образотворче. Орієнтовні питання з курсу Основи образотворчого мистецтва і методика організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку

• Название: Орієнтовні питання з курсу Основи образотворчого мистецтва і методика організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку
• Анкор: образотворче.doc
• Дата: 04.03.2018
• Размер: 316 Kb.
• Имя файла: образотворче.doc
• Тип: Програма; #16192
• страница: 2 из 6

Методика ознайомлення дітей з книжковою ілюстрацією.

Картинка-ілюстрація, що поміщається в дитячій книжці, допомагає вихователю повніше піднести дитині читаний текст, але вона може і перешкодити сприйняття, якщо показати її не вчасно. Треба, щоб картинка слідувала за словом, а не навпаки: інакше яскрава картинка може захопити настільки, що діти будуть тільки її і уявляти собі подумки. Виняток становить барвиста обкладинка книги, викликає природний інтерес, цікавість до даної книги.
Після того як книжка прочитана, увагу дітей фіксовано на її утриманні, вихователь повинен показати ілюстрації до неї. Діти дізнаються на них героїв, речі, події, про які йшла мова в тексті. При повторному читанні книжки після розглядання ілюстрацій словниковий матеріал засвоюється дітьми дуже інтенсивно. Само собою зрозуміло, є і виключення з викладеного вище правила. У тих випадках, коли в книжці йдеться про речі, невідомих дітям, тобто зустрічаються незнайомі і незрозумілі їм слова, доцільно до читання при поясненні цих слів показати відповідні картинки. Наприклад, перед читанням "Казки про рибака і рибку" А.С. Пушкіна потрібно показати зображення землянки, неводи, а міським дітям - навіть корита і т.п.
Вибір ілюстрацій - важливий момент у підготовці до заняття. Підбираючи малюнки, слід пам'ятати, що вони не тільки пояснюють текст, а й активізують фантазію, уяву, виховують естетичний смак. У залежності від віку дітей вихователь змінює прийоми розглядання художніх ілюстрацій до книжок. Прийоми можуть бути наступні:
1) впізнавання дитиною персонажів, речей ("Дізнайся, хто це?"; "Покажи, де хто або що?");
2) співвіднесення фраз тексту з картинками ("Знайди картинку до таких слів ...", "Які слова підходять до цієї картинки?");
3) оцінка дитиною кольору намальованих предметів, виразності жесту героя, розташування фігур ("Чому подобається тобі ця картинка?");
4) порівняння ілюстрацій різних художників до одного й того ж твору.


При розгляданні картини з маленькими дітьми можна вводити своєрідний ігровий прийом, що розвиває спостережливість і мову: вихователь шляхом питань залучає дитини у змагання - "Хто більше побачить на картинці?", Спонукаючи його до спостережливості та висловлювань.
Цей прийом називання зазначених вихователем на картинках персонажів і речей часто полегшується тим, що педагог сам показує картинки-ілюстрації безпосередньо в процесі читання.

Розглядаючи картинки діти цікавляться, що зображено, впізнають знайомі предмети і явища, знайомляться з тими, яких раніше не знали.
Один із прийомів, за допомогою якого можна зацікавити малюка змістом картин, це запропонувати йому поставити себе на місце того, хто є дійовою особою в картині. Дитина стає героєм цікавого для нього події і з захопленням починає розповідати про самого себе.
З дітьми розглядають картинки-ілюстрації прийомом співвіднесення фраз тексту з малюнками. Цей же прийом використовується і при розгляданні звичайних площинних ілюстрацій. У дитини починає в повній мірі функціонувати механізм формування цілісного образу смислового змісту сприйнятого тексту.

У старшій і підготовчій групах діти вже здатні оцінювати картинки-ілюстрації: відповідати на запитання ("Сподобалася або не сподобалася картинка?", "Чому?"), Можуть пропонувати своє рішення теми (на заняттях малюванням). Оцінка різних ілюстрацій дітьми стає більш обгрунтованою, якщо їх привчити розглядати і порівнювати ілюстрації різних художників до одного й того ж літературного твору.
Книжкова ілюстрація дозволяє підвести дітей до поглибленого сприйняття змісту тексту. Велику роль при цьому відіграють питання вихователя, встановлюють зв'язок між змістом картини і прослуханим текстом.

Одними з відомих ілюстраторів дит літ-ри є Т.А.Мавріна книга „Казкові звірі”, О. Кундакова „Золотий гусак”, Ю.Васнецов „Вовк і козенята”, Г.Скотіна „День і ніч”, Є.Миронова, М.Приймаченко,М.Бекала „Котигорошко та ін.”

5. Предметне малювання в дитячому садку.

Предметне малювання. Учити дітей передавати харак­терні ознаки предметів, їх загальну форму, відхилення від основної форми (видовжений, розширений, ввігнутий і т.д.), точніше зображати форму частин предметів, спираючись на знання геометричних фігур. Формувати вміння зображати предмети різними способами, статично малювати з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передавати характерні особ­ливості її, форму, колір. Учити використовувати всі кольори спектра, кольором підкреслювати ознаку предмета, час доби, пори року. Удосконалювати технічні навички роботи олів­цем (штрихами підкреслювати форму предмета, класти їх рівномірно, в одному напрямі). Учити користуватися аква­рельними фарбами; тримати пензель прямо та похило, ма­лювати ним на всю ширину та кінцем ворсу; малювати свіч­кою, прошкрябувати покриту воском поверхню паличкою (гратаж).

