Шпора Міжнародна економіка. Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Обєднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
 Скачать 288.46 Kb.
|
|
45.Роль спільних підприємств у міжнародних інвестиційних процесах Міжнародні спільні підприємства (МСП) - одна з найпрогресивніших комплексних форм довготривалого економічного, науково-технічного та виробничого співробітництва, що ґрунтується на об'єднанні різнонаціональних капіталів і доповнює традиційні торговельно-економічні відносини. Найпривабливішим аспектом спільного підприємництва є забезпечення доступу до нових технологій, їх швидке освоєння в інтересах модернізації й реконструкції виробництва та прискорена їх комерціалізація; адаптування національного виробництва до умов світового ринку; розвиток співпраці у сфері послуг на комерційній основі у формах лізингу, інженірингу, консалтингу. На масштаби, динаміку та результативність міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності впливає сукупність багатьох взаємопов’язаних чинників, під впливом яких формуються відповідні стратегічні орієнтації країн базування та приймаючих країн, які відтак впливають на мотивацію безпосередніх партнерів. Мотиви інвестора: - пряма зацікавленість іноземного партнера у швидкому освоєнні прогресивної технології, в її подальшому вдосконаленні, у своєчасній заміні виробничого устаткування, в контролі за якістю продукції, яка випускається, в поділі між партнерами всієї міри ризику; - отримання доступу до певних видів техніки, яку неможливо придбати за джерелами ліцензійної торгівлі через наявність обмежень; - суттєве зростання продуктивності праці (у середньому удвічі); - можливість залучення прогресивної технології за джерелами прямого інвестування, які не потребують додаткових витрат; - сприятливі умови для вдосконалення виробничої, галузевої та асортиментної структури; 46.Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі Злиття та поглинання компаній(M&A)– один із найважливіших інструментів розвитку бізнесу в ринковій економіці. Цілями цих процесів найчастіше є зростання компанії та використання різного роду синергій, що проявляються у посиленні її впливу на ринки та підвищенні ефективності бізнесу. Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Аме риці. У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характе ризувався зростанням міжнародних M&A-опера цій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але най більший розвиток був у сфері комунікацій, інфор маційних технологій, банківських і фінансових пос луг, медичної індустрії і транспорту. Процес злиття та поглинання на межі ХХ – початку ХХІ ст. перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, їх галузева консолідація у високотехнологічній сфері. Основними причинами M&A компаній виступають:
Позитивним ефектом злиття і поглинання є активізація міжн. співробітництва. На міжн. рівні поява великих компаній після M&A веде до росту конкуренції і перерозподілу впливу між найбільшими трансна ціональними корпораціями. Доки більшість товарних ринків і ринків послуг не будуть монополізовані, конкуренція залишиться важли вим фактором-гарантом необхідності й ефек тивності операцій злиття і поглинання. Однак досягти ефекту за допомогою злиття і поглинання вдається не завжди. Емпіричні дос лідження, проведені із середини 60-х років, пе реконують, що значна частина угод зі злиття і поглинання не створює додаткової вартості для акціонерів компаній, які купують компанію, а в деяких випадках і зовсім її руйнує. Причиною негативного злиття і поглинання є відсутність на лежної інтеграції компаній, які об'єдналися. 47.Роль стратегічних альянсів у міжнародному бізнесу Стратегічні альянси – довгострокові взаємовигідні відносини між фірмами, що дозволяють їм розв-ти спів роб-во в галузі збуту продукції, НДДКР, вир-ва продукції та технологічного роз-ку. Форм-ня альянсів забезпечує: отримання доступу до ринків партнерів, вик-ня нових техн.-гій, скорочення часу для нововведень. Альянси звичайно відбуваються без поглинань. Навіть такий гігант як ІБМ вважає за доцільне об’єднання зусиль у сфері НДДКР, вир-ві капіталомісткої і наукомісткої прод-ії. Для альянсів у сфері НДДКР харак-но те, що на ринках готової продукції їх учасники конкурують один з одним, однак дорожнеча наук-их досліджень змушує компанії іти на союз з конкурентами з тим, щоб знизити витрати і провести найбільш ефективні дослідження. Прикладом може бути угода між “Дженерал Електрік” з “Тошиба” про спільне вир-во і маркетинг газових турбін нового покоління. Деякі види стратег-х альянсів розрах-ні на розшир-ня асортименту продукції і кола споживачів. До таких видів відносяться альянси про проведенню спільних маркет-их досліджень, викор-ню заг-их збутових каналів, джерел інфор-ії і проведення спільних рекламних кампаній. В умовах загострення конкур-ої боротьби спільні зусилля в області НДДКР, вир-ва і збуту прод-ії змен-ть витрати і розширюють збут, відкриваючи нові ринки. Останнім часом зросло число стратегічних альянсів, пов’язаних із придбанням частини акцій компаній. Прикладами таких угод можуть служити угоди “Дженерал Моторз” з японськими фірмами. Приклади: Автомобільна промисловість: обмін акціями Toyota Jidosha c Daihatsu Jidosha (51,2% акція), Hino Jidosha (33,8%) и Yamaha Jidosha (5,4%). Nissan Jidosha - Renault (по 25% акцій) – виробництво, продаж та розробка авто, однакова колісна база та матеріали оздоблення. 