА КРЕДИТ товарні ціни, і вони певний час залишаються незмінними чи підвищуються повільніше, ніж зростає маса грошей. *На другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу. Збудником цього процесу стає приско- рення обертання грошей, яке випереджає темпи збільшення їх кількості й обігу. Це виникає внаслідок впливу таких чинників, як: виникнення недовіри у суб'єктів ринку до грошей і намагання як найшвидше позбутися їх; швидке поширення бартерних операцій, а отже, звуження товарної основи грошової маси в обігу; знецінення грошей - призводить до зниження виробництва, обсягу товарообороту, безробіття, через що знижується попит на гроші. * На третьому етапі зростання цін набув нерівномірного стрибкоподібного характеру. Коли темпи зростання цін випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них. Це пов'язано, з одного боку, із впливом факторів інфляції, які так і не вдалося подолати, з іншого - з "грошовим голодом", з кризою неплатежів, яка погашається імпульсивною емісією. На цьому етапі виникає дилема: чи утримувати рівень цін і не випускати в обіг додаткових грошей, тим самим пригні- чувати виробництво, чи робити чергову емісію і прискорювати інфляцію? Розв'язання зазначених проблем і забезпечує "рвану" тенденцію до збудження, до згасання інфляційних процесів, що в кінцевому підсумку призводить до виникнення інфляційної спіралі. Інфляція є важливим чинником, який визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. По-перше, вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макрорівнях. По-друге, з нею пов'язані соціальні питання та індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати, стипендій. По-третє, інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки НБУ. По-четверте, вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження. У сучасних умовах інфляція в усьому світі має хронічний, всеохопний характер, зумовлений не тільки грошовими, але й не грошовими факторами. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, причинах та наслідках. Повністю виключати інфляцію у ринкових умовах господарювання неможливо, мова може йти про керовану, регульовану інфляцію, що реальна лише за умови системного, точного прогнозування інфляційних процесів. Як зазначає академік В. Геєць, "коригувати рівень інфляції треба відповідно до конкретної ситуації, ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 131 узгоджуючи його з усіма іншими складовими, спрямованими на стимулювання економічного піднесення..." [6]. У західних країнах інфляція стала практично невід'ємною частиною ринкової системи господарювання. Світова економічна практика свід- чить, що певний рівень інфляції може виконувати стимулюючу функцію щодо економічного зростання. Приклади інвестиційного буму в таких країнах, як Німеччина, Японія, Чилі, Південка Корея, Чехія та інші, свідчать, що необхідна інвестиційна активність і супутнє їх економічне зростання були максимальними, коли темпи зростання цін коливались в інтервалі від 1,1% до 4,7% на рік. Коли темпи інфляції переходили межу 4 7%, то темпи економічного зростання починали знижуватися. Коли ж інфляція сягала 25-45%, то економічне зростання припинялося. На зміну йому приходили стагнація та спад виробництва, які поглиблювались у міру зростання темпів відкритої інфляції. На сьогодні за нормами ЄС рівень інфляції має становити 1,5%. Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним. Це можна пояснити не тільки значною можливістю чинників, що спричиняють тиск на ціни, а й досить складними і рівноскерованими соціально-економічними й політичними наслідками інфляції. Для одних економічних та соціальних груп інфляція може виявитися дуже "дохідною справою", а для інших - надто збитковою. Тому захисники інтересів перших шукають об'єктивні причини інфляції, щоб виправдати інфляційну політику, а виразники інтересів других звинувачуватимуть у свідомому розкручуванні інфляції у фіскальних цінах [7]. Об'єктивне з'ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої її сутності, а також для розроблення ефек- тивної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насам- перед на подолання причин інфляції. Причини інфляції різноманітні, вони виникають як у процесі вироб- ництва, реалізації товарів, так і в разі зміни маси й швидкості обороту грошей. Як правило, в основі інфляції лежить невідповідність грошового попиту й товарної маси. Диспропорції між попитом і пропозицією, перевищення доходів над споживчими витратами можуть зумов- люватись дефіцитом державного бюджету, надмірним інвестуванням ( обсяг інвестицій перевищує можливості економіки), випереджальним підвищенням заробітної плати порівняно із зростанням виробництва й продуктивності праці тощо. Розрізняють внутрішні й зовнішні причини виникнення інфляції. Серед внутрішніх можна виділити не грошові та грошові - монетарні (рис. 5.1). 