ииииииииииииии. ІТ (ЗАЧ). Перелік питань для підсумкового контролю дисципліни інформаційні технології
 Скачать 0.81 Mb.
|
Властивості полівДля кожного поля можна задавати певні властивості, що залежать від обраного типу даних. Розмір поля. Ця властивість задає максимальний розмір даних, для яких призначене поле. Формат поля. Можна задати формат подання даних для вивода на екран або принтер. Наприклад, для дат у такий спосіб: 2/21/94 або Понеділок, Лютий 21,2010. Число десяткових знаків. Установлює число знаків після крапки (коми). Наприклад, 2.99. Маска введення. Задається для типів даних Текстовий і Дата/Час. Маску можна побачити на екрані при уведенні даних у поле. Підпис поля. Напис, що використовується у формах і звітах замість імені поля. +Умова на значення. Можна задати вираз, що при уведенні або редагуванні значення поля завжди повинне бути істинним. Наприклад, < 100 означає, що значення поля повинне бути менше 100. Повідомлення про помилку. Можна визначити текст повідомлення, що буде виводитися у випадках, коли значення, що вводиться, не задовольняє умові на значення. Обов'язкове поле. Установлюється для даних, які повинні бути уведені в поле обов'язково. Індексоване поле. Встановлює додатковий індекс. Записи Запис являє собою сукупність обмеженого числа логічно пов'язаних компонент, що належать до різних типів. Компоненти запису називаються полями, кожне з яких визначається ім'ям. Поле записи містить ім'я поля, слідом за яким через двокрапку вказується тип цього поля. Поля записи можуть ставитися до будь-якого типу, допустимому в мові Pascal, за винятком файлового типу. Опис записи в мові Pascal здійснюється за допомогою службового слова RECORD, слідом за яким описуються компоненти запису. Завершується опис запису службовим словом END. Наприклад, записна книжка містить прізвища, ініціали та номер телефону, тому окремий рядок в записнику зручно представити у вигляді такої записи: type Row = Record FIO: String [20]; TEL: String [7]; end; var str: Row; Опис записів можливо і без використання імені типу, наприклад: var str: Record FIO: String [20]; TEL: String [7]; end; Звернення до запису в цілому допускається тільки в операторах присвоювання, де зліва і праворуч від знака присвоювання використовуються імена записів однакового типу. У всіх інших випадках оперують окремими полями записів. Щоб звернутися до окремої компоненті записи, необхідно задати ім'я запису і через точку вказати ім'я потрібного поля. Таке ім'я називається складеним. Компонентом запису може бути також запис, в такому випадку складене ім'я буде містити не два, а більшу кількість імен. Звернення до компонентів записів можна спростити, якщо скористатися оператором приєднання with. Він дозволяє замінити складені імена, що характеризують кожне поле, просто на імена полів, а ім'я запису визначити в операторі приєднання. Іноді вміст окремому записі залежить від значення одного з її полів. У мові Pascal допускається опис записи, що складається із загальної і варіантної частин. Варіантна частина задається за допомогою конструкції case P of, де Р - ім'я поля із загальної частини запису. Можливі значення, що приймаються цим полем, перераховуються так само, як і в операторі варіанту. Однак замість вказівки виконуваного дії, як це робиться в операторі варіанту, вказуються поля варіанта, укладені в круглі дужки. Опис варіантної частини завершується службовим словом end. Тип поля Р можна вказати в заголовку варіантної частини. Ініціалізація записів здійснюється за допомогою типізованих констант. Microsoft Excel у якості простої СУБД реляційного типу. Створення списків в Excel. СУБД MS Access є системою реляційного типу. В основу її побудови покладено реляційну модель зв’язку між даними, поданими у вигляді таблиць. Комерційна привабливість СУБД MS Access пояснюється простотою її експлуатації та фіксованою структурою даних. Система забезпечує виконання наступних функцій: - створення таблиць БД; - додання, вилучення даних; - зміну структури БД без втрати інформації; - моделювання логічних структур даних; - впорядкування (сортування та індексування) даних за певними критеріями (ключами), ведення розрахунків та ін. БД MS Access зберігається в одному файлі <ім’я>.mdb (або <ім’я>.mde, якщо до БД відносяться приєднані таблиці). Списки в Excel використовуються для автоматизації, підвищення комфортності та продуктивності роботи оператора. Організувавши табличні дані у формі списку, користувач одержує можливість виконання в Excel дій, аналогічних процедурам обробки баз даних (наприклад, сортування, відбір або фільтрація даних, введення та редагування даних через спеціальні вікна, підведення підсумків). Для створення списку потрібно скористатися командами Сервіс-Параметри-Списки. Обрати у вікні, що з’явилося, “новий список” і у праву вільну половину вести свій список. Після його введення потрібно натиснути кнопку Добавить. Закрити діалогове вікно. При спробі авто заповнення комірок існуючим списком (перший елемент вводиться не точно так як в списку), автозаповнення не відбуватиметься. Отже, для того щоб список працював, важливо перший його елемент ввести без помилок. Використання існуючого списку Для того щоб використати існуючий список, потрібно без помилок, наприклад, до комірки А2 слово “понеділок” (без лапок) та розтягнути з допомогою маркера автозаповнення донизу. Комірка А3 прийме значення вівторок, А4 –середа і т.