49.Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні Основн напрямками поліпш інвестиц клімату країни повинно бути:- формув сприятливого інвестиц іміджу через організацію та участь в міжнар виставках, ярмарках, інвестиц проектах, публікації в міжнар друков виданнях відповід профілю;- сприяння розвитку інвестиц інфраструкт (інвестиц фондів, аудитор та страх компаній);- покращення інформац забезпечення інозем інвесторів про потенційні можливості інвестування;- розробка та подання пропозиц у вищі органи держ влади У щодо вдосконал держ регул сфери інозем інвест-ня;- підтримка малого підприємн, оскільки мал та сер бізнес дозвол використ інвестиц потенціал територ, створ конкурентне ринке середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку, розшир мережу видів діяльності; - сприяння розвитку фонд ринку з метою активізац участі інозем інвесторів у процесах приватизації, зокрема шляхом здійснення портфел інвестицій. 50.Міжнародний кредит, його функції та форми Міжн. кредит - це рух позичкового капіталу за національними кордонами держав між суб'єктами міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та виплати відсотка. Кожна країна є експортером і імпортером капіталу. Міжн. кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях, опосередковуючи перехід його з однієї форми в іншу (грошову у виробничу, виробничу - у товарну, а товарну - знову у грошову). Міжн. кредит розглядають як особливий вид міжнародної торгівлі. Ця торгівля - не обмін товару на товар, а обміном сьогоднішнього товару на товару в майбутньому. Такий обмін називають міжчасовою торгівлею. Міжн. кредит дає можливість торгувати в часі. Якщо країна-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країни, які мають відносно великі фінансові ресурси порівняно з можливістю їх прибуткового застосування всередині країни, можуть збільшити свій національний доход за рахунок надання кредиту країнам, у яких вища норма доходу на капітал. Країна-імпортер капіталу отримує можливість збільшити свій НД за рах. зарубіжних інвестицій, одержаних на вигідніших, порівняно з вн., умовах кредитування. За допомогою міжн. кредиту відбувається максимізація світового продукту за рахунок загального приросту світового виробництва. Значення міжн. кредиту - завдяки йому відбувається перерозподіл капіталів між країнами у відповідності з потребами і можливостями більш прибуткового його застосування. Кожна країна є імпортером і експортером капіталу. Кредиторами і позичальниками виступають банки, фірми, державні установи, уряди, міжн.і й регіональні валютно-кредитні та фін. організації. Ф-ції МК: -забезпеч-я перерозподілу між країнами фін. і мат. ресурсів,що сприяє їх ефективн. використ.; -збільшення нагромадж. в межах всього світ. госпу за рахунок використання тимчасово вільних фінанси. коштів одних країн для фінан-ня капіталовкладень в інших країнах; -прискор. реалізац. товарів у світ. масштабі.Форми МК:1.За цільовим признач.: -зв’язані кредити -надаються на конкретні цілі, обумовл. в кредитній угоді. –фінанс. кредити -кредити,які не мають ціль-го признач. і можуть використовуватися позичал-ми на будь-які цілі; -емісія цінних паперів.2.За заг. джерелами: -внутр. кредити -кредити,що надаються нац. суб’єктами для здійснення зовнішньоек. діял-ті іншим нац. суб’єктам; -іноземні (зовн-і) кредити -кредити,що надаються інозем-и кредит-ми нац. позичальникам для здійсн. зовнішньоек операцій; -зміш-і кредити -кредити як внутр-го,так і зовн-о походження.3. За формою кредит-я: -товарні кредити –міжнар-і кредити,що надаються експор-ми своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі; -валютні (грошові) кредити -кредити,надані у грош-й формі: у нац-й або іноземній валюті.4. За формою забезпеч-я: -забезпечені кредити- кредити,забезп-і нерух-тю, товарами,документами,цін-и паперами, золотом і інш цінностями як заставою; -бланкові кредити- кредити,надані просто під зобов’яз-я боржника вчасно погасити,документом при цьому виступає соло-вексель з 1им підписом позичал-а.За строками: -надстрокові (добові,тижн-і,до 3 місяців);-короткост-і (до 1 року);-середньост-і (від 1 до 5 років);довгост-і (понад 5-7 років). 5. За кредиторами: -приватні кредити, фірм-і (комер-і) кредити,банк-і кредити, уряд-ві (держ-і) кредити,кредити міжнар-х фінан-кредит організ-й,змішані кредити (беруть участь приватні підпр-ва і держава,держ-і та міжнар-і установи). 51. Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу Форфейтинг (відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик не оплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов¢язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.
