право. Основні теорії походження держави
 Скачать 81.73 Kb.
|
|
Кримінальна відповідальність: поняття, підстави Криміна́льна відповіда́льність — різновид юрид.від-сті, обов’язок особи, яка вчинила злочин, зазнати державного осуду в формі кримінального покарання. Передбачені Кримінальним Кодексом обмеження прав і свобод особи, що вчинила злочин, індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави. В Україні загальний вік кримю.відп. настає з 16 років. За окремі види злочинів відповідальність настає для осіб, яким до вчинення злочину виповнилось 14 років. В окремих випадках, кримінальна відповідальність може пов'язуватись з настанням певного віку (так виконавцем злочину, у сфері порушення порядку несенням військової служби не може наступати для осіб, які не досягли 20 років). Початком кримінальної відповідальності є вчинення злочину. Закінченням - погашення або зняття судимості. Головною формою реалізації кримінальної відповідальності, його змістом є кримінальне покарання. Однак поняття кримінальної відповідальності ширше, ніж поняття покарання. Кримінальна відповідальність можлива як із застосуванням покарання, так і без його застосування. Відповідно і сама кримінальна відповідальність поділяється на два види: без призначення покарання — кримінальна відповідальність вичерпується або фактом засудження особи (суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання), або застосуванням замість покарання заходів кримінально-правового характеру (примусові заходи виховного впливу, примусові заходи медичного характеру). з призначенням покарання. Кримінальні покарання та їх види Криміна́льне покара́ння — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого. Це покарання застосовується лише за вироком суду. Метою покарання відповідно до ст. 22 КК України є: кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до ст. 23 КК України покарання поділяються на три групи: основні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення до основних; змішані, які можуть бути як основними, так і додатковими. Основні покарання: позбавлення волі; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності; штраф; громадська догана. До військовослужбовців строкової служби може застосовуватись покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон. Додатковими покараннями визнаються: конфіскація майна; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу; позбавлення батьківських прав згідно з чинним законодавством. Позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності та штраф можуть застосовуватися не тільки як основні, а й як додаткові покарання. Як виняткова міра покарання допускається застосування смертної кари - розстрілу за особливо тяжкі злочини у випадках, спеціально передбачених особливою частиною КК України. Злочин у сфері господарської діяльності Господарські злочини - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на господарську діяльність за відсутністю цілі послаблення чи підриву економічної основи України. Безпосереднім об'єктом є нормальна діяльність та інтереси окремих галузей народного господарства України. Окремі господарські злочини належать до злочинів з матеріальним складом. Так, злочини з матеріальним складом є протидією законній господарській діяльності, вчиненій організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що заподіяли велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 206 ККУ). Суб'єктом господарського злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Деякі господарські злочини можуть скоюватися як спеціальними, так і загальними суб'єктами. Це стосується такого злочину, як виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу. Деякі господарські злочини скоюються шляхом бездіяльності: ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 ККУ); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 ККУ). |