Шпора Міжнародна економіка. Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Обєднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
 Скачать 288.46 Kb.
|
|
Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти; Політичний союз – створення єдиної політичної системи. Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного об'єднання до меж континенту Міжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної торгівлі між двома і більше інтеграційними об'єднаннями, які знаходяться на різних континентах Глобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного об'єднання на основі світової тріади 89. Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань Переваги для країни від інтеграції
12) можливість здійснення спільних програм економічного розвитку; 13) зниження напруги на національних ринках праці через відкриття їх всередині союзу і покращення якості бар’єрів для проникнення ззовні. Недоліки:
9) існує ризик істотних втрат від відхилення торгівлі, якщо країна тісно зв'язана з партнером - не членом блоку, що здійснював ефективні постачання значної кількості товарів, які не виробляються в країні. 90.Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі Етапи розвитку ЄС: 1950 р. - Голова Ради Міністрів Франції Р.Шуман і Ж.Моне запропонували створити Європейську федерацію, що ґрунтується на економічному об'єднанні4 1951 р.-створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом4 1954 p. - Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок; 1956 p. - міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом); 1957 р. - Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний і набув чинності з 1958 p; 1968 р. - Митний союз країн ЄС з відповідними угодами про:
У 1986р. – приймається єдиний Європейський акт, яким вносяться зміни до Римського договору і визначається створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР); Португалія та Іспанія; 1985 – вихід Гренландії З 1987 року. – усуваються митні формальності,валютні бар'єри, відмінності в технічних стандартах, нівелюється відмінність у структурі і рівнях оподаткування, відміняються обмеження конкуренції в наданні держзамовлень. 1990 – НДР (об’єднання з ФРН) 1992р. – підписано Маастрихтську угоду про створення ЄС (чинна з 1 листопада 1993 р) Травень 1992р. - підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП); 1995 р. – Фінляндія, Австрія, Швеція 2 жовтня 1997р. – підписання Амстердамської угоди про ЄС 1 січня 1999р. – завершальна стадія створення Європейського економічного і валютного союзу: введено в обіг єдину грошову валюту – євро, до 2002 р. – здійснюватимуться безготівкові розрахунки; У цілому, Маастрихтські угоди надали Євросоюзу таких функцій: створення й управління єдиною валютою; координація та контроль у проведенні єдиної економічної політики; заснування і захист Єдиного Ринку на засадах вільної і справедливої конкуренції, підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатшими та біднішими регіонами; підтримка законності і правопорядку; 02.10.1997 р. країнами членами підписуються Амстердамські угоди, згідно з якими було внесено зміни Ці зміни стосувалися в основному більш гнучкої та тісної співпраці країн в галузі зовнішньої політики та політики в галузі безпеки, а також співробітництва у сфері правосуддя та внутрішньої політики. 2001 р. – Ніццькі договори 2007 р. – Лісабонський договір 1 травня 2004 р. – новий етап розширення ЄС. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики, збільшилося з 15 до 25;
107.Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС 18 лютого 2008 року колишній Комісар ЄС Пітер Мендельсон і Президент України Віктор Ющенко розпочали переговори стосовно укладення угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Переговори розпочалися після завершення процесу вступу України до СОТ в лютому 2008 року. ЗВТ є частиною політики ЄС, спрямованої на встановлення стабільних і сприятливих сусідських стосунків шляхом зміцнення економічних зв'язків. ЗВТ між Україною та ЄС охоплюватиме широкий спектр пов'язаних із торгівлею питань, а її метою стане усунення перепон для торгівлі, шляхом нормативно-правового наближення, частково відкриваючи. розширюючи внутрішній ринок ЄС для України. ЗВТ надасть Україні «частку на внутрішньому ринку ЄС». Станом на початок 2012 року технічно угода про ЗВТ практично готова, однак через політичні процеси в Україні наразі вона «на паузі». Теми, що висвітлені в угоді: (1) Торгівля товарами , (2) Торгівля і сталий розвиток, (3) Правила походження товарів, (4) Послуги, капітал та істеблішмент (5) Інтелектуальні права власності (6) Митний контроль та сприяння торгівлі, (7) Державні закупівлі, (8) Конкуренція (антитрастова політика і державна допомога), (9) Санітарні та фітосанітарні заходи , (10) Енергетичні питання, пов'язані з торгівлею, (11) Тарифні пропозиції, (12) Розв'язання суперечок, (13) Прозорість. 91. Характеристика інтеграційних процесів в Європі Інтеграційні об’єднання, що функціонують в Європі:
зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни ЄС і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), крім Швейцарії. ЄЕЗ не поширюється на риболовлю та сільське господарство.
заснована у березні 1993 року Вишеградською трійкою(Угорщина, Чехословаччина та Польща). Після розпаду Чехословаччини трійка перетворилась на четвірку, у січні 1996 року до угруповання приєдналась Словенія, 12 квітня 1997 року у Бухаресті підписано документ про приєднання до CEFTA Румунії, а у липні 1998 до CEFTA приєдналась Болгарія.
регіональне угруповання країн Центральної та Східної Європи, діяльність якої має на меті налагодження багатостороннього співробітництва в політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах та сприяння на цій основі зміцненню стабільності і безпеки в регіоні. До її складу входить 18 держав в тому числі і Україна.
створена у 1992 році. Членами організації є 11 держав регіону Балтійського моря (Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Фінляндія,Німеччина, Швеція) та Європейська комісія.
Організація чорноморського економічного співробітництва
Штаб-квартира організації розташована в Стамбулі. Цілями ЧЕС є :
Пріоритетні напрямки співробітництва
Формування європейського континентального ринку
95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС) АТЕС об'єднує 21 країну. Наприк-і ХХ ст. в неї прийняті Росія, В'єтнам і Перу. Тоді ж було вирішено "заморозити" прийом нових членів на 10 років. Появі АТЕС у 1989 передувало створ-я в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) екон-х об’єднань. Їх мета - налагодити ділові зв'язки та осмисл-ю госп-го потенціалу країн. 1-а зустріч керівників країн АТЕС відбулася в 1993 в Сіетлі. Було проголошено про необхідність знижувати торг-ні та інвестиц-і бар'єри. Особливо важливою була нарада лідерів країн АТЕС, у 1994 в Богорі (Індонезія). Вони взяли від ім. своїх держав зобов'язання встановити вільний торгово-інвестиційний режим не пізніше 2020. Індустріаліз-ії країн АТЕС - до 2010. Це і слід розглядати нині як кінцеву мету діял-ті АТЕС. До теперішнього часу учасниками АТЕС є 21 країна - Австралія, Бруней, Гонконг, Канада, Чилі, Китай, Індонезія, Японія, Південна Корея, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Папуа - Нова Гвінея, Філіппіни, Сінгапур, Тайвань, Таїланд, США, Росія, В'єтнам, Перу. Діяльність АТЕС здійсн-я через такі органи: - Секретаріат,який формує роб. програми та полегшує зв'язок між країнами; -Комітет з торгівлі та інцест-ій. Заснований в 1994 Екон-ний комітет АТЕС є форумом для обміну екон-ої інформацією та думками з питань господ-ого розвитку в регіоні. 92. Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці Інтеграційні процеси в Америці 1. Південноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) 1994 р. 2) Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР) березень 1991 р. 3) Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРАФТА), 1965-1973 рр.; Карибське співтовариство та Карибський спільний ринок (КАРІКОМ), 1973 р.;4) Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), 1960-1980 рр., у 1980р. – замінено на Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ) 5) Організація американських країн, :6)ЛАЕС, 7) Південноамериканська зона вільної торгівлі (САФТА) , 8) Андська група (Андський пакт або Картахенська угода), 1969 р.;9)Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), 1960р. Особливості інтеграції в Північній Америці По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. На торгівлю між учасниками припадає майже 51% ЗТО країн, 18% та 20% - на країни Європи та Азії. По-друге, країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Наприклад, обсяг ВВП у 1996 р. склав (у млрд. дол.) у США - 6785, у Канаді - 607, у Мексиці - 608. Конвергенція США та Канади за ВВП на душу населення, продуктивністю праці, рівнем інфляції та зайнятості; Мексика значно відстає і від США, і від Канади. По-третє, має яскраво виражений центр – США: світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою. По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо. По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону. У НАФТА слабко розвинуті мережі органів міжнаціонального регулювання (Структура: Комісія з вільної торгівлі та секретаріат) і цілком відсутні органи наднаціонального регулювання. До 2010 р. планувалося утворити у NAFTA загальний ринок. Існування міжконтинентальної інтеграції – SAFTA (NAFTA + MERCOSUR), АТЕС (APEC). Один з напрямів розвитку: GAFTA з країнами MERCOSUR та Андського пакту – зараз доволі проблематичний 93. Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки  |