132 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Рис. 5.1. Основні причини виникнення інфляції. Отже, інфляція як багатофакторний процес - це прояв диспропор- ційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Таким чином, глибинні причини інфляції криються як у сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними й політичними відносинами у країні. У випадку інфляції капітал переміщується із сфери виробництва в сферу обігу, тому що там швидкість оборотності є значно вищою, що приносить великі прибутки, але одночасно й посилює інфляційні процеси. Отже, взаємодія причинних і функціонально-послідовних елементів інфляції надає цьому процесу додаткової стійкості та тривалості. І хоча він може гальмуватись, притушовуватись засобами державної політики (вибірковими регулюваннями ефектів інфляції), ознаки безперервності та кумулятивності цього процесу не втрачаються. 5.1.2. Види інфляції та її наслідки У сучасній економічній літературі зустрічається велика кількість класифікацій видів інфляції. При цьому автори не завжди дотримуються певних критеріїв для визначення того чи іншого виду, не завжди ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 133 виділяють загальну ознаку, за якою об'єднуються в єдину групу види інфляції, або роблять це без наукового обґрунтування, В таких випадках інфляція втрачає будь-яку визначеність і змістовність, істотно ускладнюється пізнання її сутності. Найбільш науково обґрунтованою та оптимальною на наш погляд, є класифікація видів інфляції за чотирма ознаками (рис. 5.2): > залежно від можливості передбачити зростання цін; > залежно від типу економічної системи; > за темпами знецінення грошей; р за чинниками, що спричиняють інфляційний процес. Залежно від можливості передбачення зростання цін розрізняють ***очікувану і ***неочікувану інфляцію. Рис. 5.2. Класифікація видів інфляції. 134 ГРОШІ ТА КРЕДИТ • Очікувана інфляція спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому учасники ринкового процесу її очікували і захистилися від її згубного впливу. • Неочікувана інфляція несподівана для економічних суб'єктів тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції. Для неочікуваної інфляції характерне різке підвищення цін що негативно впливає на грошовий обіг та податкову систему. За такої ситуації населення побоюється знецінення своїх доходів, а тому значно збільшуються витрати на придбання товарів і послуг. Це створює додат- кові труднощі в економіці та призводить до подальшого зростання цін. Залежно від типу економічної системи розрізняють ***приховану та ***відкриту інфляцію. *** Прихована інфляція має місце, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропозицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням. Це неминуче супроводжується не просто деформаціями ринкових механізмів, а їх руйнацією, глибина якої залежить від форм та методів регулювання. Для такої економічної системи характерне не підвищення цін, а зрос- тання дефіциту товарів, підвищення витрат на пошуки та втрати часу на вимушене очікування у чергах, що веде до появи "прихованої інфляції". Такий стан відомий населенню постсоціалістичних країн. У 1980-х роках у колишньому СРСР за відносно стабільної динаміки цін товарне забезпечення кожного карбованця отриманої платні коливалося в межах 40-60 копійок, а 1991р. товарна конвертованість грошової одиниці зни- зилася до 28% [5, с.233]. Прихована інфляція позбавляє виробників економічних стимулів, вимагає державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує "тіньову" економіку, спекуляцію, хабарництво. Зрештою, все зводиться до того, що спрямовані на офіційно-регульованому рівні ціни стрімко зростають на так званому "чорному" ринку. Власне, динаміка таких цін і є відносним вираженням прихованої інфляції. *** Відкритою називають інфляцію, якщо загальна економічна нерівновага між суспільним попитом та пропозицією виявляється у підвищенні цін. Така інфляція заснована на дії ринкового механізму в економічній системі. Хоча вона і деформує його, але не руйнує остаточно, оскільки механізм ринку продовжує працювати і надсилає його суб'єктам цінові сигнали для відповідної реакції. ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 135 У процесі розгляду інфляції як системного утворення, окрім такого напрямку її дослідження, як аналіз форм вияву, важливим є і вивчення такої характеристики інфляції, як її інтенсивність, яка визначається темпами втрати грішми своєї купівельної спроможності. Залежно від рівня інтенсивності знецінення грошей відкрита інфляція поділяється на: - повзучу, - галопуючу, - гіперінфляцію. * Повзуча інфляція спостерігається тоді коли, темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Вона характеризується надмірною емісією і прискореним накопи- ченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення цін. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірного випуску грошей в обіг і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає надмірно емітовані гроші з каналів обігу, послаблює інфляційний тиск на ціни. Тобто така інфляція не має явних негативних наслідків, маловідчутна для економічних агентів. Вона не тільки спричиняє в собі серйозних негативних наслідків, а й виступає стимулом економічного розвитку та пожвавлення ділової активності. Інфляція на такому рівні досить легко контролюється державою, тому суспільство не тільки легко пристосовується до неї, а й намагається скористатися нею для досягнення своїх поточних цілей. Економіці більшості індустріальних країн нині притаманна повзуча інфляція. * |