Микроба. микроба. Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання

• Название: Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання
• Анкор: Микроба
• Дата: 27.10.2020
• Размер: 230.39 Kb.
• Имя файла: микроба.docx
• Тип: Документы; #146196
• страница: 9 из 22

Взаємодія 3 видів імунокомпетентних клітин при первинному імунній відповіді.

Динаміка розвитку первинної імунної відповіді як гуморального, так і клітинного типів характеризується трьома періодами: латентним (індуктивним), продуктивним (фаза росту) і фазою зниження. Латентний пеpіод являє собою інтервал між моментом проникнення антигену в макроорганізм і появою в крові антитіл або специфічних цитотоксичних Т-лімфоцитів. Продуктивний період - характеризується експоненційним збільшенням кількості антитіл або цитотоксичних Т-лімфоцитів у крові. Фаза зниження відповідно зниженням антитіл або цитотоксичних Т-лімфоцитів у крові. Залежно від дози і виду антигену, а також від реактивності організму ці періоди мають різну величину.

Антитіла синтезуються в організмі різними клонами плазматичних клітин. Утворення антитіл є результатом міжклітинної взаємодії, що виникає під впливом антигенного стимулу. У клітинній кооперації беруть участь три типи клітин: макрофаги (А-клітини), лімфоцити тимусного походження (Т-лімфоцити), лімфоцити (В-лімфоцити). Т- і B-лімфоцити мають на своїй поверхні генетично детерміновані рецептори для антигенів найрізноманітнішої специфічності. Таким чином, розпізнавання антигену зводиться до відбору (селекції) клонів Т- і В-лімфоцитів, що несуть рецептори даної специфічності. Iмунна відповідь здійснюється за наступною схемою. Антиген, потрапляючи в організм, поглинається макрофагами і переробляється ними в імуногенну форму, яка транспортується на поверхню макрофага (або іншої антигенпрезентуючої кліти- ни, наприклад, дендритної) і розпізнається імуно- глобуліноподібними рецепторами Т-лімфоцитів- хелперів, специфічними до даного антигену. Молекули антигену, об'єднані з імуноглобуліновими рецепторами, відриваються від Т-лімфоцитів i i кістковомозкового поХОдження приєднуються до макрофагів через Fc-рецептори імуноглобулінів. На макрофагах утворюється таким чином "обойма" антигенних молекул, що розпізнається специфічними рецепторами В-лімфоцитів. Tiльки такий масований сигнал може викликати проліферацію і диференціацію В-лімфоцита (по- передника) у клон плазматичних клітин. Отже, T- i B-лімфоцити розпізнають різні детермінанти на одній молекулі антигену. Клітинна кооперація можлива лише при наявності подвійного розпізнавання. Феномен подвійного розпізнавання полягає в тому, що Т-i В-лімфоцити розпізнають чужорідну антигенну детермінанту тільки у комплексі з продуктами генів основного комплексу гістосумісності Свого організму. Відомо, що клітинної кооперації Між алогенними клітинами не відбувається. Ймовірно, асоціація антигенної детермінанти зі своїми поверхневими структурами здійснюється на поверхні макрофагів у процесі переробки антигену в імуногенну форму, а також на поверхні лімфоцитів.

27. Механізм вторинної імунної відповіді. Клітини імунологічної пам'яті

В імунній відповіді розділяють:

1) первинну імунну відповідь (розгортається на первинне надходження антигену в макроорганізм);

2) вторинну імунну відповідь (здійснюється на повторні надходження антигену).

Вторинна імунна відповідь характеризується більш ранньою (на 5-7 добу залежно від антигену) та потужнішою (у кілька разів) імунною реакцією. Центральна роль у розвитку вторинної iмунної відповіді належить клітинам імуннoї пам'яті. Імунна пам'ять зберігається залежно від характеру антигену протягом місяця й може досягати років, а в деяких випадках зберігається все життя (наприклад, після вакцинації проти натуральної віспи). Клітинами-носіями клітинної ланки імунної пам'яті є Т-клітини "пам'яті", а гуморального імунітету - Т- і В-клітини "пам'яті", які формуються в процесі розвитку первинної імунної відповіді відповідно з антиген- стимульованих попередників цитотоксичних Т-клітин, антиген-стимульованих Т-хелперів і антиген-індукованих В-клітин. Т- і В- клітини "пам'яті" мають морфологію лімфоцитів і здатні зберігатись у лімфоїдних органах упродовж багатьох років.

При розвитку вторинної імунної відповіді латентний період суттєво скорочується (або відсутній) пролонгована фаза зниження. Продуктивний період характеризується швидким ростом титрів антитіл і швидким накопиченням цитотоксичних клітин (кількість антитіл та цих клітин значно перевищує їх число при первинній імунній відповіді).

28. Якісні та кількісні відмінності первинної та вторинної імунної відповіді.

Первинна імунна відповідь виникає при першій зустрічі із специфічним антигеном. При цьому виробляються IgM, пізніше з`являються IgG. Вторинна імунологічна відповідь виникає при повторному попаданні антигену в організм і супроводжується накопиченням IgG.( Імунологічна толерантність – це природна толерантність, розвивається ще в ембріональному періоді).

При вторинному введенні антигену (вторинна імунна відповідь) латентний період укорочений до декількох чи годин 1-2 доби, логарифмічна фаза характеризується швидким наростанням і значно більш високим рівнем антитіл, що в останніх фазах довгостроково утримується і повільно в плині декількох років знижується. Синтезуються головним чином Іg. Після первинного введення антигену в імунній системі формується клон лімфоцитів, що несуть імунологічну пам'ять про даний антиген.