52. Характеристика основних форм кредитування експорту Експортні кредити : а)Форфейтинг (відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик не оплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера б)Факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов*язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. в) франчайзинг - угода про передання права на використання торгової марки; г) лізинг (довгострокова оренда)– кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну д) компенсаційні угоди - форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит; Синдиковані (консорціальні) кредити – це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові. 67.Сутність валютного курсу та його види.
1) реально фіксований (золотомонетний стандарт) 2) договірно-фіксований – ординарний (прив’язаний до СДР, долара США, до французького франка до інших валют); кошиковий (прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів Австрії, Алжиру); валютний курс, заснований на системі змінного паритету.
1) незалежне плавання (на девізних ринках), 2) кероване (регульоване) плавання (втручання центральних банків) 3)змішане плавання по відношенню до однієї валюти (долара США) – всього чотири країни застосовують Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати), 4)спільне плавання (валютне угрупування ЄС використовують), Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки. Реальний валютний курс:1) - це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах; 2) - розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни (свідчить про конкур-сть товарів відносно до імпортерів). Спот курс – курс обмін на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату. Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.
Група Світового банку – багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка обєднує чотири окремі фінансові установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію; Міжнародну асоціацію розвитку; Багатостороннє агентство гарантії інвестицій. Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль. Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною – учасницею МФК, а у 1995 р. – повним членом БАГІ. Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який часто називають Світовим банком, було засновано одночасно з МВФ(25 червня 1946 рМБРР розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р. Мета Світового банку: *сприяння реконструкції і розвиткові територій його членів шляхом інвестування капіталу для відродження економік, зруйнованих війною; *сприяння інвестуванню іноземного капіталу шляхом гарантування або участі у позиках та інших інвестиціях, що здійснюються іноземними інвесторами; *сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки рівності і збалансованості у розрахункових балансах шляхом заохочення міжнародного інвестування у розвиток виробничих ресурсів своїх членів. Україні надано 36 кредитів на суму понад 5 млрд$. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн світу. Офіційними цілями діяльності МАР в найбідніших країнах світу є: скорочення бідності; стабілізація і економічне зростання; захист навколишнього середовища. МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються у вигляді кредитування конкретних проектів. . Членами МАР є 163 країни. Міжнародна фінансова корпорація була заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються. Інвестиції МФК мають прибутково орієнтований характер, тобто МФК фінансує лише рентабельні проекти, які мають добрі перспективи з точки зору одержання прибутку.Обсяг інвестицій в Украіну - понад 1млрд$. Багатостороннє агентство гарантії інвестицій – створене в 1988 р. і почало свою діяльність з 1990 р. Діяльність БАГІ спрямована на розповсюдження потоку прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. В систему Світового Банку входить також Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок. Для сприяння економічному співробітництву та інтеграції країн в різних регіонах в 1960-х рр. були створені регіональні банки розвитку. 58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання |