Гроші та кредит (Михайловська, Ларіонова). Навчальний посібник рекомендовано Міністерством освіти І науки України Львів "Новий Світ2000"
 Скачать 2.28 Mb.
|
|
золота і срібла грошима за їх природою? а) монетаристській теорії, б) номіналістичній теорії; в) металістичній теорії; г) марксистській теорії. 5. Д. Рікардо пов'язував зниження вартості засобів обігу з: а) збільшенням витрат обігу, б) зменшенням середньої норми прибутку; в) значним збільшенням грошей як засобів обігу в обороті; г) їх фальшуванням. 6. Згідно з кількісною теорією грошей Д. Юма: а) кількість грошей впливає на ціни через зміну дисконтного процента; б) золото, по суті, є лише знаком вартості; в) будь-яка зміна кількості грошей веде до пропорційної зміни абсолютного рівня цін товарів і послуг, г) стійкий грошовий оборот - найважливіша умова зростання економік. 7. Що з нижченаведеного є різновидами кількісної теорії грошей? а) номіналізм та металізм; б) теорія касових залишків та кон 'юнктурний варіант; в) трансакційний варіант І Фішера та кембриджський варіант; г) монометалізм та біметалізм. 8. Рівняння І. Фішера формалізується так: a) PQ=mc 2 ; 6)MV=PY; в) MT=W; г) M= rM 0 ; 9. Назвіть напрями впливу кількості грошей на ціни згідно з теорією М.І. Туган-Барановського: а) через зміну суспільного попиту на товари; б) через кількість укладених кредитних угод; 236 ГРОШІ ТА КРЕДИТ в) через зміну дисконтного процента; г) через інфляційні очікування; д) через швидкість обороту грошових знаків. 10. Центральною проблемою, що досліджується кембриджським варіантом кількісної теорії грошей є: а) об 'єктивні аспекти обігу та нагромадження грошей як знаків вартості; б) визначення мотивів нагромадження грошей у касах та на рахунках; в) господарюючих суб'єктів ринку; г) вивчення внутрішньої природи грошей; д) фіскально-бюджетний механізм подолання інфляції. 11. Назвіть мотиви накопичення грошей згідно з теорією Дж.М.Кейнса. а) трансакційний; б) фіскальний; в) спекулятивний; г) застережний; д) дисконтний. 12. Відповідно до "грошового правила" М. Фрідмана, середньорічний темп приросту грошової маси має відповідати суми: а) середньорічного темпу інфляції та сумі боргових зобов 'язань, термін оплати яких настав; б) середньорічного темпу інфляції та темпу приросту номінального ВНП; в) вилучення депозитних коштів у готівку зарік; г) середньорічного темпу інфляції та відтермінованих податкових зобов 'язань. 1UJ Література 1. Гальчинський А.С. Теорія грошей. -К.: Основи.- І998.-4ІЗс. 2 Гроші та кредит: Підручник/'М. І. Савлук, A.M. Мороз, М.Р. Пуховкінатаін.;3а заг. ред М.І. Савлука. -К: КНЕУ, 2001. - 602 с З.ДочанЭ, КемпбеллК., Кембелля Р., Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. - М., -Л.:" Профико", 1991. -448с. 4. КейнсДж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей. - К. 1997. 5. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посібник. - К.: Тов-во "Знання " КОО, 1998. 6 Туган- Барановський М І. Паперові гроші і метал. -СПб, 1916. 7. ФрідманМ. Кількісна теорія грошей. - М., 1996. 237 ТЕМА 8 КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ D План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу: 8.1. Теорії кредиту. Необхідність, суть та функції кредиту. 8.2. Види кредиту. 8.3. Сутність, організація та технологія банківського кредитування. 8.4. Роль кредиту в умовах розвитку національної економіки та його межі. Ключові слова та терміни • теорії кредиту • суть кредиту • кредитні відносини • кредитно-грошові відносини • кредитно-товарні відносини • позичковий капітал • суб'єкт кредиту • об'єкт кредиту • функції кредиту • комерційний кредит • дебіторська заборгованість • кредиторська заборгованість • банківський кредит • кредитор • позичальник • державний кредит • споживчий кредит • іпотечний кредит • іпотека • лізинговий кредит •лізинг • міжнародний кредит • кредитний портфель • кредитоспроможність • маржа • простий процент • складний процент 8.1. Теорії кредиту. Необхідність, суть та функції кредиту У світовій економічній науковій думці обґрунтовуються і визначаються дві концепції теорії кредиту - натуралістична і капіталоутворююча. Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були англійські економісти А. Сміт (1723-1790) і Д.Рікардо (1772-1823). Найважливіші положення натуралістичної теорії кредиту: > об'єкт кредиту - натуральні блага (матеріальні цінності), а не гроші; 238 ГРОШІ ТА КРЕДИТ. > кредит - спосіб перерозподілу існуючих у певному суспільстві цінностей, тому що це рух натуральних речовин; > банки - це посередники, які не відіграють ролі у створенні кредиту; > відсутня роль кредиту у сприянні розширеного капіталістич- ного відтворення; > відсутнє з'ясування різниці між позичковим і реальним капіталом, позичковий капітал розглядається лише як відобра- ження нагромадження реального капіталу. Таким чином, представники натуралістичної теорії розглядали кредит як засіб перерозподілу матеріальних цінностей у натуральній формі, не визначаючи ролі банків у створенні кредиту. Проте слід зазначити заслугу представників натуралістичної теорії в обґрунтуванні ряду положень щодо кредиту: > кредит сам собою не може створювати реального капіталу, який виникає тільки у процесі виробництва; > кредит залежить від прибутку, не створює реального капіталу. Основоположниками капіталоутворюючої теорії кредиту були англійські економісти Дж. Ло (1671-1729), Г. Маклеод (друга половина XIX століття), австрійський економіст Й. Шумпетер та німецький економіст А. Ган (XX століття). Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту: > кредит може створювати багатства і капітал, з ним ототожнюються гроші; > банки - не посередники, вони відіграють значну роль у створенні кредиту і капіталу; > кредит і банки - вирішальні фактори розвитку виробництва, здатні запобігти економічним кризам, інфляції, забезпечити процвітання суспільства. Проте помилковість концепції цих економістів полягала у виправданні експансії та інфляції. Раціональні положення капіталоутворюючої теорії кредиту були використані Дж.Кейнсом, який відмовився від ідеї щодо безмежних капіталотворчих можливостей кредиту та банків і вважав, що поряд з кредитними інструментами слід використовувати інші заходи для регулювання економіки. Кредит - від лат. creditum - позичка, credo - вірю [1, с.238]. У науковій літературі можна виділити декілька підходів до визначення поняття категорії кредиту. Наприклад, М.П.Денисенко визначає: "кредит-позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування ТЕМА 8 Кредит у ринковій економіці- 239 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Це форма руху позичкового капіталу" [4, с 78]. М.М. Александрова, С. О. Маслова визначають кредит як об'єктивну вартісну категорію, складову частину товарно-грошових відносин, а його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин [1, с 196]. В.Д. Лагутін дає таке визначення: "кредит - це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу" [6, с 14]. Аналіз різних точок зору зарубіжних та вітчизняних авторів щодо визначення поняття кредиту дав можливість розкрити цю категорію через визначення, запропоноване Б.С. Івасів [3, с.268] - "кредит - це економічні відносини, що виникають між кредиторами і позичаль- никами з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та вико- ристання їх на умовах повернення й оплати". Таким чином, кредитні відносини функціонують у системі економічних відносин. У сучасних умовах кредитні відносини набувають розвитку між: > господарюючими суб'єктами; > банками та населенням, > підприємствами, організаціями, господарюючими суб'єктами, з одного боку, та населенням, з іншого; > фізичними особами; > державою, банками та окремими господарюючими суб'єктами. У зв'язку з тим, що у позичку може надаватися вартість у грошовій та товарній формах, складовими кредитних відносин є: > кредитно-грошові відносини; > кредитно-товарні відносини. Позичковий капітал - це капітал, що віддається власником у позичку і забезпечує надходження прибутку у вигляді процента. За висновками ряду науковців [3,4], позичковий капітал - це: * капітал - власник. Особливість полягає в тому, що він передається в тимчасове користування промисловому або торговому капіталу і повертається після закінчення терміну позички; * капітал як товар. Об'єктом купівлі-продажу є гроші не як товар, а як капітал; * капітал з особливою формою руху. Гроші віддаються в позику для того, щоб після закінчення терміну вони були повернуті з відсотками; * капітал, який має специфічну форму відчуженості - не продається з передаванням права власності, а надається в позику - 240 ГРОШІ ТА КРЕДИТ. тобто відчужується від власника лише на певний термін і за умови повернення з позичковим процентом. Прибуток, одержаний від позичкового капіталу, поділяється на: > процент, що отримується позичковим кредитором; > підприємницький прибуток, що привласнюється позичальником. Для виникнення реальних кредитних відносин потрібні такі умови: 1) наявність об'єктів кредиту - грошових чи матеріальних цінностей, щодо яких може укладатися кредитна угода; 2) наявність суб'єктів (учасників) кредитної угоди - кредитора і позичальника; *Кредитор (лат. кreditor -позикодавець) -один з учасників стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплату боргу. Кредитором може бути держава, банк, підприємство, громадянин [5, с 244]. * Позичальник - одержувач позики; сторона в кредитній угоді, від якої інша сторона (кредитор) має право вимагати повернення грошей (майна) і сплати процента. Позичальником може бути держава, юридична особа, громадянин [5, с 340]. 3) наявність збігу інтересів кредитора і позичальника. Сутність кредиту як економічної категорії проявляється в його функціях. Найбільш дискусійним в теорії кредиту є питання про функції кредиту. Ознайомлення та критичний аналіз багатьох літературних джерел дали підстави для визначення наступних функцій: > перерозподільча - полягає в тому, що тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб передаються в тимчасове користування підприємств і населення для задоволення їхніх виробничих чи особистих потреб. При реалізації цієї функції кредиту перерозподіляються як грошові кошти, так і товарні ресурси; > емісійна (антиципаційна) - здійснення емісії грошей як платіжних засобів методом кредитної експансії (розширення кредиту) та кредитної рестрикції (звуження кредиту), що регулює кількість грошей в обігу; > стимулювальна - ефективне використання позики з боку позичальника, щоб на зароблені кошти не тільки повернути кредит, але й одержати прибуток; > контрольна - здійснення взаємного контролю кредитора і позичальника за цільовим використанням кредиту і поверненням позички. Усі функції кредиту взаємопов'язані, тільки їх взаємодія може забезпечити якісні і стійкі кредитні відносини. ТЕМА 8 Кредит у ринковій економіці 8.2. Види кредиту Питання про форми та види кредиту в економічній науці є дискусійним. Це випливає з різних підходів щодо розуміння критеріїв, принципів та ознак визначення видів кредиту. Аналіз публікацій провідних вчених з відповідних проблем [1,2,3,4,6] дає підстави для виокремлення таких видів кредиту: > комерційний кредит; > банківський кредит; > державний кредит; > споживчий кредит; > іпотечний кредит; > лізинговий кредит; > міжнародний кредит. * Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, це відносини між продавцями (постачальниками) і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Такі відносини перерозподілу матеріальних ресурсів між двома суб'єктами господарської діяльності може оформлюватись борговим зобов'язанням - векселем. З метою прискорення реалізації товарів, які є у достатній кількості в торговельній мережі, відбувається продаж товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Такий кредит називається споживчим. Комерційний кредит має певні переваги та недоліки. Переваги • підтримання фінансової стійкості підприємств; • зменшення обсягу грошових коштів, необхідних для обслуговування товарного обігу, • перерозподіл вільних товарних ресурсів, • оперативність; • простота оформлення; • зменшення проблеми неплатежів у господарському обороті; • фінансове забезпечення торгових угод Недоліки • ускладнення щодо регулювання грошової маси з боку Національного банку; • досить високий ризик для продавця (постачальника); • обмеженість умов, строків, обсягів, на відміну від банківського кредиту. Отже, суб'єктами комерційного кредиту є: - підприємство-постачальник (кредитор), яке надає відстрочку платежу за товар; 241 242 ГРОШІ ТА КРЕДИТ - підприємство-покупець (позичальник), яке надає кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу. Комерційний кредит може також оформлятися договором між кредитором і позичальником. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, послуги, виконанні роботи, щодо яких постачальник (кредитор)надає відстрочку платежу. Мета комерційного кредиту - прискорення реалізації товарів, послуг, виконання робіт, коли у покупця тимчасово відсутні кошти. Комерційний кредит має економічні межі, які обумовлюються фінансовим станом його суб'єктів. Здійснення сплати (погашення) за комерційним кредитом здійсню- ється: > шляхом сплати позичальником за векселем; > передачею векселя іншій юридичній особі (згідно з чинним законодавством); > переоформленням комерційного (споживчого) на банківський. У процесі проведення операцій у комерційному кредитуванні виникає дебіторська і кредиторська заборгованість. * Дебіторська заборгованість - сума заборгованостей підприємству (організації) юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату [5, с 159]. * Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідними юридичним або фізичним особам (кредиторам) [5, с 160]. З комерційним кредитом пов'язані специфічні відносини, які можуть виникати (згідно з чинним законодавством) між податковими орга- нізаціями і підприємствами-платниками податків. Такий кредит називається податковим кредитом. Він розглядається як одна із податкових пільг (термінова відстрочка сплати податку) і дає можливість суб'єктам господарювання спряму- вати тимчасово вільні кошти на розвиток виробництва. * Банківський кредит - це кредит, коли однією із сторін кредитної угоди є банк. Кредитні відносини, які виникають у випадку банківського кредиту поділяються на дві групи: - Кредити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів (формує за рахунок залучених вкладів і депозитів, позики, випуску ТЕМА 8. Кредит у ринковій економіці. 243 облігацій і векселів, міжбанківських кредитів; вкладає у кредити, цінні папери, нерухоме майно, іноземну валюту). - Кредити, які банк надає своїм клієнтам. Кредитний портфель - сукупність кредитів, наданих банком на певну дату. Ознайомлення з багатьма науковими працями надає можливість виділити три групи принципів банківського кредитування. /. Загальноекономічні принципи кредитування: > відповідність ринковим відносинам - наявність конкуренції, суперництва комерційних банків за клієнта, забезпечення максимально можливої вигоди (прибутку); > раціональність та ефективність - економічність використання позики як з позиції інтересів банку, так і з позицій позичальників; > комплексність - врахування всіх можливих чинників, що впливають на кредитні операції; > розвитку - використання нових, раціональних методів кредитування, оперативна зміна методів кредитування. //. Особливі принципи кредитування: > поверненості- кредит має бути повернений позичальником банкові; > забезпеченості - недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника; > строковість - повернення позички у визначений в кредитному договорі строк; > платності - повернення позички з відповідною оплатою за його користування; > цільовоїспрямованості -передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, обумовлені кредитною угодою. ///. Часткові, одиничні принципи кредитування або правила кредитування у конкретних умовах роботи комерційного банку: > структурування, систематизація, програмування, амортизація, стандартизація способів і прийомів проведення банківських операцій. Аналіз наукових праць [1,2,3,4,6] дав підстави виділити ознаки класифікації видів банківського кредиту (табл. 8.1). Розглянемо суть деяких видів банківського кредиту. |