Орієнтовна тематика; квіти, овочі, фрукти, осіннє листя, кімнатні рослини, гілочки. Малювати з натури: дерева з яск­раво вираженими ознаками (пірамідальна тополя, береза, ялинка, квітучий каштан, фруктові дерева в різні пори року), кущ калини; малята тварин — кошенята, цуценя, білченя, лисеня, курочка, півник, голуб, журавель; дівчина в довгому одязі, лялька-україночка, петрушка веселий і сумний, лиж­ник, космонавт; вантажний автомобіль, пасажирський транспорт, мікроавтобус, космічна ракета, вітрильник, яхта, катер.

Малювання - це відображення оточуючої дійсності. Так що 1 як можуть малювати діти? Чи є в їх малюнках система? Так! Геометричні форми і об’єми, просторові відносини за законами перспективи, колір, пейзаж з його елементами, натюрморт, орнамент, зображення пташок, риб, тварин і людини - все це знаходить відображення в дитячих роботах,

Виділимо основні теми: дерева, будинки, транспорт, птахи, риби, тварини, людина.

До вивчення тем слід підходити диференційовано - з урахуванням віку дітей, попередньо ознайомитись із завданнями навчання дітей, їх уміннями на кожному етапі розвитку і робити акцент на виховання вільної, творчої особистості.

Тепер можна використовувати алгоритми – теми в усіх вікових групах.

ТЕМА "ДЕРЕВА".

Дерева, кущі, трави, земля, небо, хмари, сонце в дитячому малюнку виступають як елементи пейзажу в сюжетному малюванні. Набуваючи життєвий та сенсорний досвід, діти навчаються передавати простір як на всьому аркуші паперу. так і на вузькій, а потім і на широкій смузі (дорога. вулиця тощо). І наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини) предмета.

Діти першої молодшої групи засвоюють малювання горизонтальних (земля), вертикальних (стовбур) і округлих (крона) ліній, а тому вони можуть, використовуючи набуті навички і уміння, намалювати декілька варіантів дерев.

Діти другої молодшої групи навчились малювати похилі, прямі, безперервні лінії, зафарбовувати предмет, робити примакування і тички, можуть намалювати дерева з гілочками і листям, з округлою кроною і листям, дерева і ялинки ,які вкриті снігом тощо.

Діти середньої групи здатні регулювати натиск пензля і малювати дугу. Ось і з’явилась можливість прикрасити дерево тоненькою верхівкою, яка поступово переходить в товстий стовбур, вигнуті гілочки. І, звичайно, малювати можна на вузькому папері --смузі і на всьому аркуші.

Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тоненький малюнок аквареллю - білокорої берізки, квітучого каштана. Вони можуть малювати не лише різні породи дерев, але й такі, які ніколи не бачили, казкові. Листя крони цікаво малювати, коли на пензлик набрано дві фарби різного кольору. Або, наприклад, зобразити маленьку ялинку - олівцем і фарбою, відмічаючи, що молоді гілочки дивляться вгору, нижні - злегка вклоняються вниз. тому що на ній не по одній, а по декілька гілочок. Землю слід малювати широкою смугою. розташовуючи дерева на "тій" і "цій" стороні, тобто далеко і близько. Зручно малювати землю і небо в техніці "монотипія": зігнувши аркуш паперу по горизонталі внизу і, провівши фарбою смугу, промокнемо - ось і земля широкою смугою, тут в нерівності і камінці, так само можна одержати і небо з хмаринками та хмарами.

Діти підготовчої групи засвоюють малювання майже всіх видів дерев, їх слід знайомити з елементарними законами малювання: ближні дерева – великі, дальні - менші, а на самій лінії горизонту лише крапочки. До цього віку діти малюють гілки дерев майже симетрично. Тепер вони здатні виділити і передати індивідуальні особливості кожного дерева (відламану гіляку і верхівку, яка висохла, асиметричну крону і дивний вигін гілочки).

ТЕМА: "БУДИНКИ".

Діти першої молодшої групи одержують лише елементарні поняття в ігровій формі: ось наш будинок (великий кольоровий аркуш паперу), я прийшла додому і засвітила у вікнах світло (роблю пензлем соковиті примакування). А ось, Оксанка прийшла додому! Засвіти, Оксанка. світло! А тепер Сашко! Який в нас будинок веселий і гарний!"

Діти другої молодшої групи, коли засвоять малювання горизонтальних і вертикальних прямих, прямокутних форм, мають можливість намалювати різні будинки: для зайчиків, білочок, лисичок тощо.

Діти середньої групи можуть малювати не лише різні форми дахів (трикутну, конічну, трапецієвидну), але й своє відношення до господаря будинку: якщо позитивне, то прикрасять будинок, а якщо негативне - можуть і на "курячу ніжку" поставити.

Дітей старшої групи важливо навчити бачити різноманітну архітектуру будинків.

Діти підготовчої групи здатні передати в малюнку вулицю, яка уходить в далеч з різноманітністю будівель. споруд у кутовій перспективі (коли будинок можна побачити водночас з двох сторін) і інтер’єр кімнати.

ТЕМА: "ТРАНСПОРТ".

Діти першої молодшої групи вправляються лише в елементарному зображенні: домалюємо колеса до намальованої вихователем машини, возика тощо.

Діти другої молодшої групи, коли засвоять малювання прямокутних форм, повертаються до цієї теми: “перевеземо на возиках (вагонах, машинах великих і маленьких частування для ляльок (або зайчиків, ведмедиків тощо)”.

Діти середньої групи вже можуть малювати різний транспорт (вантажівка, автобус), використовуючи прямокутні форми, дуги, похилі лінії. Вони із задоволенням завантажать і прикрасять їх.