д. Якщо список розтягувати на більшу кількість комірок, ніж є елементів у списку, список буде циклічно повторюватися, тобто після неділі знову буде понеділок. Аналогічний список існує і для місяців. Редагування списку Потрібно скористатися командами Сервіс-Параметри-Списки, виділити потрібний список у лівій половині вікна, відредагувати список у правій частині. Видалення списку Використовується команда Удалить у тому ж діалоговому вікні. Селекція даних. Робота з Автофільтром. Використання функції "Автофільтр" для пошуку, відображення та приховання значень – в одному або кількох стовпцях даних. Можна фільтрувати на основі варіантів, які ви вносите зі списку, або шукати, щоб знайти потрібні дані. Коли ви фільтруєте дані, усі рядки буде приховано, якщо значення в одній або кількох стовпцях не відповідають умовам фільтрування. Щоб додати Автофільтр, виконайте наведені нижче дії. Виділіть дані, які потрібно відфільтрувати. На вкладці Дані натисніть кнопку Фільтр. Клацніть стрілку стрілка фільтра в заголовку стовпця та визначте, чи потрібно вибрати певні значення або пошук. Кнопка "Фільтр" Виберіть певні значення: Зніміть прапорець (виділити все) , щоб видалити всі прапорці, а потім установіть прапорці для певних значень, які потрібно переглянути. Фільтрування за допомогою вибору елементів у списку Шукати значення: У полі пошуку введіть текст або числа, які потрібно шукати. Фільтрування за допомогою пошуку Натисніть кнопку OK, щоб застосувати фільтр. Для ефективного пошуку, селекції та сортування даних бази доцільно записи розбивати на поля, що містять найдрібніший елемент даних. Визначення комп'ютерної мережі. Області застосування комп”ютерних мереж. Комп'ю́терна мере́жа — система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа — це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання. Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило — різні види електричних сигналів чи електромагнітного випромінювання. Середовищами передавання у комп'ютерних мережах можуть бути телефонні кабелі, та спеціальні мережеві кабелі: коаксіальні кабелі, виті пари, волоконно-оптичні кабелі, радіохвилі, світлові сигнали. Класифікація за областю дії: Класифікація комунікаційних мереж за областю дії враховує географічний район, охоплений мережею та, в меншому ступені, розмір мережі. Виділяються типи: персональна мережа; локальні мережі; кампусні мережі; глобальні мережі. Сфери застосування комп'ютерних мереж За сферами застосування безпровідні мережі можна розділити на декілька категорій. Безпровідні мережі комерційного сектору. Жодна сфера бізнесу сьогодні не обходиться без створення корпоративної мережі, у якій з різних комп'ютерів в рамках однієї організації можна отримувати доступ до однієї та тієї ж бази даних, а також обмінюватися інформацією. У цю категорію можна віднести безпровідні комп'ютерні мережі, які встановлюються в організаціях, що мають територіально розрізнену інфраструктуру: філії однієї компанії, готелі, склади, магазини і т. п. Громадські місця – кафе, ресторани, клуби – як правило, оснащуються сьогодні точками доступу для того, щоб їх відвідувачі могли вільно виходити в Інтернет, використовуючи бездротовий зв'язок. Безпровідні мережі виробничого сектору. Територія заводу або фабрики, як правило, не обмежується одним будинком. Виробничі цехи розкидані на певній відстані один від одного. Бездротові мережі можуть допомогти в з'єднанні об'єктів на території заводу або фабрики. Крім того, бездротові мережі у виробничому секторі часто використовуються для організації заходів безпеки. Безпровідні комп'ютерні мережі приватного сектору. У багатьох сім'ях тепер є не тільки стаціонарні комп'ютери, а й кілька ноутбуків або нетбуків. Швидкісний Інтернет за допомогою кабелю, як правило, підключають до стаціонарної машині, а на ноутбуках ж налаштовують Wi-Fi для того, щоб можна було вільно переміщатися по квартирі та за її межами. Крім того, установка охоронних та охоронно-пожежних сигналізацій за допомогою кабельних мереж можлива далеко не в усіх будинках або в ряді випадків можлива, але проблематична. Наприклад, якщо житло віддалене від міста. Тоді фахівці рекомендують господарям для захисту житла купувати тавстановлювати безпровідні охоронні системи. Як правило, вони коштують трохи дорожче провідних пристроїв, але той факт, що бездротове обладнання не потребує монтажних робіт, зрівнює вартість перших та других. Безпровідні комп'ютерні мережі муніципального сектору. Школи, лікарні, муніципальні транспортні компанії та інші державні установи сьогодні теж не обходяться без комп'ютерів, зв'язаних між собою в єдину мережу. Завдяки чому відкривається безліч нових