Діти старшої групи навчаються малювати транспорт різного функціонального призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду, ззаду і, навіть, у кутовій перспективі. Можна запропонувати їм тему “Чому би ти поїхав у країну Казок?"

Діти підготовчої групи удосконалюють техніку малювання транспорту і крім наземного, залюбки малюють повітряний і водний, а також і підводний транспорт.

ТЕМА: “ПТАХИ”

Діти першої молодшої групи оволодівають лише окремими елементами зображення пташок / домалюємо тулуб для качки або курча/.

Діти другої молодшої групи можуть вже комбінувати ці елементи: курча гуляє, каченя пливе, гуска стоїть.

Діти середньої групи, які засвоїли малювання овалу трикутника, вже можуть зображувати пташок більш виразними, в різних позах і з поворотом голови.

Діти старшої групи малюють і горобців, і снігурів, і сороку, і бусла, тобто пташок різних видів не лише в статиці, але й у русі.

Діти підготовчої групи можуть використовувати схеми, які допоможуть швидше і яскравіше виразити характер, динаміку польоту пташки, відобразити багатоманітність варіантів (пташок можна малювати не лише спереду, але й збоку і, навіть, ззаду).

ТЕМА: “РИБИ”

Діти першої та другої молодших груп малюють риб елементарно, на підготовленому наперед вихователем тлі - прима куванням пензля, пальця, печатки.

Діти середньої групи вже малюють овал - тулуб з головою, домальовують хвіст, плавці – примакуванням, а потім додають допитливе око і ...пливи, рибка. Пізніше вони навчаються легко малювати веселу зграйку, наприклад, дві рибки нирнули за їжею, а інші весело пливуть одна за одною!

Діти старшої та підготовчої груп навчаються різним варіантам зображення рибок, підкреслюючи їх різнобарвність, яскравість, і, навіть, тематичним замальовкам " Я - водолаз", "Підводний світ".

ТЕМА: "ТВАРИНИ".

Діти першої та другої молодших груп малюють тварин по типу ляльки - неваляйки, домалюємо лише вушка - ось зайчик або ведмедик.

Діти середньої групи легко малюють від овалу - тулуба та круга – голови. Беремо широкий пензлик, проводимо дугу - тулуб зайця, який біжить, або неслухняного кошеня, домалював голову - круг, вушка, хвостик, очі. І їжачка неважко намалювати: круг, ньому два ока дивляться на нас і чорненький хитрий ніс, а навколо - колючки. Дуже цікаво малювати по вологому паперу акварельною крейдою або олівцями кошенят, білченят, лисенят, мишенят, вони виходять пухнасті і м’які.

Діти старшої групи з’єднають круг і овал за схемою. А потім домальовують, що хочуть і одержують будь-яку тваринку.

Діти підготовчої групи здатні намалювати і пухнасту собаку, і мишку, і вовка, використовуючи різну техніку малювання (зближення фарб, набивки, тампонування).І все за схемою від двох овалів, які з’єднані основною лінією, або від трапеції, яка дає можливість побачити одразу тулуб з ногами.

ТЕМА: "ЛЮДИНА".

Діти першої та другої молодших груп малюють людину по типу ляльки – неваляйки: сн1говики, Іван – Покиван.

Діти середньої групи ознайомлюються із способом, який полегшує малювання іграшки-людини: круг – голова, прямокутник - сорочка, а прямі "палки" - ноги і руки. Ось і вийшла людина. Тепер діти прикрашають свої роботи деталями. Наприклад, обличчя розфарбовують рожевою фарбою і домальовують довгий трикутний або дзвоникоподібний сарафан. Руки провести пензлем: можна вгору або вниз, а можна і калачиком - в боки, нехай танцює!

Діти старшої групи починають малювати людину олівцем від літери “Л” зверху намалюємо тулуб, голову, додамо виразні рухи рук, які можуть махати, кликати, відштовхувати, погрожувати. Вперше можна спробувати намалювати портрет друга, мами. Даємо дітям поняття про обличчя, його пропорції, про вираження емоцій.

Діти підготовчої групи навчаються малювати людину по міркам (класичним пропорціям), малюючи його не лише попереду, але й збоку і ззаду. Діти навчаються передавати рух, виділяють лікті, коліна. Це добре видно на схемах, які легко "читаються" дітьми. Людина впала, стрибає, біжить. Схема допомагає малювати людину впевнено, виразно, в динаміці.
Методика навчання предметного малювання в ДНЗ.
Малювання - основний вид образотворчої діяльності дітей, його особливості.
Основні складові предметного зображення в малюнках: передача форми, будови, пропорційного співвідношення між ними, кольору та розташування на аркуші паперу.
Види предметного малювання: за уявленням, уявою, задумом, з натури, по пам'яті.
Різноманітність предметних малюнків за змістом: образи іграшок, дерев, квітів, будинків, транспорту, тварин, людини, казкові.
Аналіз досліджень з методики навчання дітей дошкільного віку предметного малювання: Є.Фльоріна, М.Сакуліна, Т. Комарова, Т.Казакова, В.Котляр, Н.Дяченко та ін.

Завдання і зміст навчання предметного малювання
в першій молодшій групі.
Виховання позитивного емоційного ставлення до малювання (малюнки зображуваних предметів та явищ, засобів зображення).
Розвиток образних сприймань, збагачення наочного досвіду шляхом активного пізнання, надання переваг в навчанні формуванню образності предметних зображень.
Розвиток асоціацій. Впізнавання схожості малюнка з предметами за різними ознаками: кольором, розміром, рухом та ритмом.
Формування початкових навичок навчання на заняттях: уміння слухати пояснення вихователя, бажати та відтворювати певні дії, розуміти свій малюнок.
Засвоєння початкових технічних навичок малювання: нанесення кольорових плям, мазків, проведення вертикальних, горизонтальних, окружних ліній, розвиток координації рук та зорового контролю за їх діяльністю.
Розуміння деяких виражальних засобів (ритм, колір). Знайомство з прийомами роботи різними зображувальними матеріалами: кольоровими олівцями, фломастерами, крейдочками, гуашшю.
Зміст предметного малювання.
Малювання форм неточних обрисів (вода, хмари, дим, вогонь), мазків (вогники, краплі, сліди), вертикальних і горизонтальних ліній (трави, кущі, нитки, доріжки), окремих ліній (клубочок, кільця, снігові та повітряні кульки), домальовування малюнка позначеного дорослим.
Завдання і зміст предметного малювання в другій молодшій групі.
Виховання стійкого інтересу до малювання Розвиток спостережливості, образного сприйняття, збагачення зорових уявлень, виділення естетичних якостей предмета ( кольору, форми, пропорції).
Формування уміння самостійно задумувати зміст свого малюнка і втілювати задум.
Вміти проводити лінії різного характеру (вертикальні, горизонтальні, похилі, короткі), малювати окружні, прямокутні, трикутні форми та використовувати це уміння при виконанні більш складних предметних зображень, побудованих на різних сполученнях форм і ліній, величин (кульки, баранки, кубики, книжки, прапорці, квіти, дерева, будиночок, візок, тощо). Дотримуватись пропорцій в предметних зображеннях з частин (більша, менша, найменша, однакова), вірного розташування частин одна відносно одної. Кольором передавати властивості предметів: використовувати його за бажанням, викликати кольором естетичну насолоду.
В композиції користуватись ритмічним розташуванням дрібних зображень по всій поверхні аркуша, для поодиноких складних зображень вибирати положення аркуша, співвідносити зображення з величиною листа.
Удосконалення техніки користування різними художніми матеріалами: гуаш (кількох кольорів), кольорові олівці, фломастери, крейдочки.
Зміст предметного малювання.
Зображеbr /ння мазками та плямами (осінній листопад, краплі дощу, вогники); лініями різного характеру (стрічка, струмочки); круглих форм (сонечко, колобок); прямокутник (кубики, хусточки, книжки); трикутних (косинка); з частин однакової форми, різної величини (ялинка, неваляйка); з частин різної форми (будиночок, візок).
Завдання і зміст предметного малювання в середній групі.
Виховання інтересу як до процесу малювання, так і його результатів. Розвиток уміння оцінювати малюнок, отримувати радість від досягнення успіху.
Поглиблювати якість сприймання предметів, виділяти частини в їх будові, порівнювати форму частин з геометричними еталонами, помічати незначні відхилення від геометричних еталонів, порівнювати частини за величиною, визначати колір, формувати усвідомлений і узагальнений підхід до процесу зображення предметів: спочатку найбільш значних частин, потім — менших і деяких деталей.
Поступове засвоєння предметних зображень більш складної будови і форми, що подібні до геометричних еталонів (квадрат, прямокутник, трикутник, коло, овал) та з незначними відхиленнями від них (закруглений, загострений, завужений, тощо); оволодіння способами більш складних ліній (хвилястих, дугоподібних); штрихування в різних напрямкам не виходячи за контури зображення. Розвиток міцних навичок роботи олівцем та пензлем: положення руки, характер рухів, сила натиску, темп.
Більш точне втілення і творче користування кольорами (в межах спектра), ознайомлення з технікою, змішування гуаші, добавлення білил для отримання нових кольорів та відтінків.
Навчання дітей способам найбільш вдалого розташування предметів на аркуші: правилам вибору формату площі аркуша (прямокутний, квадратний), його положення (горизонтальне, вертикальне) і відповідного масштабу зображення величині аркуша.
Зміст предметного малювання.
Зображення предметів, в основі яких лежать геометричні еталони з незначними відхиленнями від них (акваріум, ваза, чашка, чайних, вантажівка). Малювання об'єктів, які мають нескладні обриси (фрукти, овочі, квіти, ягоди, гілки з листям, дерева).
Виконання предметів, більш складних за будовою, пропорціями, розташуванням частин: образів птахів, тварин, людини в народній, дерев'яній та керамічній іграшці, пластикових та м'яких іграшках (пташка, свинка, курча, каченя, золота рибка, ведмедик, зайчик, кіт, баранчик, коник, лялька, дівчинка, снігуронька).
Завдання і зміст предметного малювання, в старшій групі
Збагачення уявлення дітей про різноманітні форми, будови, красу предметів навколишнього світу. Розвиток цілісного сприймання, уміння бачити індивідуальні відмінності форми, контурів, будови, пропорції, кольору в групах однорідних предметів.
Навчання самостійного аналізу предмета при його зображенні. Малювання за уявленням, уявою, по пам'яті кольоровими олівцями, крейдою, вугликами, гуашевою та акварельною фарбами. Поступовий перехід, в способах зображення від конструктивного до цілісного начерку простим олівцем, уточнення контуру, пропорцій, заливка аквареллю, накладання більш насичених тонів.
Передача нескладних рухнув при зображенні об'єктів в зручних для дітей положеннях. Точне дотримування пропорцій розташування частин.
Розвиток більш усвідомленого, вільного, творчого користування кольором для передачі виразності образів: різноманітність реальних відтінків, кольорів, їх більша відповідність до натури; самостійний підбір гами кольорів для яскравої характеристики образу; змішування кольорів на палітрі для створювання різноманітних відтінків.
Формування свідомого і самостійного користування уміннями: доцільний вибір формату, розміру і положення аркуша паперу, співрозмірність зображення предмету з зображувального поля, використовування дрібних додаткових деталей для надання композиційної виразності головному об'єкту.
Зміст предметного малювання.
Зображення овочів, фруктів, грибів, квітів, гілок дерев з натури, передача характерної форми, кольору, відтінків (яблуко, груша, слива, вишня, апельсин, лимон, білий гриб, нарциси, тюльпани, кульбаби, гілки сосни, верби, тощо).
Малювання дерев в різні пори року (сосна, ялина, береза, верба, тополя, клен, дуб, калина, смородина, аґрус). Зображення будинків: міських, сільських; транспорту: вантажного, легкового, міського; птахів та риб, тварин (півень, курка, ворона, голуб), людини (лялька, хлопчик, дівчинка в українському національному вбранні, мама, тато, вихователь).

Організація обладнання і методика проведення занять з предметного малювання у різних вікових групах
Особливості організації занять з предметного малювання в різних вікових групах. Структура занять різних типів і видів:
вступна частина - зацікавлення дітей, повідомлення теми заняття, пояснення способів виконання завдання, закріплення послідовності виконання завдання, надихання на самостійну творчість;
основна частина - самостійна робота дітей, різноманітність прийомів та індивідуального керівництва, спрямованих на виконання дітьми якісних зображень;
заключна частина - організація виставки дитячих робіт, їх обговорення й оцінювання.
Підбір обладнання, зображувальних матеріалів відповідно до вікових можливостей дітей та рівня засвоєння матеріалу. Організація сприймання і обстеження предметів зображення в різних вікових групах. Послідовність обстеження. Збільшення з віком самостійності дітей в обстеженні форми, будови, пропорцій та кольору предметів.
Методи та прийоми, спрямовані на засвоєння способів зображення предметів, зображувальних та технічних умінь і навичок: показ способів зображення, ігрові вправи імітаційного характеру, формоутворюючі вправи на чернетках, показ предметних картинок, начерків, підготовчих, навчальних малюнків художників, грамотно виконаного малюнка вихователя, дітей старшого дошкільного віку, начерків предметів на основі їх безпосереднього спостереження в навколишньому.
Використання словесних прийомів: пояснення, бесіда, запитання, художнє слово, заохочення, поради. Особливості застосування ігрових прийомів в різних вікових групах: ігрові ситуації, ігри-вправи. Особливості організації перегляду предметних малюнків і їх оцінювання в різних вікових групах. Залежність форми і характеру оцінювання від віку дітей і характеру предметного зображення, орієнтацією їх оцінки на виконання мети завдань заняття. Доброзичливий та етичний характер оцінювання дитячих робіт.
Підбір методів і прийомів навчання предметного малювання від віку дітей і виду предметного зображення (за уявленням, уявою, з натури, по пам'яті).
Живопис гуашевими та акварельними фарбами. Колір - основний засіб живописного зображення. Основні положення кольоровознавства: основні і додаткові кольори, хроматичні і ахроматичні, теплі і холодні, кольорова гармонія і контраст.
Найбільша доступність техніки гуаші та акварелі можливостями дітей дошкільного віку.
Техніка роботи гуашевими фарбами. Використання білил для отримання необхідних відтінків, надання кольорам ніжності, лагідності, техніка накладання фарби на фарбу і змішування двох і більше кольорів в одному мазку.
Техніка роботи акварельними фарбами. Рівномірне покриття поверхні, накладання одного шару фарби на інший, вливання одного кольору в інший, розтяжка кольору.
Малювання об'єктів рослинного світу. Зображення дерев, передача характерної форми, будова, забарвлення. Тема на вибір: ялина, сосна, дуб, береза, тополя, липа, клен, яблуня. Використання різних технік: гуаш, акварель, кольорові олівці.
Малювання кущів, відмінність їх будови від дерев. Теми: калина, шипшина, глід, бузина.
Малювання квітів: підсніжники, нарциси, кульбаби, тюльпани, конвалії та інші. Створення зразків предметів цієї групи за змістом предметного малювання в різних вікових групах.
Малювання птахів і тварин. Передача характерної форми, будови пропорцій, динаміки. Малювання в техніці гуаші способом кольорової плями, накладанням кольору на колір, поєднанням різних кольорів. Теми на вибір: качка, курка, півень, ворона, папуга.
Зображення тварин в техніці акварелі способом по сухому та вологому тлу, заливка контуру, накладання більш насичених тонів. Тема на вибір: ведмедик, заєць, білка, собака, кіт, лисиця, вовк тощо.
Створення зразків малюнків предметів цієї групи за змістом навчання предметного малювання в різних вікових групах.
Малювання транспорту та архітектурних споруд. Передача характерної форми, будови, пропорцій, використання техніки гуаші і акварелі. Теми на вибір: автомобілі (вантажні, легкові, спеціального призначення), кораблі, літаки, гелікоптери.
Залежність конструкції, форми, будови та декору архітектурних споруд від їх призначення. Зображення різних типів архітектурних споруд за вибором, технікою гуаші, акварелі, кольорових олівців: житлові будинки (одно-багатоповерхові) дитячий садок, школа, універмаг, станція метро, театр, музей, казковий палац.
Створення зразків малюнків цих груп предметів за змістом навчання предметного малювання в різних вікових групах.
Малювання людини. Анатомічна будова і пропорції фігури людини різного віку. Роль знань пластичної анатомії та перспективи у складному процесі зображення фігури людини.
Малювання фігури людини в анфас, профіль, статиці і в русі. Теми на вибір: автопортрет, портрет товариша, ляльки в українському національному вбранні, образи людей різних професій, казкові образи.
Створення зразків малюнків цієї групи за змістом навчання предметного малювання в різних вікових групах.