можливостей. Наприклад, великі транспортні вузли – вокзали, аеропорти і т. п., завдяки комп'ютерній мережі, отримують можливість одночасного обслуговування декількох віртуальних сервісних груп за допомогою однієї інфраструктури. Поняття "клієнт","сервер". Однорангові, централізовані та розподілені мережі. застосовується при роботі з базами даних в мережі, відома вже давно і найчастіше застосовувалась у великих організаціях. Сьогодні, з розвитком INTERNET, ця технологія все частіше приваблює погляди розробників програмного забезпечення, оскільки в світі нагромаджено величезну кількість інформації по різноманітних питаннях і найчастіше ця інформація зберігається в базах даних. Технологію клієнт - сервер можна описати наступним алгоритмом: · клієнт формує і посилає запит до бази даних серверу, вірніше - до програми, яка обробляє запити; · ця програма проводить маніпуляції з базами даних, що знаходяться на сервері, у відповідності з запитом, формує результат і передає його клієнту; · клієнт отримує результат, відображає його на дисплеї і чекає подальших дій користувача. Цикл повторюється до того часу, поки користувач не завершить роботу з сервером. Однорангові мережі В одноранговій мережі всі комп’ютери рівноправні. Кожен з них може виступати як в ролі сервера, тобто надавати файли та апаратні ресурси (накопичувачі, принтери та ін.) іншим комп’ютерам, так і в ролі клієнта, який володіє ресурсами інших комп’ютерів. Наприклад, якщо на вашому комп’ютері встановлений принтер, то з його допомогою зможуть роздруковувати свої документи всі інші користувачі мережі, а ви, в свою чергу, зможете працювати з Інтернетом, підключення до якого здійснюється через сусідній комп’ютер. Централізовані мережі[ред. | ред. код]Не зважаючи на те, що кожен учасник файлообмінної мережі є і клієнтом і сервером, необхідна інфраструктура для об'єднання розрізнених клієнтів між собою у визначене співтовариство. У централізованих файлообмінних мережах службову інформацію зберігають сервери індексацій. Перевагою такої мережі є відносна простота її програмування та невеликий обсяг службової інформації, що передається на сервери. Закриття мереж Napster і WINMX показало ненадійність централізованих файлообмінних мереж. Сервери індексацій можуть бути відключені з різних причин (технічний збій, розорення компанії, що ним володіє, судове рішення). У такому разі мережа перестає функціонувати. До централізованих мереж відноситься Direct Connect. Розподілена мережа - група територіально віддалених комп’ютерних засобів, а також локальних обчислювальних мереж, об’єднаних засобами телекомунікаційної мережі. Архітектура локальної мережі та її складові. снує два основні підходи до побудови локальних мереж: мережі типу клієнт - сервер і однорангові мережі. В мережах типу клієнт - сервер використовується виділений комп’ютер (сервер), на якому зосереджуються файли загального призначення і який може представляти різні додаткові ресурси для користувачів. Мережі, в яких комп’ютер одночасно може бути клієнтом і одночасно виконувати функції серверу для інших називаються одноранговими. В таких мережах виділені сервери не використовуються. Існує багато способів зв’язати персональні комп’ютери в єдиний обчислювальний комплекс. Найпростіший полягає в тому, щоб їх з’єднати через послідовні порти. В цьому випадку є можливість копіювати файли з жорсткого диска одного комп’ютера на інший, використовуючи програму із Norton Commander. Щоб отримати “прямий” доступ до жорсткого диску другого комп’ютера, почали розробляти спеціальні мережні плати (адаптери) і програмне забезпечення різного рівня складності. В простих однорангових локальних мережах функції виконуються не на серверній основі, а по принципу з’єднання робочих станцій одна з одною (кожен з кожним). Прикладом такої мережі є мережна операційна система Windows NT фірми MicroSoft. Ця мережна система призначена для комп’ютерів IBM PC, а також їх аналогів. Системи цього рівня надають можливість групам користувачів сумісно використовувати пам’ять на жорстких дисках і принтери, не закуповуючи спеціальні файлові сервери (файл-сервери) і дороге мережне програмне забезпечення. Кожний персональний комп’ютер однорангової мережі може виконувати функції, як робочої станції, так і серверу — режим визначає сам користувач. Мережна операційна система інсталюється на жорсткий диск. Установка мережних плат і з’єднань, як правило, не викликає труднощів навіть у некваліфікованих користувачів, оскільки вона детально описана в документації. Швидкість передачі даних в мережі достатньо висока. Такі мережі призначені для невеликих груп користувачів в офісах і установах. Це найпростіший режим функціонування локальних мереж, який передбачає, що кожна станція має свої власні ресурси, і при необхідності дозволяє проводити обмін інформацією. Одночасно з обслуговуванням користувача будь-який комп’ютер в одноранговій мережі може брати на себе роль серверу для інших робочих станцій, надаючи їм у користування свої ресурси. Основні типи мережевих топологій. |