6 Навчання декоративного малювання
Особливості малювання орнаментів, значення декоративного малювання для розвитку естетичного сприймання, художнього смаку та художньо-творчих здібностей. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом на заняттях з декоративного малювання - основа навчання прийомів побудови візерунків, засіб художнього і національного виховання.
Мистецькі основи побудови орнаменту: мотиви, композиція, колір.
Завдання і зміст навчання декоративного малювання в різних вікових групах дитячого садка.
Виховання інтересу до декоративного малювання у дітей другої молодшої групи. Ознайомлення з творами декоративно-прикладного мистецтва, засвоєння техніки малювання декоративних елементів в середній групи, прямих ліній, мазків в різних напрямках, крапок, кружечків, кілець восьмипелюсткової квітки Навчання різноманітного розташування візерунка, побудова простих відкритих композицій на прямокутнику та формах площинних предметів, обмежених на смужці, замкнутих - на квадраті, колі, силуетних формах. Практичне ознайомлення з простим ритмом, симетрією. Підбір кольорових сполучень візерунків за контрастами і гармонією.
Тематика декоративних малюнків: прикрашення рушничка, доріжки, закладки, серветки, скатертини, хустки, килимка, фартушка, сукні, кухлика тощо.
Розвиток естетичного сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва (українська вишивка, народна іграшка, васильківська та опішнянська кераміка, художнє ткацтво та килимарство).
Засвоєння способів малювання, нових елементів візерунка (тонких, прямих, хвилястих, ламаних ліній кінцем пензля, мазків різної величини, подвійних і потрійних мазків, більш складних квітів і листків з цих мазків, крапок, кружечків, кілець). Оволодіння технікою накладання одних елементів на інші.
Створення більш складних симетричних відкритих обмежених і замкнених композицій на різноманітних формах та площинних силуетах предметів за мотивами народного і сучасного прикладного мистецтва.
Розширення кольорової гами візерунків за рахунок введення більшої кількості відтінків, закріплення уміння підбирати колір за контрастом, гармонією, формування початкових знать про поєднання кольорів і візерунка за традицією (характерні кольорові сполучення української випивки, ткацтва, писанки, кераміки).
Поступове ускладнення тематики візерунків: килимки, орнаменти для шпалер (відкриті композиції); вишиті рушники, скатертини, обмежені композиції, серветки, кришки коробочок, тарілочки, куманці, кухлики, глечики, вази, керамічні іграшки (замкнені композиції).
Заохочення проявів самостійності, творчості в декоративному малюванні.
Розвиток інтересу до самостійного розглядання виробів декоративно-прикладного мистецтва, аналізу їх візерунків, виділення їх мотивів. композицій, кольорів, прийомів та техніки зображення, розвиток естетичного сприймання та оцінок орнаментів, розуміння їх. доцільності, естетичної виразності, знання найбільш відомих осередків традиційних народних промислів України, їх видатних майстрів. Пробудження інтересу до національного мистецтва (вишивки, килимарства і ткацтва, декоративного розпису, писанкарства: кераміки, народної іграшки).
Навчання прийомів створення різних типів декоративних симетричних і асиметричних композицій на знайомих нових формах (ромба, трикутника, овалу).
Колективне виконання декоративних композицій (панно, фризів) для оформлення групи, залу, майданчика.
Вільне володіння знайомими технічними прийомами декоративного малювання, навчання техніки виконання вільних мазків однією та кількома фарбами. Знання закономірностей поєднання у візерунках великих та дрібних елементів.
Орієнтовна тематика занять з декоративного малювання, побудованих за принципом циклів, присвячених певним видам українського декоративного мистецтва (прикрашання посуду за мотивами розпису на опішнянській та косівській кераміці, складення візерунків для вишивок різною технікою, декорування геометричних та площинних форм за мотивами українського декоративного розпису, писанкарства, художнього ткацтва і килимарства).

Методика проведення занять з декоративного малювання
Організація сприймання предметів декоративно-прикладного мистецтва, вивчення особливостей їх орнаментів. Значення різних видів зразків, декоративних малюнків в навчанні способів декоративного малювання (дидактичних, стильових, варіативних). Наочно-дійовий показ прийомів створення візерунка, пояснення способів зображення, розташування, підбору кольорів. Роль спеціальних вправ в удосконалені техніки зображення складних мотивів в підготовчій групі. Роль художнього слова, ігрових прийомів, музики, прийомів індивідуального керівництва в навчанні декоративного малювання.
Особливості організації розглядання, аналізу та оцінки візерунку дітей різних вікових груп.
Декоративне малювання. Основні закономірності побудови орнаментів: мотиви (рослинні, геометричні, символічні, пейзажні, змішані та інші); типи композицій орнаментів: відкриті, обмежені, замкнені; ритм і симетрія, як основні закономірності побудови орнаментів всіх типів; колір в орнаменті, поєднання кольорів за принципами контрасту, гармонії і традиціями, що склалися в певних видах і центрах декоративно-прикладного мистецтва.
Заняття, присвячені зображенню візерунків за мотивами української кераміки: ознайомлення з художніми особливостями візерунків на предметах кераміки Опішні (рослинні, зооморфні) та Косова (рослинно-геометризовані, зооантропоморфні), їх характерними кольорами, видами композицій; вправляння в малюванні окремих найбільш складних елементів візерунка, підборі характерних кольорів; навчання побудові орнаменту за зразком; прикрашання різних об'ємних або площинних форм, керамічного посуду за задумом дітей.
Виконання студентами оригінальних творчих робіт за мотивами української вишивки. Мотиви, колорит і композиція візерунків українських вишивок в залежності від техніки їх виконання (хрестом, гладдю, стебловим швом, занизуванням, тощо) та традицій, що склалися в різних центрах української вишивки. Складання візерунків на геометричних формах площинних предметів за мотивами решетилівських, закарпатських, львівських, поліських, подільських вишивок (рушники, серветки, скатертини, доріжки, сорочки, блузи, тощо).
Заняття, присвячені малюванню візерунків за мотивами українського ткацтва та килимарства. Залежність мотивів і композицій різних типів килимів від техніки їх виконання; килими з рослинним орнаментом, виконані на вертикальних верстатах в техніці кружляння; з геометричним - на горизонтальних верстатах «в рахунковій» техніці (Решетилівська, Дігтярі, Косів, Ужгород). Особливості композиції візерунків та колорит українських килимів.
Українське візерункове ткацтво, його орнаментальні мотиви, колорит, композиція виробів (ткані рушники, скатертини, серветки, плахтові тканини, покривала, тощо). Центри - Богуслав, Кролевець.
Створення візерунків за мотивами українських писанок. Декоративний восковий або живописно-графічний розпис орнаментів на середній поверхні яйця - особливий вид мініатюрного розпису.
Різноманітність мотивів, технік, кольорових сполучень, композицій розпису писанок в різних регіонах України. Символізм орнаментів і кольорів українських писанок.
Прикрашання писанок різними техніками: крашанка, мальованка, шкрябанка, восковий розпис та інше.
Створення візерунків за мотивами українського декоративного розпису. Декоративний розпис петриківських майстрів, його художні особливості; яскравість, різноманітність і привабливість, барв; використання натуральних квітково-рослинних, стилізованих і декоративно-абстрактних мотивів зооморфних та сюжетно-побутових зображень; різноманітність технік виконання (вільний, широкий, подовжений, перехідний мазок, «зернятка», «горішок», «гребінчики»); симетричні та асиметричні композиції, що виконуються без попередніх начерків, починаючи з великих елементів, потім середніх і завершаються дрібними штрихами, мазками, накладанням або продряпуванням тоненьких ліній, що рельєфно організують форму.
Виконання оригінальних симетричних та асиметричних візерунків за мотивами петриківського розпису на геометричних (трикутник, овал, ромб) та площинних формах предметів (настільно-декоративна тарілка, шкатулка, скриня, предмети кухонного вжитку) на вибір студентів.
Аналіз досліджень в галузі методики навчання дітей дошкільного віку декоративного малювання: Є.Фльоріна, Л.Скиданова, Л.Сірченко, О.Дронова..
меншого розміру, при малюванні повинні відповідати один одному по величині і, крім того, вони не пов'язані з образом предмету, що також робить їх зображення важчим для дитини.

Окрім смужки, діти вчаться розташовувати узор на інших формах — квадраті, крузі. Ці форми вимагають іншої композиції в узорі. Природно, що використовувати простий лінійний повтор тут не можна, оскільки у квадрата є сторони, кути, центр; у круга — край і центр.

7. Завдання, ,зміст і методика навчання предметного ліплення в дошкільному навчальному закладі. Провідні дослідження в галузі навчання дітей ліпленню.

Знайомство з предметним ліпленням розпочинається з першої молодшої групи. Прийоми: скачування, розкачування, сплющення, та вдавлювання.

Завдання:сприяти у дітей цікавості до ліплення як виду діяльності;допомагати оволодіти всіма технічними прийомами ліплення;зображувати зміни форми в залежності від дії предмета;навчати дітей самостійно підбирати сюжети для ліпки за мотивами знайомих казок і оточуючого життя.

Дослідження Халезової, Курочкіна і Пантюхіної. :Знайомство дітей із скульптурою може мати місце у всіх вікових групах. У молодшій і середній - це в основному предмети декоративно-прикладного мистецтва і скульптури малої форми. У старшому дошкільному віці дітей можна знайомити і з монументальною скульптурою. Скульптура своїм глибоким зміст, виразними засобами збагачує дитини соціальним досвідом, розвиває вміння сприймати прекрасне, закладає первісні основи художнього смаку. У маленької дитини особлива гострота сприйняття. Те, що емоційно сприйнято в дитинстві, запам'ятовується на все життя. Сприйняття красивого формує у дітей естетичне почуття, повагу і дбайливе ставлення до мистецтва. Твори мистецтва розширюють кругозір дитини тим, що несуть певну інформацію Вони впливають і на формування моральних почуттів. Необхідність знайомства дітей зі скульптурою пов'язана не тільки з її виховної стороною. В процесі сприйняття діти засвоюють мову скульптури, її виразні засоби і способи зображення. Крім того, дитина осягає соціальний досвід, накопичений людством.
12. Завдання, ,зміст і методика навчання сюжетно-тематичного ліплення в дошкільному навчальному закладі.

Ліплення – це вид образотворчої діяльності, в якому дитина за допомогою м’яких зображувальних матеріалів (глини, пластиліну, пластику, легомаси, тіста та ін.) створює об’ємні образи повної або часткової тривимірності, що мають висоту, ширину, товщину. Сюжетне ліплення проводиться з дітьми старших груп,хоча підготовча робота розпочинається ще в попередніх групах. Ліпимо ті предмети,яку є не відірвані від землі,а також окремий певний сюжет.

Завдання і зміст розвитку в процесі занять з ліплення: Розвиток емоційного сприймання предметів Пізнання властивостей та зображувальних можливостей матеріалів для ліплення Стимулювання інтересу Стимулювання виявів ігрової та моральної мотивації ліплення Розвиток перцептивних дій, тактильних відчуттів, окоміру, дрібної мускулатури пальців рук, естетичних почуттів, образної пам’яті, уяви Виховання допитливості, зосередженості, самостійності, витримки, охайності Оскільки у дітей середнього дошкільного віку розвивається здатність розуміти взаємозв’язки між предметами, з’являється можливість вводити елементарне сюжетне ліплення. Спочатку воно має характер спільного ліплення педагога з дітьми, коли дорослий виліплює найбільший і найскладніший предмет теми, а діти – менші і простіші («Курка з курчатами»). Далі діти можуть об’єднувати у спільні тематичні композиції індивідуально виліплені предмети («Пташиний двір»). Наприкінці року дітей індивідуально можна зацікавити ліпленням парних сюжетних композицій за казками «Колобок», «Заєць і Їжак». Сюжетне ліплення відкриває для дитини великі можливості діяти самостійно, реалізувати особистий зоровий і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задуми і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задумі і їхню реалізацію. Разом з тим сюжетне ліплення сприяє вдосконаленню якості зображення окремих предметів та оволодінню специфічними засобами художньої виразності в передачі сюжету (взаємодія персонажів композиції, їхнє розміщення на підставці)

Завдання,зміст і методика навчання аплікації в старших групах дошкільного навчального закладу.Провідні дослідження в галузі навчання дітей аплікації.

Аплікація- один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, який використовується для художнього оформлення різних предметів за допомогою прикріплення до основного тла вирізаних декоративних чи предметних форм.

Аплікація у старшому дошк. Віці набуває ужиткового характеру.Діти конструюють скриньки , вітрячки,гаманці все це можна прикрашати аплікаційною технікою.Старші дошк.вже більш свідомо ставляться до аплікації як виду мистецтва:маніпулюють ,експериментують та відкривають для себе нові способи аплікаційної техніки.На заняттях діти ознайомлюються з різними видами паперу,вчаться силуетному і симетричному вирізуванню зща допомогою тренувальних вправ(обвести пальчиком половину предмета складеного навпіл),знайомляться з технікою безпеки.

Завдання:розрізняти геометричні форми знати їх назви; вчити композиції візерунків на папері різної форми,на об’ємних та площинних предметах; створити зображення предмету з окремих частин, роміщувати предмети в сюжетній аплікації; оволодіти технічними прийомами: вирізувати по прямій, в різних напрямках, із заокругленням.Вирізувати із паперу складеного вдвоє, декілька раз та силуетні.Упродовж дошкільного дитинства аплікаційна техніка ускладнюється і збагачується, її зміст стає повнішим і різноманітнішим: задум визначають візерунки, предмети і сюжети; техніка виконання стає більш віртуозною,діти переносять техніку роботи з папером на інший матеріал з урахуванням його особливостей;матеріал стає різноманітнішим; підвищується образно-естетична виразність завдяки умінню комбінувати матеріал, збагачувати кольорову гаму та композиційне рішення.

Аплікація вивчалася дослідниками переважно в аспекті формування сенсорних процесів, оволодіння технічними процесами і навичками.Гусарова займалася розкриттям послідовності навчання дітей навичок вирізування і наклеювання, було сформульовано завдання для кожної вікової групи. Богатєєва розглядала апл. як вид декоративно-ужиткового мистецтва, як засіб естетичного розвитку дошкільнят.Основну увагу вона приділяла орнаменту і виділяла худ.особливості:колір,ритм,лінію,своєрідність композиції.

Декоративний аспект представлений і в роботах Скиданової та Сірченко.Вони використовують укр.. мотиви в аплікаційних орнаментах.Естетичний аспект розкрито у дослідженні Пантелєєвої під час вивчення аплікації як декоративно-оформлювальної діяльності.У роботі розглядаються питання морально-естетичного виховання дошкільнят засобами оформлюваного мистецтва.Велику увагу приділено художньо- образній темі оформлення свята, навколо якого групуються різні види художньої діяльності.У дослідженнях показано нові форми колективних робіт з апл.з метою художнього розвитку дітей, залучення їх до художньо- оформлювальної діяльності.

Особистість - динамічний поняття: вона зазнає протягом життя зміни, яку називають розвитком .
Розвиток - це процес фізичних і психічних змін індивіда в часі, що передбачає вдосконалення, перехід від меншого до більшого, від простого до складного, від нижчого до вищого.
Розвиток особистості відбувається згідно загальним законам. Специфічними закономірностями цього процесу є наступні:
1. Іманентність: здатність до розвитку закладена в людині природою, вона є невід'ємною властивістю особистості.
2. Біогенність: психічний розвиток особистості багато в чому визначається біологічним механізмом спадковості.
3. Соціогенність: соціальне середовище, в якій відбувається розвиток людини, має великий вплив на формування особистості.
4. Психогеного: людина - саморегулююча і самоврядна система, процес розвитку схильний саморегуляції і самоуправління.
5. Індивідуальність: особистість являє собою унікальне явище, що відрізняється індивідуальним підбором якостей і власним варіантом розвитку.
6. Стадійність: розвиток особистості підпорядковується загальному закону циклічності, зазнаючи стадії зародження, зростання, кульмінації, в'янення, занепаду.
7. Нерівномірність (нелінійність): індивід унікальний, кожна особистість розвивається у своєму темпі, відчуваючи випадково розподілені в часі прискорення (спонтанність) і протиріччя зростання (кризовість).